Релігія — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.
Приклад вживання
Релігія — це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Вона містить сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т. д. Вивченням релігії займається наука релігієзнавство.
Карл-Франц Ян Йосиф,
се ще не є доводом. Негативний бік "сухої, догматичної, бездухої" релігії-віри може бути виражено й в инший спосіб ніж протиставленням різних іменників. У різних мовах передачі тями "релігія" служить те саме слово що й на товк "віра", напр. данське: jødiske tro "жидівська релігія/віра ≈ юдаїзм".
До чого є тут "горіти"? Говѣзнь за "шанування, почитання, велеблення" є в стсл. словнику, складеному за Остромировою євангєллю та мовознавцями Миклошичем, Востоковим та Бердниковим. Крім того, в матеріалах Срезн., слово говѣинъ є супроводжено лат. відповідником: religiosus.
Мені особисто перегукується з гівнизний, гівнистий, у нас так кажуть на поганих людей. Я це не в упрік, пробачте, така асоціація похоже не лише у мене.
Карл-Франц Ян Йосиф,
такого способу словотвору руська мова не знає. Та й ко би знала, то тяма "відь, science" є тут геть зайва. Мій твар говізень ← *говѣзнь є творено за засвідченими зразками від основи дієслова – говѣ-|ти + суфікс -*-zn- + парадигматичний суфікс *-a; порівняйте: *тръі-|ти (*trū-t-i-) "їсти" → тръізна (*trū-zn-a-) "тризна", дѣди-|ти "спадкувати" → дѣдизна, коу-|ти "кувати" → коу-зн-ь "кувальня", жи-|ти → жи-зн-ь. Имена з -ь та -а з суфіксом *-zn- (варіантом суфікса *-sn-, між иншим) суть узаємні варіанти.
Релігія — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.
Релігія — це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Вона містить сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т. д. Вивченням релігії займається наука релігієзнавство.
від лат. religio — зв'язок.
Перекладаємо слово релігія
Значення "religii; confessions" є серед прочих у сього слова в давньоруській мові. В окремих контекстах може йти й воно.
-
Часто можна почути про те, як сильно різниться віра і релігія.
Карл-Франц Ян Йосиф,
се ще не є доводом. Негативний бік "сухої, догматичної, бездухої" релігії-віри може бути виражено й в инший спосіб ніж протиставленням різних іменників. У різних мовах передачі тями "релігія" служить те саме слово що й на товк "віра", напр. данське: jødiske tro "жидівська релігія/віра ≈ юдаїзм".
Тоді гаразд, бо гадав, що в усіх европейських мовах ці тями різнять, але коли ні, то і нам не обов'язково.
Не вірно. Віра - це инша тяма. "Я вірю у власні сили" - тобто в мене є певна віра (релігія) у власні сили?
Контекст, контекст, і ще раз контекст. Я навів приклади, що й инші мови собі достатньо обходяться одним словом.
И Ти, чого пишеш "инша" після голосного звука?
А в чому біда?
У різних мовах тяма "релігія" та "віра" чітко розрізнені. Ісляндська - релігія: trúarbrögð, релігійна віра - trú, віра у філософії - skoðun.
"Инша" після голосного... дідько, так не можна?!
В иншій якій мові може й можна.
КФЯЙ,
яка біда?
Андріє,
ну, то я й дав инше слово.
Гаразд!
*говѣтва; див. гові́зна тут.
рос. Верующий = укр. Віря́нин
Тоді логічно, що:
Вірянство = релігія.
*говѣзна від говѣти "шанувати", творено чепенем *-zn- (казнь, трутизна, отизна~ѡтьчизна, матєризна, дѣдизна, испѡльщизна, къзнь, кузніа, крутизна); рівни друс. говѣинъ "religiosus".
Гарно!
Нікому крім мене не здається, що у слова є якийсь відтінок вульгарности?
Теж маю таке враження. Дієслово «горіти» є гарним, але похідний новотвір...
До чого є тут "горіти"? Говѣзнь за "шанування, почитання, велеблення" є в стсл. словнику, складеному за Остромировою євангєллю та мовознавцями Миклошичем, Востоковим та Бердниковим. Крім того, в матеріалах Срезн., слово говѣинъ є супроводжено лат. відповідником: religiosus.
Ну, може бути й: говѣзнь {говїзень}.
Дідько, писав з телефону, мав на увазі Твою пропонову "говіти".
Мені особисто перегукується з гівнизний, гівнистий, у нас так кажуть на поганих людей. Я це не в упрік, пробачте, така асоціація похоже не лише у мене.
Тобто буквально "путь до Бога", "путь" то не росіянізм (r2u.org.ua: путь).
Лучина об'єднує людину з чимось вищим, небесним.
Разом зливатись в єдиний духовний потік.
Бо "о Богу" ([о] в такім значенні то не росіянізм аж ніяк r2u.org.ua: о)
То є невкраїнський твар. У критім складі ме бути "і"; богу, но біг, божий, но -біжжя.
אלישע פרוש, добавив версію з ікавізмом.
Бо "о Богу".
[О] в такім значенні то не росіянізм аж ніяк r2u.org.ua: о
Добавив ікавізм uk.wikipedia.org: Ікавізм порівняти зі словом "Біг" r2u.org.ua: біг
Від "Бог" (з ікавізмом – "Біг").
r2u.org.ua: біг
Сукупність того, у що віриш.
-
Ви вкрали мою пропозицію для "ідеологія":
ідеологія
Зважаючи на инші ваші слова на взір "злуда", "верхолжа", "сліпність", виглядає, що ви користуєтесь близкістю до російського слова
С У Е В Е Р И Е
Необ'єктивно.
Ну, сузір'я не є ідеологія. У слів на *суй- є цілий ворох і в руській.
Не зрозумів Вас.
Від давньоруського говѣти "шанувати", говѣинъ "religiosus".
Бо релігія це те, що дає свій опис тямі "Бог" і єднає навколо цього спільних поглядів людей.
Маємо ж: дієпис, землепис, життєпис, живопис тощо.
Пропозиція אלישע פרוש з доданим суфіксом "-відь".
Карл-Франц Ян Йосиф,
розкладіте Ваше слово на морфеми, прошу.
Є говіти – шанувати, тож роблю висновок, що коренем є "гов", гов + відь = говвідь, фонетично спрощене до простого "говідь".
Карл-Франц Ян Йосиф,
такого способу словотвору руська мова не знає. Та й ко би знала, то тяма "відь, science" є тут геть зайва. Мій твар говізень ← *говѣзнь є творено за засвідченими зразками від основи дієслова – говѣ-|ти + суфікс -*-zn- + парадигматичний суфікс *-a; порівняйте: *тръі-|ти (*trū-t-i-) "їсти" → тръізна (*trū-zn-a-) "тризна", дѣди-|ти "спадкувати" → дѣдизна, коу-|ти "кувати" → коу-зн-ь "кувальня", жи-|ти → жи-зн-ь. Имена з -ь та -а з суфіксом *-zn- (варіантом суфікса *-sn-, між иншим) суть узаємні варіанти.
Карл-Франц Ян Йосиф,
до річи, твар говѣзнь – з парадигматичним суфіксом *-ь є засвідчено в стсл. мові в значенні "обйект шанування, культу".
Від давньоруського говѣти "шанувати", говѣинъ "religiosus".
Від давньоруського говѣти "шанувати", говѣинъ "religiosus".
найкраще відповідає суті
здається, уже так говорять, слово прижилося
Бо такі засліпленні щастям і божою благодаттю у дорозі до господа
Від слова "Біг" (за церковною формою - "Бог").
Від давньоруського говѣти "шанувати", говѣинъ "religiosus".
лат. religаre - перев'язувати, зв'язувати, прив'язувати, сплітати. Для "religio" (зв'язок) було два церковнослов'янізми: "благочестїє" (побожність, богобоязність) та "благоговѣнїє" (приязнь, чистота, боязнь, опатрення, всюди обачність, набожність). Прото-індоєвропейське *bʰeydʰ- (наказувати, запевняти, довіряти, сподіватися) і лат. fido (я довіряю), fides - вѣра ("набожність" у П. Беринди (1627); Синонїма Славеноросскаа (XVII ст): Вѣра - оуставъ, вεлεнїε, прεданїε, доґматъ; Вѣра правдивая - православїε, бл̃говѣрїε бл̃гоч/с/тїε). Вѣра - псл. věra ‹*vēra; порівняймо з лат. vērus «дійсний, справжній, істинний», гот. tuzwērjan «сумніватися». Вірний - вірогідно певний. Отже, "реліґія" і здатна містити "віру", але не кожна "віра", за означенням, є "реліґія".