Так, аргумент (довід), зазвичай, не є доказом. Доказ - норма закону, загальноприйняте правило або закон (математики, фізики, біології тощо), цифри, уривки з тексту підручника (довідника, автобіографії та ін.), особистий досвід).
Так розумію, та "річ", яку подає Грінченко, і "річ", яку подаєте Ви, те два різні слова, і лиш збіг, що звучать вони однаково, так? Роблю висновок, бо Грінченко подає відмінену форму не як "річи", а як "речі".
Тий твар річ, який гбан є реч- є спосуда з лядської мови – ← rzecz. Пратвар є сього слова: *rēk-y-. У лядській мові є тут первісне *ē збігло з первісним *е. В руській же мові в словах питомих є різницю між *ē та *e держано. И *ē в питомих руських словах є стійко "і" (в руських говірках сівірських – руське Полісся може бути "е", та тільки ненаголошене, та й то, то є не первісне "е", а спрощений первісний дифтонг "іе"). Книжно-писемний твар річ-речі... нині не длить друс. рѣчь, а ляд. rzecz. Точно й твар ве́льми нині длить не друс. вельми – бо було би вільми́ (таки знане в говірках), а староляд. wielmi.
Полішнє – речовий доказ.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/лице#14514 אלישע פרוש: Тут <і> є з тих говірок, де рефлекс /ɪ/ є [і], а /t͡ʃ/ є [ʃ] перед /n/, але тут слід дати твар стандартний: поличнє.
Аргумент — підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь.
Ніякі аргументи не переконували його.
Перекладаємо слово аргумент
https://uk.worldwidedictionary.org/аргумент
А як же тоді сказати «аргументація»? «Доводження»?
Аргументація — доводи
+
r2u.org.ua: довід
+++
Одразу пригадую Козаки, що грав на роботі, "Останній Довід Королів" (:
Аргументація - доведення.
+
Аргумент може бути і не доказом...
Так, аргумент (довід), зазвичай, не є доказом. Доказ - норма закону, загальноприйняте правило або закон (математики, фізики, біології тощо), цифри, уривки з тексту підручника (довідника, автобіографії та ін.), особистий досвід).
Лице — 5) Доказ (Словник Грінченка)
"Так що, як він і бив його, але в його нема ніякого лиця, знаків нема".
r2u.org.ua: лице
+
+++
<річ (річи, річчю)>; друс. рѣчь "слово, предмет, спір, питання, доказ, тяжба ...".
Так розумію, та "річ", яку подає Грінченко, і "річ", яку подаєте Ви, те два різні слова, і лиш збіг, що звучать вони однаково, так? Роблю висновок, бо Грінченко подає відмінену форму не як "річи", а як "речі".
Тий твар річ, який гбан є реч- є спосуда з лядської мови – ← rzecz. Пратвар є сього слова: *rēk-y-. У лядській мові є тут первісне *ē збігло з первісним *е. В руській же мові в словах питомих є різницю між *ē та *e держано. И *ē в питомих руських словах є стійко "і" (в руських говірках сівірських – руське Полісся може бути "е", та тільки ненаголошене, та й то, то є не первісне "е", а спрощений первісний дифтонг "іе"). Книжно-писемний твар річ-речі... нині не длить друс. рѣчь, а ляд. rzecz. Точно й твар ве́льми нині длить не друс. вельми – бо було би вільми́ (таки знане в говірках), а староляд. wielmi.
+
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=559
Полішнє – речовий доказ.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/лице#14514
Тут <і> є з тих говірок, де рефлекс /ɪ/ є [і], а /t͡ʃ/ є [ʃ] перед /n/, але тут слід дати твар стандартний: поличнє.
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=559
Очевидна калька російського "подтверждение".
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=559
Полішнє – речовий доказ.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/лице#14514
אלישע פרוש: Тут <і> є з тих говірок, де рефлекс /ɪ/ є [і], а /t͡ʃ/ є [ʃ] перед /n/, але тут слід дати твар стандартний: поличнє.