Творено мною з твара <пе́ріже>¹ з почепом -stuo.
Твар <пе́ріже> є ступенювання середня роду ("передніше, раніше") від приймене <пе́ред>¹, де ступенювання є творено прасл. почепом *-yes, то-б'-то: *perd-yes → *pèrêdye, де *d+ye дає /ʒɛ (*d͡ʒɛ?)/².
Крімно є гідно глянути на твари <пéред> та <пéрід> (див. міту *¹ під чертою долів). Твар <пéред> явить відгин "києво-поліської" чи "північної" смуги та південно-східної смуги, де прасл. *e не підлежить ладженню в дзвук /ʲʉ/ перед слабом *u ненаголошеном, а ста */ʲʉ/ йно перед наголошеном слабом *u (*médus → /mɛd/, але *neslú → /nʲʉs, nʲʉ̯͡œs/), а в південно-західні смузі ста /ʲʉ/ независло від прасл. наголосу.³ Сим, твар <пéрід> име бути з південно-західни смуги говірок, и за письмям <і> є /ʲʉ/ (не /ʲi, i͡e/ й не /e͡i/ и не /y/ !): /ˈpɛrʲʉd/. Утім, не ціло є ясно <і> в тварі <пéріже>, перед складом з *e — полом, а не *u. Перед полом складом <і> буває (бі правило в середньоруську добу в західні смузі) на місті *<ѣ> в дієсловах тривало-частої дії: бѣрати ← : бьрати, тѣкати ← : течи, мѣтати ← : мести тощо. Та то суть дієслова, для *perdu такого пояснення є глядати годі, то й <і>, віді, не буде /i/ ← *ē (*<ѣ>). Наймисливіше пояснення <і> в <пéріже> було би, про мене, з поширення голосна /eʲ/ в тварі ступенювання музька роду *perdyus ("передніший, раніший") → /ˈpɛreʲʒ/ ( /eʲ/ = <i> чинного письма; не плутати <і> в <пéрід>, де <і> є /ʲʉ/ ← з *perdu, з <і> в *<періж>, де <і> є /eʲ/ ← з *perdyus) — правильна в музькі роді для говірок південно-західних (у давнину), на твар ступенювання середня роду з полом складом з /ɛ/ на кінці. Таким чином, за "неправильном" тваром <пéріже> є /ˈpæreʲʒɛ/, се-б'-то, вірно пишучи: <pèreidye>, з <ei> = /eʲ/. В тварі <пéрід> є <і> з *e перед слабом *u (*perdu) звук /ʲʉ/ (не ге /eʲ/ на місті <і> в *<пéріж> ← *perdyus), и вірно писан є: <pèriœud>, де <iœu> = /ʲʉ/. То ймемо:
1) <пéрід> = <pèriœud> /ˈpærʲʉd/ ← *pérdu (← *perdos) — з пд.-зх. говірок, при *pèrdos → *pèrdu → <pèrêd> /ˈpærɛd/ пд.-сх. та пн. говірок;
2) *<пéріж> = <pèridyu/pèreigy> /ˈpæreʲʒ/ ← *pérdyu ← *pérdyus "раніший, передніший" | → <пéріже> = <pèreidye/pèreige> /ˈpæreʲʒɛ/.
Перед почепом <-stuo> (*-y-st-u-o), *e корене (другий <е> за чинним письмом) підляже ладженню в дзвук /eʲ/ з оглядом на *y в *-ystuo. Дзвук /ʒ/ пне <pèreigy- (pèreidy-)> разом з о /stw/ почепа творить грезно */ʒstw/, подоблене в /zdw/ для вимови пд.-сх. та пн. говірок, та в /stw/ для пд.-зх. говірок.⁴
Що до лучби пне твару ступенювання з почепом *-yu(s) з почепом *-ystuo, зверсти твар <bœulstuo> /bylʲstwo, byʎstwo/ (http://oldrusdict.ru/dict.html#: д.-рус. больство "превосходство
преимущество") від твару *bolyus → †<bœulyu> /bylʲ, byʎ/ "більший", музька роду, ймен. пад одинини.
Почеп -stuo (*-y-st-u-o) для -itas/-itat- у "prioritas/prioritat-" є ги -stuo в "rœudzstuo" при лат. "nativitas/nativitat-". А "pèreige (pèreidye)" є значенням = лат. "prior" (← д.-лат. *prios). Лат. prior є від д.-лат. pri "перед", рівно ги рус. pèreige (*pérdyes) є від pèred.
*² — Свідчено є йно з /ʒɛ/; з /d͡ʒɛ/ є вмоглядно. Николаїв (С. Николаїв, Карпатоукраинско-паннонская изоглосса, рефлексы праславянских сочетаний *tj и *dj, 2005) простере вмогляд, за яким *dy+голосен у південно-західнах говірках, та части говірок на схід та північ да /ʒ/, коли голосен перед *dy є первісно короток, та /d͡ʒ/, коли голосен перед *dy є первісно довг; на пр., *sad-y-a → /ˈsɑd͡ʒa/ — *a первісно довг, *medya → /mɛˈʒa/ — *e первісно короток. В иншах говірках (на пр., півночи) може бути розподіл опачен — /ʒ/ по довзіх голосніх, /d͡ʒ/ по коротціх.
*³ — Шевелів, Исторична фонологія вкраїнської мови, §22.
*⁴ — зверсти /ʒstw/ в /ryzdˈwo/ ← /ryʒstwo (← ryʒᵊstwo/ в слові <rœudzstuo>, *rody-ystuo.
«И нє взѧли города, по тому чьто воієводъі межь сєбє, Бѣльскъи съ Глиньскъімъ, съпѡръ учѧли о мѣстѣхъ, которому ѣхати въ городъ на пєрєдъ»
___
Я розставив усі свої справи за пріоритетом. — Ròzstavil eimy vyxa suoya déla za méstomy.
The second priority is security and European citizenship. — Drougê mésto e bezpeca ta eüroupiyske gromadẽnstuo.
The fourth priority concerns own resources. — Cetuertê mésto cepaie pitomui zapasui.
The second priority was to implement necessary reforms. — Drougê mésto bé ugornõti potreibnui pèrêtuorui.
Another priority is a people's Europe. — Inxie mésto e leudova Eüroupa.
The current rotating presidency gives priority to strengthening this partnership. — Nuinécyniê crõgyliavê prosédstuo daie mésto posilyeinïou stòroniçstua.
Developing strategic partnerships with retailers should therefore be a priority. — Méstou e bouti za ròzvivanïemy voyegen stòroniçstòu zu ròzdrœubçui.
Пріоритет — важливість. Те, на що потрібно звертати увагу у першу чергу.
Я розставив усі свої справи за пріоритетом.
Перекладаємо слово пріоритет
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
Так само і в С. Караванського першорядний - пріоритетний.
r2u.org.ua: нагальність
PÈREIGYSTUO, pèreigystuo
Вимова:
/ˈpæreʲzdwo, ˈpæreʲstwo, ˈpæreʲztwo/
Творено мною з твара <пе́ріже>¹ з почепом -stuo.
Твар <пе́ріже> є ступенювання середня роду ("передніше, раніше") від приймене <пе́ред>¹, де ступенювання є творено прасл. почепом *-yes, то-б'-то: *perd-yes → *pèrêdye, де *d+ye дає /ʒɛ (*d͡ʒɛ?)/².
Крімно є гідно глянути на твари <пéред> та <пéрід> (див. міту *¹ під чертою долів). Твар <пéред> явить відгин "києво-поліської" чи "північної" смуги та південно-східної смуги, де прасл. *e не підлежить ладженню в дзвук /ʲʉ/ перед слабом *u ненаголошеном, а ста */ʲʉ/ йно перед наголошеном слабом *u (*médus → /mɛd/, але *neslú → /nʲʉs, nʲʉ̯͡œs/), а в південно-західні смузі ста /ʲʉ/ независло від прасл. наголосу.³ Сим, твар <пéрід> име бути з південно-західни смуги говірок, и за письмям <і> є /ʲʉ/ (не /ʲi, i͡e/ й не /e͡i/ и не /y/ !): /ˈpɛrʲʉd/. Утім, не ціло є ясно <і> в тварі <пéріже>, перед складом з *e — полом, а не *u. Перед полом складом <і> буває (бі правило в середньоруську добу в західні смузі) на місті *<ѣ> в дієсловах тривало-частої дії: бѣрати ← : бьрати, тѣкати ← : течи, мѣтати ← : мести тощо. Та то суть дієслова, для *perdu такого пояснення є глядати годі, то й <і>, віді, не буде /i/ ← *ē (*<ѣ>). Наймисливіше пояснення <і> в <пéріже> було би, про мене, з поширення голосна /eʲ/ в тварі ступенювання музька роду *perdyus ("передніший, раніший") → /ˈpɛreʲʒ/ ( /eʲ/ = <i> чинного письма; не плутати <і> в <пéрід>, де <і> є /ʲʉ/ ← з *perdu, з <і> в *<періж>, де <і> є /eʲ/ ← з *perdyus) — правильна в музькі роді для говірок південно-західних (у давнину), на твар ступенювання середня роду з полом складом з /ɛ/ на кінці. Таким чином, за "неправильном" тваром <пéріже> є /ˈpæreʲʒɛ/, се-б'-то, вірно пишучи: <pèreidye>, з <ei> = /eʲ/. В тварі <пéрід> є <і> з *e перед слабом *u (*perdu) звук /ʲʉ/ (не ге /eʲ/ на місті <і> в *<пéріж> ← *perdyus), и вірно писан є: <pèriœud>, де <iœu> = /ʲʉ/. То ймемо:
1) <пéрід> = <pèriœud> /ˈpærʲʉd/ ← *pérdu (← *perdos) — з пд.-зх. говірок, при *pèrdos → *pèrdu → <pèrêd> /ˈpærɛd/ пд.-сх. та пн. говірок;
2) *<пéріж> = <pèridyu/pèreigy> /ˈpæreʲʒ/ ← *pérdyu ← *pérdyus "раніший, передніший" | → <пéріже> = <pèreidye/pèreige> /ˈpæreʲʒɛ/.
Перед почепом <-stuo> (*-y-st-u-o), *e корене (другий <е> за чинним письмом) підляже ладженню в дзвук /eʲ/ з оглядом на *y в *-ystuo. Дзвук /ʒ/ пне <pèreigy- (pèreidy-)> разом з о /stw/ почепа творить грезно */ʒstw/, подоблене в /zdw/ для вимови пд.-сх. та пн. говірок, та в /stw/ для пд.-зх. говірок.⁴
Що до лучби пне твару ступенювання з почепом *-yu(s) з почепом *-ystuo, зверсти твар <bœulstuo> /bylʲstwo, byʎstwo/ (http://oldrusdict.ru/dict.html#: д.-рус. больство "превосходство
преимущество") від твару *bolyus → †<bœulyu> /bylʲ, byʎ/ "більший", музька роду, ймен. пад одинини.
Почеп -stuo (*-y-st-u-o) для -itas/-itat- у "prioritas/prioritat-" є ги -stuo в "rœudzstuo" при лат. "nativitas/nativitat-". А "pèreige (pèreidye)" є значенням = лат. "prior" (← д.-лат. *prios). Лат. prior є від д.-лат. pri "перед", рівно ги рус. pèreige (*pérdyes) є від pèred.
___
*¹ — Желехівський ІІ: <пе́ріже> (628); <переднї́йший, переднї́щий> (614), товмачено: "comparative від <пере́дний>, vorig; früher, eher"; СИРМ IV, 340 (під <пéрeд¹>): <пе́ріже>, та ще: <пере́дше> — "раніше"; Желех. ІІ: <пéрeд²> (613), <пе́рід, пéрiдь> (628).
*² — Свідчено є йно з /ʒɛ/; з /d͡ʒɛ/ є вмоглядно. Николаїв (С. Николаїв, Карпатоукраинско-паннонская изоглосса, рефлексы праславянских сочетаний *tj и *dj, 2005) простере вмогляд, за яким *dy+голосен у південно-західнах говірках, та части говірок на схід та північ да /ʒ/, коли голосен перед *dy є первісно короток, та /d͡ʒ/, коли голосен перед *dy є первісно довг; на пр., *sad-y-a → /ˈsɑd͡ʒa/ — *a первісно довг, *medya → /mɛˈʒa/ — *e первісно короток. В иншах говірках (на пр., півночи) може бути розподіл опачен — /ʒ/ по довзіх голосніх, /d͡ʒ/ по коротціх.
*³ — Шевелів, Исторична фонологія вкраїнської мови, §22.
*⁴ — зверсти /ʒstw/ в /ryzdˈwo/ ← /ryʒstwo (← ryʒᵊstwo/ в слові <rœudzstuo>, *rody-ystuo.
http://oldrusdict.ru/dict.html# : мѣсто "старшинство":
«И нє взѧли города, по тому чьто воієводъі межь сєбє, Бѣльскъи съ Глиньскъімъ, съпѡръ учѧли о мѣстѣхъ, которому ѣхати въ городъ на пєрєдъ»
___
Я розставив усі свої справи за пріоритетом. — Ròzstavil eimy vyxa suoya déla za méstomy.
The second priority is security and European citizenship. — Drougê mésto e bezpeca ta eüroupiyske gromadẽnstuo.
The fourth priority concerns own resources. — Cetuertê mésto cepaie pitomui zapasui.
The second priority was to implement necessary reforms. — Drougê mésto bé ugornõti potreibnui pèrêtuorui.
Another priority is a people's Europe. — Inxie mésto e leudova Eüroupa.
The current rotating presidency gives priority to strengthening this partnership. — Nuinécyniê crõgyliavê prosédstuo daie mésto posilyeinïou stòroniçstua.
Developing strategic partnerships with retailers should therefore be a priority. — Méstou e bouti za ròzvivanïemy voyegen stòroniçstòu zu ròzdrœubçui.