Доповнення до "численниця", бо вважаю, що "числиця" - стисліше та звучить ліпше.
Спасибі!
Суть математики полягає у тому, щоби сказати «що єсть чим». На приклад, що певний об'єкт єсть самим собою («2+2»=«4», себто, «4»=«4»), що більший об'єкт єсть більшим за менший («5»>«3») і тощо. Це не обов'язково мають бути числа, це можуть бути алгоритми (дії), форми, природа (чим і займають ся підрозділи математики «хімія» і «фізика»).
Ne pèredaiõtyi sõti znacyeinïa, i sam tuar seoho slova e zueagymeinno ("phonologically") nepravilen; *est-y-st-u-o u rousscé dasty */je͡istʲˈstwo/ → *[jistˈstwo ~ jestˈstwo] → *[jisːˈtwo ~ jesːˈtwo] → [jisˈtwo ~ jestwo], ne +[ˈjɛstistwo].
Слова «князівство», «домівство», «кумівство» теж неправильно утворені, а правильним було би «князтво», «домство», «кумство»?
Самі ж придумали-впихнули своє опудало «єство», яке дійсно не передає значення, і потім мені щодо цього дорікаєте. Браво!
To e Vasyu tuar œd *est-y-st-u-o abo œd *est-ou-y-st-u-o?
Єст-ь-ів-ст-в-о.
vuiceinsca, vuicœmsca
Від ‹vuiceno, vuiceigne› чи ‹vuicomo› „μάθημα ( = that which is learned)“ + *-ysk-a „•ική ( = •ics; — related to what is learned)“.
Див. обговорення, слово запропонував пан Поруш.
ʋɘˈʧe͡i̯nʲsʲkɑ, ʋɘˈkʏmʲsʲkɑ
Ale ya tocyno ne viemy, yzpuitayte lieplche pana Poroucha.
На мою думку математика вивчає саме людське мислення. Знаходячи найдрібніші точки мислення, та споруджуючи все складніші. З метою краще пізнати внутрішній світ, та в пошуках краси)
Щодо самого перекладу, думаю можливі в рази кращі словотвори ніж мій, але мені подобається науки називати двома словами. Наука мудрості, наука живого, наука змін, наука мови)
Математичний аналіз — наукомисленний аналіз?
Вища математика – вища наука мислення?
🧐🙈🤦♂️
Я б не творив ці розділи математики, просто перекладаючи саме слово математика.
Щодо матаналізу чи вищої математики, я б їх окремо перекладав, так як кожна з цих тям є доволі складна. Одна походить від нескінченно малих величин, інша можливо просто описує набір математичних наук для вивчення. Тут треба розбиратися.
Тому, та це не є замінник слову математика, а більше тямі математика
Не конче їдним словом. У грецькі то була первісно словозлука <μαθηματική τέχνη> й запожичено до латини було, як <ars mathematica>
> Не конче їдним словом
+
* утворено від основ очис- (о-чис(л) "вираховувати" та -від[а] "наука"
* л>в, вв>в
mõdrena, mõdrensca
Kuľturnyj aborihen:
"μάθημα «знання, вчення; наука про величини», μανθάνω «вивчаю, пізнаю», спорідненими з лит. mañdras «бадьорий, жвавий», псл. mǫdrъ"
Ceomou? Gr. μαθηματική ne znacity tó cyto pisiéte.
лат. mathēmatica «тс.» походить від гр. μαθαηματική (τέχνη) «математичне (мистецтво)», пов’язаного з μάθημα «знання, вчення; наука про величини», μανθάνω «вивчаю, пізнаю», спорідненими з лит. mañdras «бадьорий, жвавий», псл. mǫdrъ «мудрий», укр. му́дрий;
слово Каролїнчине, пречудове, але вона чомусь вирішила що це відповідник АРИФМЕТИКИ
Ум + чин(на)
Основна риса мат-ки це можливість утворити не прив'язану до життя систему засновків, з яких вже робити висновки. Це б якось обіграти.
Ми ± калькуємо з грецьки, бо так найлегше. Мистецтво думати, абощо... Тільки до чого тут "чин", 
@Carolina Shevtsova?
αὐτόμᾰτος — самочинний
μαθη-μα-τ-ικός, ale αὐτό-ματος
μᾰνθᾰ́νω
1. to learn
2. (aorist) to know, understand
...
Тоді щось инше треба взяти.
Будь-яка надбудова над числом неприйнятна. Математика це набагато ширше ніж число. Величезні підгалузі математики мають числа лише як другорядні сутності. І таких галузей багато. Наприклад, топологія.
Арифметика вчить користуватись цифрами.
Zugoden. Ba, i u nizozeimscé, na pr., slovo za "μαθηματική" e ‹wiskunde› (ranéixe: ‹wisconst›), tuoryeno Simonomy Stevinomy yaco pèreclad grecyscoho "μαθηματική" = *"teamlena, znana, oucyena [véda]", ôd nzm. ‹wis-› "vésti, védati".
грец. μάθημα — наука, знання, вивчення.
Згоден, математика це не числа, це основа знань, джерело.
Всі оці переклади з числами ще якось підішли б до арифметики. До математики — це як корові сідло — це повна дурня 🤦♂️
До Чистилища
Називати навуки питомими словами збільшить їхнє розуміння та сприймання вкраїнцями, що це не щось чуже й кінчається тільки школою. Від цього є речова користь, й навучні тями треба, про мене, перекладати першочергово; щоби всі знали — вкраїнська не тільки мова села, а й мова навуки, технологій, розвитку.
Та ніхто не проти називати там, де можна, а не вигадувати бозна-що
Не дуркуйте!
До Чистилища!
Будь яке математичне твердження говорить про одне і те ж — про ніщо; воно, по своїй суті, єсть тавтологією. Математика потрібна, щоби сказати, що більшеє єсть більшим за меншеє, що щось єсть самим же собою і тощо.
Може ЦЕ скористаємо для твору слова, а не похідні від «число»? Люди явно не розуміють суть математики.
математика --- це наука, яка досліджує властивості формальних систем. Ось у чому її найзагальніша суть
«математика» μάθημα, що означає «наука, знання, вивчення», і грецького μαθηματικός, що означає «любов до пізнання», у підсумку приводить до більш вузького і технічного (прикладного) значення «математичне дослідження». грецьке μαθηματική τέχνη, латиною ars mathematica, означає математичне мистецтво.
Поріняй інформатика .
автоматика,математика
Інформатика-informatio інформація + automatioque автоматика = informatique.
АВТОМА́ТИКА грец. αὐτόματος – самодіючий
»μαθηματικός, що означає „любов до пізнання“«
Ni, znacity „on the matter of that which is learned“.
vuiceinsca, vuicœmsca
___
Œd ‹vuiceno, vuiceigne› ci ‹vuicomo› „μάθημα ( = that which is learned)“ + *-ysk-a „•ική ( = •ics; — related to what is learned)“.
https://io.ua/36030504
+
Дякую за підпору!
Коротке та зручне
Як на мене, можна і коротше.
Підтримую !
Вища математика — вища численниця? 🙄🧐🙈
бачите в цьому якусь проблему?
А ви не бачите?
🧐🤦♂️
Математика — не арифметика!
Вся математика держиться на числах , хоч геометрія , хоч алгебра
Багато наук держаться на числах. Треба знайти якусь особливу рису.
—
а раптом не числениця. з однією н