Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
PÈREIGYSTUO, pèreigystuo
Вимова:
/ˈpæreʲzdwo, ˈpæreʲstwo, ˈpæreʲztwo/
Творено мною з твара <пе́ріже>¹ з почепом -stuo.
Твар <пе́ріже> є ступенювання середня роду ("передніше, раніше") від приймене <пе́ред>¹, де ступенювання є творено прасл. почепом *-yes, то-б'-то: *perd-yes → *pèrêdye, де *d+ye дає /ʒɛ (*d͡ʒɛ?)/².
Крімно є гідно глянути на твари <пéред> та <пéрід> (див. міту *¹ під чертою долів). Твар <пéред> явить відгин "києво-поліської" чи "північної" смуги та південно-східної смуги, де прасл. *e не підлежить ладженню в дзвук /ʲʉ/ перед слабом *u ненаголошеном, а ста */ʲʉ/ йно перед наголошеном слабом *u (*médus → /mɛd/, але *neslú → /nʲʉs, nʲʉ̯͡œs/), а в південно-західні смузі ста /ʲʉ/ независло від прасл. наголосу.³ Сим, твар <пéрід> име бути з південно-західни смуги говірок, и за письмям <і> є /ʲʉ/ (не /ʲi, i͡e/ й не /e͡i/ и не /y/ !): /ˈpɛrʲʉd/. Утім, не ціло є ясно <і> в тварі <пéріже>, перед складом з *e — полом, а не *u. Перед полом складом <і> буває (бі правило в середньоруську добу в західні смузі) на місті *<ѣ> в дієсловах тривало-частої дії: бѣрати ← : бьрати, тѣкати ← : течи, мѣтати ← : мести тощо. Та то суть дієслова, для *perdu такого пояснення є глядати годі, то й <і>, віді, не буде /i/ ← *ē (*<ѣ>). Наймисливіше пояснення <і> в <пéріже> було би, про мене, з поширення голосна /eʲ/ в тварі ступенювання музька роду *perdyus ("передніший, раніший") → /ˈpɛreʲʒ/ ( /eʲ/ = <i> чинного письма; не плутати <і> в <пéрід>, де <і> є /ʲʉ/ ← з *perdu, з <і> в *<періж>, де <і> є /eʲ/ ← з *perdyus) — правильна в музькі роді для говірок південно-західних (у давнину), на твар ступенювання середня роду з полом складом з /ɛ/ на кінці. Таким чином, за "неправильном" тваром <пéріже> є /ˈpæreʲʒɛ/, се-б'-то, вірно пишучи: <pèreidye>, з <ei> = /eʲ/. В тварі <пéрід> є <і> з *e перед слабом *u (*perdu) звук /ʲʉ/ (не ге /eʲ/ на місті <і> в *<пéріж> ← *perdyus), и вірно писан є: <pèriœud>, де <iœu> = /ʲʉ/. То ймемо:
1) <пéрід> = <pèriœud> /ˈpærʲʉd/ ← *pérdu (← *perdos) — з пд.-зх. говірок, при *pèrdos → *pèrdu → <pèrêd> /ˈpærɛd/ пд.-сх. та пн. говірок;
2) *<пéріж> = <pèridyu/pèreigy> /ˈpæreʲʒ/ ← *pérdyu ← *pérdyus "раніший, передніший" | → <пéріже> = <pèreidye/pèreige> /ˈpæreʲʒɛ/.
Перед почепом <-stuo> (*-y-st-u-o), *e корене (другий <е> за чинним письмом) підляже ладженню в дзвук /eʲ/ з оглядом на *y в *-ystuo. Дзвук /ʒ/ пне <pèreigy- (pèreidy-)> разом з о /stw/ почепа творить грезно */ʒstw/, подоблене в /zdw/ для вимови пд.-сх. та пн. говірок, та в /stw/ для пд.-зх. говірок.⁴
Що до лучби пне твару ступенювання з почепом *-yu(s) з почепом *-ystuo, зверсти твар <bœulstuo> /bylʲstwo, byʎstwo/ (http://oldrusdict.ru/dict.html#: д.-рус. больство "превосходство
преимущество") від твару *bolyus → †<bœulyu> /bylʲ, byʎ/ "більший", музька роду, ймен. пад одинини.
Почеп -stuo (*-y-st-u-o) для -itas/-itat- у "prioritas/prioritat-" є ги -stuo в "rœudzstuo" при лат. "nativitas/nativitat-". А "pèreige (pèreidye)" є значенням = лат. "prior" (← д.-лат. *prios). Лат. prior є від д.-лат. pri "перед", рівно ги рус. pèreige (*pérdyes) є від pèred.
___
*¹ — Желехівський ІІ: <пе́ріже> (628); <переднї́йший, переднї́щий> (614), товмачено: "comparative від <пере́дний>, vorig; früher, eher"; СИРМ IV, 340 (під <пéрeд¹>): <пе́ріже>, та ще: <пере́дше> — "раніше"; Желех. ІІ: <пéрeд²> (613), <пе́рід, пéрiдь> (628).
*² — Свідчено є йно з /ʒɛ/; з /d͡ʒɛ/ є вмоглядно. Николаїв (С. Николаїв, Карпатоукраинско-паннонская изоглосса, рефлексы праславянских сочетаний *tj и *dj, 2005) простере вмогляд, за яким *dy+голосен у південно-західнах говірках, та части говірок на схід та північ да /ʒ/, коли голосен перед *dy є первісно короток, та /d͡ʒ/, коли голосен перед *dy є первісно довг; на пр., *sad-y-a → /ˈsɑd͡ʒa/ — *a первісно довг, *medya → /mɛˈʒa/ — *e первісно короток. В иншах говірках (на пр., півночи) може бути розподіл опачен — /ʒ/ по довзіх голосніх, /d͡ʒ/ по коротціх.
*³ — Шевелів, Исторична фонологія вкраїнської мови, §22.
*⁴ — зверсти /ʒstw/ в /ryzdˈwo/ ← /ryʒstwo (← ryʒᵊstwo/ в слові <rœudzstuo>, *rody-ystuo.
<записувати в словники як "перізтво~періздво~періство"?>
Ne cu mèné puitanïe, a cu cuiriliçé.
🤓
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Зна́чність, -ности, ж.
1) Значительность.
2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Замѣча́тельность = 1. д. Замѣ́тливость. 2. зна́чність, ва́жність.
“Priotity” нема в українському словнику. Не треба кожного разу підробляти українську мову під інші. Є свої корені в синонімічних словах. Багато слів в українській мають інші корені.
“Попередність” в цьому значенні не потрібна, бо є “першість” і “значність”; тому недостатньо просто перекладати чужі морфеми й злютувати їх в єдине слово.
Я спроможний прослідити походження і перекласти морфеми, але перевагу віддаю наявним словам. Хтось взагалі перекладав “priority”, як “місце”…
Будь ласка, досить писати мені покручем! Якщо у вас є тільки латинка, то передавайте нею українську фонетику, а не руську, і за загальновідомими правилами. Офіційний трансліт, IPA або трансліт із кількома простими додатковими мовознаками, як в словниках, що ви користаєте. Я не буду звертати увагу на ваше особисте письмо. Не треба покручу всього й разом. Якщо ви будете писати загальновідомою мовою – буде краще, бо її можна зрозуміти й перекласти.
Пріоритет -- це вибір, надання переваги одному над іншим. Те саме уподобання.
Задачі надано пріоритет 2 = задача поставлена у другу чергу
Переіменувати на "черга з вагою"
(ЦЕ НОВОТВАР)
зви́добний, зви́добна, звидобне,
..зви́добність..
• найзвидобніша..
• у звидобності
• у звидобі
http://oldrusdict.ru/dict.html# : мѣсто "старшинство":
«И нє взѧли города, по тому чьто воієводъі межь сєбє, Бѣльскъи съ Глиньскъімъ, съпѡръ учѧли о мѣстѣхъ, которому ѣхати въ городъ на пєрєдъ»
___
Я розставив усі свої справи за пріоритетом. — Ròzstavil eimy vyxa suoya déla za méstomy.
The second priority is security and European citizenship. — Drougê mésto e bezpeca ta eüroupiyske gromadẽnstuo.
The fourth priority concerns own resources. — Cetuertê mésto cepaie pitomui zapasui.
The second priority was to implement necessary reforms. — Drougê mésto bé ugornõti potreibnui pèrêtuorui.
Another priority is a people's Europe. — Inxie mésto e leudova Eüroupa.
The current rotating presidency gives priority to strengthening this partnership. — Nuinécyniê crõgyliavê prosédstuo daie mésto posilyeinïou stòroniçstua.
Developing strategic partnerships with retailers should therefore be a priority. — Méstou e bouti za ròzvivanïemy voyegen stòroniçstòu zu ròzdrœubçui.
зви́до́ба
(ЦЕ НОВОТВАР)
зви́добний, зви́добна, звидобне,
..зви́добність..
• найзвидобніша..
• у звидобності
• у звидобі
r2u.org.ua: нагальність
перевага
uk.wikipedia.org: Черга з пріоритетом
А розставлення чого? Першостей?
-
За першістю. Визначити першість. А кажуть "за порядком", "послідовно".
Я б сказав "по першості" чи "як до першості". "За" тут не до речі. А ще кажуть "по порядку", а не "за порядком".
Я в словнику дивився. Словосполука "по порядку" там не наведена.
З якого дива ви ськали там словосполуки?
Словосполук.
Ні, словосполуки. Словосполуки "по порядку".
<Ні, словосполуки. Словосполуки "по порядку".>
Coli vémo prô cyto za slovosupolõcõ e móuva, to tô e uiznacyena, ista slovosupolõca — "the (definite) expression".
gleadati/gleadéti slovosupolõcui (genitivum partitivum) = "to search, look for a word expression, phrase";
gleadati/gleadéti slovosupolõc (genitivum partitivum) = "to search, look for [some, any] word expressions, phrases";
ale:
gleadati/gleadéti slovosupolõcõ (accusativum) = "to search, look for the word expression, phrase";
gleadati/gleadéti slovosupolõcui (accusativum) = "to search, look for the word expressions, phrases".
Я б сказав "по першості". Розставити (яким чином?) за першістю. А не розставити як? Правильно буде За
《Я б сказав "по першості". Розставити (яким чином?) за першістю. А не розставити як? Правильно буде За》
З якого дива?
І в давніших і в новіших творах письменники вживають "по порядку". У живій народній мові чуєш раз у раз "по порядку". То з якого ж дива має буть "за порядком"?
- "Все по порядку – коло одного центра. Ножа!" (Іван Карпенко-Карий. "Сто тисяч", 1889).
- "Отъ такъ, як бачите, захандрувавъ щось трохи. Я вамъ розскажу все по порядку." ("Кіевская старина", 1895, т. 50 - 51, с. 322).
- "Але по порядку! Ось вмить зупинився, щось сказав Антошці й повернувся так, що міг мене побачить." (Володимир Винниченко. "Записки кирпатого Мефістофеля", 1917).
- "Буду говорити по порядку, він для мене дуже болючий, а прецінь мушу писати за мойого приятеля, бо і мої гони недалекі" (Стефаник. "Камінний хрест", 1900).
- "Після завершення гри учитель називає учнів, які добре вміють лічити по порядку в межах 100, або групи учнів, що перемогли..." (Л. Сухарєва, "Предметні тижні з математики в початковій школі", 2010).
- "Тоді Жілетта на великий подив графові і всім присутнім розповіла їм по порядку, що і як" (Джованні Боккаччо. Переклад од радянського перекладача Миколи Лукаша).
Уже кажуть "за порядком", зростання чи спадання. Не сумніваюся, що це закання, але чи могли б Ви навести якісь джерела, що вказують на правильність "по порядку", пане Русине?
Я їх навів ще 24 серпня 2022 року. Перегляньте ще раз мої замітки до слова "першість".
А до того, ще й в Огієнка знаходимо: "'За' в Г[аличині] часто вжив. зам. 'по', напр.: 'поділ за змістом', 'поділ за абеткою', 'поділ за віком', 'за відомостями', 'він це зробив за звичкою' і т. п., – все це п[ольське]; на В. У. звичайно: 'поділ по змісту', 'по віку' і т. п., і це не м[осковські], а стародавні укр. вирази" (https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/132/mode/1up?q=за).
Спасибі, вибачте, що не дочитав.
Маю також инше запитання: слово "желізо" це суржик, чи воно наше? Знайшов його лише в словнику Уманця й Спілки, але пам'ятаю, бачив слово "желізниці" на одній мапі України раннього 20-го століття, що я пригадую була з Галичини.
Отже закання - галицьке?
《Отже закання - галицьке》
Так, коли "по"/галицьке "за" значить "згідно з". А вжиток "за" геть усюди замість московського "по" пішов од змосковщених українців, що перейняли галицьке "за" не тілко з цим значінням, а й поширили його на всі инші значіння. Пошли дурня Богу молиться...
Дасте, будь ласка, приклади, де помилково кажуть "за"?
Можете пошукати в інтернеті "Караванський закання". Не пам'ятаю, в якій з книжок в нього це є, чи де краще, та щось знаходить
《Дасте, будь ласка, приклади, де помилково кажуть "за"?》
"Другий за розміром", "за іронією долі", "за сімейними обставинами".
I slovacyscoiõ: ‹po poriadku›, i cexyscoiõ: ‹po pořádku›;
na pr.:
‹Loví nás jednoho po druhém, po pořádku.› = Lovity nas odina po drougou, po poreadcou. / Lovity nas odina za drougom, po poreadcou. / Lovity nas cogynoho, po poreadcou.;
‹Počkejte, já vám to povím po pořádku.› = Pocecaite, ya vam tô povémy po poreadcou. / Sutruaite, ya vam tô povémy po poreadcou.
Чому в перекладі не "Ловіть нас одного за другим, по порядку"?
Significant priority - значна першість? Для мене "першість" - це бути першим, як-от зберегти свою першість в чемпіонаті.
Першість не зовсім вірно. Дуже натягнуто АБИ було як мінник , натягнутий синонімічний варіант.
ПЕРШІСТЬ - то вже ближче до - Лідерства
"ЗНАЧУЩИЙ" =
ЗНАЧУЩІСТЬ -
пріоритет, ~пріоритетність
_________________________ \
висяг
+++
Які твої пріоритети?
Які твої першості? — Титули? Статуси? Пільги? Перемоги? — Про що мова? …