Можна використати і для дедлайну, і для терміну.
Дякую, Карле-Франце!
Цитую Dima Malz у дискусії під "реченцем" на заміну "дедлайну":
"Насправді "відновити" це слово у великих масах вельми легко. Як мінімум на упаковках продуктів замість "кінцевий термін зберігання" (туди ж і "вжити до") почати писати як "Реченець зберігання", "Реченець якості" або просто "Реченець". Вже за рік це слово буде на слуху і більш ніж 3/4 населення його будуть без проблем сприймати."
дедлайн
Є й у Словнику говірок Буковини: ричúниц "строк, термін", річúниц "та." (фонет. вар-т до *рєчєньц; стор. 456 та 458):
Мóї корóві уже вíшов ричúниць, а тилєти шча нимá.
Вже прийшóв річúниц, а корóва ни вположúласи.
—
Реченець — дедлайн
Термін — строк
Вивчайте рідну мову, якщо вона вам не рідна, все одно вивчайте!
"Реченець — дедлайн
Термін — строк"
Реченець замінимо на дедлайн чи строк на термін?
«Реченець» це те саме, що й «дедлайн», і приблизно те саме, що й часовий термін. «Строк» же на противагу, це певний період, із закінченням якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення.
Порівняйте:
«Строк дії договору – 2 роки з моменту підписання» і
«Термін виконання замовлення – 12 грудня 2017 року»
Тому «дедлайн» це «реченець», «термін» це «дата», а «строк» це певний період у часі.
gwd, god-
Друс. гѡдъ "термін, строк; рік; вік", від *god- "попасти, попадати, лучити, мести/метати".
термін виконання = строк виконання
Чому?
Праслов'янське *sъrokъ мало би дати "срік", може навіть "зрік". Маємо ж "сіль", а не "соль".
Відсутність переходу ікавістичного вказує на те, що форма "строк" є росіянізмом.
Це з моїх обмежених знань української мови (досі ось не можу додумати звідкі взялося серединне [т]), якщо помиляюся, йму віру, люд вкаже тут свою думку.
Не мало би, а таки є – див. ЕСУМ: зрік "термін".
Не вигадуйте дурниць.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Відсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. відсу́нути, -ну, -неш, гл.
1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Чуб. V. 55. Не будуть та кватирочки відсувати. Мет. 154.
2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ). Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі. Новомоск. у.
Строк, -ку, м.
1) Срокъ. Ще й до строку далеко. Мир. Пов. II. 72.
2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. Грин. III. 559. У строка́х ста́ти. Наняться на извѣстный срокъ. Ном. № 10323.
Та ж московське слово.
Воно повністю наше, що доводить словник Грінченка разом із сумом:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57068-strok.html#show_point
sum.in.ua: strok
Проте у Грінченковому значення не дуже зрозуміле.
Яке до біса московське? 🧐
СТРОК
псл. sъrokъ «угода», пов’язане чергуванням голосних з *sъrekti «домовитися», похідним від *rekti «говорити, казати»;
р. срок, бр. [срок, строк], др. сърокъ, схв. сро̑к «знак», слн. srа̏k «вітання; рима», стсл. сърокъ «постанова, наказ
"Історична..." Ю. Шевелів, 921 ст.:
"Є кілька типів слів і словоформ, де чергування о, е : i ніколи не застосовувано.
...
г). У запозиченнях із російської спостерігається реґулярне збереденя о (е): соболь, строк..."
Про московськість свідчить неперехід съ- у з- перед /р/, і неперехід *o в "і" під наголосом у складі перед слабким *ъ. Про перше свідчать засвідчені подоби "срок", "срік".
Дурня
(О)сторопі́ти, сторопитися – налякатися від несподіванки, розгубившись.
"Батько впали на землю, наче неживі, ми сторопилися біля них".
r2u.org.ua: сторопитися
Від прасл. *torpěti "лякатися", пов'язане з *torpiti "квапити".
Мотивація така, що стороплені люди розгублен спиняються, суть терміну – в тому, щоб спинити.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9661-ghod.html#show_point
goroh.pp.ua: гід
Можна відмінювати як слова множини та двоїни на взір слів штани, ножиці, двері, рукавиці, гроші, збіжжя, зілля абощо.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26649-lito.html#show_point
goroh.pp.ua: літа
Можна відмінювати як слова множини та двоїни на взір слів штани, ножиці, двері, рукавиці, гроші, збіжжя, зілля абощо.
Праслов'янське *sъrokъ мало би дати "срік", може навіть "зрік". Маємо ж "сіль", а не "соль".
Відсутність переходу ікавістичного вказує на те, що форма "строк" є росіянізмом.
+
Дурня
Sami'ste dournya. Se slovo e isvédcyeno u slœunicéx: ЕСУМ II, 279: ‹зрік›.