pyréti (pyriõ, pyrixi, ...) "arguere"
pyrivo "argumentum"; ← pyr- + -ivo (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Category:Proto-Slavic_words_suffixed_with_*-ivo ; https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/-ivo)
pyrémẽ (pyrémen-) "argumentum"; pyré- + -mẽ (bère-mẽ, ple-mẽ, sé-mẽ, ui-mẽ, zna-mẽ, vèremẽ, ra-mẽ, i-mẽ, pòlo-mẽ, pisy-mẽ, strè-mẽ, té-mẽ, cis-mẽ); isce mogeity bouti i: permẽ (permen-), permeiny (ca-meiny, golo-meiny, re-meiny, soux-meiny, li-meiny, õz-meiny, pòro-meiny).

https://en.m.wiktionary.org/wiki/arguo — vidjõ.

Tœi prostirui tou dodau biex u 2022, ta œdtogdui’my u receignax sam coristau yz tvarœu œd ‹yasouati›.
Ya ne stavix jaden svœy prostir, bõdy tó œd ‹pereti› ci œd ‹yasouati› na tœmy cotre znaceigne toceno e he pervche pœd lat. ‹arguo› na Wiktionary.

Slov. m:ui cerpaxõ ino lat. ‹argumentum›, ne dieyeslovo, coli eag. i dieyeslovo i imeno pœdstavui na ‹•mentum›. Tomou iz dieyeslovomy cerpa eag. obie golóunœi znaceigna lat. seohoo dieyeslova: “to reason, prove” i “to debate”. Ta perviesna vuiznaca obou ou lat. dieyeslova bie: *“to clear, clarify, make clear” ← “bright, clear”.

Rœzno e (it's interesting) yac, eag. cerpauchi se lat. slovo (i dieyeslovo i imeno) — odin corein, daunio-eag. bie coristala yz dvou rœznuix slovou za “to present (‘stretch forth’) ground, reason, proof” ta “to engage in a debate (‘word fight’), a tó: ‹reccan› /ˈret.t͡ʃɑn/ ← *“stretch” ta ‹flītan› /ˈfliː.tɑn/ ← *“strive, contend”, uzgleadno. A d.-eag:mou ‹flītan› teacné drous. ‹pereti, pyr•› — obie œd *“biti”.

In mogé zyrçati cyto tlomy zamienie rœdnuix slœu u (d.-)eag. latinscuimy bie moglo bouti oge, ròzvitcomy, vuiznaca *“fight” ne bie mogla ouge znaciti “proof, clarification of real/true state of things” : coli peredje/daunieye, u pravie bie in cto “wins the fight [just by being superior or stronger]”, pozdieye tacuy poglead sta, viedie, zastariel. Aino, slovo ‹reccan› *“to stretch” → “bring forth, present: proof, ground, reason” e ‘piestovanieye’ (more ‘cultivated’), neigy “to fight”, i ne viemy ceomou ono ne moge uzeati na sea ‘nove, piestovanieyche’ znaceigne “to argue = present reason, proof, ground”, ta tac e.

Te same iz drous. ‹pereti›, he *“biti” → “debate; contend” moge, viedie, buiti ne gœdno znaciti “to present reason, proof, ground”, tb. cerez dosta velicuy ròzruiv meidj sima znaceignama.

Crœmy Wiktionary, pravuiznacõ *“yasen, svietel” corene lat. ‹arguere› potverdity i SIRM (I 82). A to sam corein e i u lat. ‹argentum› (*“bright/white/shiny [metal]”).
U rous., slovo iz vuiznacoiõ *“bright, clear” a razomy iz tuimy znaceatchi “to explain, make clear” e ‹yasouati› (Gelex. II 1116: ‹ясува́ти› “sagen, mitteilen, erklären; kundgeben, andeuten”). Pri ceimy, ono e viedomo ne lixye u znaceignie “to clarify, explain (erklären)”, ale i: “to declare” (por. “kundgeben” i por. tó znaceigne na Wiktionary pœd lat. ‹arguo›), “show [œdtac: a / as a proof ≈ reason, ground]” (por. ou Gelex. “andeuten” : Wikt. “show, prove”). I na cœneç, i znaceigna he otó: “to accuse, charge; blame; allege” ou ‹arguo› e gœdno porœunati iz “sagen", naimnieye, ona ceastcovo pluinõty yz razoslœuia (typology) ròzvitcou tacuix znaceign (por., o iztocy: ‹recti› : veat. ‹порицать›, eag. ‹ban› : rous. ‹baiati, baliti› ← *bʰeh₂- “recti, cazati”; por. i rous. ‹bacati› “die Schuld auf etwas wälzen", Gelex. I 10).

Mimoxœdy, decyto provablivo moge bouti vidieti izveazoc iz “bright, clear" u viedomœmy u drous. pameatcax slovie ‹pyralynicu› “белильщик” (“Yznadobui” Sriezn.). Cielcomy yasno e œd dieyeslova ‹pyrati›, a ono e œd *“biti” (za bittiémy bieliznui ci, rodovo, plattia o cameigne u vodie) — toho samoho corene he u ‹pereti, pyr•› “fight, debate, argue”. U tœmy, drous. ‹pyralynicu› e viedomo he “bleacher”, ne “cto peré plattié” (he ‹p(y)ralnic› u rous. nuinie). A yac na Wikt. e vuisounõto i œdcaz (bez gerela) na (nepotverdgenõ) gadcõ o: »semantically better-fitting Hittite [script needed] (arkuwā(i)-, “state one's case, make a plea”)«, to ya gadax ci ne moglo bui znaceigne *“biel, yasen” bouti yacosi œd iesce daunieychoho *“biti”. Zagalomy, se ne e het’ néimovierno — imena çvietœu sõty pitimo œdvolocena ta poxœdna. Ta ya ne znaiõ docazou cyto “biel, svietel” bui boulo œd znaceigna *“biti”. A u razie drous. ‹pyralynicu› “bleacher”, ono e vierogœdnieye œd *‹pyralo› “bielizna = izpœdnye plattié cyto pitimo e bielo, bieleno”, a do tohoge, u dauninõ muittié plattia, viedie, ceasto ugorta i postõp bieleigna. Tomou, e slied vuiznati sèsiõ nastoyõ za, naimnieye, nedostatniõ he yn docaz ròzvitcou “yasen, svietel, biel” œd *“biti” (ale, iesce raz, tó use ne e nemœgylivo, prosto ya tacoho docazou ne znaiõ).

Yacocoli iz *pyr-/*per-, e slovo ‹yasouati› u rous. iz znaceignami blizycuimi agy istuimi lat. ‹arguo›, i yimy esmo gœdnui peredati i lat. ‹arguo› i lat. ‹argumentum›.

Щодо розвою "пиряти", бачих раніш у одній із словниць, уточнене значення "гнати отару, правити вівці(кудись)" якщо я не милю, забув єм лиш у котрій саме. Наводжу се лиш до того що, можливо здвиження(вмотивованість) до переходу в отяму ближчу до "to ground, to proof, to reason" бі таки замале як Ви кажете.

А корінь "яс-" на правду є відкрито вдаліший для того значення. Я не знав був зовсім про тяму "to declare" проте, се доводить казане ще раз.

Якщо Вам не тяжко, могли б укласти посилання на мінки в котрих зачіпасте/користасте Ваше попереднє многофонемне кириличне письмо. Просто єсьми ськаю його вже добру мить.

Загалом, спасибіг Вам за розлогу відповідь!