Він не дивився ані собі під ноги, ані навіть навколо себе, – він дивився сам у себе, в свою душу, розв'язуючи в ній велику, болючу й складну шараду, трагічну шараду, якої не міг розв'язати. (І. Багряний).

р. charade «шарада» походить від пров. charrado «бесіда; балачки (на вечорницях)», похідного від charrà «розмовляти, балакати», слова звуконаслідувального походження.

р. бр. болг. м. схв. шара́да, п. szarada, ч. слн. šaráda.