Слово «особистий» має певне забарвлення, яке робить незграбними словосполуки «особиста розмова» (особиста розмова з начальником — так, ніби…
Це слово перейнято з польської (własny): 
goroh.pp.ua: власний . З польським *ła* взгоджується українське *оло*, як о у слові "володар".
Підпираю!
Для тієї підмножини випадків, коли йдеться про певні об'єкти приватної власності: власницька кав'ярня, власницька школа, власницька виробня…
Уже активно використовується багатьма маїми товаришами правильна форма богемізованого "власний".
Від тих же основ, що й слів "волость" (що …
Вам же вже Ялисій писав був про неможливість/маловірогідність такого значіння в мові руській.
Чому ж? Волосний - той, який у твоїй волості, під твоєю володою, чим ти володієш.
Волостний автомобіль – автомобіль, яким ти володієш. Тощо.
Чому ж? Волосний - той, який у твоїй волості, під твоєю володою, чим ти володієш.
Волостний автомобіль – автомобіль, яким ти володієш. Тощо.
Волосний автомобіль є автомобіль волости.
Що є "волость" як не "влада", "власність" над чимось?
Вдалим слово вважаю саме тому, що йде від основи *veld-/ *vold- «володіти» ще з праслов'янської мови.
"Власність" и "влада" суть різні річі.
чеською soukromý, а не (о)крімний, окрім того чехи також слов'яни, тож подібність цїлком природня річ
»чеською soukromý, а не (о)крімний«
»Навіяно« — sic!
Словинк Грінченка:
Доо́чне, нар. Лично, самолично.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13341-doochne.html#show_point
До речі, гарна заміна.
Згоден, та не для слова "приватний" і тільки як прислівник: "Я бачив це доочне" = "Я сам це бачив".
Правильніша форма є "довічно".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12790-dovichno.html#show_point
На Грінченкову думку, одміна "доочне" уживаніша.
Грінченко коли жив? Атож. Тому обираємо форму, яка є за правилами руської фонології.
недоступний для сторонніх
"Цей акаунт приватний" -> "Цей обліковик закритий"
то поясніть
В инших мовах там, де в українських реченнях стоїть слово "приватний", у різних контекстїх є виражено різними способи. Тож дуже залежить від контексту, в якім його хочемо передати, й очевидно що даного тут значення є замало.
«Особистий» тягнеть.
~окремний, відокремлений, закритий
Протитовк до публічний.
private prop — public prop
Ne ‹окрEмний›.
тоді як буде "приватна група"?
Пасує до таких як "приватний лист", "приватна пошта", "приватний простір".
Мені теж здається, що воно класно підходить, але як перекласти "приватна особа"?
Я б сказав "природна особа" (на одміну од юридичної) чи "неслужбова особа".
В правництві, наскільки я розумію, можна всюди вживати «фізична особа» замість «приватна особа».
В українській мові маємо чимало прикладів, коли іншомовне слово перекладається не одним, а кількома різними словами, залежно від змісту. Отже, якщо мовиться про лист, простір і пошту прийнятне слово особистий(а). Коли йдеться про будинок, кав'ярню чи школу доречним буде слово власний(а). А для розмови годиться слово осібна.
Усе б добре, та "власний" є невкраїнське слово.
Українська мова - власний, словацька - vlastne, чеська - vlastni, хорватська - vlastiti, словенська - lastno, польська - posiadac.
У руській мові МОГЛО бути (але не є) "волосний", з повноголоссям. Порівняйте наші слова "володіти", "володар" з инослов'янськими.
+++
Приватна Військова Компанія - Особитса Військова Компанія?
<Приватна Військова Компанія>
Acey ‹кАмпанія› 'ste xotéli pisati?
Таки "кОмпанія" ("private military company" же, не "private military campaign").
—
—
Особистий = персональний
Це
персональний
спотворює сутність слова "приватний". "Приватне право" - не означає "особисте право"