запозичене з німецької мови через польську (у закарпатські говори, можливо, і через словацьку);
п. dzięk є старим запозиченням із свн. dank «подяка, думка» (нвн. danken «дякувати»);
слов’янське ę на місці an пояснюють впливом форми множини іменника denke
Словник староукраїнської мови:
"С того паноу воєводє дякуємъ яко прьіятєлєви нашому" (1493); "ино за то тобє приятелю нашому дякуєм, иже еси в том нашом деле посьілал там к нему своєго посла" (1498); "Сє я Ванко Скердієвич... вьізнаваю, иж я в тот час дѧкуючи богу здоров на души и на тѣле и с доброю волєю и с полньім розумом" (1470).
Історія української літературної мови В. М. Русанівський
Літературна мова післямонгольської доби стор. 52 (дяковати).
(Усі приклади наводяться у тому написанні, в якому вони засвідчені у виданнях: Грамоти X I V ст./ Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М.М. Пещак. — К., 1974; Українські грамоти XV ст./ Підготовка тексту; вступна стаття і коментарі В.М. Русанівського.
Словник української мови 6 століття І. Ющук. стор. 85. (дяка, дякувати).
Хоча слово є кладено питимо за лядське, я таки гадаю, його йде яснити й на тлі питомім: дієслово від кну gitc- (житк- → *житч-) имене gitoc/gitc- (*<житок/житк-/житц-> ← житъкъ) "вигода, вжиток, користь, пожива, майно", також в инших словах корене *gi- "богатство" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: жито), житисѧ "благоденствовать", тобо товк "бажати кому що" від товку *"давати/слати (→ казати) кому що в добро". А словоставом є рівно слову statciti "стачити" (*<статчити> ← *статъчити ← статъкъ "статок", ← стати).
Тяма "дякувати" ← "виражати кому бажання добра".
http://oldrusdict.ru/dict.html#: болого "dobro"; tuar »póunogolosuy« znaie i roussca: ne iz bologa »ne iz/wd dobra, ne iz/wd dobroyui uolyui« (ЕСУМ І, 203: благо: не-з-болога, ou Gelexwfscoho).
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
?! Isce daunéixe wd Uas i ne raz. A Ui, citali’ste cyto pisax(↑):
<Znac "обовязок" ou rousscoho <тѧгѡсть/tẽgwsty, тѧгло/tẽglo> ide wd towcou *»tẽgiti (coho cim), clasti na coho beremẽ/tẽgary«.> Do ghermanscuix slwf heto ne tẽgneity, ghermanscœ bo slofa sõty wd corene *teng- »doumati, gadati; ceuti«.
—————
I Uaxe »друга, що теж цурається галичанізмів« e prosto ouboghe.
Єлисіє, я жодним чином не хотів образити Вас або инших західних українців. Просто мене дуже їсть любов українців до чужих "рувер", "колега", "кіліжанка", "раптово", "копіярка", "смаколики", "слюсар", "сойм", "пательня", "вшитко", "гарцювати", "ґречний". А українці у своєму прагненні віддалитись від Москви чомусь дуже чіпляються за польські слова, і ось це таки сумно.
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
Дякувати — висловлювати подяку.
Не дякуйте мені, краще заплатіть гріш, дядьку.
запозичене з німецької мови через польську (у закарпатські говори, можливо, і через словацьку);
п. dzięk є старим запозиченням із свн. dank «подяка, думка» (нвн. danken «дякувати»);
слов’янське ę на місці an пояснюють впливом форми множини іменника denke
рос. Благодарить
Перекладаємо слово дякувати
хвалити Бога = дякувати Богові
r2u.org.ua: хвалити
-
Вдячність та хвала (похвала) — хоч і близькі, та все ж надто різні утямки.
Словник староукраїнської мови:
"С того паноу воєводє дякуємъ яко прьіятєлєви нашому" (1493); "ино за то тобє приятелю нашому дякуєм, иже еси в том нашом деле посьілал там к нему своєго посла" (1498); "Сє я Ванко Скердієвич... вьізнаваю, иж я в тот час дѧкуючи богу здоров на души и на тѣле и с доброю волєю и с полньім розумом" (1470).
Історія української літературної мови В. М. Русанівський
Літературна мова післямонгольської доби стор. 52 (дяковати).
(Усі приклади наводяться у тому написанні, в якому вони засвідчені у виданнях: Грамоти X I V ст./ Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М.М. Пещак. — К., 1974; Українські грамоти XV ст./ Підготовка тексту; вступна стаття і коментарі В.М. Русанівського.
Словник української мови 6 століття І. Ющук. стор. 85. (дяка, дякувати).
Що Ви намагаєтесь цим довести?
Може ми всі слова з мови викинемо і почнемо не говорити, а щебетати
Усі викинути не вийде, бо залишаться питомо Руські\Українські
Дякувати, корінно українське слово, це вже давно доведено, тож не ганьбіться, видаліть і більш нікому не показуйте свого темного невігластва.
{ˈʒɪ͡ɘt.t͡ʃɪtɪ ~ ˈʒɪ͡ɘtt͡ʃɪtɪ ~ ˈʒɪ͡ɘt͡ʃːɪtɪ ~ ˈʒɪ͡ɘt͡ʃɪtɪ}.
Желехівський ІІ, 223: жичити "1. wünschen (кому що)".
Хоча слово є кладено питимо за лядське, я таки гадаю, його йде яснити й на тлі питомім: дієслово від кну gitc- (житк- → *житч-) имене gitoc/gitc- (*<житок/житк-/житц-> ← житъкъ) "вигода, вжиток, користь, пожива, майно", також в инших словах корене *gi- "богатство" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: жито), житисѧ "благоденствовать", тобо товк "бажати кому що" від товку *"давати/слати (→ казати) кому що в добро". А словоставом є рівно слову statciti "стачити" (*<статчити> ← *статъчити ← статъкъ "статок", ← стати).
Тяма "дякувати" ← "виражати кому бажання добра".
http://oldrusdict.ru/dict.html#: болого "dobro"; tuar »póunogolosuy« znaie i roussca: ne iz bologa »ne iz/wd dobra, ne iz/wd dobroyui uolyui« (ЕСУМ І, 203: благо: не-з-болога, ou Gelexwfscoho).
Thank you! = Bologo ti/uam/Uam!
Инша тяма.
U ceimy ge e inxya?
Дякую, спасибі - щастивам
Дякувати - щастивити
Подяка - щастування
Вдячний - щастівний
Пряти?
abo <прияти>.
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Meidgy ghermanscuim *teng- i slofénscuim *teng- ne’ma gédnoho zuẽzca. Heto! Slofénscuy coreiny e wd *ten- »tẽgti, uolocti« + cepeiny *-g-. Rwdnœ zo slofénscuim corenem *teng- ghermanscœ slofa mogete baciti tou: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/tengʰ-, i sered yix "thank" ne’ma. Znac "обовязок" ou rousscoho <тѧгѡсть/tẽgwsty, тѧгло/tẽglo> ide wd towcou *»tẽgiti (coho cim), clasti na coho beremẽ/tẽgary«. Do ghermanscoho *teng- blizkuix slwf u slofénscuix, uédé, ne’ma: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/teng-.
Прочитали, що давньоруське тѧгость значило «обов'язок перед кимось»?
<Прочитали... ?>
?! Isce daunéixe wd Uas i ne raz. A Ui, citali’ste cyto pisax(↑):
<Znac "обовязок" ou rousscoho <тѧгѡсть/tẽgwsty, тѧгло/tẽglo> ide wd towcou *»tẽgiti (coho cim), clasti na coho beremẽ/tẽgary«.> Do ghermanscuix slwf heto ne tẽgneity, ghermanscœ bo slofa sõty wd corene *teng- »doumati, gadati; ceuti«.
—————
I Uaxe »друга, що теж цурається галичанізмів« e prosto ouboghe.
Єлисіє, я жодним чином не хотів образити Вас або инших західних українців. Просто мене дуже їсть любов українців до чужих "рувер", "колега", "кіліжанка", "раптово", "копіярка", "смаколики", "слюсар", "сойм", "пательня", "вшитко", "гарцювати", "ґречний". А українці у своєму прагненні віддалитись від Москви чомусь дуже чіпляються за польські слова, і ось це таки сумно.
Ta godé e Uam na ceuttia tisti! Ui i na slofa yauno pitomœ cuidaiete.
Я констатував факт. Де Ви знайшли тиск на почуття?
Щодо того, що я кидаюся на питомі слова, дасте приклад на які саме?!
Ne "констатували"’ste géden "факт". Oge yé ne xotiõ iscati u Uaxix zméncax, ne znacity Ui’ste take ne pisali.
Ну то шукайте не в голові, може знайдете.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57698-skaty.html#show_point
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14572-djachyty.html#show_point
Звідси й доконані "віддячити" й "завдячити".
На видалення!
На видаління.
Ой біда, біда.