Попри вкорінену певність у німецькім походженні слів на ram- у значенні бруси коло болони вікна, суть усе же підстави для обережнішого перегляду "німецької" верзиї.
1. За ЕССМ та Wiktionary, попри "архаїчний" вид твару ramẽ/ramen-, давніший твар є таки ramo — з парадигматичним -o, не з -ẽ/-en-. Твари з парадигматичними: -a (rama), -o (ramo), поруч з -ẽ (ramẽ) можемо бачити вже й у давніх памятках.
2. Уже й у давніх памятках можемо бачити значення тих слів не йно анатомичні ("плече людського тіла"), а й техничні ("вязь; рама; підніжжя, підставка", "часть будь-чого, що стирчить у бік під прямим кутом", "часть церковної ставби, що стримить у боки прямокутними вступи") та метафоричні ("опіка, підтримка; сила, авторитет"). Ище більше розмайитих техничних значень свідчать різні словянські мови з поздішої доби: "сторона сідла", "отвір у ступиці колеса возу діти шпицю" в сб.-хв., "плече важеля" в словін., "часть будь-чого, що стримить/стирчить у бік", "часть приладу, звичайно тонка й довга, кріплена на однім чи дву кінціх" в слвц., "сторона/бік кута/вугла", "плече важеля" в луж., "ручка, руківйє", "плече важеля", "відгалуження", "сторона", "часть кросен", "підпори в розіх стояків", "жерав та плечі двигати жорна", "часть кінського приводу разом з війєм", "вішалка на плаття" в ляд., "перехрестя хреста", "кожне з дву бервен у вітряці (вітрові млині), що проходять крізь вал и перехрещуються, оснащені крилами", "у млині луч, що лѫчить круг колеса з віссю", "один из чотирьох брусів лѫчити вбід вѡдного колеса з валом" у рус., "опірні планки, на які кладуть те, що мотають на пряджу", "стик на плечі передньої та задньої части плаття" в блр. (виджь СИСМ XXXII, 185—187: *ormę/-mene).
3. Є збіг више даних техничних значень у словах від питомого *ram- "плече" зо словами від "чуджого" ram- "рама". На пр., значення, що тягне до ставби млина в руській мові: "деревіна станина, на якій є становлено крила вітряка" (СИРМ V, 21: рама¹).
4. Перетин є не лише в значеннях, а й у тварослівйї (морфологиї). Так, на пр., СИРМ свідчить (там же, V, 21: рама¹) и твар <рам'я, ра́мена> "рама вікна", <рямено> "те же", <ря́мо> "рама" (диви змінку више про первісну парадигму на -o питомого ram- "плече"), <ра́мена, ремена́> "віконни рами", <рамля́ (що може бути зведено до *ramẽ, з удітим [ʎ])> "рамка". Тобо ту можемо бачити твари питомого ram- "плече" в значеннях "чуджого" ram- "рама".
5. Первісне, на рівні й.-є. значення корене в питомім рус. ram- "плече" є не "плече" (хоча анатомичні значення сього й.-є. корене — для й.-є. його реконструйований вид є *her-m- — свідчать и йинші й.-є. мови: лат. arma "рука", далі техн.: "зброя"), а *"кріпити, вязати, лѫчити", відки суть и такі значення: "гармония ← те, що є добре кріплено, лѫчено", "ремінь ← те, чим кріплять, вяжуть" (слова ramẽ "плече" та remeiny "ремінь" суть одного корене), отже анатомичне значення "плече" є з загального (не анатомичного первісно) значення "місце кріплення, лѫчьби".
6. З оглядом на все више писане, можемо становити й хід розвитку техничного значення "рама (вікна тощо)" від значення "кріплення", ту точніше "те, що кріпить/держить болону (скло, а давніше перетинку тваринного походження, на пр., кишку (диви мою змінку ту під <болона> від КФЯЙ)), який иде разом з розвитком *"кріплення" → "кріплени бруси" (диви више й инші техничні значення з конотацією прямого кута, на пр., у ткацтві).
7. Истослівни словники німецьке Rahmen зводять до й.-є. корене *rem- з первісним значенням "покій; лежати; тримати; опора, основа ← те, на чім є лежати" — себо різного від и.-є. корене *her-m- "кріпити, вязати, лѫчити") в рус. ram- "плече", лат. arma "рука; зброя", гр. αρμονία "лад, лагода" тощо. Проте ближчий та глибший погляд в основу значень "первісно германського" слова з техн. значенням "рама" та первісно руського ram- "плече" дає видіти й спільні значення між одним и другим; так, значення "опора, підніжжя" свідчать и слова на питомий корінь ram- у д.-рус. — ті самі, що дають яко вихідні й до німецького Rahmen. Значення "опора, підпора" може бути зведено й до значень "кріпити", тобо "те, на чім є кріпко стояти/лежати, що може кріпко, певно тримати, держати". Не зо всім суть ясна дата реконструкції й.-є. пратвара корене в нім. Rahmen: у статті під сим словом Wiktionary () дає яко й.-є. пратвар *rem-, проте до сускертського слова रमते () вже дає й.-є. пратвар *hrem- з тим же реконструйованим значенням "покій, почити (лежати)". Коли вірен є пратвар *hrem-, то є припустити рідність сього пракорене з и.-є. пракоренем *her-m- у рус. ram- плече, лат. arma, гр. αρμονία й инших словах, з товмаченням їх відношення яко міну через нуль ступене в корени *hr-em- (*h0r-em-) проти міни з повним голосним у *her-m- (може бути й инше товмачення відношення *hr-em-/*h0r-em- та *her-m-, та подібність йих зовнішня та наявність спільних значень не можуть не спонукати до припущення про їх звязок так чи так). Коли припущення про рідність и.-є. коренів *hr-em- (*h0r-em-) та *her-m- є вірно, то й призначення їх є первісне те саме: *"кріпити, вязати, лѫчити", а йинші значення яко "опора, підпора, основа", "лежати на чім, почивати" суть уторинна. Відволочна значення "покій; мир", "тихнути, толіти" в литов. rimti суть така ж похідна ги відволочна значення "надія; опора; опіка; сила" в д.-рус. словах на питомий корінь ram-; нагадаю, що відволочна значення не бувають первісна. На підпертя моєї гадки про звязок корін *hr-em- (*h0r-em-) та *her-m- може служити й значення "статевий звязок" у згаданім више сускертськім रमते, припускаючи вихідне значення "лѫчьба; вязати". Правда, й вихідне значення "лежати" ту також може бути; проте, знову таки, значення грецького слова αρμονία, достовірно від того самого корене, що й питоме рус. ram-, таки підпирають звязок значень "мир, лагода, лад", а тякло й "покій; лежати" через спільне значення "кріпити, вязати, лѫчити → тримати, дати опору, бути опорою; → дати на чім лежати/стояти".
8. На підпертя гадки про питомість розвитку техничного (còzenscoho) значення "рама" в словах питомого корене ram- можуть служити й слова румлянських мов значення "рама (сюди ж: остів, снасть, кросно)": итал. armatura, гишп. armazón, порт. armação, пран. armature — всі від лат. armatura, що є від слова arma "верхня часть руки, рамя, плече", й того самого корене що й руські твари на ram- у тих самих анатомичних значеннях.
9. Таким чином, твердження про простий уніс чуджого німецького слова в словйянські мови, можемо, в світі више реченого, яти, меншми, за прудке й невглядне до дата — не можемо же минути таку велику кількість козенських значень (див. 2.↑) в питомого ram- "плече". Більшми ту можемо говорити, коли вже й не про самостійний розвиток того самого значення від дву рідних корену в дву різних мовних галуззю, то хиба про вплив з боку німецької мови на розвиток значення вже готового свойого слова, при чім заснови для того значення лежа вже в самім питомім корени ram- в словйянських мовах.
goroh.pp.ua: оболона
r2u.org.ua: оболона
Попри вкорінену певність у німецькім походженні слів на ram- у значенні бруси коло болони вікна, суть усе же підстави для обережнішого перегляду "німецької" верзиї.
1. За ЕССМ та Wiktionary, попри "архаїчний" вид твару ramẽ/ramen-, давніший твар є таки ramo — з парадигматичним -o, не з -ẽ/-en-. Твари з парадигматичними: -a (rama), -o (ramo), поруч з -ẽ (ramẽ) можемо бачити вже й у давніх памятках.
2. Уже й у давніх памятках можемо бачити значення тих слів не йно анатомичні ("плече людського тіла"), а й техничні ("вязь; рама; підніжжя, підставка", "часть будь-чого, що стирчить у бік під прямим кутом", "часть церковної ставби, що стримить у боки прямокутними вступи") та метафоричні ("опіка, підтримка; сила, авторитет"). Ище більше розмайитих техничних значень свідчать різні словянські мови з поздішої доби: "сторона сідла", "отвір у ступиці колеса возу діти шпицю" в сб.-хв., "плече важеля" в словін., "часть будь-чого, що стримить/стирчить у бік", "часть приладу, звичайно тонка й довга, кріплена на однім чи дву кінціх" в слвц., "сторона/бік кута/вугла", "плече важеля" в луж., "ручка, руківйє", "плече важеля", "відгалуження", "сторона", "часть кросен", "підпори в розіх стояків", "жерав та плечі двигати жорна", "часть кінського приводу разом з війєм", "вішалка на плаття" в ляд., "перехрестя хреста", "кожне з дву бервен у вітряці (вітрові млині), що проходять крізь вал и перехрещуються, оснащені крилами", "у млині луч, що лѫчить круг колеса з віссю", "один из чотирьох брусів лѫчити вбід вѡдного колеса з валом" у рус., "опірні планки, на які кладуть те, що мотають на пряджу", "стик на плечі передньої та задньої части плаття" в блр. (виджь СИСМ XXXII, 185—187: *ormę/-mene).
3. Є збіг више даних техничних значень у словах від питомого *ram- "плече" зо словами від "чуджого" ram- "рама". На пр., значення, що тягне до ставби млина в руській мові: "деревіна станина, на якій є становлено крила вітряка" (СИРМ V, 21: рама¹).
4. Перетин є не лише в значеннях, а й у тварослівйї (морфологиї). Так, на пр., СИРМ свідчить (там же, V, 21: рама¹) и твар <рам'я, ра́мена> "рама вікна", <рямено> "те же", <ря́мо> "рама" (диви змінку више про первісну парадигму на -o питомого ram- "плече"), <ра́мена, ремена́> "віконни рами", <рамля́ (що може бути зведено до *ramẽ, з удітим [ʎ])> "рамка". Тобо ту можемо бачити твари питомого ram- "плече" в значеннях "чуджого" ram- "рама".
5. Первісне, на рівні й.-є. значення корене в питомім рус. ram- "плече" є не "плече" (хоча анатомичні значення сього й.-є. корене — для й.-є. його реконструйований вид є *her-m- — свідчать и йинші й.-є. мови: лат. arma "рука", далі техн.: "зброя"), а *"кріпити, вязати, лѫчити", відки суть и такі значення: "гармония ← те, що є добре кріплено, лѫчено", "ремінь ← те, чим кріплять, вяжуть" (слова ramẽ "плече" та remeiny "ремінь" суть одного корене), отже анатомичне значення "плече" є з загального (не анатомичного первісно) значення "місце кріплення, лѫчьби".
6. З оглядом на все више писане, можемо становити й хід розвитку техничного значення "рама (вікна тощо)" від значення "кріплення", ту точніше "те, що кріпить/держить болону (скло, а давніше перетинку тваринного походження, на пр., кишку (диви мою змінку ту під <болона> від КФЯЙ)), який иде разом з розвитком *"кріплення" → "кріплени бруси" (диви више й инші техничні значення з конотацією прямого кута, на пр., у ткацтві).
7. Истослівни словники німецьке Rahmen зводять до й.-є. корене *rem- з первісним значенням "покій; лежати; тримати; опора, основа ← те, на чім є лежати" — себо різного від и.-є. корене *her-m- "кріпити, вязати, лѫчити") в рус. ram- "плече", лат. arma "рука; зброя", гр. αρμονία "лад, лагода" тощо. Проте ближчий та глибший погляд в основу значень "первісно германського" слова з техн. значенням "рама" та первісно руського ram- "плече" дає видіти й спільні значення між одним и другим; так, значення "опора, підніжжя" свідчать и слова на питомий корінь ram- у д.-рус. — ті самі, що дають яко вихідні й до німецького Rahmen. Значення "опора, підпора" може бути зведено й до значень "кріпити", тобо "те, на чім є кріпко стояти/лежати, що може кріпко, певно тримати, держати". Не зо всім суть ясна дата реконструкції й.-є. пратвара корене в нім. Rahmen: у статті під сим словом Wiktionary (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Rahmen) дає яко й.-є. пратвар *rem-, проте до сускертського слова रमते (https://en.m.wiktionary.org/wiki/रमते#Sanskrit) вже дає й.-є. пратвар *hrem- з тим же реконструйованим значенням "покій, почити (лежати)". Коли вірен є пратвар *hrem-, то є припустити рідність сього пракорене з и.-є. пракоренем *her-m- у рус. ram- плече, лат. arma, гр. αρμονία й инших словах, з товмаченням їх відношення яко міну через нуль ступене в корени *hr-em- (*h0r-em-) проти міни з повним голосним у *her-m- (може бути й инше товмачення відношення *hr-em-/*h0r-em- та *her-m-, та подібність йих зовнішня та наявність спільних значень не можуть не спонукати до припущення про їх звязок так чи так). Коли припущення про рідність и.-є. коренів *hr-em- (*h0r-em-) та *her-m- є вірно, то й призначення їх є первісне те саме: *"кріпити, вязати, лѫчити", а йинші значення яко "опора, підпора, основа", "лежати на чім, почивати" суть уторинна. Відволочна значення "покій; мир", "тихнути, толіти" в литов. rimti суть така ж похідна ги відволочна значення "надія; опора; опіка; сила" в д.-рус. словах на питомий корінь ram-; нагадаю, що відволочна значення не бувають первісна. На підпертя моєї гадки про звязок корін *hr-em- (*h0r-em-) та *her-m- може служити й значення "статевий звязок" у згаданім више сускертськім रमते, припускаючи вихідне значення "лѫчьба; вязати". Правда, й вихідне значення "лежати" ту також може бути; проте, знову таки, значення грецького слова αρμονία, достовірно від того самого корене, що й питоме рус. ram-, таки підпирають звязок значень "мир, лагода, лад", а тякло й "покій; лежати" через спільне значення "кріпити, вязати, лѫчити → тримати, дати опору, бути опорою; → дати на чім лежати/стояти".
8. На підпертя гадки про питомість розвитку техничного (còzenscoho) значення "рама" в словах питомого корене ram- можуть служити й слова румлянських мов значення "рама (сюди ж: остів, снасть, кросно)": итал. armatura, гишп. armazón, порт. armação, пран. armature — всі від лат. armatura, що є від слова arma "верхня часть руки, рамя, плече", й того самого корене що й руські твари на ram- у тих самих анатомичних значеннях.
9. Таким чином, твердження про простий уніс чуджого німецького слова в словйянські мови, можемо, в світі више реченого, яти, меншми, за прудке й невглядне до дата — не можемо же минути таку велику кількість козенських значень (див. 2.↑) в питомого ram- "плече". Більшми ту можемо говорити, коли вже й не про самостійний розвиток того самого значення від дву рідних корену в дву різних мовних галуззю, то хиба про вплив з боку німецької мови на розвиток значення вже готового свойого слова, при чім заснови для того значення лежа вже в самім питомім корени ram- в словйянських мовах.