Очевидно, п. pokuta «покута, спокутування провини; кара; [кара грошова, штраф]», як і ч. pokuta «покаяння, кара; штраф, пеня», слц. pokuta «штраф, покарання», вл. нл. pokuta «кара, покаяння», виводиться з етимологічно не зовсім ясного псл. [pokuta] «покута
Щойно помітив, що слово є в чеській, словацькій та лужицьких мовах, тому уже не певен, що це полонізм.
Переглянув, що і в давньоруській мові є слово скутаный – смиренний, съкутати – усмирити (http://oldrusdict.ru/dict.html