stwymẽ, stwymẽ-, stwymen-
Творено від того же корене *stoy- з тою же мотивацією значення, що дане ту stoya, але чепенем -mẽ/-men- (← *-men) ги в словах imẽ "ім'я" (*im-men), uimẽ "вим'я" (*ūd-men), znamẽ "знам'я, знамено" (*zna-men), ramẽ "рам'я, рамено" (*or-men), ueremẽ "верем'я" (*uert-men) тощо, де чепінь *-men є той самий що в -μα в д.-гр. ἀξίω-μα – середнього роду; чепінь сей несе відтінок пасивності, тобто тут надає вихідного значення *"те, що є вірене, може бути вірене, гідне віри, в що сто́їть вірити".
«Стим'я?»
/ˈstyjme̯͡a/ — nuiné pisano ‹stœymea›
Зі словника Святослава Караванського.
Отже, Караванський не розумів, що таке аксіома. Зустрічаєтся: словники, як правило, укладають мовознавці, що не повсякчас дружать із математичними науками
Аксіоми приймаються як щось очевидне, що не треба доводити. Хоча слово ну таке
"Аксіоми приймаються як щось очевидне, що не треба доводити."
Так. Ось тільки "аксіома" -- не просто "щось очевидне, що не треба доводити" (і, до речі, аксіоми не обов'язково очевидні). Аксіома (див. визначення) -- це основоположне твердження абощо, що приймається без доказів
Погодились і навіть ще раз написали те саме, що тут ще додати. Може не обов'язково очевидні комусь, але вважаються такими в межах їхнього вжитку
Я більше не про те, що вони не обов'язково очевидні (хоча, безперечно, це так щонайменше майже повсякчас), а про те, що їхня очевидність... як би це сказати... вторинна, чи що. Я більше про те, аксіома -- основоположне твердження, що вважається правильним без доказів. Я дещо плутано висловлююся, та, маю надію, Ви-то мене розумієте, як завжди.
/
(автор новотвару М.С.Я. мішка просто собі мішка Яненко)
и-и́
. .
/
(автор новотвару М.С.Я. мішка просто собі мішка Яненко)
Засновок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
За́сновок — термін, який вживають у логіці та математиці.
У логіці — судження, яке є підставою для висновку і необхідною частиною будь-якого висновку.
У математиці — формула, яка лежить в основі певного виведення і в межах цього виведення не доводиться.
Історичний словник українського язика / Під ред. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. — К.-Х., 1930-32. — Т. 1. — XXIV + 948 с.
Яким же дивом воно "рупно", коли це не те?
stoya
Виведено мною на підставі слів и йих значень <стійний> (Желехівський ІІ, 920 "würdig, wert"), стійність "Geltung" (там же), стійко "Stellung, Bedeutung" (іменник; там же), стоїти, стояти (в Желехівського писано: <стоити>; 922) "kosten"; з мотивацією *"що сто́їть [віри] = гідне [віри]", див. ще д.-рус. стоиныи "стоящий, достойный" (http://oldrusdict.ru/dict.html# так само як і первісно в д.-гр. ἀξίωμα (див. походження).