<СТАРЦІ градські, старійшини людські — згадуються в літописах, а також у деяких перекладних слов’ян. пам’ятках. У "Повісті временних літ" виступають поряд з боярами як учасники нарад київ. кн. Володимира Святославича...>
Ви це мали на увазі?😊
То в Галичині слово "старець" є старожитністю, а в інших регіонах України "старець" є калькою з російської, так?
Відповідно, у Львові старець може бути жебраком або начальником, а у Харкові - тільки жебраком, якщо не москаль?
Чи я знову щось змішав?😊
Сливе так. Це слово старожитнє всюди, та в Україні тільки в Галичині зберегло давнє значіння. І справді, коли поза Галичиною слова "старець" уживають у значінні "дід", то це дались узнаки кляті москалі - чи, може, то галицький переселець.
Старець — старий чоловік.
Підійди, старче.
рос. старец, в укр. мові старець означає жебрака. Імовірно, церк.-сл. зважаючи на відповідні південнослов'янські слова
серб. старац
Перекладаємо слово старець
+++
Пе́лех – старий дід.
r2u.org.ua: пелех
+++
Досу́гий – давній, пристарілий.
r2u.org.ua: престарелый
укр. Дре́вній – рос. Престарелый
r2u.org.ua: престарелый
Схоже, що в українській мові дрі́вність це саме престарілість, а значіння чогось одвічного, вітхого це суржик чи й церковнослов'янізм.
Даю через "і" через ікавізм: uk.wikipedia.org: Ікавізм
укр. Дре́вній – рос. Престарелый
r2u.org.ua: престарелый
Схоже, що в українській мові дрі́вність це саме престарілість, а значіння чогось одвічного, вітхого це суржик чи й церковнослов'янізм.
Словар Грінченка:
Стар — старий.
«Стар як котюга, а бреше як щеня».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56428-star.html#show_point
<Захар Беркут — се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець (Іван Франко, VI, 1951, 34)> sum.in.ua: starecj
То Захар Беркут - повість про жебрака??😊
Це галицький ужиток. Він буває досить таки часто однаковий з московським. Почитайте статтю "старець" і багато иншого отут: http://resource.history.org.ua/item/0014611 .
<СТАРЦІ градські, старійшини людські — згадуються в літописах, а також у деяких перекладних слов’ян. пам’ятках. У "Повісті временних літ" виступають поряд з боярами як учасники нарад київ. кн. Володимира Святославича...>
Ви це мали на увазі?😊
На тому ж ресурсі прочитав
http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Startsi
отут теж про старців
http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=startsi_v_ukrajini_14_16_st
Ви змішали докупи старожитній і новожитній мовний ужиток. Це було, та одійшло й забулось. Зосталось тільки в Галичині.
То в Галичині слово "старець" є старожитністю, а в інших регіонах України "старець" є калькою з російської, так?
Відповідно, у Львові старець може бути жебраком або начальником, а у Харкові - тільки жебраком, якщо не москаль?
Чи я знову щось змішав?😊
Сливе так. Це слово старожитнє всюди, та в Україні тільки в Галичині зберегло давнє значіння. І справді, коли поза Галичиною слова "старець" уживають у значінні "дід", то це дались узнаки кляті москалі - чи, може, то галицький переселець.
Огієнків словар був написаний уже в 20ті роки, за значного зросійщення. Опиратися треба на народну мову, а не на суржик інтелігенції.
Він звичайно й спирався на народну мову. Тільки не розумію, до чого це Ви. Бо Огієнко з Вами згідний щодо слова "старець".