Значення слова

Рама, рамка — сплетіння перев. прямокутної форми; Довільної форми дерев'яна або металева оправа; Довільної форми оправа з різного матеріалу, в яку вставляють дзеркала, портрети, картини тощо; Те, що служить фоном чому-небудь, є його обрамленням, облямуванням; Пристрій для стільників у вулику.

Приклад вживання

Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам.

Походження

свн. ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») споріднене з лит. rem̃ti «підпирати», rаm̃tis «підпірка, кріплення», дінд. rambhá- «підпірка; палиця». Через посередництво рос. та пол. мови.

Приклади в інших мовах

р. рама, переплет, др. рама «в’язь, обв’язка, рама?», п. rama, ч. слц. rám, нл. ram, полаб. ramka, болг. ра́мка «рама, рамка, оправа», м. рам «тс.», схв. ра̑м «рама, рамка»;

Варіанти написання
рамки, рамці, рама, рамка, рамець
Слово додав

Перекладаємо слово рама, рамка

lõta
3
אלישע פרוש 17 жовтня 2021
18 жовтня 2021

О, тоді щира моя підпора цьому слову!
+

борони
2
Карл-Франц Ян Йосиф 18 вересня 2021
18 жовтня 2021

Pilnéixe citaite gerêla, cyto sami daiete.

rama, -ẽ, -ina, -o; rèmeno; rẽm-
2

Попри вкорінену певність у німецькім походженні слів на ram- у значенні бруси коло болони вікна, суть усе же підстави для обережнішого перегляду "німецької" верзиї.
1. За ЕССМ та Wiktionary, попри "архаїчний" вид твару ramẽ/ramen-, давніший твар є таки ramo — з парадигматичним -o, не з -ẽ/-en-. Твари з парадигматичними: -a (rama), -o (ramo), поруч з -ẽ (ramẽ) можемо бачити вже й у давніх памятках.

2. Уже й у давніх памятках можемо бачити значення тих слів не йно анатомичні ("плече людського тіла"), а й техничні ("вязь; рама; підніжжя, підставка", "часть будь-чого, що стирчить у бік під прямим кутом", "часть церковної ставби, що стримить у боки прямокутними вступи") та метафоричні ("опіка, підтримка; сила, авторитет"). Ище більше розмайитих техничних значень свідчать різні словянські мови з поздішої доби: "сторона сідла", "отвір у ступиці колеса возу діти шпицю" в сб.-хв., "плече важеля" в словін., "часть будь-чого, що стримить/стирчить у бік", "часть приладу, звичайно тонка й довга, кріплена на однім чи дву кінціх" в слвц., "сторона/бік кута/вугла", "плече важеля" в луж., "ручка, руківйє", "плече важеля", "відгалуження", "сторона", "часть кросен", "підпори в розіх стояків", "жерав та плечі двигати жорна", "часть кінського приводу разом з війєм", "вішалка на плаття" в ляд., "перехрестя хреста", "кожне з дву бервен у вітряці (вітрові млині), що проходять крізь вал и перехрещуються, оснащені крилами", "у млині луч, що лѫчить круг колеса з віссю", "один из чотирьох брусів лѫчити вбід вѡдного колеса з валом" у рус., "опірні планки, на які кладуть те, що мотають на пряджу", "стик на плечі передньої та задньої части плаття" в блр. (виджь СИСМ XXXII, 185—187: *ormę/-mene).

3. Є збіг више даних техничних значень у словах від питомого *ram- "плече" зо словами від "чуджого" ram- "рама". На пр., значення, що тягне до ставби млина в руській мові: "деревіна станина, на якій є становлено крила вітряка" (СИРМ V, 21: рама¹).

4. Перетин є не лише в значеннях, а й у тварослівйї (морфологиї). Так, на пр., СИРМ свідчить (там же, V, 21: рама¹) и твар <рам'я, ра́мена> "рама вікна", <рямено> "те же", <ря́мо> "рама" (диви змінку више про первісну парадигму на -o питомого ram- "плече"), <ра́мена, ремена́> "віконни рами", <рамля́ (що може бути зведено до *ramẽ, з удітим [ʎ])> "рамка". Тобо ту можемо бачити твари питомого ram- "плече" в значеннях "чуджого" ram- "рама".

5. Первісне, на рівні й.-є. значення корене в питомім рус. ram- "плече" є не "плече" (хоча анатомичні значення сього й.-є. корене — для й.-є. його реконструйований вид є *her-m- — свідчать и йинші й.-є. мови: лат. arma "рука", далі техн.: "зброя"), а *"кріпити, вязати, лѫчити", відки суть и такі значення: "гармония ← те, що є добре кріплено, лѫчено", "ремінь ← те, чим кріплять, вяжуть" (слова ramẽ "плече" та remeiny "ремінь" суть одного корене), отже анатомичне значення "плече" є з загального (не анатомичного первісно) значення "місце кріплення, лѫчьби".

6. З оглядом на все више писане, можемо становити й хід розвитку техничного значення "рама (вікна тощо)" від значення "кріплення", ту точніше "те, що кріпить/держить болону (скло, а давніше перетинку тваринного походження, на пр., кишку (диви мою змінку ту під <болона> від КФЯЙ)), який иде разом з розвитком *"кріплення" → "кріплени бруси" (диви више й инші техничні значення з конотацією прямого кута, на пр., у ткацтві).

7. Истослівни словники німецьке Rahmen зводять до й.-є. корене *rem- з первісним значенням "покій; лежати; тримати; опора, основа ← те, на чім є лежати" — себо різного від и.-є. корене *her-m- "кріпити, вязати, лѫчити") в рус. ram- "плече", лат. arma "рука; зброя", гр. αρμονία "лад, лагода" тощо. Проте ближчий та глибший погляд в основу значень "первісно германського" слова з техн. значенням "рама" та первісно руського ram- "плече" дає видіти й спільні значення між одним и другим; так, значення "опора, підніжжя" свідчать и слова на питомий корінь ram- у д.-рус. — ті самі, що дають яко вихідні й до німецького Rahmen. Значення "опора, підпора" може бути зведено й до значень "кріпити", тобо "те, на чім є кріпко стояти/лежати, що може кріпко, певно тримати, держати". Не зо всім суть ясна дата реконструкції й.-є. пратвара корене в нім. Rahmen: у статті під сим словом Wiktionary (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Rahmen) дає яко й.-є. пратвар *rem-, проте до сускертського слова रमते (https://en.m.wiktionary.org/wiki/रमते#Sanskrit) вже дає й.-є. пратвар *hrem- з тим же реконструйованим значенням "покій, почити (лежати)". Коли вірен є пратвар *hrem-, то є припустити рідність сього пракорене з и.-є. пракоренем *her-m- у рус. ram- плече, лат. arma, гр. αρμονία й инших словах, з товмаченням їх відношення яко міну через нуль ступене в корени *hr-em- (*h0r-em-) проти міни з повним голосним у *her-m- (може бути й инше товмачення відношення *hr-em-/*h0r-em- та *her-m-, та подібність йих зовнішня та наявність спільних значень не можуть не спонукати до припущення про їх звязок так чи так). Коли припущення про рідність и.-є. коренів *hr-em- (*h0r-em-) та *her-m- є вірно, то й призначення їх є первісне те саме: *"кріпити, вязати, лѫчити", а йинші значення яко "опора, підпора, основа", "лежати на чім, почивати" суть уторинна. Відволочна значення "покій; мир", "тихнути, толіти" в литов. rimti суть така ж похідна ги відволочна значення "надія; опора; опіка; сила" в д.-рус. словах на питомий корінь ram-; нагадаю, що відволочна значення не бувають первісна. На підпертя моєї гадки про звязок корін *hr-em- (*h0r-em-) та *her-m- може служити й значення "статевий звязок" у згаданім више сускертськім रमते, припускаючи вихідне значення "лѫчьба; вязати". Правда, й вихідне значення "лежати" ту також може бути; проте, знову таки, значення грецького слова αρμονία, достовірно від того самого корене, що й питоме рус. ram-, таки підпирають звязок значень "мир, лагода, лад", а тякло й "покій; лежати" через спільне значення "кріпити, вязати, лѫчити → тримати, дати опору, бути опорою; → дати на чім лежати/стояти".

8. На підпертя гадки про питомість розвитку техничного (còzenscoho) значення "рама" в словах питомого корене ram- можуть служити й слова румлянських мов значення "рама (сюди ж: остів, снасть, кросно)": итал. armatura, гишп. armazón, порт. armação, пран. armature — всі від лат. armatura, що є від слова arma "верхня часть руки, рамя, плече", й того самого корене що й руські твари на ram- у тих самих анатомичних значеннях.

9. Таким чином, твердження про простий уніс чуджого німецького слова в словйянські мови, можемо, в світі више реченого, яти, меншми, за прудке й невглядне до дата — не можемо же минути таку велику кількість козенських значень (див. 2.↑) в питомого ram- "плече". Більшми ту можемо говорити, коли вже й не про самостійний розвиток того самого значення від дву рідних корену в дву різних мовних галуззю, то хиба про вплив з боку німецької мови на розвиток значення вже готового свойого слова, при чім заснови для того значення лежа вже в самім питомім корени ram- в словйянських мовах.

אלישע פרוש 18 жовтня 2021
колиски
1
Карл-Франц Ян Йосиф 18 вересня 2021
18 жовтня 2021

Pilnéixe citaite gerêla, cyto sami daiete.

би́льце
1
Карл-Франц Ян Йосиф 18 вересня 2021
бережки́
1

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/1745-berezhky.html#show_point
Того ж кореня, що й "берег".

Карл-Франц Ян Йосиф 18 вересня 2021
оболона
0

Оболо́ни — «віконні рами».
goroh.pp.ua: оболона
r2u.org.ua: оболона

болона
0

Оболо́ни — «віконні рами».
goroh.pp.ua: оболона
r2u.org.ua: оболона

18 жовтня 2021

Ne'ma za simy slôuom znacyeinïa "rama". SIRM (I, 226: боло́на) do slôua bolôna daieity znacyeinïa: "перепонка, перетинка; тонка шкіра; оболонка; скло". Znacyeinïe "rama" e tam suédcyeno ino za tuarom <obolônui, оболо́ни> ← *ob-bolônui. I yésno, cœmou: coreiny bo slôua bolôna e *bol- i peruésna znacẽtna'ho e "bél", zu ròzuoyem znacẽtnui: "bél" → "suétel; prozwr" → "prozora scwra: perètinca, tonca scwra"; oscwlkui daunéixe mésto scla u wcnax cẽsto coristaxõ iz toncui scwrui, na pr., cuixœk douxinui za yix prozorwsty, to slôuo <bolôna> — za galom "membrana", sta znaciti i "membranõ u wcné", i pac, coli cẽstéixe staxõ coristati iz scla, same sclo wcna. Ale ne ramõ wcna. U slôué ge <obolônui> znacyeinïe "rama" e ne iz corene *bol-, a iz perèdcepa *ob-, tobo *ob-bolônui = "te, cyto e COLO bolônui", yaco "rama" e "te, cyto e COLO bolônui = scla (ci daunéixe: toncui, prozorui scwrui ci cuixykui) u wcné".

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями