На́від – Указание, наущение,
Дати навід – Дать указание, навести на путь, научить, как сделать что-нибудь (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: навід
Не бачу змісту розділяти такі тонкі поняття
Дуже природно звучатиме в контексті «відео-туторіалів»
Інструкція – напоруда.
інструкція
Туторіал — інструкція, яка використовує образи (відео або зображення), себто "образна" напоруда.
Дуже давнє слово, що первісно означало "весло, которым правят, руль", і яке стало означати "руководство":
r2u.org.ua: керма
Тьюторіал - це освітній пошук сенсу в мотивації, який дає рух дії до своєї мети. Тьюторіал може бути груповим. Тьюторіал це протилежність інструкції. (Тьютор Анатолій Антонюк).
2. Довідник у формі книги або списку додатків до неї.
goroh.pp.ua: вказівник
Провід — Руководство, предводительство, ведение:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48787-provid.html#show_point
Мені здається що "посібник" ближчий по-суті до "помічника", але це трохи далі від сенсу "покрокове керівництво", яке насправді закладено в слово "tutorial"
Росіянізм. Бридка калька російського "пособие".
А ти не думаєш, що це російська мова зробила кальку із нашої?
Найперше, попрошу Вас звертатися на "Ви", як і я до усіх звертаюся з повагою.
Далі пояснення.
ЖОДНИЙ навіть з найбільш зросійщених словників (навіть відомий росіянізмами словник Уманця та Спілки) не знає цього слова:
r2u.org.ua: посібник
Коли в мові російській відоме ще в 1800-их роках.
В українській мові натомість є чудове слово "посо́ба" (те саме, що "допомога"), і в тяму "писана допомога" воно не розвинулось.
r2u.org.ua: пособа
Цікаво, чи пов'язано чи ні, що люди, які висувають теорії "це російська скалькувала в нас" також тикають?
"Висувають теорії"? Худоба, навіть згідно ваших горохів це слово в українській є питомим:
goroh.pp.ua: Посібник
Дуже смішно, що як різні совітські есуми та кацапсько-польсько-фріцькі "мовознавці" оголошують згідно гороха українське слово чужим - ви відразу кричите як виблядки про це, але коли ці ж джерела кажуть що слово питоме - вам байдуже, це вже тоді не джерело. Просто прискіпливо обираєте вибірково з усіх джерел щось зле про українську мову, відкидаючи все інше. Просто смітник для українофобів, яких бажано знайти в справжньому житті та відправити на перенавчання.
Така худоба як ти не має права на звертання на "ви", особливо худоба як ти що казала що поляки краще українців. Не хочеш згадати що в кракові була староукраїнська печать, що половина всіх польських письменників вживали немірену кількість українізмів, чи згідно слів Яковенко: "в польщі своїх князів не було"? Авжеж, не згадаєш і худоба що польща була переповнена українцями, ні про руського князя крака що заснував краків, та й ажень про те, що в часи запорожців польське прикордоння віддавали в особисте підпорядкування різним українським князям аби ті охороняли ті межі, ти здатне лише згадувати щось аби довести свої українофобні думки. ляхи мали геноцид, скоро зробимо й геноцид таких як ти.
Людину від тварини відрізняє кілька речей - честь, святий чин, гідність, чистота, віра й ревність та самозречення. Честь в тої чи іншої людини може відрізнятися, та вкладати розуміння в це слово вони можуть по-різному, але честі в тебе немає від слова взагалі, бо як я знайду тебе в справжньому житті та притисну ствол до твоєї потилиці - ти будеш плакати та гуторити про милість. Святий чин - вище призначення задля якої людина не лише живе, але й готова в його ім'я стерпіти будь що, піти на будь що, зробити будь що. Святий чин у тебе? грішний чин хіба, живеш приниженням свого народу. Гідність - межа приниження, яку людина ніколи не перейде, проте ти її переходиш щодня, хто принижує свій нарід вже тої немає гідності. Чистота - готовність не лише піти на будь які муки аби уникнути псуття та забруднення, але й наводити жах на бруд, знищивши його та спопеливши. Проте ти вже по коліна занурений в бруд. Віра та ревність - найбільші особливості людського єства, це щира непохитна віра в щось святе та світле, з цим можна піти на перекір хоч усьому світу, хоч усьому. Віра? від тебе чую лише безнадію, ти маєш померти аби не поширювати цю безнадію. Й самозречення - це є готовність не відмовитись від себе, проте від жадоби та спокус всередині себе, намагальних пустити свій клятий корінь. Попри оманливе пояснення цього слова як відмову від себе, а не від заохочення своїх ницих примх - коли ти дістанешся самозречення, ти пізнаєш справжнє я, а не будеш тліти знищивши свою особистість та волю як інший бруд. Проте ти й миті не зможеш, лиш би не витратити свій час на приниження української величі, задля своїх ницих утіх.
Та що я хочу, якщо ти сприймаєш людину лише як мозок - те, що ти аутист, не дозволяє тобі казати що всі аутисти це лише набір мізків з викривленим розвитком, бо якщо для тебе людина лише тіло без єства, істі чи сутності - то чому би мені не знайти тебе, й не розрізати тебе навпіл вийнявши твої нутрощі? Скоро, я вже завершую приготування до винищення чурок, невірних, ляхогерманоєвропейців, кацапів, і скоро я знищу й тебе, а тоді й їх. Словонищівники, скоро, вам усім буде кінець, я зустрінуся з вами одного дня, та скажу вам - "пам'ятаєте мене?". Пам'ятайте, бо скоро прийде велика зміна, надзвичайно велика зміна.
Ну а вкрім 79-IQ-аргументів, переходу на особи й безглуздих сварок щодо історії, скажете щось за/проти питимости слова посібник?
Слід найперше не на минуло дивитися, а на майбутнє. Що буде, а не що було. Яку культуру ми творимо вже сьогодні, а не чи носили наші пращури шаровари й вишиті сорочки чи ні, їли сало чи не їли.
Людину від тварини різнить чемність.
"Посібник" скоріше таки є питоме слово. Та ледве то є tutorial.
Перепрошую, та дякую за настанову!)