stwymẽ, stwymẽ-, stwymen-
Творено від того же корене *stoy- з тою же мотивацією значення, що дане ту stoya, але чепенем -mẽ/-men- (← *-men) ги в словах imẽ "ім'я" (*im-men), uimẽ "вим'я" (*ūd-men), znamẽ "знам'я, знамено" (*zna-men), ramẽ "рам'я, рамено" (*or-men), ueremẽ "верем'я" (*uert-men) тощо, де чепінь *-men є той самий що в -μα в д.-гр. ἀξίω-μα – середнього роду; чепінь сей несе відтінок пасивності, тобто тут надає вихідного значення *"те, що є вірене, може бути вірене, гідне віри, в що сто́їть вірити".
«Стим'я?»
/ˈstyjme̯͡a/ — nuiné pisano ‹stœymea›
Зі словника Святослава Караванського.
Отже, Караванський не розумів, що таке аксіома. Зустрічаєтся: словники, як правило, укладають мовознавці, що не повсякчас дружать із математичними науками
Аксіоми приймаються як щось очевидне, що не треба доводити. Хоча слово ну таке
"Аксіоми приймаються як щось очевидне, що не треба доводити."
Так. Ось тільки "аксіома" -- не просто "щось очевидне, що не треба доводити" (і, до речі, аксіоми не обов'язково очевидні). Аксіома (див. визначення) -- це основоположне твердження абощо, що приймається без доказів
Погодились і навіть ще раз написали те саме, що тут ще додати. Може не обов'язково очевидні комусь, але вважаються такими в межах їхнього вжитку
Я більше не про те, що вони не обов'язково очевидні (хоча, безперечно, це так щонайменше майже повсякчас), а про те, що їхня очевидність... як би це сказати... вторинна, чи що. Я більше про те, аксіома -- основоположне твердження, що вважається правильним без доказів. Я дещо плутано висловлююся, та, маю надію, Ви-то мене розумієте, як завжди.
/
(автор новотвару М.С.Я. мішка просто собі мішка Яненко)
и-и́
. .
/
(автор новотвару М.С.Я. мішка просто собі мішка Яненко)
Засновок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
За́сновок — термін, який вживають у логіці та математиці.
У логіці — судження, яке є підставою для висновку і необхідною частиною будь-якого висновку.
У математиці — формула, яка лежить в основі певного виведення і в межах цього виведення не доводиться.
Історичний словник українського язика / Під ред. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. — К.-Х., 1930-32. — Т. 1. — XXIV + 948 с.
Яким же дивом воно "рупно", коли це не те?
По-перше, це більше як прикметник, як і Ваші слова нижче.
По-друге, виправте, будь ласка, ї на і.
По-третє, не передає значення. Аксіома -- це не щось "безсумнівне", "беззаперечне", чи, тим паче, нестеменне. Таке враження виникає через сплутання в мовленні "аксіоми" й "догми" в значеннях та омов'ях (контекстах), далеких од математики (зокрема) і релігії(зокрема).
Тут, бачу, треба уточнити. У живій мові слово "аксіома", вживане в значеннях й омов'ях(контекстах), далеких од науки, змішалося з догмою або набуло такого значення. Хай там як, слід пояснити різницю між "аксіомою" й "догмою".
Й аксіома, й догма -- основні, основинні, початкові твердження, "стовпи".
Аксіома -- твердження, що не потребує доведення. Зазвичай це через очевидність, і винятків пригадати не можу.
Догма(т) -- твердження, що не підлягає сумніву, воно просто початково визнане за правильне. На відміну від аксіоми, найчастіше догми (в прямому значенні щонайменше) неможливо ні перевірити, ні спростувати, ні довести.
Аксіома -- не потребує доведення, догма -- не підлягає доводженню, спростовуванню, перевірці, сумнівам; винятків пригадати не можу.
stoya
Виведено мною на підставі слів и йих значень <стійний> (Желехівський ІІ, 920 "würdig, wert"), стійність "Geltung" (там же), стійко "Stellung, Bedeutung" (іменник; там же), стоїти, стояти (в Желехівського писано: <стоити>; 922) "kosten"; з мотивацією *"що сто́їть [віри] = гідне [віри]", див. ще д.-рус. стоиныи "стоящий, достойный" (http://oldrusdict.ru/dict.html# так само як і первісно в д.-гр. ἀξίωμα (див. походження).
-lllll-l-ll111-llll-----l111-llll--ll--111-llll----ll111-llll--llll111------