Констатувати — установлювати, відзначати наявність чого-небудь.

Я констатую припинення існування Західноукраїнської народової республіки!

р. констати́ровать, з фр. constater з префікса com- (con-) «з-» і дієслова stāre, sto «стояти», спорідненого з псл. stati, укр. стати.

слн. konstatírati

• побут

• аргумент
• константа
• верифікація
• теорія
• гіпотеза
• констатація
• стамбул (константинополь)
• резон
• підтвердження
• підтверджувати
• смисл
• істина
• воскресати
• преісповнятися
• пустослів’я
• пустомеля
• аксіома
• підказка
• шара́да (загадка)
• формулювати