Пристарілий — який став старим.
Мій батько уже пристарілий, бідолаха.
рос. пристаре́лый, не наявний в українській мові раніше періоду СРСР
серб. старији
létenyu (léteny), létny-, létn- http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26646-litnij.html#show_point, znac 2.
+
Ne <лі́тній>, a <létniuy>.
Підстаркуватий - літня людина, але ще не стара.
Наголос на другий склад – Підста́ркуватий. r2u.org.ua: підстаркуватий
Так! Я просто не знаю, як позначку наголосу робити. :)
Можна користатися таблицею символів, якщо у Віндовс то у рядку пошуку пишеш "Таблиця символів" і шукаєш відповідний символ, наприклад, Ȳ або Ȟ чи ʥ
r2u.org.ua: престарелый
укр. Дре́вній – рос. Престарелый r2u.org.ua: престарелый
Схоже, що в українській мові древність це саме престарілість, а значіння чогось одвічного, вітхого це суржик чи й церковнослов'янізм.
Схоже, що в українській мові дрі́вність це саме престарілість, а значіння чогось одвічного, вітхого це суржик чи й церковнослов'янізм.
Даю через "і" через ікавізм: uk.wikipedia.org: Ікавізм
r2u.org.ua: староденний
r2u.org.ua: старовинний
r2u.org.ua: старосвітній
r2u.org.ua: старожитній
r2u.org.ua: здавній
r2u.org.ua: віковий
r2u.org.ua: дідизний
r2u.org.ua: підстарий
Четверте значення sum.in.ua: pokhylyj Похилий чоловік
Це ознака віку людини, а не її самої. "Похилий чоловік" = "згорблений чоловік".
У словнику Білодіда я таке значіння (літній) бачу, але в досовкових - ні.
Думаєте це слово набуло значення пристаркуватий через російське "пожилой"?
Не знаю, думав про це, але в москалів є точний переклад ("преклонный"), проте це дивно.
У будь-якому разі саме значіння з семантичного погляду геть нелогічне.
Карле, Ви жартуєте? Який ще СРСР? Навіть СУМ цитує дорадянських М.Драгоманова, О.Кобилянську та П.Мирного з цим дієприкметником.😊
Читайте не радянські словники Білодіда, а незалежні словники живої народної мови (до періоду СРСР!)
Серед інтелігенції і такі слова як сойм, январь, акула, лицедій побутувала, тепер їх у мову брати?
Пристаріле лице її покрилося краскою (Панас Мирний, IV, 1955, 145).
Пристарілий — який став старим.
Мій батько уже пристарілий, бідолаха.
рос. пристаре́лый, не наявний в українській мові раніше періоду СРСР
серб. старији
Перекладаємо слово пристарілий
létenyu (léteny), létny-, létn-
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26646-litnij.html#show_point, znac 2.
+
Ne <лі́тній>, a <létniuy>.
Підстаркуватий - літня людина, але ще не стара.
Наголос на другий склад – Підста́ркуватий.
r2u.org.ua: підстаркуватий
Так! Я просто не знаю, як позначку наголосу робити. :)
Можна користатися таблицею символів, якщо у Віндовс то у рядку пошуку пишеш "Таблиця символів" і шукаєш відповідний символ, наприклад, Ȳ або Ȟ чи ʥ
r2u.org.ua: престарелый
+
укр. Дре́вній – рос. Престарелый
r2u.org.ua: престарелый
Схоже, що в українській мові древність це саме престарілість, а значіння чогось одвічного, вітхого це суржик чи й церковнослов'янізм.
укр. Дре́вній – рос. Престарелый
r2u.org.ua: престарелый
Схоже, що в українській мові дрі́вність це саме престарілість, а значіння чогось одвічного, вітхого це суржик чи й церковнослов'янізм.
Даю через "і" через ікавізм: uk.wikipedia.org: Ікавізм
r2u.org.ua: престарелый
r2u.org.ua: староденний
r2u.org.ua: старовинний
r2u.org.ua: старосвітній
r2u.org.ua: старожитній
r2u.org.ua: здавній
r2u.org.ua: віковий
r2u.org.ua: дідизний
r2u.org.ua: підстарий
Четверте значення sum.in.ua: pokhylyj
Похилий чоловік
Це ознака віку людини, а не її самої. "Похилий чоловік" = "згорблений чоловік".
У словнику Білодіда я таке значіння (літній) бачу, але в досовкових - ні.
Думаєте це слово набуло значення пристаркуватий через російське "пожилой"?
Не знаю, думав про це, але в москалів є точний переклад ("преклонный"), проте це дивно.
У будь-якому разі саме значіння з семантичного погляду геть нелогічне.
Карле, Ви жартуєте? Який ще СРСР? Навіть СУМ цитує дорадянських М.Драгоманова, О.Кобилянську та П.Мирного з цим дієприкметником.😊
Читайте не радянські словники Білодіда, а незалежні словники живої народної мови (до періоду СРСР!)
Серед інтелігенції і такі слова як сойм, январь, акула, лицедій побутувала, тепер їх у мову брати?
Пристаріле лице її покрилося краскою (Панас Мирний, IV, 1955, 145).