Дуже цікаве зауваження, я цього не помічав. Спасибі за Вашу увагу.

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
"Продолже́ніе = продо́вження (С. Жел.), про́довж, продо́вжка (С. Жел.), про́тяг (С. Жел.)

В продовж цїлого дня лежав під вербою. Кн. — У протяг того часу. — Спадковий принцип розвивав ся і закоріняв ся протягом довгих віків. Бар. О. — Яким він був у протягу цїлої істориї, такий повинен і зоставати ся. Зїньк"

Бачте, тут і "протягом" написано. Скоріше за все це просто калька з московської.

З чого взяли?! Не раз чув і від східняків о п'ятій годині.

Певно перейняли в галичан, бо прийменника "о" в цьому значінні пропхнули до офіційного вжитку. Нечуй-Левицький писав, що в нас уживають "у" / "в": "у п'ятій годині". Я навіть думаю, що це не так галицький, як польський ужиток, бо й у галицьких джерелах не раз надибував "у", коли називали час. Наберіть лишень "у другій годині" на Ґуґлі й подивіться в книжках, то там одразу побачите витяги з творів галичан Рудницького, Галана й з казок Гуцульщини...

Написання <у, в> може відбивати те саме *о, як рефлекси підвищеної артикуляції (вбік звука {u}) та редукції ({u̯~w}), типове в руській для *о в ненаголошеній позиції.

Може, воно справді так, а може, що й ні. Та навіть коли покласти, що воно справді так і є, цей ужиток у живій народній мові більшої частини українців пішов у минуле, і немає зовсім ніякої потреби пхать цю мертвечину назад, підживлюючи її теперішнім польським ужитком.

Олексо, гадаю що Ви таки перебільшуєте польський вплив. Під Польщею деякі регіони України були лише кілька десятків років, мову б рідну не забули за такий короткий час.

Ви чомусь зовсім забуваєте, що з кінця 19-го століття польщину до української мови впроваджують не самі поляки, а галицька інтелігенція. А в Центральній, Східній і Південній Україні те "добро" любо ковтають змосковщені українці, що незнано звідки взяли собі в голову, що українці з навколишніх сіл уживають суржику. Доречі, які такі українські землі були під Польщею тільки ("лише" - галицьке слово) десятки років?

Григорій Квітка-Основ'яненко перебрав це слово у Харківських галичан по-вашому?
«Іди лише з боярином швидше до церкви та й бери свою дівку» у Конотопській Відьмі.

Це инше "лише" - не "тільки", а спонукальна частка, московське "-ка": "іди лише" = моск. "иди-ка".

То виходить, що "лиш" галицьке, а східноукраїнською "тільки"?

Виходить, що так. Я не чув цього слова з живих вуст. Нечуй-Левицький ганив галичан за не доречі вжите "лише". У корпусі я не видів "лише" в значінні "тільки" в класиків з підросійської України. Воно з'являється там (більше в політичних роботах, ніж у красному письменстві) головно на початку 20 століття, коли українські книжки вже досить довго були друкували на Галичині через заборони Емського вказу.

Чув багато, й сам так часто кажу. То поширена річ, ні? Деколи живеш отак мовлячи по-своєму, й думаєш шо всі так само говорять.

Не зовсім до теми, але, ше смішна річ з "той тиждень". Кого не спитай, то кожен по-своєму визначає, чи "той" це минулий, чи цей тиждень :D І сам деколи кажу "на тому тижні" як "минулого тижня", й "того тижня" як "цього тижня".

Чомусь я думав, що то не дуже поширена річ... Дяка, буду знати.

Ха-ха, я через "той тиждень" мав не раз клопіт так само. 😂 У мене то є саме "минулий тиждень". Питаю людей, що кажуть "той" на "цей", як буде "минулий", то кажуть "тамтой тиждень". Або ще "на тамтім світі", бо в них "на тім світі" то є на цім. Чудасія.

Ну, з "тамтим" сумнівів точно вже бути не має. 😄