Монастир — релігійна громада ченців або черниць, що володіє належними їм землями та капіталами, і становила релігійно-господарську організацію.

Відповідно до статуту, життя в монастирі бувало суворо спільне (спільножитні монастирі), напівспільне (в окремих келіях зі спільною трапезою та відправою) і пустельниче.

грец. μοναστήριον — «відлюдне житло», «обитель»

Хорватська: samostan
Словенська: samostan
Боснійська: samostan
Таджицька: дайр

• освіта і наука
• архітектура і будівництво

• ритуал
• релігія
• культ
• медитація
• клірик
• конфесія
• релігійний культ
• сакрамент / сакраментальний
• євангеліст
• ангел
• інквізиція