Може ми всі слова з мови викинемо і почнемо не говорити, а щебетати
{ˈʒɪ͡ɘt.t͡ʃɪtɪ ~ ˈʒɪ͡ɘtt͡ʃɪtɪ ~ ˈʒɪ͡ɘt͡ʃːɪtɪ ~ ˈʒɪ͡ɘt͡ʃɪtɪ}.
Желехівський ІІ, 223: жичити "1. wünschen (кому що)".
Хоча слово є кладено питимо за лядське, я таки гадаю, його йде яснити й на тлі питомім: дієслово від кну gitc- (житк- → *житч-) имене gitoc/gitc- (*<житок/житк-/житц-> ← житъкъ) "вигода, вжиток, користь, пожива, майно", також в инших словах корене *gi- "богатство" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: жито), житисѧ "благоденствовать", тобо товк "бажати кому що" від товку *"давати/слати (→ казати) кому що в добро". А словоставом є рівно слову statciti "стачити" (*<статчити> ← *статъчити ← статъкъ "статок", ← стати).
Тяма "дякувати" ← "виражати кому бажання добра".
http://oldrusdict.ru/dict.html#: болого "dobro"; tuar »póunogolosuy« znaie i roussca: ne iz bologa »ne iz/wd dobra, ne iz/wd dobroyui uolyui« (ЕСУМ І, 203: благо: не-з-болога, ou Gelexwfscoho).
Thank you! = Bologo ti/uam/Uam!
U ceimy ge e inxya?
Я дякую йому - Я болого йому?
Вони дякують - Вони болого?
Не треба дякувати - Не треба болого?
Туто ж на переклад дали слово ДЯКУВАТИ, а не ДЯКА, ПОДЯКА
<Я дякую йому - Я болого йому?
Вони дякують - Вони болого?
Не треба дякувати - Не треба болого?
Туто ж на переклад дали слово ДЯКУВАТИ, а не ДЯКА, ПОДЯКА>
🤦
A muisliti? Idemo slovo u slovo pèrecladati?
Ya todé muisléx ‹ bòlôgo › ino u sõstrocax yaco:
"Thank you" — Bòlôgo Vam/vam/ti/tobé, "Thanks to (him, them, her, Peter ...)" — Bòlôgo [comou?] (yomou/'mou, yim, yei, Petrou/Petrovi ...
Дякую, спасибі - щастивам
Дякувати - щастивити
Подяка - щастування
Вдячний - щастівний
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Meidgy ghermanscuim *teng- i slofénscuim *teng- ne’ma gédnoho zuẽzca. Heto! Slofénscuy coreiny e wd *ten- »tẽgti, uolocti« + cepeiny *-g-. Rwdnœ zo slofénscuim corenem *teng- ghermanscœ slofa mogete baciti tou: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/tengʰ-, i sered yix "thank" ne’ma. Znac "обовязок" ou rousscoho <тѧгѡсть/tẽgwsty, тѧгло/tẽglo> ide wd towcou *»tẽgiti (coho cim), clasti na coho beremẽ/tẽgary«. Do ghermanscoho *teng- blizkuix slwf u slofénscuix, uédé, ne’ma: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/teng-.
Прочитали, що давньоруське тѧгость значило «обов'язок перед кимось»?
<Прочитали... ?>
?! Isce daunéixe wd Uas i ne raz. A Ui, citali’ste cyto pisax(↑):
<Znac "обовязок" ou rousscoho <тѧгѡсть/tẽgwsty, тѧгло/tẽglo> ide wd towcou *»tẽgiti (coho cim), clasti na coho beremẽ/tẽgary«.> Do ghermanscuix slwf heto ne tẽgneity, ghermanscœ bo slofa sõty wd corene *teng- »doumati, gadati; ceuti«.
—————
I Uaxe »друга, що теж цурається галичанізмів« e prosto ouboghe.
Єлисіє, я жодним чином не хотів образити Вас або инших західних українців. Просто мене дуже їсть любов українців до чужих "рувер", "колега", "кіліжанка", "раптово", "копіярка", "смаколики", "слюсар", "сойм", "пательня", "вшитко", "гарцювати", "ґречний". А українці у своєму прагненні віддалитись від Москви чомусь дуже чіпляються за польські слова, і ось це таки сумно.
Ta godé e Uam na ceuttia tisti! Ui i na slofa yauno pitomœ cuidaiete.
Я констатував факт. Де Ви знайшли тиск на почуття?
Щодо того, що я кидаюся на питомі слова, дасте приклад на які саме?!
Ne "констатували"’ste géden "факт". Oge yé ne xotiõ iscati u Uaxix zméncax, ne znacity Ui’ste take ne pisali.
Ну то шукайте не в голові, може знайдете.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57698-skaty.html#show_point
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14572-djachyty.html#show_point
Звідси й доконані "віддячити" й "завдячити".
Якщо хочете питоме, пропоную:
Дякую, спасибі - щастивам
Дякувати - щастивити
Подяка - щастування
Вдячний - щастівний
Teperv eimy ino pométiu odino déyeslovo u rousscœi móuvé ou yacoho znacyeinïe "to thank" e ueshy kés legélo pèrêd ocima, xotya dosi preamo ne uistõpalo bé u strocax ci u móuvleinïé u znacyeinïé "to thank" ni u slœunicéx ne bé tóucovano ci pèrecladeno yaco "благодарить" (napr. u sl:cé Grincênca veatscoiõ), ci "danken" (napr. u sl:cé Gelexœuscoho némeçscoiõ). Cyto tô e za déyeslovo, yauiõ nizye, ta pervxye, dati ròzouméti cyto ono tacui xovaieity znacyeinïe "to thank", damy pèreglead yac teamõ "to thank" — déyeslovo, ta "thank" — imea pœdstatui e uirazyeno u tuix eüroupscuix móuvax, de yõ e uirazyeno slovami pitomui dédiznui:
gr. ‹ ευχαριστώ › ← *dobro-darouati" — déyeslovomy (œdcui i cerpanuy pèreclad u stsl. ‹ благодарити, благодарьствовати, a œdtui u veatscõ: ‹благодарить›, bóugar. ‹ благодаря ›),
u romanscuix móuvax: ital. ‹ grazie ›, ispan. ‹ gracias › — imea pœdstatui, ousécyeinïe perueisnoho latinscoho *gratias agere "vesti/tuoriti milœusty", déyeslomy: ispan. ta portogal. ‹ agradecer › ← **ad-grad-ēscere ← ‹ grado › "volya, prïazny" ← lat. ‹ gratum › "pleasing, acceptable, welcome, thankful, dear", u ptg. (portogalscé) œd lat. ‹ gratia › e imea pœdstatui ‹ graça › (samostœyno znacity "milœusty ; xeutca, cpina, vèrêd ; leubco/douxyca") "u uirazé ‹ graças a › "thanks to, due to", poread is ‹ obrigado › — terpna déyepricmêta œd ‹ obrigar › "obòveazati, to oblige" (← lat. ‹ obligare ›), otge, ptg. ‹obrigado› e *"obòveazan", phran. yaco imea pœdstatui ‹ merci › œd lat. *mercedem œd *merx "ymzda, œdplata, nagòrôda, plata, céna", a déyeslovomy ‹ remercier › ← *re-merci-er *"œdplatiti, œdnagòroditi", ta e i œd lat. ‹ gratia › → ‹ grâce › u uirazé ‹ grâce à › "thanks to", cyto problizno œdpovédaieity rousscoiõ "milœusty/prïazny (comou/ceomou)",
u germanscuix móuvax œd pragerm. *þankaz *"ménca, gadca" (tohoge corene cyto eaghel. ‹ think ›, ném., nzm. ‹ denken ›, dœun. ‹ tænke › "doumati, muisléti, méniti, ymniti/ymnéti, gadati"), eaghel. ‹ thank › — imea pœdstatui, ta ‹ to thank › — déyeslovo, ném. ‹ Dank › — imea pœdstatui, ta ‹ danken › — déyeslovo, nzm. ‹ dank › — imea pœdstatui, ta ‹ danken › — déyeslovo, dœun. ‹ tak › — imea pœdstatui, ta ‹ takke › — déyeslovo,
u pd.-sloveanscuix móuvax *xuala- "xuala, praise" → serbscoiõ, xoruatscoiõ, slovénscoiõ ‹hvala›,
roumuinscoiõ déyeslovomy ‹ a mulţumi › "to thank" ( ‹ mulţumesc › "[I] thank", œd ‹ la mulţi ani! › "to many years!"),
irscoiõ ‹ gabh buíochas › = *"eati (imõ) prïazny",
isce, u SISM (XXXII, 161) *ordьnъ/*radьnъ e u crycóunosloveanscé ‹радьнъ› tóucovano latinscoiõ slovomy "gratus", tô bui "thankful", i boulo bui dobré gluibxe dosléditi ci znacyeinïa slovotuarœu na ‹rad, rad-, radn- (raden), radiv-, radé-› u rousscé ne xovaiõty znacyeinïa "thank, to thank ( ← *"to rejoice", "to care ; to express rejoice from someone's favour" ??)
Iz touryenuix ("cited") pricladœu mogemo sõditi cyto:
1) teama "thank, to thank" e postala pèremuislyeinïemy rozmayituix tuaroc ("formulas/formulae"), izocrema: *"darouati dobro", "ciniti milœusty", "prïazny", "œdplata, nagòrôda", "obòveazoc",
2) u ocremax móuvax teamõ "thank, to thank" mogeity bouti uirazyeno i rœuznui cinui ("in different ways) u rœuznax sõstrocax ("in different contexts), porœunaite, napr., phraneçscoiõ: ‹ merci › yaco u "thank you", ale ‹ remercier › "to thank" yaco u ‹ nous vous remercions › "we thank you", ale ‹ grâce à › "thanks to".
Yaco is romanscuimi ta greçscoiõ móuvami e rozvitoc dosta yasen: "ciniti/tuoriti/déti/darouati dobro/bòlôgo/prïazny/milœusty", "milœusty/prïazny (comou)", "œdplata, nagòrôda", "obòveazoc", to u germanscuix móuvax dauno mea roupilo yaco iz znacyeinïa "ménca, gadca" u pragerm. *þankaz moglo e stati znacyeinïe "thank, to thank".
I teperv eimy ino pobagu ("realized") cyto rozvitoc toy e uinicu pèremuislyeinïemy "I remember you, I keep you in my mind = I think about you [for a favour you've done to me]" → "I thank ( ≈ think about) you".
Se mea isponouce iznova pèregleanõti znacyeinïa déyeslœu muislyeinïa u rousscœi móuvé: ‹doumati›, ‹gadati›, ‹muisliti/muisléti›, ‹méniti›, ‹ymniti/ymnéti›. Izocrema cmétiu eimy cyto priblizno tacœige znacyeinïa hi perueisno ou pragermanscoho déyeslova *þankōną sõty i ou rousscoho déyeslova ‹méniti› — v. II, 442 u sl:cé Gelexœuscoho: ‹мїни́ти (кому що)› "voranschlagen (veranschlagen)" = "to estimate, to assess, pricisliti/pripisati cénõ (comou za cyto)", a tacoge "anberaumen" = "to schedule (u teamé "pripisati/uiznaciti comou, napr. za slougybõ")", "versprechen" = "to promise ( ≈ he "to keep in mind to reward someone"), "geloben" = "to vow (he ≈ "dati obét vérnosti comou"), a tacoge imea pœdstatui ‹ ménca › (Gelex., II, 443: ‹мї́нка›) tóucouano némeçscoiõ "Erwähnung, Bemerkung" = "(a) mention, (a) notice/note, attention", œd déyeslœu "erwähnen" = "to mention", "bemerken" = "to notice". Coli teamiti sœi znacyeinïa cèrêz "to estimate something to someone, to keep someone in mind as to promise a reward for one's service/favour" i pod., to iz seoho dosta prirôdno uixodity znacyeinïe "to thank ( ≈ to think of someone for their favour/service)".
Otge dodamy tou déyeslovo:
méniti
/miˈnɪtɪ/
"to thank"
+
Як скажете 🤭
хвалити Бога = дякувати Богові
r2u.org.ua: хвалити
-
Вдячність та хвала (похвала) — хоч і близькі, та все ж надто різні утямки.
Словник староукраїнської мови:
"С того паноу воєводє дякуємъ яко прьіятєлєви нашому" (1493); "ино за то тобє приятелю нашому дякуєм, иже еси в том нашом деле посьілал там к нему своєго посла" (1498); "Сє я Ванко Скердієвич... вьізнаваю, иж я в тот час дѧкуючи богу здоров на души и на тѣле и с доброю волєю и с полньім розумом" (1470).
Історія української літературної мови В. М. Русанівський
Літературна мова післямонгольської доби стор. 52 (дяковати).
(Усі приклади наводяться у тому написанні, в якому вони засвідчені у виданнях: Грамоти X I V ст./ Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М.М. Пещак. — К., 1974; Українські грамоти XV ст./ Підготовка тексту; вступна стаття і коментарі В.М. Русанівського.
Словник української мови 6 століття І. Ющук. стор. 85. (дяка, дякувати).
Що ви намагаєтесь цим довести?
Що дякувати пану Олексі Ризуну ≠ хвалити його
Тобто —
Така думка може виникнуть хиба що, як ви вжили маривних грибів, добродію Мударове.