Значення слова
Дякувати — висловлювати подяку.
Приклад вживання

Не дякуйте мені, краще заплатіть гріш, дядьку.

Походження

запозичене з німецької мови через польську (у закарпатські говори, можливо, і через словацьку);
п. dzięk є старим запозиченням із свн. dank «подяка, думка» (нвн. danken «дякувати»);
слов’янське ę на місці an пояснюють впливом форми множини іменника denke

Приклади в інших мовах

рос. Благодарить

Перекладаємо слово дякувати

хвалити
9

хвалити Бога = дякувати Богові
r2u.org.ua: хвалити

Oleksa Rusyn 31 грудня 2020
13 серпня 2021

-

Вдячність та хвала (похвала) — хоч і близькі, та все ж надто різні утямки.

5 грудня 2021

Словник староукраїнської мови:
"С того паноу воєводє дякуємъ яко прьіятєлєви нашому" (1493); "ино за то тобє приятелю нашому дякуєм, иже еси в том нашом деле посьілал там к нему своєго посла" (1498); "Сє я Ванко Скердієвич... вьізнаваю, иж я в тот час дѧкуючи богу здоров на души и на тѣле и с доброю волєю и с полньім розумом" (1470).

Історія української літературної мови В. М. Русанівський
Літературна мова післямонгольської доби стор. 52 (дяковати).
(Усі приклади наводяться у тому написанні, в якому вони засвідчені у виданнях: Грамоти X I V ст./ Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М.М. Пещак. — К., 1974; Українські грамоти XV ст./ Підготовка тексту; вступна стаття і коментарі В.М. Русанівського.
Словник української мови 6 століття І. Ющук. стор. 85. (дяка, дякувати).

5 грудня 2021

Що ви намагаєтесь цим довести?

12 квітня 2023

Що дякувати пану Олексі Ризуну ≠ хвалити його

Тобто —

22 вересня

Така думка може виникнуть хиба що, як ви вжили маривних грибів, добродію Мударове.

дякувати
8

Може ми всі слова з мови викинемо і почнемо не говорити, а щебетати

Влада Пашкова 20 січня 2021
25 червня 2021

Усі викинути не вийде, бо залишаться питомо Руські\Українські

18 листопада 2021

Дякувати, корінно українське слово, це вже давно доведено, тож не ганьбіться, видаліть і більш нікому не показуйте свого темного невігластва.

28 липня

Про корінно смішно 🤭
Може, корінно німецьке?

gitciti
5

{ˈʒɪ͡ɘt.t͡ʃɪtɪ ~ ˈʒɪ͡ɘtt͡ʃɪtɪ ~ ˈʒɪ͡ɘt͡ʃːɪtɪ ~ ˈʒɪ͡ɘt͡ʃɪtɪ}.

Желехівський ІІ, 223: жичити "1. wünschen (кому що)".

Хоча слово є кладено питимо за лядське, я таки гадаю, його йде яснити й на тлі питомім: дієслово від кну gitc- (житк- → *житч-) имене gitoc/gitc- (*<житок/житк-/житц-> ← житъкъ) "вигода, вжиток, користь, пожива, майно", також в инших словах корене *gi- "богатство" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: жито), житисѧ "благоденствовать", тобо товк "бажати кому що" від товку *"давати/слати (→ казати) кому що в добро". А словоставом є рівно слову statciti "стачити" (*<статчити> ← *статъчити ← статъкъ "статок", ← стати).
Тяма "дякувати" ← "виражати кому бажання добра".

אלישע פרוש 9 березня 2021
12 квітня 2023


Шило на мило

22 вересня

Як бути з похідними?
Дякувати = житчити
Дякую (спасибі) = ?
Подяка = ?

bologo
3

http://oldrusdict.ru/dict.html#: болого "dobro"; tuar »póunogolosuy« znaie i roussca: ne iz bologa »ne iz/wd dobra, ne iz/wd dobroyui uolyui« (ЕСУМ І, 203: благо: не-з-болога, ou Gelexwfscoho).

Thank you! = Bologo ti/uam/Uam!

אלישע פרוש 31 грудня 2020
4 січня 2021

Инша тяма.

11 листопада 2021

U ceimy ge e inxya?

24 жовтня 2022

Я дякую йому - Я болого йому?
Вони дякують - Вони болого?
Не треба дякувати - Не треба болого?

Туто ж на переклад дали слово ДЯКУВАТИ, а не ДЯКА, ПОДЯКА

3 березня

<Я дякую йому - Я болого йому?
Вони дякують - Вони болого?
Не треба дякувати - Не треба болого?

Туто ж на переклад дали слово ДЯКУВАТИ, а не ДЯКА, ПОДЯКА>

🤦

A muisliti? Idemo slovo u slovo pèrecladati?

Ya todé muisléx ‹ bòlôgo › ino u sõstrocax yaco:
"Thank you" — Bòlôgo Vam/vam/ti/tobé, "Thanks to (him, them, her, Peter ...)" — Bòlôgo [comou?] (yomou/'mou, yim, yei, Petrou/Petrovi ...

щастивити
3

Дякую, спасибі - щастивам
Дякувати - щастивити
Подяка - щастування
Вдячний - щастівний

Ярослав Мудров 10 листопада 2021
priati (prïati)
3
אלישע פרוש 11 листопада 2021
12 листопада 2021

Пряти?

13 листопада 2021

abo <прияти>.

тягувати
0

Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!

https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html

31 грудня 2020

Meidgy ghermanscuim *teng- i slofénscuim *teng- ne’ma gédnoho zuẽzca. Heto! Slofénscuy coreiny e wd *ten- »tẽgti, uolocti« + cepeiny *-g-. Rwdnœ zo slofénscuim corenem *teng- ghermanscœ slofa mogete baciti tou: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/tengʰ-, i sered yix "thank" ne’ma. Znac "обовязок" ou rousscoho <тѧгѡсть/tẽgwsty, тѧгло/tẽglo> ide wd towcou *»tẽgiti (coho cim), clasti na coho beremẽ/tẽgary«. Do ghermanscoho *teng- blizkuix slwf u slofénscuix, uédé, ne’ma: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/teng-.

4 січня 2021

Прочитали, що давньоруське тѧгость значило «обов'язок перед кимось»?

14 січня 2021

<Прочитали... ?>

?! Isce daunéixe wd Uas i ne raz. A Ui, citali’ste cyto pisax(↑):
<Znac "обовязок" ou rousscoho <тѧгѡсть/tẽgwsty, тѧгло/tẽglo> ide wd towcou *»tẽgiti (coho cim), clasti na coho beremẽ/tẽgary«.> Do ghermanscuix slwf heto ne tẽgneity, ghermanscœ bo slofa sõty wd corene *teng- »doumati, gadati; ceuti«.

—————
I Uaxe »друга, що теж цурається галичанізмів« e prosto ouboghe.

14 січня 2021

Єлисіє, я жодним чином не хотів образити Вас або инших західних українців. Просто мене дуже їсть любов українців до чужих "рувер", "колега", "кіліжанка", "раптово", "копіярка", "смаколики", "слюсар", "сойм", "пательня", "вшитко", "гарцювати", "ґречний". А українці у своєму прагненні віддалитись від Москви чомусь дуже чіпляються за польські слова, і ось це таки сумно.

14 січня 2021

Ta godé e Uam na ceuttia tisti! Ui i na slofa yauno pitomœ cuidaiete.

14 січня 2021

Я констатував факт. Де Ви знайшли тиск на почуття?
Щодо того, що я кидаюся на питомі слова, дасте приклад на які саме?!

14 січня 2021

Ne "констатували"’ste géden "факт". Oge yé ne xotiõ iscati u Uaxix zméncax, ne znacity Ui’ste take ne pisali.

14 січня 2021

Ну то шукайте не в голові, може знайдете.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57698-skaty.html#show_point

тягтися (ко́му)
0

Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!

https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html

тяжіти (перед ким)
0

Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!

https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html

тягти
0

Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!

https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html

дячити
0

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14572-djachyty.html#show_point
Звідси й доконані "віддячити" й "завдячити".

Anton Bliznyuk 20 листопада 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
18 листопада 2021

На видалення!

18 листопада 2021

На видаління.

20 листопада 2021

Ой біда, біда.

12 квітня 2023

Якщо хочете питоме, пропоную:
Дякую, спасибі - щастивам
Дякувати - щастивити
Подяка - щастування
Вдячний - щастівний

3 березня

Teperv eimy ino pométiu odino déyeslovo u rousscœi móuvé ou yacoho znacyeinïe "to thank" e ueshy kés legélo pèrêd ocima, xotya dosi preamo ne uistõpalo bé u strocax ci u móuvleinïé u znacyeinïé "to thank" ni u slœunicéx ne bé tóucovano ci pèrecladeno yaco "благодарить" (napr. u sl:cé Grincênca veatscoiõ), ci "danken" (napr. u sl:cé Gelexœuscoho némeçscoiõ). Cyto tô e za déyeslovo, yauiõ nizye, ta pervxye, dati ròzouméti cyto ono tacui xovaieity znacyeinïe "to thank", damy pèreglead yac teamõ "to thank" — déyeslovo, ta "thank" — imea pœdstatui e uirazyeno u tuix eüroupscuix móuvax, de yõ e uirazyeno slovami pitomui dédiznui:

gr. ‹ ευχαριστώ › ← *dobro-darouati" — déyeslovomy (œdcui i cerpanuy pèreclad u stsl. ‹ благодарити, благодарьствовати, a œdtui u veatscõ: ‹благодарить›, bóugar. ‹ благодаря ›),

u romanscuix móuvax: ital. ‹ grazie ›, ispan. ‹ gracias › — imea pœdstatui, ousécyeinïe perueisnoho latinscoho *gratias agere "vesti/tuoriti milœusty", déyeslomy: ispan. ta portogal. ‹ agradecer › ← **ad-grad-ēscere ← ‹ grado › "volya, prïazny" ← lat. ‹ gratum › "pleasing, acceptable, welcome, thankful, dear", u ptg. (portogalscé) œd lat. ‹ gratia › e imea pœdstatui ‹ graça › (samostœyno znacity "milœusty ; xeutca, cpina, vèrêd ; leubco/douxyca") "u uirazé ‹ graças a › "thanks to, due to", poread is ‹ obrigado › — terpna déyepricmêta œd ‹ obrigar › "obòveazati, to oblige" (← lat. ‹ obligare ›), otge, ptg. ‹obrigado› e *"obòveazan", phran. yaco imea pœdstatui ‹ merci › œd lat. *mercedem œd *merx "ymzda, œdplata, nagòrôda, plata, céna", a déyeslovomy ‹ remercier › ← *re-merci-er *"œdplatiti, œdnagòroditi", ta e i œd lat. ‹ gratia › → ‹ grâce › u uirazé ‹ grâce à › "thanks to", cyto problizno œdpovédaieity rousscoiõ "milœusty/prïazny (comou/ceomou)",

u germanscuix móuvax œd pragerm. *þankaz *"ménca, gadca" (tohoge corene cyto eaghel. ‹ think ›, ném., nzm. ‹ denken ›, dœun. ‹ tænke › "doumati, muisléti, méniti, ymniti/ymnéti, gadati"), eaghel. ‹ thank › — imea pœdstatui, ta ‹ to thank › — déyeslovo, ném. ‹ Dank › — imea pœdstatui, ta ‹ danken › — déyeslovo, nzm. ‹ dank › — imea pœdstatui, ta ‹ danken › — déyeslovo, dœun. ‹ tak › — imea pœdstatui, ta ‹ takke › — déyeslovo,

u pd.-sloveanscuix móuvax *xuala- "xuala, praise" → serbscoiõ, xoruatscoiõ, slovénscoiõ ‹hvala›,

roumuinscoiõ déyeslovomy ‹ a mulţumi › "to thank" ( ‹ mulţumesc › "[I] thank", œd ‹ la mulţi ani! › "to many years!"),

irscoiõ ‹ gabh buíochas › = *"eati (imõ) prïazny",

isce, u SISM (XXXII, 161) *ordьnъ/*radьnъ e u crycóunosloveanscé ‹радьнъ› tóucovano latinscoiõ slovomy "gratus", tô bui "thankful", i boulo bui dobré gluibxe dosléditi ci znacyeinïa slovotuarœu na ‹rad, rad-, radn- (raden), radiv-, radé-› u rousscé ne xovaiõty znacyeinïa "thank, to thank ( ← *"to rejoice", "to care ; to express rejoice from someone's favour" ??)

Iz touryenuix ("cited") pricladœu mogemo sõditi cyto:
1) teama "thank, to thank" e postala pèremuislyeinïemy rozmayituix tuaroc ("formulas/formulae"), izocrema: *"darouati dobro", "ciniti milœusty", "prïazny", "œdplata, nagòrôda", "obòveazoc",
2) u ocremax móuvax teamõ "thank, to thank" mogeity bouti uirazyeno i rœuznui cinui ("in different ways) u rœuznax sõstrocax ("in different contexts), porœunaite, napr., phraneçscoiõ: ‹ merci › yaco u "thank you", ale ‹ remercier › "to thank" yaco u ‹ nous vous remercions › "we thank you", ale ‹ grâce à › "thanks to".

Yaco is romanscuimi ta greçscoiõ móuvami e rozvitoc dosta yasen: "ciniti/tuoriti/déti/darouati dobro/bòlôgo/prïazny/milœusty", "milœusty/prïazny (comou)", "œdplata, nagòrôda", "obòveazoc", to u germanscuix móuvax dauno mea roupilo yaco iz znacyeinïa "ménca, gadca" u pragerm. *þankaz moglo e stati znacyeinïe "thank, to thank".
I teperv eimy ino pobagu ("realized") cyto rozvitoc toy e uinicu pèremuislyeinïemy "I remember you, I keep you in my mind = I think about you [for a favour you've done to me]" → "I thank ( ≈ think about) you".
Se mea isponouce iznova pèregleanõti znacyeinïa déyeslœu muislyeinïa u rousscœi móuvé: ‹doumati›, ‹gadati›, ‹muisliti/muisléti›, ‹méniti›, ‹ymniti/ymnéti›. Izocrema cmétiu eimy cyto priblizno tacœige znacyeinïa hi perueisno ou pragermanscoho déyeslova *þankōną sõty i ou rousscoho déyeslova ‹méniti› — v. II, 442 u sl:cé Gelexœuscoho: ‹мїни́ти (кому що)› "voranschlagen (veranschlagen)" = "to estimate, to assess, pricisliti/pripisati cénõ (comou za cyto)", a tacoge "anberaumen" = "to schedule (u teamé "pripisati/uiznaciti comou, napr. za slougybõ")", "versprechen" = "to promise ( ≈ he "to keep in mind to reward someone"), "geloben" = "to vow (he ≈ "dati obét vérnosti comou"), a tacoge imea pœdstatui ‹ ménca › (Gelex., II, 443: ‹мї́нка›) tóucouano némeçscoiõ "Erwähnung, Bemerkung" = "(a) mention, (a) notice/note, attention", œd déyeslœu "erwähnen" = "to mention", "bemerken" = "to notice". Coli teamiti sœi znacyeinïa cèrêz "to estimate something to someone, to keep someone in mind as to promise a reward for one's service/favour" i pod., to iz seoho dosta prirôdno uixodity znacyeinïe "to thank ( ≈ to think of someone for their favour/service)".

Otge dodamy tou déyeslovo:

méniti

/miˈnɪtɪ/

"to thank"

21 вересня

+

15 червня

Геть з чистилища

28 липня

Як скажете 🤭

Поділитись з друзями