запозичене з німецької мови через польську (у закарпатські говори, можливо, і через словацьку);
п. dzięk є старим запозиченням із свн. dank «подяка, думка» (нвн. danken «дякувати»);
слов’янське ę на місці an пояснюють впливом форми множини іменника denke
Боюся, що контекстуальне товмачення "дякувати" є в тім виразі зумовлено зниженням регістра виразу <хвала богу", але саме слово <хвалити> загалом несе конотацію урочистости; у сполученні з "богом" поняття "хвалити" є a priori дієслово нейтральне; в сполученні же з людиною урочистість його є тяжко низити.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Хвалю – руськ. Похлѣблѧю.
Дякую — спасибі.
Дякую, що вберіг мене одо зла, Боже!
запозичене з німецької мови через польську (у закарпатські говори, можливо, і через словацьку);
п. dzięk є старим запозиченням із свн. dank «подяка, думка» (нвн. danken «дякувати»);
слов’янське ę на місці an пояснюють впливом форми множини іменника denke
рос. Спасибо
Перекладаємо слово дякую
Досі суперечки, чи церковнослов'янізм це, але є у дорепресивних словниках слово.
+++
І в південних слов'ян так.
Zaifuy spolõcynik...
Який сполучник?
Ou Uas u zméncé.
Та ні: "Аж воно, хвала боговi, й нiчого - мабуть, не дуже вдарило" (Б. Грінченко. "Каторжна", http://lib.ru/SU/UKRAINA/GRINCHENKO/story_s.txt). Тут "хвала" значить те саме, що й "дяка".
Боюся, що контекстуальне товмачення "дякувати" є в тім виразі зумовлено зниженням регістра виразу <хвала богу", але саме слово <хвалити> загалом несе конотацію урочистости; у сполученні з "богом" поняття "хвалити" є a priori дієслово нейтральне; в сполученні же з людиною урочистість його є тяжко низити.
Повна фраза, що скоротилася в відоме всім «спасибі».
Спасеть же Біг тебе! — Выраженіе благодарности. (Котляревск. Енеида).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2043-bigh-i.html#show_point
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Хвалю – руськ. Похлѣблѧю.
Не бачу сенсу вилучати це слово.
Я дав був сюди з надією, що хтось синонімів додасть, аби можна було й їх користати.
Спроби перекладу цього та інших подібних слів нагадало Новомову з «1984» Орвелла.