Це не запозичення з польської. Ось наведу лишень кілька прикладів побутування сього слова на Січеславщині і Кубані, де як відомо ні за яких часів ляхів не було.
"Він до двору підступився,
Зазирнув в садочок,
Аж тут раптом розкотився.
Срібний регіточок" (Василь Мова. Твори).
"Засвітилось серед ночі раптом все
– До царівни змій повзе.
Тут вона кахикать стала
– Хлопцям знаки подавала". (І. Манжура. Іван Голик).
"Баба раптом закричала: "Дід тону!"
(Кубанские говоры: материалы к словарю 2005 стор. 195).
Кубанські козаки це переселенці із Січеславщини і Запоріжжя, а тут ляхів ніколи не було, бо сам я родом звідси.
А ось, що нам каже Микола Гатцук у передмові до своєї фольклорної збірки:
"Ляшки добре живилися коло нас достотнею нашою мовою, перетягли з неї до себе багато слів і наш одяжний посполюдний споряд і наші
пісні. (Ужинок рідного поля. 1857 р.)
Правда, слово могло примандрувати на кубанські землі разом з тими козаками, які були на службі у польськім війську, таке могло бути, але постає питання, чому тоді инші загальновідомі польські слова лишилися поза увагою, як ось: курва, власне, вшистко і. т.д., у лексиконі Кубанщини та на східних теренах їх немає.
На мою думку це пряме запозичення з латини, а не взяте від ляхів.
Річ Посполита це не суто польська держава, а республіка двох націй. До того ж, низове козацтво більше запозичувало слова від кримців та не надто корилося польській владі, якщо точніше, то взагалі не корилося
Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "враз" то й дурню зрозуміло, що це слово однокоріневе зі словами "зразу", "одразу" і російським "сразу"
А до чого тут слово "байдуже"? Людина говорить про збіднення мови, бо "раптом" і "враз" це синоніми але з певними відтінками, не завжди доречно слово "раптом" заміняти словом "враз", рівно як і в російській не завжди доречно замість "вдруг" говорити "сразу". Окрім того є похідні від "раптом" такі як "раптово", "раптовий" тощо
СПОДІВА́ТИ «надіятися» (заст.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. spodziewać się «сподіватися; розраховувати, надіятися; чекати», spodziać się «тс.» пов’язані з dziać (‹dziejać) «ткати, надівати; робити; (ст.) класти», dziać się «діятися; [подітися]», що відповідають укр. ді́яти, ді́ти «подіти»;
lapé
ЕСУМ: лапі "скоро, швидко", друс. лапѣ, лапь, лапъі "скоро, тут же, знову, необдумано"; від *lap- у лапати "хапати, хопити"; розвій є по добі в лат. rapere, rapio "хопити, хоплю" → raptim "хопом → швидко, нагло", й укр. відомого слова похапцем від хапати, хопити.
Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "зненацька" то буде "врасплох"
По-перше, зненацька російською буде "внезапно" чи "неожиданно", а по-друге, що нам до російської мови? Це все слова синоніми, яка різниця, що вони означають у москалів?
Раптом - запозичення, до якого є українські відповідники. Що там в російській мові взагалі нас не обходить.
Дорогесенький "зненацька" російською це врасплох" ще раз кажу, а "неожиданно" українською "несподівано", синоніми синонімами але ви свідомо намагаєтеся збіднити мову, позбавити її барв, от така мені різниця. Раптом це таке "запозичення", що українську мову без нього уявити складно, не страждайте дурнею, бо привабливість мови великою мірою залежить від її багатства
Михасю, щоправда, словники подають інше) Це все слова, що значить одне й те саме. Нащо нам порівнювати з москальською? Через меншовартість? Я розумію Ваше прагнення зберігати українські слова, та не варто вводити себе та інших в оману. Раптом - запозичення. Це не слово, що, як ви кажете, є маркером української мови. Українську мову кували не латиняни чи німці. Її викохували руси, русини, козаки, українці, як Вам подобається. І вони утворювали питомі українські слова, які ми відроджуємо. До запозичення раптом уже віднайшли 100500 відповідників, які ви можете бачити на цій сторінці.
Михас Туро, Ви хворі на голову? яка нам різниця до Російської? москалі можуть іти з російською в дупу, і ви напевно з ними під ручку, бо напевно лише ворог України та Української буде казати, що "видалення запозичених слів збідняє мову" тьху
Схоже хворі на голову ви, адже тільки хворий на голову не розуміє, що людина говорить про збіднення мови, а не про схожість слова на російське. Ні "раптом", ні "зненацька" в російській нема, тож ясно, що чоловік переймається не схожістю слова на російське, а йому болить спроба усіляких довбнів збіднити мову
Гадаю, тут йде від "спогад", слово, яке з'явилося не на порожньому місці – маю підозри, що давні українці стали вживати лише "спо-гад" і ніколи "гад", щоб відрізняти щось пов'язане з думками, від "гадюки зміїної" (гада).
*gad- у "(на/при/ви/за)гадати, гадка, ..." первісно з процесами мислення нияко не повязано. Первісний товк сього кореня є *"кидати-попадати, лучити (куди, в що)", і, через міну а:о є варіант з подовженням *о: → *ō→a, співвідносимо з *god- в "годити, гід" ← *"попасти, лучити (в)".
Суч. значення "гадати-думати, мінити, мнити" в похідних від *gad- (←*gōd-) виникло з *"метати ("гадати") жереб".
Й іменник безпрефіксальний від сього кореня *gad- в руській таки є: га́да́ "гадка; турбота; горе; загадка" (див. ЕСУМ: гадати) – значення "турбота, горе" суть похідні від значення "гадка [роздумування над тяжким становищем]", а значення "гадка" й "загадка" насправді, в істоті, не суть різні – різниця є в ситуативності й контекстуальності сих понять, а виражені вони можуть бути одним і тим же словом: га́да́.
lapy
Див. тут під: ла́пі (ла́пѣ). Конкретно до сього твару: лапь є архаїчний прислівник та прикметник (невідмінюваний) на *-ь ги: стрем-ь-+голов-ь, по-/право-/лѣво-рѫч-ь, босо-нѡж-ь, сторон-ь, свобѡд-ь, пра-бѡс-ь "босоніж, на босу ногу", ѡч-ь на ѡч-ь "віч-на-віч", оба-бѡч-ь тощо.
Словник подає "лапь" як «знову, прямо, необдумано», це трохи не те саме, що "раптом".
Я би радив лишити слово в ориґінальній тямі, цим же і викроїмо геть росіянізм "необдуманно".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50433-razom.html#show_point Думки його повернулися назад і перенесли його разом на степ. (Панас Мирний)
Усе думав: “От як знайду скарб один і другий, тоді вже разом розбагатію і накуплю усього, чого треба”. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коли разом щось мигонуло проти віконця. (Марко Вовчок)
Лаврін не зводив з дівчини очей. Її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вона йому здавалась не дівчиною, а русалкою. (І. Нечуй-Левицький)
Завірюха гуде в пущах, Завірюха снігом віє; Блисне місяць, стужа вдарить – Разом хата побіліє. (П. Грабовський)
От де лихо! от де серце Разом розірветься. (Т. Шевченко)
Раптом — несподівано.
Я раптом напав на нього.
пол. raptem
рос. неожиданно
Перекладаємо слово раптом
r2u.org.ua: знечев’я
Або "знечев'я".
+++
А який спосіб написання цього слова правильніший: "знічев'я" чи "знечев'я"? Чи обидва цілком правильні?
запозичення.
Але на 100% асоціюється з українською мовою, ви на запозиченнях схиблені
До речi, "запозичення, позичати, зичити" – теж запозичення:
goroh.pp.ua: позичати
Дійсно, а як це сказати українською?
Це не запозичення з польської. Ось наведу лишень кілька прикладів побутування сього слова на Січеславщині і Кубані, де як відомо ні за яких часів ляхів не було.
"Він до двору підступився,
Зазирнув в садочок,
Аж тут раптом розкотився.
Срібний регіточок" (Василь Мова. Твори).
"Засвітилось серед ночі раптом все
– До царівни змій повзе.
Тут вона кахикать стала
– Хлопцям знаки подавала". (І. Манжура. Іван Голик).
"Баба раптом закричала: "Дід тону!"
(Кубанские говоры: материалы к словарю 2005 стор. 195).
Воно було перейняте ще тоді, коли кубанські козаки жили на території України, на якій ляхи були
Кубанські козаки це переселенці із Січеславщини і Запоріжжя, а тут ляхів ніколи не було, бо сам я родом звідси.
А ось, що нам каже Микола Гатцук у передмові до своєї фольклорної збірки:
"Ляшки добре живилися коло нас достотнею нашою мовою, перетягли з неї до себе багато слів і наш одяжний посполюдний споряд і наші
пісні. (Ужинок рідного поля. 1857 р.)
Козаки тож, живилися лядською мовою. До того ж поляки це слово почерпнули з латині.
А чого ж козаки тоді не запозичили: вшистко, вєм, вкрутце, коб'єта, фацет, цорка, добри вєчур, аж дивно, що їм запало в душу тільки оце "раптом".
"Кубанські козаки це переселенці із Січеславщини і Запоріжжя, а тут ляхів ніколи не було, бо сам я родом звідси."
А там козаки відки взялися? З Марсу?
Явно не з Польщі
Ляхи козацькою мовою не живилися?
"Явно не з Польщі".
Це як сказати, у той час Україна була в складі Річі Посполитої.
"Ляхи козацькою мовою не живилися?"
Живилися, либонь. Але про масштаби "живлення" можна судити за моїм минулим твердженням.
Правда, слово могло примандрувати на кубанські землі разом з тими козаками, які були на службі у польськім війську, таке могло бути, але постає питання, чому тоді инші загальновідомі польські слова лишилися поза увагою, як ось: курва, власне, вшистко і. т.д., у лексиконі Кубанщини та на східних теренах їх немає.
На мою думку це пряме запозичення з латини, а не взяте від ляхів.
Річ Посполита це не суто польська держава, а республіка двох націй. До того ж, низове козацтво більше запозичувало слова від кримців та не надто корилося польській владі, якщо точніше, то взагалі не корилося
Ви читати вмієте?
r2u.org.ua: знебачки
Бачити - полонізм
Нема твердих доказів того, що то є "полонізм".
Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "враз" то й дурню зрозуміло, що це слово однокоріневе зі словами "зразу", "одразу" і російським "сразу"
Усім байдуже як буде російською, ідіть під три чорти.
А до чого тут слово "байдуже"? Людина говорить про збіднення мови, бо "раптом" і "враз" це синоніми але з певними відтінками, не завжди доречно слово "раптом" заміняти словом "враз", рівно як і в російській не завжди доречно замість "вдруг" говорити "сразу". Окрім того є похідні від "раптом" такі як "раптово", "раптовий" тощо
r2u.org.ua: нагло
+
Дякую за підпору. Приємно вертати первісні тями давніх слів, що їх у Росії перекрутили на свій лад.
Ви хоч знаєте, що на вашому образку (аві) змальований німецький канцлер який вів українофобську (навіть словянофобську) політику?
Иносе !
Нагло це синонім до нахабно (лиш нахабно не кажуть за межами західної україни, навіть не знають такого слова)
Грінченко з Вами не погоджується: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29960-naghlyj.html .
Олексо, саме так!
Нагло — це лише в московській мові означає «нахабно». В українській мові ніколи воно не мало такого значення. Хіба що на вустах суржикомовців.
Дайте будь ласка ссилку на СУЧАСНИЙ словник.
Бо що далі? Будете мені трипільські таблички під ніс пхати? :DD
Почитайте спочатку роботи про те, як складали ці словники - тоді говоритимемо далі.
Сучасні словники зросійщені, зокрема після СРСР.
+
О, польський суржик.
soufma
ЕСУМ (совати): сувма́ "раптом".
Гарно !
Дуже гарно.
Прямий переклад. В українській мові збереглося з заміною [з] на [н] через польський вплив:
goroh.pp.ua: зненапа
+
r2u.org.ua: несподівано
Ще означає "випадково".
Чи не є це полонізмом?
А я непокоївся, чи не є калькою російської мови :)
Але якщо відає словник Грінченка, чому вважати полонізмом?
СПОДІВА́ТИ «надіятися» (заст.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. spodziewać się «сподіватися; розраховувати, надіятися; чекати», spodziać się «тс.» пов’язані з dziać (‹dziejać) «ткати, надівати; робити; (ст.) класти», dziać się «діятися; [подітися]», що відповідають укр. ді́яти, ді́ти «подіти»;
Словник "горох"
Печально се.
lapé
ЕСУМ: лапі "скоро, швидко", друс. лапѣ, лапь, лапъі "скоро, тут же, знову, необдумано"; від *lap- у лапати "хапати, хопити"; розвій є по добі в лат. rapere, rapio "хопити, хоплю" → raptim "хопом → швидко, нагло", й укр. відомого слова похапцем від хапати, хопити.
+
r2u.org.ua: знеобачка
Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "зненацька" то буде "врасплох"
По-перше, зненацька російською буде "внезапно" чи "неожиданно", а по-друге, що нам до російської мови? Це все слова синоніми, яка різниця, що вони означають у москалів?
Раптом - запозичення, до якого є українські відповідники. Що там в російській мові взагалі нас не обходить.
Дорогесенький "зненацька" російською це врасплох" ще раз кажу, а "неожиданно" українською "несподівано", синоніми синонімами але ви свідомо намагаєтеся збіднити мову, позбавити її барв, от така мені різниця. Раптом це таке "запозичення", що українську мову без нього уявити складно, не страждайте дурнею, бо привабливість мови великою мірою залежить від її багатства
Михасю, щоправда, словники подають інше) Це все слова, що значить одне й те саме. Нащо нам порівнювати з москальською? Через меншовартість? Я розумію Ваше прагнення зберігати українські слова, та не варто вводити себе та інших в оману. Раптом - запозичення. Це не слово, що, як ви кажете, є маркером української мови. Українську мову кували не латиняни чи німці. Її викохували руси, русини, козаки, українці, як Вам подобається. І вони утворювали питомі українські слова, які ми відроджуємо. До запозичення раптом уже віднайшли 100500 відповідників, які ви можете бачити на цій сторінці.
Михас Туро, Ви хворі на голову? яка нам різниця до Російської? москалі можуть іти з російською в дупу, і ви напевно з ними під ручку, бо напевно лише ворог України та Української буде казати, що "видалення запозичених слів збідняє мову" тьху
Схоже хворі на голову ви, адже тільки хворий на голову не розуміє, що людина говорить про збіднення мови, а не про схожість слова на російське. Ні "раптом", ні "зненацька" в російській нема, тож ясно, що чоловік переймається не схожістю слова на російське, а йому болить спроба усіляких довбнів збіднити мову
Цікаво, коли тут з'явиться допис на кшталт "Черпано з лядської"?
Див. коментарі до слова "зненацька", доданого для перекладу.
Таке слово чув в польській мові мало не на кожному кроці. Та й ЕСУМ подає його як запозичення.
ЕСУМ там милить.
Дідько! Тепер перш за все потрібно звертатись до Єлисія, аніж до ЕСУМ!
r2u.org.ua: невбачай
r2u.org.ua: знетельки
+
goroh.pp.ua: тот
r2u.org.ua: ні сіло
r2u.org.ua: спрожогу
r2u.org.ua: неспогадано
Ще означає "непоясненно".
Ото і є іщє ("ще один") лучѣи ("випадок") кутаньіа ("маскування, камуфляжу") слѡв тзотваръіх/тзоставъіх вѧтскъім. На чь є там -с-по-?
Гадаю, тут йде від "спогад", слово, яке з'явилося не на порожньому місці – маю підозри, що давні українці стали вживати лише "спо-гад" і ніколи "гад", щоб відрізняти щось пов'язане з думками, від "гадюки зміїної" (гада).
*gad- у "(на/при/ви/за)гадати, гадка, ..." первісно з процесами мислення нияко не повязано. Первісний товк сього кореня є *"кидати-попадати, лучити (куди, в що)", і, через міну а:о є варіант з подовженням *о: → *ō→a, співвідносимо з *god- в "годити, гід" ← *"попасти, лучити (в)".
Суч. значення "гадати-думати, мінити, мнити" в похідних від *gad- (←*gōd-) виникло з *"метати ("гадати") жереб".
Й іменник безпрефіксальний від сього кореня *gad- в руській таки є: га́да́ "гадка; турбота; горе; загадка" (див. ЕСУМ: гадати) – значення "турбота, горе" суть похідні від значення "гадка [роздумування над тяжким становищем]", а значення "гадка" й "загадка" насправді, в істоті, не суть різні – різниця є в ситуативності й контекстуальності сих понять, а виражені вони можуть бути одним і тим же словом: га́да́.
r2u.org.ua: знезнімки
r2u.org.ua: Вдруг
+
+
r2u.org.ua: шпаркий
goroh.pp.ua: шпаркий
Давнє слово, ще від праслов'янських часів! Жаль, що несправедливо забуте.
lapy
Див. тут під: ла́пі (ла́пѣ). Конкретно до сього твару: лапь є архаїчний прислівник та прикметник (невідмінюваний) на *-ь ги: стрем-ь-+голов-ь, по-/право-/лѣво-рѫч-ь, босо-нѡж-ь, сторон-ь, свобѡд-ь, пра-бѡс-ь "босоніж, на босу ногу", ѡч-ь на ѡч-ь "віч-на-віч", оба-бѡч-ь тощо.
Словник подає "лапь" як «знову, прямо, необдумано», це трохи не те саме, що "раптом".
Я би радив лишити слово в ориґінальній тямі, цим же і викроїмо геть росіянізм "необдуманно".
Znacui tœ e towmacœno porõcy; godi: ЕСУМ IV, 34: налопом "ненароком; раптово; нахабно".
r2u.org.ua: гнет
А ізрѡи Вас нє рупі ("не цікавив")? :)
Дідько, і це спосуда... А здавалось таким українським, з цією гордою буквою [Г], схоже до "геть".
:D
ЕСУМ: зне́чая - «зненацька»
+
r2u.org.ua: Вдруг
+
Тельмо́м – швидко, миттю.
goroh.pp.ua: тельма
Тельма – швидко; навмисне; спішно,
Тельмо́м – швидко, миттю.
goroh.pp.ua: тельма
Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
словен. внезапу — прост. знагла
+http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20650-znaghla.html#show_point
О, а я й не помітив, що воно збереглося в сучасній українській мові. Приємно бачити!
Єремія зітхнув важко, спотання схопився з подушки і сів на ліжку. (І. Нечуй-Левицький)
goroh.pp.ua: спотиньга
goroh.pp.ua: спотиньга
https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk/зневісти
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30755-nalopom.html#show_point
Коли йдеться не так про нежданість дії, як припускається її можливість. (московитське "вдруг")
"А що, як мені не вдасться кінчити завдання вчасно?"
Піду на вечірку - ану ж давніх знайомих там стріну?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50433-razom.html#show_point
Думки його повернулися назад і перенесли його разом на степ. (Панас Мирний)
Усе думав: “От як знайду скарб один і другий, тоді вже разом розбагатію і накуплю усього, чого треба”. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коли разом щось мигонуло проти віконця. (Марко Вовчок)
Лаврін не зводив з дівчини очей. Її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вона йому здавалась не дівчиною, а русалкою. (І. Нечуй-Левицький)
Завірюха гуде в пущах, Завірюха снігом віє; Блисне місяць, стужа вдарить – Разом хата побіліє. (П. Грабовський)
От де лихо! от де серце Разом розірветься. (Т. Шевченко)
goroh.pp.ua: зненапа
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10847-ghulk.html#show_point
це слово цілком українське, модератор би тут згодився
Запозичення із латинської
goroh.pp.ua: раптом
Раптом у перекладі російською. це "вдруг", а неожиданно це несподівано