Перекладаємо слово терміновий

нагальний
19

Надхнуто статтею з етим.сл.укр.м. галити(1), том. I. стор. 460, слово /нагальний/ »спішний, невідкладний«, там також /нагайний/ ― фонетичний варіант першого, від слова галити »квапити, підганяти.

אלישע פרוש 16 березня 2017
27 травня 2020

О, бачив це слово у старих книжках і від людей чув.

21 грудня 2020

Галицьке. Див. в Огієнковому "Стилістичному словникові укр. мови".

22 грудня 2020

Ну якщо й галицьке. Що злого в тому?

22 грудня 2020

Те, що галицькими мовними явищами й далі витискають мовні явища більшої частини України. А потім дивуються, чому це українці вперто розмовлять суржиком і не хочуть розмовляти т. зв. "сучукрлітмовою". Не хочуть, бо вона їм не рідна, а т. зв. "суржик" часто виявляється доброю українською мовою.

22 грудня 2020

Ви пишете, що ми тут літературну мову вкраїнців робимо, то галичане не вкраїнці чи що? Словотвір є для всіх українців, а не лише для якихось особливих. Сюди й галичанин, и закарпатець, и волинянин зайти може, своє слово простерти.
И не вигадуйте, суржик не від того з'явився й доси побутує.

22 грудня 2020

Ви плутаєте говіркову мову із зразцевою. А до того геть не обізнані з історією української мови взагалі та новожитньої української мови осібно. Заповніть оті порожнини, а потім поговоримо.

22 грудня 2020

Сама демагогія.

23 грудня 2020

Нема поки офіційного стандарта мови, яка могла би бути правомірно "зразцевою". А "сучукрлітмова" й є той самий суржик, тільки кодифікований.
Усе найважливіше, чим руська мова є різна й щеґла від усіх инших словйянських мов, дали де більше як раз західні її говірки. Роль східних говірок і центра є всього лише збіг политично-суспільних умов і доби – зосередження просвіти коло "серця Руси", як символа, а не що Київ якось реально спричинився до важливих процесів у самій мові, та зосередження на сході козацтва – знову так, як символу національно-визвольного руху, знову таки, ниякого прямого зв'язку з мовними процесами. И все те в добу національного відродження й усвідомлення по всій Європі. Плюс до того, роль Центра й Сходу посилили й релігія – дарма, що її як інструмент потім використала й Москва, з тезою про "братні народи великоруський та малоруський" – українська йнтелигегція прагла "звільнити" Україну від "польсько-католицького ярма" (то не як я бачу тодішній стан, а те, як то бачила вкраїнська йнтелигегція), не думаючи про те, що з прагнучи "виборсатися" з одного ярма, влізуть по вуха в инше.

23 грудня 2020

Знову дискриминація східних и середніх говірок. На заході мовні явища відбувалися, на сході й середі - ні?
"Усе найважливіше, чим руська мова є різна й щеґла від усіх инших словйянських мов, дали де більше як раз західні її говірки. Роль східних говірок і центра є всього лише збіг политично-суспільних умов і доби ...".
Східні й середні суть ті самі західні говірки без своїх особливостей, а різняться лише московським упливом? Тобто на сході москалі знищували всю вкраїнську фонологію, а на заході ляхи прийшли до русинів, сказали, що підкинуть своїх лядських и німецьких слівець, а фонетику не чіпатимуть (так само й инші загарбники)? Я правильно розумію?
Вибачте, але я вже котрий раз бачу оці Ваші слова, що незахідні говірки суть щось таке недолуге, випадкове, помосковщене на всіх рівнях, без своїх особливостей на відміну від західних, але скидається лише на порожні закиди, які Ви чините через Вашу близькість до західних говірок.

23 грудня 2020

І тут неправда Ваша. Бо ж вистачає мовних явищ, однакових у мові галичан і москалів, що їх нема саме в мові наддніпрянців.
Кілька прикладів з Огієнкового "Українського стилістичного словника" (московське - галицьке - наддніпрянське):
Дієслова на -чь - -чи / -чь - -гти / -кти;
ещё - єще - ще;
мужчина - мужчина - чоловік;
многий - многий - багато;
миш - мышь - миша;
о ком / чём - о кім / чім - про кого / що;
отворить - отворити - одчинити;
отруби - отруби - висівки;
(в значінні "без останку") целый - цілий - увесь;
чудесный - чудесний - чудовий;
утка - утка - качка;
Фёдор - Федір - Хведір;
юг - юг - південь.
У І. Нечуя-Левицького знаходимо такі приклади:
(в значінні "такий") подобный - подібний - такий
(в значінні "давніше") раньше - раніше - давніше / передніше;
(у значінні "всякий") разный - різний - усякий;
разница - різниця - одличка / одмінність.

23 грудня 2020

"Вибачте, але я вже котрий раз бачу оці Ваші слова, що незахідні говірки суть щось таке недолуге, випадкове, помосковщене на всіх рівнях, без своїх особливостей на відміну від західних, але скидається лише на порожні закиди, які Ви чините через Вашу близькість до західних говірок".
Підпираю. Єлисіє, майте повагу, у східних та центральних діялектах багато унікальних рис. Якщо вони Вам не рідні, Ви їх не чули, це не означає, що їх нема.

24 грудня 2020

Olexo Rousine,

Fasyœ pricladui ne sõty tẽcli ("релевантні"). To sõty pricladui slwf, a yé’my pwd bégui mén ("процесами змін") mnil zuõcofœ. Slofa he tacœ, ta tuaroslwf ("морфологія") ne tuorẽty »lik« mowfui yaco zuõcui.

Iz "Стилістичного словника" Oghéyenca e fidéti yœho rozbégynõ metõ ("дивергенційну мету"). Slofo »nws« e tacè ge (toho ge corene) hi u inxix slofénscuix, wd inxix slofénscuix ge yœho rwznity yœho zuõcostau ("фонологія").

___
Федір.
Iz pismene <ф> ne znati, ci to e tacuy ge zuõc hi u fẽtscwm <Фёдор>. Ouge’my pisal pro zuõcui {ɸ̞ ~ ʍ}, u rousscwy mowfé.

24 грудня 2020

Fadime,

citaite Xeüelœfa "Історичну фонологію української мови". Cyto Fam to fadity, né mwy clopwt.

24 грудня 2020

Почитаю, дякую. Але Ви просто вникаєте відповіді.

20 липня 2021

Олексо, ви знущаєтеся?
У нас сучасна література мова в своїй більшості є складенною з центральних та північних діалектів. А як тільки мова заходить за галицькі слова, то люди цураються. У нас люди говорять суржиком не тому що, бачиш, у нас надто багато галицьких слів, а тому що людям або всеодно, або вони телепні, або вони самі не усвідомлюють що таке суржик, або вони принципово не говорять українською. Словниковий запас тута ні до чого.

22 грудня 2020

Тобто Ви не хочете освічуватись, та однаково хочете судити. То хто ж із нас тоді демагог? P.S. "Одна" демагогія - це чиста московщина.

22 грудня 2020

Що "не хочете освічуватися"? На жодне моє твердження по суті не відвітили, а натомість звинуватили мене в необізнаности на рівному місці й як завжди намагаєтесь швиденько закінчити розмову (уже багато раз бачив як Ви так робите як тільки Вам щось, написане до Вас, не подобається).
То відповідайте по суті чи не пишіть уже.
P.S. Дякую за заввагу.

22 грудня 2020

Добре, почну по порядку. Ви знаєте щось про мовні дискусії на Галичині середини 19-го - початку 20-го ст.?

22 грудня 2020

Дещо знаю. Якби й не знав, то Ви на словотворі вже багато разів се згадували.

23 грудня 2020

"Мовні дискусії" на Галичині треба розуміти в историчнім контексті – тенденції їх були не в руслі "найти рівновагу" в самій укр. мові, а просто бути далі від "польського", а "польське" вони бачили чи не в усім, що було на західних землях. А на Сході й у Центрі "маячив" привабливий "романтичний" символ – козацтво, а ще й православ'я – ще один "символ", и Київ – знову "символ". Всі ті рушії стояли на йдеологічно-политичних мотивіх, й мало де (коли взагалі) на суто мовних.

23 грудня 2020

Ні, саме про це я не згадував, як мене пам'ять не зраджує. У Галичині свого часу точились суперечки про потрібність нової зразцевої мови на основі новожитньої розмовної мови. А прихильники новожитньої мови ще й сперечались, чи приставати їм на вже готову зразцеву мову підросійської України чи створювати свою осібну. То зрештою перемогли прихильники наддніпрянського мовного зразця. Я ж тут писав не раз про наступний ступінь розвитку новожитньої зразцевої мови - це коли галичани нібито й пристали на наддніпрянського зразця, а згодом заходились таки гатить у книжки й журнали своє й витискать наддніпрянське - почасти через погане знання наддніпрянського вжитку, а почасти свідомо. Почитайте про це, наприклад, "Галицькі вірші" Б. Чайченка (Б. Грінченка), "Криве дзеркало української мови" й "Сьогочасну часописну мову на Україні" І. Нечуя-Левицького та "Українського стилістичного словника" І. Огієнка. А ще скажіть мені як прихильник мови для всіх українців, чому силу слів та мовних явищ української більшості витиснуто словами й мовними явищами меншості? Чому в теперішніх ЗМІ бачимо й чуємо тільки другі слова з пар "держати" - "тримати", "ждати" - "чекати",
"мішатись" - "втручатися", "спілкувати" - "брати участь", "уживати" - "застосовувати", "тільки" - "лише", "кривда" - "образа", "справджувати" - "виконувати", "отоплювати" - "опалювати", "завада" / "притичина" - "перешкода". Чому ми вживаємо галицьких назвищ місяців, починаючи з 9-го? Чому вживаємо слів "обговорювати" (= "оббріхувати"), змагатись" (= "сперечатись"), "штучний" (= "майстерний") з галицькими значіннями "обмірковувати", "силкуватись", "роблений"? Чому розумники, що знають українську в межах шкільної програми, дорікають мені, що я розмовляю суржиком, коли я вживаю слів "ждати", "держати", "лучче"?

23 грудня 2020

Та неправда Ваша. Галичани пристали на наддніпрянського мовного зразця передусім ось через що: 1) почуття одності українців; 2) південно-східні говірки, що правили за основу новожитнього мовного зразця, мають за собою більше людей, ніж південно-західні та північні; 3) наддніпрянський мовний зразець уже був постав, а галицького ще довелось би було створювати.

23 грудня 2020

Ось за ждати, держати, лучче аж боляче, підпираю Вашу думку, Олексо!!!
Сюди ще дайте обида, одвіт, самітний, парубок, кремезний, дебелий!

23 грудня 2020

І от саме третя причина є головною, а не якісь містичні мітичні "Символи". Якби нова письменська мова постала на Галичині, дієпись пішла би по-иншому. Але постала вона саме з Шевченка, Котляревського, Нечуй-Левицького, і захід рівнявся на неї, бо не було дов (альтернатив).

23 грудня 2020

А мене рупить чи справді "луччий" є руське слово, бо ЕСУМ пише про можливе черпання зі старослов'янської.

24 грудня 2020

Ви примусили мене щиро збентежитися.

25 грудня 2020

ЕСУМ muility.

25 грудня 2020

"письменська мова"
Не манипулюйте словами, я не про "писемну" мову писав, а про фонологічні процеси.

25 грудня 2020

"уживати" - "застосовувати"

То є позірна конфронтація "щирого руськогого" проти "чуджого" – я, наприклад, вважаю й перше чуджим.

25 грудня 2020

Ялисію, тобто "лучче, луччий" таки суть питомі руські слова?

27 грудня 2020

Українці переймали з церковнослов'янської передусім слова, що мали причетність до християнства. А слово "лучче" часто вживане й не має спільності з боговірою. Та й сам словник теж не певний, чи "лучче" церковнослов'янського роду. Так, баба надвоє ворожила. Добрий розум мені підказує, що ні.

27 грудня 2020

Я тільки порівнював мовний ужиток двох частин України. Доречі, чому Ви гадаєте, що "вживати" чужинське слово в українській мові?

5 квітня 2021

+

5 квітня 2021

+

19 липня 2021

Чи не є тут "на" зайвим?

19 липня 2021

Тут ми не творимо нове слово, а просто беремо те, що здавна вживалося. Нащо його переробляти?

негайний
14
Олександр Дудар 20 квітня 2017
27 травня 2020

Навіть милозвучніший.

21 грудня 2020

+++

5 квітня 2021

+

5 квітня 2021

+

galiu (galif), galif-
5

<гали́в, гали́вий, гали́в-> ← галити "квапити". Слово йме й инші товки.

אלישע פרוש 24 листопада 2019
27 травня 2020

Які?

27 травня 2020

І чого товки? Українською толк. Полк. Це якийсь діалектизм?

25 липня 2020

<толк, полк> є така сама вятщина (московщина) ги: <волк, молчать, болтать, долбить, молвить> тощо.

28 серпня 2020

Ви напевно мали на увазі "волк"?

28 серпня 2020

А вже, ги <волк>.

шпаркий
2
13 березня 2017

Не варто видумувати велосипед - негайно хороший відповідник який уже існує.

реченцевий
2

Дедлайн – речене́ць
Термін – речене́ць
r2u.org.ua: реченець

Карл-Франц Ян Йосиф 21 листопада 2019
6 лютого 2020

"Реченець" - так зване "коване" слово з Галичини. І. Нечуй-Левицький ганив тамешніх письменників за те, що заміняли ним давнє українське слово "строк".

6 лютого 2020

Дурницю пишете. "Строк" не може бути українським словом через [о] в закритім складі, що чуже руській мові і вказує на запозиченість слова.

crôzen/crwzen, crwzn-
2

crôzen {krʷɔˈzæn ~ krʷoˈzæn ~ kroˈzæn}
crwzen {kryˈzæn ~ krʏˈzæn ~ krʉˈzæn ~ krɥ͡iˈzæn ~ krʊ̯͡œˈzæn ~ krʊ̯͡ɞˈzæn ~ krʷi͡β̞ˈzæn ~ ...}

crwzn- {kryzˈn- ~ krʏzˈn- ~ krʉzˈn- ~ krɥ͡izˈn- ~ krʊ̯͡œzˈn- ~ krʊ̯͡ɞzˈn- ~ krʷi͡β̞zˈn- ~ ...}.

Желехівський І, 381: крізни́й "dringend" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/dringend; https://www.duden.de/rechtschreibung/dringend).

אלישע פרוש 15 квітня 2021
реченечний
1

Дедлайн – речене́ць
Термін – речене́ць
r2u.org.ua: реченець

Карл-Франц Ян Йосиф 21 листопада 2019
верший
1

Від давньоруського "вьрхъ" – terminus, "вьршити" – terminare.

Карл-Франц Ян Йосиф 26 листопада 2019
tésen, tésn-
1

Вимова: tésen {ˈtʲi͡esə̝n}, tésn- {ˈtʲi͡esn-}.

*"Який тіснить [у часі]".

אלישע פרוש 28 серпня 2020
спішний
1
Oleksa Rusyn 21 грудня 2020
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями