Релігія — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.
Приклад вживання
Релігія — це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Вона містить сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т. д. Вивченням релігії займається наука релігієзнавство.
Карл-Франц Ян Йосиф,
се ще не є доводом. Негативний бік "сухої, догматичної, бездухої" релігії-віри може бути виражено й в инший спосіб ніж протиставленням різних іменників. У різних мовах передачі тями "релігія" служить те саме слово що й на товк "віра", напр. данське: jødiske tro "жидівська релігія/віра ≈ юдаїзм".
Ні ні ні. Віра та релігія це зовсім різні значення. І ці дві тями повинні бути зрозумілими без усяких контекстів. Різниця між цими двома тямами є дуже важливою в теологічних розмовах.
Читав. І щойно прочитав знову. Я трохи дотичний до теми віра - релігія, і як людина яка мала розмови про це кажу - різниця є і вона важлива. Вам певно кожний священник, або людина дотична до церкви скаже, що ці дві речі потрібно розрізняти. Я не збираюсь міняти своєї думки, тому нам доведеться обом залишитись при своїх поглядах.
"Я трохи дотичний до теми віра - релігія, і як людина яка мала розмови про це кажу - різниця є і вона важлива."
ТО ПОЯСНІТЬ. Ви вже декілька повідомлень пишете, що різниця є й вона важлива, а чому - не пишете.
Поясніть свою думку й може посперечаємося.
Почнімо з того, що слово віра використовується й поза межами церкви, синагоги, чи мечеті.
"Я вірю, що в тебе все вийде!"
"У мене є віра в завтрашній день."
"Вона вірила тобі! Як ти міг їй зрадити?!"
Якщо це слово вживатимуть на заміну релігії, то яку конатацію воно тоді набуде? Недоречну, от яку. Ви напевно скажете, що можна натомість використовувати слово надія. Але надія та віра це також різні речі.
Віра це, всього лише на всього, упевненність без доказів. Або віруючі часто кажуть, що це знання без доказів. Надія, у свою чергу, це сподівання. Коли ти віриш, то ти знаєш, що щось станеться. Коли надієшся, то ти бажаєш щоб щось сталось, але ти не маєш упевненості. Не дарма часто можна почути вираз із послання до Коринтян (Новий Заповіт) 13:13 про віру, надію та любов. ("А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три.").
От що написав Павло в послані до Євреїв:
"Тепер віра є сутністю сподіваного, свідченням того, чого не бачили."
Ще інший уривок з Євреїв:
"Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.."
Релігія це сукупність, або система обрядів, традиції, цінностей та ідей певного світогляду.
Християни досить часто вирізняють віру як щось надважливе та навіть живе. Для багатьох людей релігія без віри є мертвою. Також часто можна почути про вислів "жива віра". От уривок з послання Якова: "Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду?".
Якщо релігія це знання, а віра це те саме що й релігія, то така віра в очах християн є мертвою. От, наприклад, що людина написала в цій ( https://dyvensvit.org/top/1016004/ ) статті:
"Віра — це щось більше, ніж просте визнання факту, що Ісус помер за наші гріхи. А також і віра Його обіцянкам."
Також, у церкві часто розрізняють релігійних людей і віруючих як дві різні речі. Бо можна бути релігійним без віри.
От ще цікавий уривок з Марка: "Cказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним."
Ісус сказав це до сліпого чоловіка який попросив, щоб він його зцілив. Тут Ісус каже, що особиста віра цього сліпого чоловіка зцілила його. Не християнство (якого тоді навіть не існувало), не Юдаїзм, не сукупність якихось поглядів, не чиясь віра, а саме його особиста віра.
Якщо слово віра тут набуде такого самого значення що й релігія, то слова Ісуса будуть означати взагалі інші речі. Тоді же, християнам доведеться разом зібратися та обговорити на яке би слово замінити "віра", щоб правильно передати слова Христа.
Якова 1:3:
"знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість."
Я зможу пояснити ці речі набагато гірше, аніж християни, тому найкращі пояснення будуть саме у них. У мережі є купа статтей на теми різниці між вірою та релігією.
Звичайно ж, я погоджуюсь, що у певному розумінні та контексті слово релігія можна замінити на слово віра. Але лиш у певному. Думаю тут треба розуміти не важливість слова релігія, а важливість слова віра та те, на скільки глибокі тями воно за собою несе.
"У нього сильна віра", "не в усіх вас віра на стільки же сильна як в нього". Такі речі можна часто почути в церкві. Тобто віра це щось дуже особисте. Хоч люди сповідують ту саму релігію, не в усіх віра може бути такою же [сильною].
Як на мене, то для релігії набагато краще підходить слово віросповідання.
"Якщо це слово вживатимуть на заміну релігії, то яку конатацію* воно тоді набуде?"
*конотацію
Відповідну до контексту. Маєм безліч слів, які в одному реченні значать одне, а в другому геть инше. Полісемію ще ніхто не відміняв.
"Віра це, всього лише на всього, упевненність* без доказів."
упевненість*
Нащо там "всього лише на всього"? Коли Ви вірите в перемогу своєї країни, то Вам потрібні докази для такої "упевнености"? И чи вони можуть бути взагалі?
"Християни досить часто вирізняють віру як щось надважливе та навіть живе. Для багатьох людей релігія без віри є мертвою."
Релігія без віри не є релігією. Чи Ви поїдання пасочок й стукання яйцями на Великдень назвете релігією?
"Також, у церкві часто розрізняють релігійних людей і віруючих як дві різні речі. Бо можна бути релігійним без віри."
Перший раз це чую. Я завжди чув слово "релігійний" як синонім до слова "віруючий". Ще раз, поїдання пасочок не є виявом релігійности.
"От ще цікавий уривок з Марка: "Cказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним."
Ісус сказав це до сліпого чоловіка який попросив, щоб він його зцілив. Тут Ісус каже, що особиста віра цього сліпого чоловіка зцілила його. Не християнство (якого тоді навіть не існувало), не Юдаїзм, не сукупність якихось поглядів, не чиясь віра, а саме його особиста віра.
Якщо слово віра тут набуде такого самого значення що й релігія, то слова Ісуса будуть означати взагалі інші речі. Тоді же, християнам доведеться разом зібратися та обговорити на яке би слово замінити "віра", щоб правильно передати слова Христа."
Ще раз, контекст. Святе Писання не пізнають уривками.
"46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!" 48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!" 49 Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе." 50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51 Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, - щоб я бачив!" 52 Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним."
Ви бачите, що тут йдеться про якусь обрядовість, звичаї, традиції, "сукупність якихось поглядів" тощо? Тяжко не зрозуміти, що йдеться саме про, як Ви кажете, "особисту віру" цього чоловіка.
"Звичайно ж, я погоджуюсь, що у певному розумінні та контексті слово релігія можна замінити на слово віра. Але лиш у певному. Думаю тут треба розуміти не важливість слова релігія, а важливість слова віра та те, на скільки глибокі тями воно за собою несе."
Повторююся, що важливість одного й другого значіння слова "віра" не зникне, бо контекст рішає.
""У нього сильна віра", "не в усіх вас віра на стільки же сильна як в нього". Такі речі можна часто почути в церкві. Тобто віра це щось дуже особисте. Хоч люди сповідують ту саму релігію, не в усіх віра може бути такою же [сильною]."
Знову ж, а чи можна сплутати в цьому контексті значіння? Спробуймо. "У нього сильна РЕЛІГІЯ", "не в усіх вас РЕЛІГІЯ на стільки же сильна як в нього".
Гадаю, що Ви самі розумієте, що ні.
"Як на мене, то для релігії набагато краще підходить слово віросповідання."
"Яке в тебе віросповідання" = "яку ти віру сповідуєш".
Узагалі з вами не погоджуюсь ні з чим. Ні з вашим трактуванням віри/надії, ні з розумінням різниці між вірою та релігією. Я чесно навіть не знаю як ще пояснити вже. Або ви дуже впевнені в своїх поглядах, або вам байдуже що кажу я.
Контекст контекстом, і нехай тому контексту буде щастя та любов, але конткретика, а особливо для Святого Письма це дуже важливо. У певному контексті слова взагалі можуть набувати значень яких вони ніколи не мали. Не завждив у Біблії все зрозуміло, навіть з контекстом. І не завжди в Бібілії подається контекст, дуже часто там з'являються вислови чи цитати, які залежать не від контексту, а від уважності та знань читача.
Релігія це не віра. Це не те саме. Я був у церкві дуже багато років, у дуже багатьох церквах, не просто приходив раз у неділю, а також служив, досліджував Біблію самостійно, з друзями та з проповідниками. Релігія та віра це різні речі.
Знаю багато людей, для яких сходити в церкву не означає нічого більше аніж традиції. Віри там немає. Це релігійність.
"Яке в тебе віросповідання" = "яку ти віру сповідуєш"
З цим я погоджуюсь. У такому формулювані це правильно. Але формулювання "Яка в тебе віра?" це не те.
Багатозначність слів це чудово, але це також збіднює мову. Українська доволі широка мова для того щоб знайти інше слово для того щоб позначити нюанси віри та релігії краще. В кінці кінців, є причина, чому в інших мовах є слово й релігія, й віра.
І знову ж таки, зайдіть в Гугл, напишіть англійською, російською чи українською "різниця між вірою та релігією", та почитайте, що про це думають віруючі.
"Релігія це не віра. Це не те саме. Я був у церкві дуже багато років, у дуже багатьох церквах, не просто приходив раз у неділю, а також служив, досліджував Біблію самостійно, з друзями та з проповідниками. Релігія та віра це різні речі."
Можете писати це скільки завгодно, але суті це не змінить. Свої доводи я навів.
"Знаю багато людей, для яких сходити в церкву не означає нічого більше аніж традиції. Віри там немає. Це релігійність."
Про пасочки Ви приклад до вваги чомусь не взяли... Це не релігійність, а глупство.
"З цим я погоджуюсь. У такому формулювані це правильно. Але формулювання "Яка в тебе віра?" це не те."
"Яка в тебе релігія?" це теж не те.
"Багатозначність слів це чудово, але це також збіднює мову. Українська доволі широка мова для того щоб знайти інше слово для того щоб позначити нюанси віри та релігії краще. В кінці кінців, є причина, чому в інших мовах є слово й релігія, й віра."
Видно, що Ви не читали всі коментарі під цим словом.
"І знову ж таки, зайдіть в Гугл, напишіть англійською, російською чи українською "різниця між вірою та релігією", та почитайте, що про це думають віруючі."
Віруючі не суть мовознавці чи щонайменше люди, які конче мають тямити хоч якось у мовознавстві, більше ніж того потребує комунікація.
"Узагалі з вами не погоджуюсь ні з чим. Ні з вашим трактуванням віри/надії, ні з розумінням різниці між вірою та релігією. Я чесно навіть не знаю як ще пояснити вже. Або ви дуже впевнені в своїх поглядах, або вам байдуже що кажу я."
А я не розумію чому Ви пишете, що мені байдуже, коли я Вам на кожну Вашу закінчену думку дав свій довід. До того ж, про надію я нічого взагалі не писав і ніяк її не трактував.
Але Ваша правда, годі далі глядати в цій супереці істини, дамо право люду зробити свої висновки по цьому.
У нас іздавна вживають слова "віра" із значінням релігії. "Якої ти віри?" значить "яка в тебе релігія?" І це значить віра не тільки в святі книги, а й в обряди та все таке инше. То навіщо город городить?
Людина вище (Роній Ніхтенко) досить добре пояснила в чому річ, багато в чому з нею погоджуюся. Велику частину свого життя я провів у церкві, і зараз маю багато знайомих, котрі пов'язані з нею. Для людей з церкви є дуже важливим розділяти віру та релігію. Точніше, біблійне визначення віри та розуміння релігії як такої. Тому й кажу, що в контексті — гаразд, але загалом — ні. Бо, все-таки, хотілося би розділяти ці дві речі. Я вас запевню, серед усіх кого я знав будучи в церкві, не вірю щоби хоча б одній людині припало до душі називати релігію вірою. Розумію, шо тута дуже часто не беруть до уваги "думку зсередини", а дивляться на мову "холодним об'єктивним зором". Але то є дурниця, як на мене. Брати до уваги те, хто ті слова використовує і як саме це дуже важливо.
Олексо, я більше вам скажу, люди так і далі продовжують говорити. Але коли йде мова про ці дві речі загалом, то люди розділяють їх двома різними словами. Тому, поки буде одне слово для цих двох речей, то слово "релігія" буде існувати, бо на те є потреба.
Крім того, віра загалом є широким словом, яке часто взагалі при використані немає нічого спільного з релігією. Не обов'язково сповідувати певну релігію, для того щоби вірити, що завтра ти виграєш у лотерею.
Різні. Дотичні, та різні. Я вже писав, шо "віра" є слово загальне, яке не конче має стосуватися релігії. Й не треба бути приналежним до якоїсь релігії, шоби вірити. Не знаю як в інших релігіях, гадаю схоже, та в християнстві, принаймні, протистантському ці дві речі, релігія та віра, дуже часто протиставляються в розмовах. В богослів'ї (teology) так само.
Сам пан אלישע פרוש додав коментар до слова:
"В окремих контекстах може йти й воно."
Я погоджуюся. В певних контекстах годиться. Більше того, воно й використовується. Та є контексти, коли ці дві речі протиставляються й порівнюються. Тому я хотів би мати інше слово за переклад релігії.
До чого є тут "горіти"? Говѣзнь за "шанування, почитання, велеблення" є в стсл. словнику, складеному за Остромировою євангєллю та мовознавцями Миклошичем, Востоковим та Бердниковим. Крім того, в матеріалах Срезн., слово говѣинъ є супроводжено лат. відповідником: religiosus.
Мені особисто перегукується з гівнизний, гівнистий, у нас так кажуть на поганих людей. Я це не в упрік, пробачте, така асоціація похоже не лише у мене.
Але не забувайте, що нам, хто українською став говорити вже в старшому віці "перемкнутися" доволі тяжко. А кпини ніяк не поможуть сьому. Я дуже заздрю тим, хто українською розмовляв змалку.
Карл-Франц Ян Йосиф,
такого способу словотвору руська мова не знає. Та й ко би знала, то тяма "відь, science" є тут геть зайва. Мій твар говізень ← *говѣзнь є творено за засвідченими зразками від основи дієслова – говѣ-|ти + суфікс -*-zn- + парадигматичний суфікс *-a; порівняйте: *тръі-|ти (*trū-t-i-) "їсти" → тръізна (*trū-zn-a-) "тризна", дѣди-|ти "спадкувати" → дѣдизна, коу-|ти "кувати" → коу-зн-ь "кувальня", жи-|ти → жи-зн-ь. Имена з -ь та -а з суфіксом *-zn- (варіантом суфікса *-sn-, між иншим) суть узаємні варіанти.
Використовую суфікс "-иво" на зразок таких слів: морозиво (щось морожене), скливо (щось склите), пиво (щось питне), валиво (щось валене), видиво (те, що видно), вариво (щось варене), держиво (те, що держать; утримання), жниво (те, що жнуть), їстиво (те, що їдять), тощо.
Логика мала би Вам підказати, що коментар, лишений підо пропонованим одповідником, торкає відповідний одповідник и звернений до його автора, але Ви її кудись заховали...
Тоді я вам скажу, що його творець бачить чітке мислення. Якщо його не бачите Ви, то це не означає, що воно приховане. Ви можете запитати творця про те, що вам мислено не зрозуміло.
Логична конструкція "якщо-то" передбачає умову-причину й відповідній наслідок, а цього тута не проглядається.
Якщо невірство (атеїзм) - безбіжжя (атеїзм, прямий переклад), то релігія (від лат. religio «благочестя; побожність; святість; богослужіння») "бездумство" геть не обходе й "причина" є безглузда й из наслідком нияк не корелює.
Відси випливає висновок, що Ви або загубили десь логику, або мислено дали глумен простір - в обох випадках це є глупство.
Усе у мене проглядається. У мене інша "конструкція", що походить від іншого. Співчуваю, якщо Ви не бачите у мене логіки, бо вона є. У той час, як я розумію Вашу логіку з легкістью. Напружте мізки.
На якій вірі? Проспіться. Я вас не прохаю розуміти. На віру, без розуміння, спиратися можете ви, бо самі кажите, що логіки не бачите. А на що спираюсь я, ви не можете казати, якщо не читаєте думки. Я вам нічим не зобов'язаний, тому, пане, відваліть. Для Вас, ніяких пояснень не буде, бо ви зверхній у спілкуванні. Грайте у "хто кого перебалакає" з кимось іншим. Я занадто стриманий, щоб відповісти вам так, як ви того вимагаєте.
— Нема логіки. Ти глупий, якщо зараз же не поясниш мені, що до чого. Для мене, нічого не проглядається, бо два плюс два буде чотири. Чи ти будеш заперечувати? — 🤡
"Ти глупий/це глупство" — це не критика. Якщо вам не зрозуміло, то треба чемно про це запитати. Але це не для вас. Йдіть до дідька. Я не ваш і зверхньо розмовляйте з кимось іншим.
Релігія — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.
Релігія — це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Вона містить сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т. д. Вивченням релігії займається наука релігієзнавство.
від лат. religio — зв'язок.
Перекладаємо слово релігія
Значення "religii; confessions" є серед прочих у сього слова в давньоруській мові. В окремих контекстах може йти й воно.
-
Часто можна почути про те, як сильно різниться віра і релігія.
Карл-Франц Ян Йосиф,
се ще не є доводом. Негативний бік "сухої, догматичної, бездухої" релігії-віри може бути виражено й в инший спосіб ніж протиставленням різних іменників. У різних мовах передачі тями "релігія" служить те саме слово що й на товк "віра", напр. данське: jødiske tro "жидівська релігія/віра ≈ юдаїзм".
Як тоді ви би сказали "він дуже релігійний, але зовсім немає віри"?
Не вірно. Віра - це инша тяма. "Я вірю у власні сили" - тобто в мене є певна віра (релігія) у власні сили?
Контекст, контекст, і ще раз контекст. Я навів приклади, що й инші мови собі достатньо обходяться одним словом.
И Ти, чого пишеш "инша" після голосного звука?
А в чому біда?
У різних мовах тяма "релігія" та "віра" чітко розрізнені. Ісляндська - релігія: trúarbrögð, релігійна віра - trú, віра у філософії - skoðun.
"Инша" після голосного... дідько, так не можна?!
В иншій якій мові може й можна.
КФЯЙ,
яка біда?
Андріє,
ну, то я й дав инше слово.
Гаразд!
+++
Ні ні ні. Віра та релігія це зовсім різні значення. І ці дві тями повинні бути зрозумілими без усяких контекстів. Різниця між цими двома тямами є дуже важливою в теологічних розмовах.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7607-vira.html#show_point
Все одно, навіть якщо словник подає як синонім. Це не є точний синонім. І нам ПОТРБІНО розрізняти віру та релігію РІЗНИМИ словами.
Не треба.
Треба.
Нащо?
Пошук у Гуглі: різниця між вірою і релігією
Приблизна кількість результатів: 25 700
Пошук: the difference between faith and religion
Приблизна кількість результатів: 425 000 000
Треба
Ви не читали сторінку словниці, якою я з Вами поділився?
Читав. І щойно прочитав знову. Я трохи дотичний до теми віра - релігія, і як людина яка мала розмови про це кажу - різниця є і вона важлива. Вам певно кожний священник, або людина дотична до церкви скаже, що ці дві речі потрібно розрізняти. Я не збираюсь міняти своєї думки, тому нам доведеться обом залишитись при своїх поглядах.
"Я трохи дотичний до теми віра - релігія, і як людина яка мала розмови про це кажу - різниця є і вона важлива."
ТО ПОЯСНІТЬ. Ви вже декілька повідомлень пишете, що різниця є й вона важлива, а чому - не пишете.
Поясніть свою думку й може посперечаємося.
Я не збираюсь сперечатись про теологічні теми на Словотворі.
Жаль, що Ви не хочете аргументувати свою позицію (
Почнімо з того, що слово віра використовується й поза межами церкви, синагоги, чи мечеті.
"Я вірю, що в тебе все вийде!"
"У мене є віра в завтрашній день."
"Вона вірила тобі! Як ти міг їй зрадити?!"
Якщо це слово вживатимуть на заміну релігії, то яку конатацію воно тоді набуде? Недоречну, от яку. Ви напевно скажете, що можна натомість використовувати слово надія. Але надія та віра це також різні речі.
Віра це, всього лише на всього, упевненність без доказів. Або віруючі часто кажуть, що це знання без доказів. Надія, у свою чергу, це сподівання. Коли ти віриш, то ти знаєш, що щось станеться. Коли надієшся, то ти бажаєш щоб щось сталось, але ти не маєш упевненості. Не дарма часто можна почути вираз із послання до Коринтян (Новий Заповіт) 13:13 про віру, надію та любов. ("А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три.").
От що написав Павло в послані до Євреїв:
"Тепер віра є сутністю сподіваного, свідченням того, чого не бачили."
Ще інший уривок з Євреїв:
"Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.."
Релігія це сукупність, або система обрядів, традиції, цінностей та ідей певного світогляду.
Християни досить часто вирізняють віру як щось надважливе та навіть живе. Для багатьох людей релігія без віри є мертвою. Також часто можна почути про вислів "жива віра". От уривок з послання Якова: "Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду?".
Якщо релігія це знання, а віра це те саме що й релігія, то така віра в очах християн є мертвою. От, наприклад, що людина написала в цій ( https://dyvensvit.org/top/1016004/ ) статті:
"Віра — це щось більше, ніж просте визнання факту, що Ісус помер за наші гріхи. А також і віра Його обіцянкам."
Також, у церкві часто розрізняють релігійних людей і віруючих як дві різні речі. Бо можна бути релігійним без віри.
От ще цікавий уривок з Марка: "Cказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним."
Ісус сказав це до сліпого чоловіка який попросив, щоб він його зцілив. Тут Ісус каже, що особиста віра цього сліпого чоловіка зцілила його. Не християнство (якого тоді навіть не існувало), не Юдаїзм, не сукупність якихось поглядів, не чиясь віра, а саме його особиста віра.
Якщо слово віра тут набуде такого самого значення що й релігія, то слова Ісуса будуть означати взагалі інші речі. Тоді же, християнам доведеться разом зібратися та обговорити на яке би слово замінити "віра", щоб правильно передати слова Христа.
Якова 1:3:
"знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість."
Я зможу пояснити ці речі набагато гірше, аніж християни, тому найкращі пояснення будуть саме у них. У мережі є купа статтей на теми різниці між вірою та релігією.
Звичайно ж, я погоджуюсь, що у певному розумінні та контексті слово релігія можна замінити на слово віра. Але лиш у певному. Думаю тут треба розуміти не важливість слова релігія, а важливість слова віра та те, на скільки глибокі тями воно за собою несе.
"У нього сильна віра", "не в усіх вас віра на стільки же сильна як в нього". Такі речі можна часто почути в церкві. Тобто віра це щось дуже особисте. Хоч люди сповідують ту саму релігію, не в усіх віра може бути такою же [сильною].
Як на мене, то для релігії набагато краще підходить слово віросповідання.
"Якщо це слово вживатимуть на заміну релігії, то яку конатацію* воно тоді набуде?"
*конотацію
Відповідну до контексту. Маєм безліч слів, які в одному реченні значать одне, а в другому геть инше. Полісемію ще ніхто не відміняв.
"Віра це, всього лише на всього, упевненність* без доказів."
упевненість*
Нащо там "всього лише на всього"? Коли Ви вірите в перемогу своєї країни, то Вам потрібні докази для такої "упевнености"? И чи вони можуть бути взагалі?
"Християни досить часто вирізняють віру як щось надважливе та навіть живе. Для багатьох людей релігія без віри є мертвою."
Релігія без віри не є релігією. Чи Ви поїдання пасочок й стукання яйцями на Великдень назвете релігією?
"Також, у церкві часто розрізняють релігійних людей і віруючих як дві різні речі. Бо можна бути релігійним без віри."
Перший раз це чую. Я завжди чув слово "релігійний" як синонім до слова "віруючий". Ще раз, поїдання пасочок не є виявом релігійности.
"От ще цікавий уривок з Марка: "Cказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним."
Ісус сказав це до сліпого чоловіка який попросив, щоб він його зцілив. Тут Ісус каже, що особиста віра цього сліпого чоловіка зцілила його. Не християнство (якого тоді навіть не існувало), не Юдаїзм, не сукупність якихось поглядів, не чиясь віра, а саме його особиста віра.
Якщо слово віра тут набуде такого самого значення що й релігія, то слова Ісуса будуть означати взагалі інші речі. Тоді же, християнам доведеться разом зібратися та обговорити на яке би слово замінити "віра", щоб правильно передати слова Христа."
Ще раз, контекст. Святе Писання не пізнають уривками.
"46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!" 48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!" 49 Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе." 50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51 Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, - щоб я бачив!" 52 Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним."
Ви бачите, що тут йдеться про якусь обрядовість, звичаї, традиції, "сукупність якихось поглядів" тощо? Тяжко не зрозуміти, що йдеться саме про, як Ви кажете, "особисту віру" цього чоловіка.
"Звичайно ж, я погоджуюсь, що у певному розумінні та контексті слово релігія можна замінити на слово віра. Але лиш у певному. Думаю тут треба розуміти не важливість слова релігія, а важливість слова віра та те, на скільки глибокі тями воно за собою несе."
Повторююся, що важливість одного й другого значіння слова "віра" не зникне, бо контекст рішає.
""У нього сильна віра", "не в усіх вас віра на стільки же сильна як в нього". Такі речі можна часто почути в церкві. Тобто віра це щось дуже особисте. Хоч люди сповідують ту саму релігію, не в усіх віра може бути такою же [сильною]."
Знову ж, а чи можна сплутати в цьому контексті значіння? Спробуймо. "У нього сильна РЕЛІГІЯ", "не в усіх вас РЕЛІГІЯ на стільки же сильна як в нього".
Гадаю, що Ви самі розумієте, що ні.
"Як на мене, то для релігії набагато краще підходить слово віросповідання."
"Яке в тебе віросповідання" = "яку ти віру сповідуєш".
П.М: Перепрошую, що довго відповідав.
Узагалі з вами не погоджуюсь ні з чим. Ні з вашим трактуванням віри/надії, ні з розумінням різниці між вірою та релігією. Я чесно навіть не знаю як ще пояснити вже. Або ви дуже впевнені в своїх поглядах, або вам байдуже що кажу я.
Контекст контекстом, і нехай тому контексту буде щастя та любов, але конткретика, а особливо для Святого Письма це дуже важливо. У певному контексті слова взагалі можуть набувати значень яких вони ніколи не мали. Не завждив у Біблії все зрозуміло, навіть з контекстом. І не завжди в Бібілії подається контекст, дуже часто там з'являються вислови чи цитати, які залежать не від контексту, а від уважності та знань читача.
Релігія це не віра. Це не те саме. Я був у церкві дуже багато років, у дуже багатьох церквах, не просто приходив раз у неділю, а також служив, досліджував Біблію самостійно, з друзями та з проповідниками. Релігія та віра це різні речі.
Знаю багато людей, для яких сходити в церкву не означає нічого більше аніж традиції. Віри там немає. Це релігійність.
"Яке в тебе віросповідання" = "яку ти віру сповідуєш"
З цим я погоджуюсь. У такому формулювані це правильно. Але формулювання "Яка в тебе віра?" це не те.
Багатозначність слів це чудово, але це також збіднює мову. Українська доволі широка мова для того щоб знайти інше слово для того щоб позначити нюанси віри та релігії краще. В кінці кінців, є причина, чому в інших мовах є слово й релігія, й віра.
І знову ж таки, зайдіть в Гугл, напишіть англійською, російською чи українською "різниця між вірою та релігією", та почитайте, що про це думають віруючі.
"Релігія це не віра. Це не те саме. Я був у церкві дуже багато років, у дуже багатьох церквах, не просто приходив раз у неділю, а також служив, досліджував Біблію самостійно, з друзями та з проповідниками. Релігія та віра це різні речі."
Можете писати це скільки завгодно, але суті це не змінить. Свої доводи я навів.
"Знаю багато людей, для яких сходити в церкву не означає нічого більше аніж традиції. Віри там немає. Це релігійність."
Про пасочки Ви приклад до вваги чомусь не взяли... Це не релігійність, а глупство.
"З цим я погоджуюсь. У такому формулювані це правильно. Але формулювання "Яка в тебе віра?" це не те."
"Яка в тебе релігія?" це теж не те.
"Багатозначність слів це чудово, але це також збіднює мову. Українська доволі широка мова для того щоб знайти інше слово для того щоб позначити нюанси віри та релігії краще. В кінці кінців, є причина, чому в інших мовах є слово й релігія, й віра."
Видно, що Ви не читали всі коментарі під цим словом.
"І знову ж таки, зайдіть в Гугл, напишіть англійською, російською чи українською "різниця між вірою та релігією", та почитайте, що про це думають віруючі."
Віруючі не суть мовознавці чи щонайменше люди, які конче мають тямити хоч якось у мовознавстві, більше ніж того потребує комунікація.
"Узагалі з вами не погоджуюсь ні з чим. Ні з вашим трактуванням віри/надії, ні з розумінням різниці між вірою та релігією. Я чесно навіть не знаю як ще пояснити вже. Або ви дуже впевнені в своїх поглядах, або вам байдуже що кажу я."
А я не розумію чому Ви пишете, що мені байдуже, коли я Вам на кожну Вашу закінчену думку дав свій довід. До того ж, про надію я нічого взагалі не писав і ніяк її не трактував.
Але Ваша правда, годі далі глядати в цій супереці істини, дамо право люду зробити свої висновки по цьому.
У контексті — так. Загалом — аж ніяк ні.
Мова живе поза контекстом?
У нас іздавна вживають слова "віра" із значінням релігії. "Якої ти віри?" значить "яка в тебе релігія?" І це значить віра не тільки в святі книги, а й в обряди та все таке инше. То навіщо город городить?
Людина вище (Роній Ніхтенко) досить добре пояснила в чому річ, багато в чому з нею погоджуюся. Велику частину свого життя я провів у церкві, і зараз маю багато знайомих, котрі пов'язані з нею. Для людей з церкви є дуже важливим розділяти віру та релігію. Точніше, біблійне визначення віри та розуміння релігії як такої. Тому й кажу, що в контексті — гаразд, але загалом — ні. Бо, все-таки, хотілося би розділяти ці дві речі. Я вас запевню, серед усіх кого я знав будучи в церкві, не вірю щоби хоча б одній людині припало до душі називати релігію вірою. Розумію, шо тута дуже часто не беруть до уваги "думку зсередини", а дивляться на мову "холодним об'єктивним зором". Але то є дурниця, як на мене. Брати до уваги те, хто ті слова використовує і як саме це дуже важливо.
Олексо, я більше вам скажу, люди так і далі продовжують говорити. Але коли йде мова про ці дві речі загалом, то люди розділяють їх двома різними словами. Тому, поки буде одне слово для цих двох речей, то слово "релігія" буде існувати, бо на те є потреба.
Крім того, віра загалом є широким словом, яке часто взагалі при використані немає нічого спільного з релігією. Не обов'язково сповідувати певну релігію, для того щоби вірити, що завтра ти виграєш у лотерею.
—
Хто не розуміє значення слова, релігія та віра – не одне й те ж!
Oto pèredye bui i cazali: "хто не розуміє значення слова, релігія та віра – не одне й те ж!" — i tout ge bui use boulo yésno.
Релігія і віра це різні речі. В вірі на відміну від релігії немає догм.
А що є?
"Релігія і віра це різні речі."
+
"Релігія і віра це різні речі."
-
Різні. Дотичні, та різні. Я вже писав, шо "віра" є слово загальне, яке не конче має стосуватися релігії. Й не треба бути приналежним до якоїсь релігії, шоби вірити. Не знаю як в інших релігіях, гадаю схоже, та в християнстві, принаймні, протистантському ці дві речі, релігія та віра, дуже часто протиставляються в розмовах. В богослів'ї (teology) так само.
Сам пан אלישע פרוש додав коментар до слова:
"В окремих контекстах може йти й воно."
Я погоджуюся. В певних контекстах годиться. Більше того, воно й використовується. Та є контексти, коли ці дві речі протиставляються й порівнюються. Тому я хотів би мати інше слово за переклад релігії.
рос. Верующий = укр. Віря́нин
Тоді логічно, що:
Вірянство = релігія.
*говѣтва; див. гові́зна тут.
Вірують не завжди в бога, тим більше в язичників
Язичники тут ни до чого.
*говѣзна від говѣти "шанувати", творено чепенем *-zn- (казнь, трутизна, отизна~ѡтьчизна, матєризна, дѣдизна, испѡльщизна, къзнь, кузніа, крутизна); рівни друс. говѣинъ "religiosus".
Гарно!
Нікому крім мене не здається, що у слова є якийсь відтінок вульгарности?
Теж маю таке враження. Дієслово «горіти» є гарним, але похідний новотвір...
До чого є тут "горіти"? Говѣзнь за "шанування, почитання, велеблення" є в стсл. словнику, складеному за Остромировою євангєллю та мовознавцями Миклошичем, Востоковим та Бердниковим. Крім того, в матеріалах Срезн., слово говѣинъ є супроводжено лат. відповідником: religiosus.
Ну, може бути й: говѣзнь {говїзень}.
Дідько, писав з телефону, мав на увазі Твою пропонову "говіти".
Мені особисто перегукується з гівнизний, гівнистий, у нас так кажуть на поганих людей. Я це не в упрік, пробачте, така асоціація похоже не лише у мене.
Лучина об'єднує людину з чимось вищим, небесним.
Разом зливатись в єдиний духовний потік.
Найкращий
На жаль, калька російського "вероисповедание".
Тобто буквально "путь до Бога", "путь" то не росіянізм (r2u.org.ua: путь).
Релігії не завжди мають стосунок саме з Богом. Візьміть, до прикладу, сатанізм.
—. Ditẽtscui.
Бо "о Богу" ([о] в такім значенні то не росіянізм аж ніяк r2u.org.ua: о)
То є невкраїнський твар. У критім складі ме бути "і"; богу, но біг, божий, но -біжжя.
אלישע פרוש, добавив версію з ікавізмом.
Бо "о Богу".
[О] в такім значенні то не росіянізм аж ніяк r2u.org.ua: о
Добавив ікавізм uk.wikipedia.org: Ікавізм порівняти зі словом "Біг" r2u.org.ua: біг
Від давньоруського говѣти "шанувати", говѣинъ "religiosus".
Бо релігія це те, що дає свій опис тямі "Бог" і єднає навколо цього спільних поглядів людей.
Маємо ж: дієпис, землепис, життєпис, живопис тощо.
Від "Бог" (з ікавізмом – "Біг").
r2u.org.ua: біг
Сукупність того, у що віриш.
-
Ви вкрали мою пропозицію для "ідеологія":
ідеологія
Зважаючи на инші ваші слова на взір "злуда", "верхолжа", "сліпність", виглядає, що ви користуєтесь близкістю до російського слова
С У Е В Е Р И Е
Необ'єктивно.
Ну, сузір'я не є ідеологія. У слів на *суй- є цілий ворох і в руській.
Не зрозумів Вас.
Дуже вдале слово!
Можете також порівняти з "двовір'я", тобто віра в дві релігії.
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=21042&page=712
Від давньоруського говѣти "шанувати", говѣинъ "religiosus".
Відмінювати на взір слів путь, лють.
"П'ять шелестівок і одна голосівка, і це звуть українським.. Леле..." (с) "Карл-Франц Ян Йосиф" (кшталт)
До чого се?
Сам довго ламав голову. Я написав "кшталт", а чоловік мене на кпини поставив. Заміню кшталт на взір, так тому й бути. Але за таке причепитись.
Ваша правда.
r2u.org.ua: ломать голову
r2u.org.ua: так и быть
Але не забувайте, що нам, хто українською став говорити вже в старшому віці "перемкнутися" доволі тяжко. А кпини ніяк не поможуть сьому. Я дуже заздрю тим, хто українською розмовляв змалку.
Пропозиція אלישע פרוש з доданим суфіксом "-відь".
Карл-Франц Ян Йосиф,
розкладіте Ваше слово на морфеми, прошу.
Є говіти – шанувати, тож роблю висновок, що коренем є "гов", гов + відь = говвідь, фонетично спрощене до простого "говідь".
Карл-Франц Ян Йосиф,
такого способу словотвору руська мова не знає. Та й ко би знала, то тяма "відь, science" є тут геть зайва. Мій твар говізень ← *говѣзнь є творено за засвідченими зразками від основи дієслова – говѣ-|ти + суфікс -*-zn- + парадигматичний суфікс *-a; порівняйте: *тръі-|ти (*trū-t-i-) "їсти" → тръізна (*trū-zn-a-) "тризна", дѣди-|ти "спадкувати" → дѣдизна, коу-|ти "кувати" → коу-зн-ь "кувальня", жи-|ти → жи-зн-ь. Имена з -ь та -а з суфіксом *-zn- (варіантом суфікса *-sn-, між иншим) суть узаємні варіанти.
Карл-Франц Ян Йосиф,
до річи, твар говѣзнь – з парадигматичним суфіксом *-ь є засвідчено в стсл. мові в значенні "обйект шанування, культу".
Від давньоруського говѣти "шанувати", говѣинъ "religiosus".
Часто використовується в значенні "те, у що хтось вірить".
вѣрjа
найкраще відповідає суті
здається, уже так говорять, слово прижилося
Бо такі засліпленні щастям і божою благодаттю у дорозі до господа
Від слова "Біг" (за церковною формою - "Бог").
Від давньоруського говѣти "шанувати", говѣинъ "religiosus".
лат. religаre - перев'язувати, зв'язувати, прив'язувати, сплітати. Для "religio" (зв'язок) було два церковнослов'янізми: "благочестїє" (побожність, богобоязність) та "благоговѣнїє" (приязнь, чистота, боязнь, опатрення, всюди обачність, набожність). Прото-індоєвропейське *bʰeydʰ- (наказувати, запевняти, довіряти, сподіватися) і лат. fido (я довіряю), fides - вѣра ("набожність" у П. Беринди (1627); Синонїма Славеноросскаа (XVII ст): Вѣра - оуставъ, вεлεнїε, прεданїε, доґматъ; Вѣра правдивая - православїε, бл̃говѣрїε бл̃гоч/с/тїε). Вѣра - псл. věra ‹*vēra; порівняймо з лат. vērus «дійсний, справжній, істинний», гот. tuzwērjan «сумніватися». Вірний - вірогідно певний. Отже, "реліґія" і здатна містити "віру", але не кожна "віра", за означенням, є "реліґія".
Використовую збірний суфікс "-иння".
Тобто збірний іменник під значенням "те, у що вірять".
Використовую збірний суфікс "-ота".
Тобто збірний іменник під значенням "те, у що вірять".
Використовую суфікс "-иво" на зразок таких слів: морозиво (щось морожене), скливо (щось склите), пиво (щось питне), валиво (щось валене), видиво (те, що видно), вариво (щось варене), держиво (те, що держать; утримання), жниво (те, що жнуть), їстиво (те, що їдять), тощо.
Тобто те, у що вірять.
Похідне від "безбожник". Якщо невірючий - безбожник, то релігія - безглуздя.
А про логику забули.
Хто забув і де?
Логика мала би Вам підказати, що коментар, лишений підо пропонованим одповідником, торкає відповідний одповідник и звернений до його автора, але Ви її кудись заховали...
Тоді я вам скажу, що його творець бачить чітке мислення. Якщо його не бачите Ви, то це не означає, що воно приховане. Ви можете запитати творця про те, що вам мислено не зрозуміло.
Логична конструкція "якщо-то" передбачає умову-причину й відповідній наслідок, а цього тута не проглядається.
Якщо невірство (атеїзм) - безбіжжя (атеїзм, прямий переклад), то релігія (від лат. religio «благочестя; побожність; святість; богослужіння») "бездумство" геть не обходе й "причина" є безглузда й из наслідком нияк не корелює.
Відси випливає висновок, що Ви або загубили десь логику, або мислено дали глумен простір - в обох випадках це є глупство.
Усе у мене проглядається. У мене інша "конструкція", що походить від іншого. Співчуваю, якщо Ви не бачите у мене логіки, бо вона є. У той час, як я розумію Вашу логіку з легкістью. Напружте мізки.
Ну коли Ви розумієте мою логику, то чого правите своє, сперте на сліпій вірі ("Усе у мене проглядається")?
"Інша", "від іншого", "вона є", "проглядається" - ну, вода є, а конкретика де?
На якій вірі? Проспіться. Я вас не прохаю розуміти. На віру, без розуміння, спиратися можете ви, бо самі кажите, що логіки не бачите. А на що спираюсь я, ви не можете казати, якщо не читаєте думки. Я вам нічим не зобов'язаний, тому, пане, відваліть. Для Вас, ніяких пояснень не буде, бо ви зверхній у спілкуванні. Грайте у "хто кого перебалакає" з кимось іншим. Я занадто стриманий, щоб відповісти вам так, як ви того вимагаєте.
— Нема логіки. Ти глупий, якщо зараз же не поясниш мені, що до чого. Для мене, нічого не проглядається, бо два плюс два буде чотири. Чи ти будеш заперечувати? — 🤡
Учіться сприймати критику, стриманий Ви наш, и буде Вам щастя. Ну й аргументацію підтягніть, бо лити воду - не годиться.
"Ти глупий/це глупство" — це не критика. Якщо вам не зрозуміло, то треба чемно про це запитати. Але це не для вас. Йдіть до дідька. Я не ваш і зверхньо розмовляйте з кимось іншим.
<"Ти глупий/це глупство" — це не критика.>
Inose, ne critika, a prosto Vam caziõ: gloup este.
Ти жалюгідна й пуста особа. Я не наймався приймати участь у вправах по твєму письму.