1. Сенат ..присудив кодачанам жить на городській землі з тими привілеями, які має земство.

2. Павлуша, не зводячись (неписаний привілей!), самовдоволепо відхилиться на спинку парти і відповість на запитання.

3. Кавалери розкішно одягались і носили пишні зачіски з локонами, що було привілеєм дворян.

ЕСУМ (4 т. 569 ст.): черпане з лат., очевидно, через пол. przywilej.

лат. privilegium (закон, чи постанова, що торкає одну людину, окрему особу) <— privus (окремий, особистий, особливий) + lex (закон; родовий: legis) + -ium (серед. рід від -ius).

Прикментик "privus" (з нього "private" — приватний) споріднений з лат. prior (первинний; з нього "priority" — приорітет), primus (перший, раніший; з нього "primary").
Серед укр. слів, споріднений з коренем "перв-" у "первий".