Так було в дорепресивних словниках
r2u.org.ua: Выходной
Мизи́нний день — Субота.
r2u.org.ua: Мизи́нний день
Добавлю, що до СРСР найменший палець звали "мизинцем", саме через "и", а через "і" змусили писати лише з совітів, бо в росіян мѣзинец.
— Понесло… — усміхаючись, каже Чіпка. — Так кажи, Грицьку, чи підеш?
— На коли?
— На ту суботу, — гулящий день буде.
(Панас Мирний. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?")
"Вільний" – од слова "воля". Воля є в людини, а яка воля в дня?
То ж простий і зрозумілий розвиток значення.
Вільний од роботи день
Free day
Порівняння з иншими мовами не дуже важать, бо кожна мова розвивається по-своєму. Та й англійське "free" не має нічого спільного з витямком "воля".
freedom?
"Freedom" виникло од "free", а в нас навпаки – "вільний" од "воля". А первісне значіння слова "воля" те саме, що й у спорідненого англійського "will". Вільна та людина, що може чинить свою волю. А яка воля в дня чи стільця?
Значення слова в одній мові не мусить бути кількістю рівно кількости значень іншого слова в іншій мові. Ягельське free є етимологічно рідно руському prïati, prïazeny, але в руській мові сей корінь не знає значення "воля, вільний", бо в германських мовах є те значення в тім корені вторинне. Але ягельське will є рідно руському uolya. Зате германські не знають етимологічно рідного з відповідним значенням слова suoboda, бо воно з його значенням є вторинне в слов'янських. Суто аритметично хоча й виходить рівна кількість лексем у германських та слов'янських – одне етимологічно й семантично спільне, й по однім там і там різне, втім, германське *frijaz та слов'янське *suob-od- мають різні історії внутерніх конотацій, нині прямо не явних, утім присутніх там приховано, й тому робити якісь висновки на підставі ототожнення тих слів є недоречно.
Я за це саме й кажу.