лат. церк. prior «настоятель монастиря» виникло внаслідок семантичної видозміни лат. prior (‹ *pri-i̯ōs) «передній, перший; старший; значніший, важливіший», що за походженням є вищим ступенем до лат. ст. pri (пізнішого prae) «спереду, перед» (однієї з форм латинського префікса per-), спорідненого з гр. πρίν «раніш» і наявного також у лат. prīmus (‹ *pri-is-mo-s) «перший», найвищого ступеня до того самого pri.
