А навіщо це робить? Коли ми дякуємо комусь, ми хвалимо цю людину.
Хвалити і дякувати — то різні речі.
Можна дякувати за безплатно виконану роботу, коли її якість не гідна хвальби.
Почитайте десь у книжках для молодших школярів про батозначні слова.
Навіщо творити роблену багатозначність, якщо можна мати два різних слова.
Дякувати Олексі ≠ хвалити Олексу.
Можна його похвалити, не дякуючи, а можна дякувати, але не хвалити 🤷♂️
Приклад:
1. Олексо, Ви такий молодець, завжди можна у Вас спитати за питомість слів. (Хвала без подяки)
2. Дякую Олексо, що дали посилання на словник. (Подяка без хвали)
Я вже писав давніше: "Коли ми дякуємо комусь, ми хвалимо цю людину".
Ви вживаєте слова "штучний" з галицькими значінням.
Ну, це тепер сучлітмова 🤷♂️
А як так, навіщо ви боретесь тут з иншими сучмовними словами?
Узагалі-то я дав слово через розділку /.
Я не розумію, про що ви кажете.
Від щастивити, бажати щастя
Дякую, спасибі — щастивам
Дякувати — щастивити
Подяка — щастування
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ще можна "потяг".
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ще можна "потяга".
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ще можна "потяж".
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ще можна "потяжа".
"... на прохання друга, що теж цурається галичанізмів"
Coho? Drouga? Nou, »droug«, to e ne cyto tam... – ramẽ (авторитет)! A, isce i »теж цурається галичанізмів«?? O, i pereciti né cœmou!
A cyto tuy »droug« proxaie? Cœmou sam siõdui ne ide prostirati suoyi »ne galicscœ« slofa??
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
Від праслов'янського čьstiti «шанувати».
Наголос на перший склад.
По аналогії з д.-грец. εὐχαριστέω «бути вдячним», де εὐ «добро», χαρίζομαι «робити приємне, дарувати». Дача в давньоруській мові це давання дарів князям.
Не мною придумано, даю на прохання друга, що теж цурається галичанізмів.
Дякувати маркують полонізмом від праіндоєвроп. teng- «думати», звідки й англійське think, і ось це teng- посуті ідентичне tengʰ-, яке дало слово "тягнути", до того ж давньоруське тѧгость ж означало «обов'язок перед кимось»!
https://en.wiktionary.org/wiki/dank
http://oldrusdict.ru/dict.html
myzda
/mɪˈzdɑ/
____
Cerpan pèreclad phranecyscoho ‹merci› œd latinscoho ‹merecedem ← merces› "myzda = a reward, retribution", imovérno œd teagou slœu is bagianïemy dobrui œdplatui za dober cin, na pr. *‹mercedem ago› "I pay [you] tribute, a reward". U rousscé mogeity bouti poeato he œd *bõdy ti/vam/Vam myzda "may there be a reward to you, may you be rewarded", dalye prosto: ‹myzda ti, myzda Vam/vam› "thank you".
Це вже перегин. Тоді треба і "дякую" міняти (дякую-dziękuje-danke-thank you). Можливо це індо-європейський корінь?
Добродію Євгене, ми не заміну слову шукаємо, а синоніми.
Ви шукаєте саме заміну, бо в графі «походження» наведено висмоктану з пальця нісенітницю, що не має нічого спільного з дійсністю.
не нісенітниця, будь-який етимологічний словник підтвердить
Будь-який один совковий ЕСУМ? Чи Ви, пане, гадаєте, що різні сайти — то різні словники?
Ось Вам не совкові джерела:
1) Фасмерів етимологічний словник https://lexicography.online/etymology/vasmer/д/дяковать ;
2) з сайту польського наукового видавництва PWN https://sjp.pwn.pl/poradnia/haslo/dziekowac;9190.html#:~:text=Wyrazy dziękować, dzięki (składać) .
Ну звісно, цілі команди лінгвістів і філологів різних епох, мабуть, від крайньої нудьги тижнями копирсалися в архівах і місяцями пропадали в етнографічних експедиціях, щоб потім великий експерт-мовознавець усіх часів та народів, Віталій Крутько, компетентно оцінив їхню копітку працю не інакше, як висмоктану з пальця нісенітницю, еге ж. :)))
Не шукаймо чим замістити похідні слова
Припускаю, що корінь індовропейський. Можна глянути у Красуцького (Красуського) Древность малорос. языка
Тепер надто багато англійського присвоєння, то я думаю що краще прилагодити т.з. Слоаник похідних слів. Щодо «синонімів» то заглянути до великого тлумачного словника як також до етимологічного ловника, але чого тратити час на такі справи що вже існують?!
Синонім дякую вже знайшли, тож шукайте синонім для Подяки)
Словник староукраїнської мови:
"С того паноу воєводє дякуємъ яко прьіятєлєви нашому" (1493); "ино за то тобє приятелю нашому дякуєм, иже еси в том нашом деле посьілал там к нему своєго посла" (1498); "Сє я Ванко Скердієвич... вьізнаваю, иж я в тот час дѧкуючи богу здоров на души и на тѣле и с доброю волєю и с полньім розумом" (1470).
Історія української літературної мови В. М. Русанівський
Літературна мова післямонгольскої доби стор. 52 (дяковати).
(Усі приклади наводяться у тому написанні, в якому вони засвідчені у виданнях: Грамоти X I V ст./ Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М.М. Пещак. — К., 1974; Українські грамоти XV ст./ Підготовка тексту; вступна стаття і коментарі В.М. Русанівського.
Словник української мови 6 століття І. Ющук. стор. 85. (дяка, дякувати).
Вже у 14-му столітті у Львові німці були.
А у словника І. Ющука запозичення також маються: стор. 321 (товар; тлумач).
Не бороніть ґерманізми, "дяк" це німецький корінь.
Вже міняють