r2u.org.ua: правило
У корпусах також є.
Енеїда, 1827:
"Но Турнові не довіряли ;
Троянці правило се знали :
В війні з врагами не плошай ;
Хто утіка — не все женися ;
Хто мов і трусить — стережися ;
Скиксуєш раз — тогді прощай !"

Добродію добрий, а "врагами" та "скиксуєш" у цих ж рядках Вас не тривожить?

Пане штивий, тривожить, безперечно, бо це суть чужі слова.
Але Вас не бентежить, що Ви, посилаючись на Грінченка, пишете за суржик, а потім чіпляєтеся за "врагів"?

Грінченко описує правдиву мову такою, якою вона була, з усіма полонізмами, германізмами, росіянізмами, болгаризмами, які дійсно побутували в мові, а не лише в інтелігенції.
У ньому і слово "враг" є, але зі значінням не "ворог", а "злий дух". І се значить тільки то, що слово таки побутувало в селян, що й не дивно через вплив церкви. І приклади "Куди вас враг несе до гаспидського сина" тільки являть це.

То що Ви хочете довести?

Ну, то чому так само не можемо й ми тут усі пристати на те, що сучасне мовознавство "описує правдиву мову,якою вона є, з усіма полонізмами, германізмами, росіянізмами, болгаризмами, які дійсно побутують у мові, а не лише в інтелігенції", та згорнути весь проєкт?

Через радянську русифікацію 1930-1990 років. До неї москаль не втручався в мову безпосередньо. Забороняв її, насміхався, але не намагався змінити.

А ще
р. уста́в
бр. уста́ў, уста́ва
ч. ústav
слц. ústava
слн. ustáva

Тут є рупен приклад словінської мови. Тому може й так, хоча тут ще слід подумати.

"про невкраїнськість слова каже відсутність "і" у закритому наголошеному складі"

Також у більшости словниць, на які Ви посилаєтесь, "закон" має відмінне значіння від того, що подане вказане нагорі сторінки.

Тож таки видається, що непитоме. Щонайменше з таким знаком.

Ні, не каже: "замок", "засов" (ми ж не кажемо "замік", "засів"), ворох, ворог, морок, сором, і т. д.

<Ні, не каже: "замок" (ми ж не кажемо "замік"), ворох, ворог, морок, сором, і т. д.>
___

P. Xeuare,

Mésite u coupõ rwznui pricladui.

U <замо́к> ta <за́мок> e ne *o, a *u: *za-muk-o-s (d.-rous. замъкъ); *u ne staie /y/.

U <во́рох, во́рог, мо́рок, со́ром, горо́х, ко́ротко, со́лод, моло́чна, го́лос, во́лос, ко́лос, мо́лот, во́рот, моро́з, шо́рох, по́лоз, хо́лод, го́лод> ip. e *TolT, *TorT → *TulôT, *TurôT → *TúlôT, *TúrôT → TòlôT, TòrôT, de *ô ≠ *o; *ô peruésno ne staie /y/.

*ô staie /y/ u tuaréx zu hostrom nagòlosom (oxitone, acute stress) praslovẽnscoyui ta prarousscoyui dobui:
prasl. *bordá → prarous. **burôdá → **búrôdá → d.-rous., rous. bòrôdá — -á, tomou: prasl. *bordón → *bordún → prarous. **burôdú → *búrôdú → <bòrwd>, ne <bòrôd>.

P. Ermacênce,

Gelexwfscuy, Yafwrnicyscuy, Grincênco, Bélecyscuy-Nosênco ne stavẽ pèrêd soboiõ metui znamenati uicleucyno pitomo rousscui tuarui, tomou tuar <зако́н> u tuix slwfnicéx nicy ne cazie pro yoho rousscõ pitomwsty.

Yé tomou i puitax pro nagòlôs, zu nagòlôsom bo <за́кон> ono bui moglo bouti i pitomo.

замок утворене від зам- та -ок, так що ікання тут не має бути. засов також є засув, а всі решта – повноголосся.