Слово «особистий» має певне забарвлення, яке робить незграбними словосполуки «особиста розмова» (особиста розмова з начальником — так, ніби раніше з ним говорили інші, а цього разу вже нарешті — ти), «особиста зустріч» (так, ніби того разу зустріч призначав хтось інший, а тепер таку саму зустріч призначив ти сам).
Як на мене, осі́бний краще пасує не лише до цих прикладів, а й до класичного «осібна власність». Хоча значення висловів «осібна кав'ярня» чи «осібна школа» аж ніяк не очевидне. Втім, «особиста кав'ярня» чи «особиста школа» — не набагато краще.
Це слово перейнято з польської (własny): 
goroh.pp.ua: власний . З польським *ła* взгоджується українське *оло*, як о у слові "володар".
Підпираю!
Для тієї підмножини випадків, коли йдеться про певні об'єкти приватної власності: власницька кав'ярня, власницька школа, власницька виробня тощо.
На відміну від слова «власний», «власницький» очевидно означає щось, що має власника.
Уже активно використовується багатьма маїми товаришами правильна форма богемізованого "власний".
Від тих же основ, що й слів "волость" (що москаль потім перекрутив на "область").
А саме слово од прасловян. *volstь‹ *voldtǐ «влада, панування, підвладний край», утворене від основи *veld-/ *vold- «володіти», пор. і чеське vlastní «власний, особистий» (достоту «той, що перебуває під владою (vlast), у володінні»).
r2u.org.ua: волость
r2u.org.ua: волосний
goroh.pp.ua: волость
Вам же вже Ялисій писав був про неможливість/маловірогідність такого значіння в мові руській.
Чому ж? Волосний - той, який у твоїй волості, під твоєю володою, чим ти володієш.
Волостний автомобіль – автомобіль, яким ти володієш. Тощо.
Чому ж? Волосний - той, який у твоїй волості, під твоєю володою, чим ти володієш.
Волостний автомобіль – автомобіль, яким ти володієш. Тощо.
Волосний автомобіль є автомобіль волости.
Що є "волость" як не "влада", "власність" над чимось?
Вдалим слово вважаю саме тому, що йде від основи *veld-/ *vold- «володіти» ще з праслов'янської мови.
"Власність" и "влада" суть різні річі.
Словинк Грінченка:
Доо́чне, нар. Лично, самолично.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13341-doochne.html#show_point
До речі, гарна заміна.
Згоден, та не для слова "приватний" і тільки як прислівник: "Я бачив це доочне" = "Я сам це бачив".
Правильніша форма є "довічно".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12790-dovichno.html#show_point
На Грінченкову думку, одміна "доочне" уживаніша.
Грінченко коли жив? Атож. Тому обираємо форму, яка є за правилами руської фонології.
Пасує до таких як "приватний лист", "приватна пошта", "приватний простір".
Мені теж здається, що воно класно підходить, але як перекласти "приватна особа"?
Я б сказав "природна особа" (на одміну од юридичної) чи "неслужбова особа".
В правництві, наскільки я розумію, можна всюди вживати «фізична особа» замість «приватна особа».
В українській мові маємо чимало прикладів, коли іншомовне слово перекладається не одним, а кількома різними словами, залежно від змісту. Отже, якщо мовиться про лист, простір і пошту прийнятне слово особистий(а). Коли йдеться про будинок, кав'ярню чи школу доречним буде слово власний(а). А для розмови годиться слово осібна.
Усе б добре, та "власний" є невкраїнське слово.
Українська мова - власний, словацька - vlastne, чеська - vlastni, хорватська - vlastiti, словенська - lastno, польська - posiadac.
У руській мові МОГЛО бути (але не є) "волосний", з повноголоссям. Порівняйте наші слова "володіти", "володар" з инослов'янськими.
+++