👎 на протязі двох років
👍🏽 два роки
Вимова: [w ~ u̯] – між голоскама, по голосці, [u, ʊ] – між приголоскама.
Словник Грінченка:
О — при обозначения времени: в (о той час; о сю пору).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33353-o-ii.html#show_point
З чого взяли?! Не раз чув і від східняків о п'ятій годині.
Певно перейняли в галичан, бо прийменника "о" в цьому значінні пропхнули до офіційного вжитку. Нечуй-Левицький писав, що в нас уживають "у" / "в": "у п'ятій годині". Я навіть думаю, що це не так галицький, як польський ужиток, бо й у галицьких джерелах не раз надибував "у", коли називали час. Наберіть лишень "у другій годині" на Ґуґлі й подивіться в книжках, то там одразу побачите витяги з творів галичан Рудницького, Галана й з казок Гуцульщини...
Написання <у, в> може відбивати те саме *о, як рефлекси підвищеної артикуляції (вбік звука {u}) та редукції ({u̯~w}), типове в руській для *о в ненаголошеній позиції.
Може, воно справді так, а може, що й ні. Та навіть коли покласти, що воно справді так і є, цей ужиток у живій народній мові більшої частини українців пішов у минуле, і немає зовсім ніякої потреби пхать цю мертвечину назад, підживлюючи її теперішнім польським ужитком.
Олексо, гадаю що Ви таки перебільшуєте польський вплив. Під Польщею деякі регіони України були лише кілька десятків років, мову б рідну не забули за такий короткий час.
Ви чомусь зовсім забуваєте, що з кінця 19-го століття польщину до української мови впроваджують не самі поляки, а галицька інтелігенція. А в Центральній, Східній і Південній Україні те "добро" любо ковтають змосковщені українці, що незнано звідки взяли собі в голову, що українці з навколишніх сіл уживають суржику. Доречі, які такі українські землі були під Польщею тільки ("лише" - галицьке слово) десятки років?
Григорій Квітка-Основ'яненко перебрав це слово у Харківських галичан по-вашому?
«Іди лише з боярином швидше до церкви та й бери свою дівку» у Конотопській Відьмі.
Це инше "лише" - не "тільки", а спонукальна частка, московське "-ка": "іди лише" = моск. "иди-ка".
То виходить, що "лиш" галицьке, а східноукраїнською "тільки"?
Виходить, що так. Я не чув цього слова з живих вуст. Нечуй-Левицький ганив галичан за не доречі вжите "лише". У корпусі я не видів "лише" в значінні "тільки" в класиків з підросійської України. Воно з'являється там (більше в політичних роботах, ніж у красному письменстві) головно на початку 20 століття, коли українські книжки вже досить довго були друкували на Галичині через заборони Емського вказу.
Словник Грінченка:
Через — В продолжение.
«А я живу при нещасті через усі віки.» КС. 1882. VIII. 281.
«Коли б то можно бути через зіму котом, через літо пастухом, а на великдень попом.» Чуб. І. 231.
«Те ж співають, прикладаючи до тещі, і так через усю дорогу.» О. 1862. IV. 31.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64539-cherez.html#show_point
Ще:
Че́рез цілі́сінький день — Впродолжение целого дня.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11718-den.html#show_point
В продолжение - встяж.
"Встяж того часу... доки буде та розмова точитися"
Словарь М. Левченка 1874 р. стор. 129.
Словник Грінченка:
Почерез — 2) В-продолжение. «Бабила почерез цілий рік». Гн. II. 58
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46742-pocherez.html#show_point
Етимологічний Словник Української Мови: пі́дчас «протягом».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/1193-bez-ii.html#show_point : 2)
"въ продолженіе, въ теченіе" (Без два рочка го чекала. Гол. I. 83. Без літо моя дочка була у наймах. Камен. у.).
Від "трив", "тривати", що від праслов'янського *trъvati і значить "відбуватися протягом певного часу".
Схоже до вже вживаного "роками" (наз. роки), як у, на приклад, "я роками терпів знущання".
Приклади:
- Протягом місяця ви будете отримували... — Місяцем ви будете отримували...
- Живе на протязі століть. — Живе століттями.
- Зобов’язаний протягом кожних двох літ. — Зобов’язаний кожними двоми літами.
- Панувала протягом місяця. — Панувала місяцем.
Розумію, шо така будова працює не завжди, а бува може дати не те значення через плутанину, та коли є змога, думаю годиться.
Гм, мо' бути. До речі, чи чули Ви на Львівщині колись конструкцію "на + [час в місц. відм.]"? У мене кажуть ото часто не "цього тижня", а "на тижні́". Наприклад, "піду до зубного на тижні", чи "не видів'ім на тижні го".
Чув багато, й сам так часто кажу. То поширена річ, ні? Деколи живеш отак мовлячи по-своєму, й думаєш шо всі так само говорять.
Не зовсім до теми, але, ше смішна річ з "той тиждень". Кого не спитай, то кожен по-своєму визначає, чи "той" це минулий, чи цей тиждень :D І сам деколи кажу "на тому тижні" як "минулого тижня", й "того тижня" як "цього тижня".
Чомусь я думав, що то не дуже поширена річ... Дяка, буду знати.
Ха-ха, я через "той тиждень" мав не раз клопіт так само. 😂 У мене то є саме "минулий тиждень". Питаю людей, що кажуть "той" на "цей", як буде "минулий", то кажуть "тамтой тиждень". Або ще "на тамтім світі", бо в них "на тім світі" то є на цім. Чудасія.
Ну, з "тамтим" сумнівів точно вже бути не має. 😄
Словник Грінченка: За —
4) При (о времени), во (время).
Не за нас се стам, не за нас і перестане. Ном. № 687.
За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправиться й теперенька. Ном. № 13440.
Дай же, Боже, — козаки промовляли, — за гетьмана молодого жити як за старого. АД. II. 124.
За мене, то вже в дворі жили ми спокійненько. МВ. (О. 1862. III. 34).
За тепла ще попорав усе в дворі. Харьк. За години покосили сіно. Харьк.
Наш господарь дозорця, вижав жито за сонця. Грин. III. 671. Ми старі, та ще помремо: тебе треба за доброго ума оженити. Г. Барв. 201
5) Через (о времени); в течение.
За тиждень — Великдень. Марк. 4.
Мати дочку за рік не пізнала, мати дочку старою назвам. Н. п.
Вже не скоро, мало не за рік, бачу в церкві вдову. Г. Барв. 377.
За тиждень замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи. Мир. Пов. І. 111.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15468-za.html#show_point
Етимологічний Словник Української Мови: пі́дчас «протягом».
Від "трив", "тривати", що від праслов'янського *trъvati і значить "відбуватися протягом певного часу".
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
"Продолже́ніе = продо́вження (С. Жел.), про́довж, продо́вжка (С. Жел.), про́тяг (С. Жел.).
За 60-літнїй протяг часу змінювано Литовський Статут. Бар. О. — Въ иродолже́ніе = в про́довж, в про́тяг, у про́тяг, про́тягом, у про́тягу, в стяж. — В продовж отих 10 лїт я бачив. Кн. — В продовж цїлого дня лежав під вербою. Кн. — У протяг того часу. — Спадковий принцип розвивав ся і закоріняв ся протягом довгих віків. Бар. О. — Яким він був у протягу цїлої істориї, такий повинен і зоставати ся. Зїньк. — Встяж того часу. С. Л."
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/протяг
Нечуй-Левицький:
"Нова сцена в хаті здалася йому тільки протягом першої."
"Протяжно, растягивая. Вимовляв слова з протягом."
Не бачу причини, чому би протягом немає місця жити. Видно, що це слово використовувалося у подібному контексті, а той і в такому ж.
Чи це калька з російського, хто зна.
«Подібно почали в нас раз-у-раз московське „на протяженіи“ передавати словом „протягом“ або „на протягу“, де б то в нас часто доволі було би вжити accus. temporis: посуха, що панувала протягом місяця (цілий місяць), на протягу року (цілий рік), капітали амортизуються на протязі довшого часу (довший час), живе на протязі століть (століття), обов’язаний протягом кожних двох літ (що два роки) перевести ревізію, ... а то й приіменика „за“, н. пр.: протягом трьох років проходить школу (за три роки)...»
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg
Протягом новотвір, моск. в продолжение; часто вживають без потреби: Працював протягом двох років, треба: працював два роки. В укр. мові протягом - це "протяжно": говорити протягом, пісню співати протягом. (Сл. Огієнка).
Протягом, простягом - протяжно. Важно.
"Співати простягом".
(Сл. Білецького-Носенка).
sum.in.ua: Protjagh
Давніші словниці не дають такого значіння:
r2u.org.ua: упродовж .
Дуже цікаве зауваження, я цього не помічав. Спасибі за Вашу увагу.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
"Продолже́ніе = продо́вження (С. Жел.), про́довж, продо́вжка (С. Жел.), про́тяг (С. Жел.)
В продовж цїлого дня лежав під вербою. Кн. — У протяг того часу. — Спадковий принцип розвивав ся і закоріняв ся протягом довгих віків. Бар. О. — Яким він був у протягу цїлої істориї, такий повинен і зоставати ся. Зїньк"
Бачте, тут і "протягом" написано. Скоріше за все це просто калька з московської.
Гоже!
"Упродовж" виникло під впливом рос. «в продолжение»
Йой! І що тепер казати?