Копа́ = 60 штук чого- чи кого-небудь.
r2u.org.ua: копа
П'ятина (одна п'ята) від копи = 12 штук чого- чи кого-небудь (дюжина).
Це "шість" у двоїні, тобто дослівно – "дві шестірки", бо дюжина і є двома шестірками:
6 X 2 = 12
У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі, двері, гроші тощо.
Одна з найчудодивніших особливостей української мови, що її намагалися викорінити комуністи, але яка досі й жива поза межами великих міст!
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Гід – Дванадцять місяців.
r2u.org.ua: год
Не росіянізм, трапляється у багатьох козацьких піснях. Слово від давнього прасловянського слова:
goroh.pp.ua: гід
Споріднене з снн. gaden «бути відповідним, пасувати», двн. gi-gat «відповідний», дангл. ge-gada «товариш, дружина (чоловік)», свн. ge-gate «тс.», нім. Gatte «чоловік (дружина)», нім. gätlich «стосовний», гот. gadilings «свояк, родич», двн. gatuling «тс.», дфриз. gada «обʼєднувати», англ. together «разом, спільно», лтс. gadîgs «здатний; шановний; твердий», gadît «потрапляти, придбавати, зʼявлятися», gadîtiês «знаходитися, зʼявлятися», алб. ngeh [(ngae)]» «випадок, вільний час», лит. guõdas «честь, слава; частування», лтс. gùods «честь, слава», гот. gōþs «добрий», дангл. gōd, двн. guot, нім. gut «тс.», іє. *ghedh-/ghodh-, первісне значення «відповідний, стосовний; добрий», звідки «відповідний час; свято; рік».
З Етимологічного Словника Української Мови, означає "дюжина":
goroh.pp.ua: дванадцять
старе слово зустрічається у словниках
Чому сте вживаєте польське здрій на "джерело"?
сте вживаєте?
Здрій тут є не жерело, а, віді, етимология
Від "двана́дцять".
Складів стільки ж, скільки і в слові "дю-жи-на".
Копа́ = 60 штук чого- чи кого-небудь.
r2u.org.ua: копа
П'ятина (одна п'ята) від копи = 12 штук чого- чи кого-небудь (дюжина).
В непрямих відмінках "п'ятико-".
Бо 3 X 4 = 12, тобто Три помножити на Чотири дасть Дванадцять (дюжину). Три четвірки дадуть 12.
Від "штири", що є ніяким не полонізмом, а нашим споконвічним синонімом слова "чотири", що прийшов ще від праслов'янських часів (сам перше помилково цурався слова як полонізму і галичанізму, хибно)!
r2u.org.ua: штири
goroh.pp.ua: штири
Українці протягом століть мали власну систему числення, де кожна цифра і деякі числа були прив'язані до конкретної букви абетки, а кожна з них мала свою назву.
uk.wikipedia.org: Кирилична система числення
Цифра 12 не мала власної букви, але свою букву мала цифра 6.
Їй відповідала буква Ѕ, ѕ, що називалася "дзіло".
Одна з найчудовіших особливостей української мови, що її намагалися викорінити комуністи, але яка досі й жива поза межами великих міст, це те, що крім однини та множини, українська мова ще має двоїну! У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі тощо.
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Слово "дзіло" у двоїні буде "дзілі", а як "дзіло" це український аналог цифри 6, то "дзілі" (по суті, "два дзіла") це двічі 6 = 12!
Два-над-цять
U phraneçscie e tó slovo ‹douzaine› prozoro: proste ‹douze›¹ 'dvanaidseaty' ta poxirenuy u phraneçscie pocép ‹•aine› iz znaceignemy 'da, da•'², tb. pribliznosti. Po read iz ‹douz•aine› œd ‹douze› '12', ‹•aine› e pocepleno i do inchix cislœu u phraneçscie.³ Togy i u rousscie, oumuislno zatymiti tó slovo ‹dvanaidseaty› e bezdœby.
____
¹ — https://en.wiktionary.org/wiki/douze
² — SIRM II 7: ‹да-III›.
»Довго виходе«
@Kuľturnyj aborihen
Nou, tacue e slovo ‹dvanaidseaty› rousscoiõ. I latinscoiõ bui dóugo boulo — *duodecimena. Tó prosto phraneçsca e znala cœilcœstnoho izvedeigna silno, simy lat. *duodecimena e stalo d.-phran. */do.ˈt͡sa.nʲə/, pac */do.ˈt͡sajnə ~ do.ˈd͡zajnə/ → */do.ˈzɛ.nə ~ du.ˈzɛ.nə/, a na cœneç: /du.zɛn (duˈzɛnə ~ duˈzɛnᵊ)/. I ou nas, rousscoiõ, e stalo corótje: daunerousscoiõ bie ‹duvienadesẽte› /dɵ.ʋi͡e.nɑ.dɛ.se̯͡ɑ̃.tɛ/ — tó e iesce dva izclada dóugche neigy nuinie. Corótje ou nas neyma.
dvanaidseatero, dvienaidseatero
Pœudeny:
/dʋɑ.ˈnad̻ʲ.sʲa.te.ro, dʋɑ.ˈnaj.d̻͡sʲa.te.ro/,
/dʋɑ.ˈnad̻ʲ.sʲe.te.ro, dʋɑ.ˈnaj.d̻͡sʲe.te.ro/,
/dʋɑ.ˈnad̻ʲ.sʲɪ.te.ro, dʋɑ.ˈnaj.d̻͡sʲɪ.te.ro/;
/dʋi.ˈnad̻ʲ.sʲa.te.ro, dʋi.ˈnaj.d̻͡sʲa.te.ro/,
/dʋi.ˈnad̻ʲ.sʲe.te.ro, dʋi.ˈnaj.d̻͡sʲe.te.ro/,
/dʋi.ˈnad̻ʲ.sʲɪ.te.ro, dʋi.ˈnaj.d̻͡sʲɪ.te.ro/
Pœunœcy:
/dʋɑ.ˈnad̻ʲ.se.te.ro, dʋɑ.ˈnaj.d̻͡se.te.ro/;
/dʋe.ˈnad̻.se.te.ro, dʋe.ˈnaj.d̻͡se.te.ro/,
zaxœd Pœunoci (tacógy, pœudeny naddniestr. gov.; Ternopœly, Cremeaneç; i dalieye na Vzxœd, Loubnie, Peréeaslau):
/dʋɪ.ˈnad̻.se.te.ro, dʋɪ.ˈnaj.d̻͡se.te.ro/
____
Por. Yznad. Suriezn. 85: »‹двоѥнадцатєро› 'числом двенадцать'«.
Складів стільки ж, скільки і в слові "дю-жи-на".
Ще можна дещо довше "двана́дцятеро" коли про живих істот, чи "двана́цятка" коли про неживі речі.
+++