Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "враз" то й дурню зрозуміло, що це слово однокоріневе зі словами "зразу", "одразу" і російським "сразу"
ЕСУМ: лапі "скоро, швидко", друс. лапѣ, лапь, лапъі "скоро, тут же, знову, необдумано"; від *lap- у лапати "хапати, хопити"; розвій є по добі в лат. rapere, rapio "хопити, хоплю" → raptim "хопом → швидко, нагло", й укр. відомого слова похапцем від хапати, хопити.
Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "зненацька" то буде "врасплох"
По-перше, зненацька російською буде "внезапно" чи "неожиданно", а по-друге, що нам до російської мови? Це все слова синоніми, яка різниця, що вони означають у москалів?
Раптом - запозичення, до якого є українські відповідники. Що там в російській мові взагалі нас не обходить.
Дорогесенький "зненацька" російською це врасплох" ще раз кажу, а "неожиданно" українською "несподівано", синоніми синонімами але ви свідомо намагаєтеся збіднити мову, позбавити її барв, от така мені різниця. Раптом це таке "запозичення", що українську мову без нього уявити складно, не страждайте дурнею, бо привабливість мови великою мірою залежить від її багатства
Михасю, щоправда, словники подають інше) Це все слова, що значить одне й те саме. Нащо нам порівнювати з москальською? Через меншовартість? Я розумію Ваше прагнення зберігати українські слова, та не варто вводити себе та інших в оману. Раптом - запозичення. Це не слово, що, як ви кажете, є маркером української мови. Українську мову кували не латиняни чи німці. Її викохували руси, русини, козаки, українці, як Вам подобається. І вони утворювали питомі українські слова, які ми відроджуємо. До запозичення раптом уже віднайшли 100500 відповідників, які ви можете бачити на цій сторінці.
Гадаю, тут йде від "спогад", слово, яке з'явилося не на порожньому місці – маю підозри, що давні українці стали вживати лише "спо-гад" і ніколи "гад", щоб відрізняти щось пов'язане з думками, від "гадюки зміїної" (гада).
*gad- у "(на/при/ви/за)гадати, гадка, ..." первісно з процесами мислення нияко не повязано. Первісний товк сього кореня є *"кидати-попадати, лучити (куди, в що)", і, через міну а:о є варіант з подовженням *о: → *ō→a, співвідносимо з *god- в "годити, гід" ← *"попасти, лучити (в)".
Суч. значення "гадати-думати, мінити, мнити" в похідних від *gad- (←*gōd-) виникло з *"метати ("гадати") жереб".
Й іменник безпрефіксальний від сього кореня *gad- в руській таки є: га́да́ "гадка; турбота; горе; загадка" (див. ЕСУМ: гадати) – значення "турбота, горе" суть похідні від значення "гадка [роздумування над тяжким становищем]", а значення "гадка" й "загадка" насправді, в істоті, не суть різні – різниця є в ситуативності й контекстуальності сих понять, а виражені вони можуть бути одним і тим же словом: га́да́.
Див. тут під: ла́пі (ла́пѣ). Конкретно до сього твару: лапь є архаїчний прислівник та прикметник (невідмінюваний) на *-ь ги: стрем-ь-+голов-ь, по-/право-/лѣво-рѫч-ь, босо-нѡж-ь, сторон-ь, свобѡд-ь, пра-бѡс-ь "босоніж, на босу ногу", ѡч-ь на ѡч-ь "віч-на-віч", оба-бѡч-ь тощо.
Словник подає "лапь" як «знову, прямо, необдумано», це трохи не те саме, що "раптом".
Я би радив лишити слово в ориґінальній тямі, цим же і викроїмо геть росіянізм "необдуманно".
Раптом — несподівано.
Я раптом напав на нього.
пол. raptem
рос. неожиданно
Перекладаємо слово раптом
r2u.org.ua: знечев’я
Або "знечев'я".
+++
r2u.org.ua: знебачки
запозичення.
Але на 100% асоціюється з українською мовою, ви на запозиченнях схиблені
Не вiрю собi сам, але тут я з вами згоден 😊
До речi, "запозичення, позичати, зичити" – теж запозичення:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/позичати
Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "враз" то й дурню зрозуміло, що це слово однокоріневе зі словами "зразу", "одразу" і російським "сразу"
r2u.org.ua: несподівано
Ще означає "випадково".
ЕСУМ (совати): сувма́ "раптом".
Гарно !
r2u.org.ua: нагло
+
Дякую за підпору. Приємно вертати первісні тями давніх слів, що їх у Росії перекрутили на свій лад.
Ви хоч знаєте, що на вашому образку (аві) змальований німецький канцлер який вів українофобську (навіть словянофобську) політику?
Иносе !
Нагло це синонім до нахабно (лиш нахабно не кажуть за межами західної україни, навіть не знають такого слова)
Грінченко з Вами не погоджується: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29960-naghlyj.html.
Олексо, саме так!
Дайте будь ласка ссилку на СУЧАСНИЙ словник.
Бо що далі? Будете мені трипільські таблички під ніс пхати? :DD
Почитайте спочатку роботи про те, як складали ці словники - тоді говоритимемо далі.
Прямий переклад. В українській мові збереглося з заміною [з] на [н] через польський вплив:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/зненапа
r2u.org.ua: знеобачка
r2u.org.ua: ні сіло
r2u.org.ua: знетельки
ЕСУМ: лапі "скоро, швидко", друс. лапѣ, лапь, лапъі "скоро, тут же, знову, необдумано"; від *lap- у лапати "хапати, хопити"; розвій є по добі в лат. rapere, rapio "хопити, хоплю" → raptim "хопом → швидко, нагло", й укр. відомого слова похапцем від хапати, хопити.
Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "зненацька" то буде "врасплох"
По-перше, зненацька російською буде "внезапно" чи "неожиданно", а по-друге, що нам до російської мови? Це все слова синоніми, яка різниця, що вони означають у москалів?
Раптом - запозичення, до якого є українські відповідники. Що там в російській мові взагалі нас не обходить.
Дорогесенький "зненацька" російською це врасплох" ще раз кажу, а "неожиданно" українською "несподівано", синоніми синонімами але ви свідомо намагаєтеся збіднити мову, позбавити її барв, от така мені різниця. Раптом це таке "запозичення", що українську мову без нього уявити складно, не страждайте дурнею, бо привабливість мови великою мірою залежить від її багатства
Михасю, щоправда, словники подають інше) Це все слова, що значить одне й те саме. Нащо нам порівнювати з москальською? Через меншовартість? Я розумію Ваше прагнення зберігати українські слова, та не варто вводити себе та інших в оману. Раптом - запозичення. Це не слово, що, як ви кажете, є маркером української мови. Українську мову кували не латиняни чи німці. Її викохували руси, русини, козаки, українці, як Вам подобається. І вони утворювали питомі українські слова, які ми відроджуємо. До запозичення раптом уже віднайшли 100500 відповідників, які ви можете бачити на цій сторінці.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/тот
r2u.org.ua: невбачай
r2u.org.ua: спрожогу
r2u.org.ua: неспогадано
Ще означає "непоясненно".
Ото і є іщє ("ще один") лучѣи ("випадок") кутаньіа ("маскування, камуфляжу") слѡв тзотваръіх/тзоставъіх вѧтскъім. На чь є там -с-по-?
Гадаю, тут йде від "спогад", слово, яке з'явилося не на порожньому місці – маю підозри, що давні українці стали вживати лише "спо-гад" і ніколи "гад", щоб відрізняти щось пов'язане з думками, від "гадюки зміїної" (гада).
*gad- у "(на/при/ви/за)гадати, гадка, ..." первісно з процесами мислення нияко не повязано. Первісний товк сього кореня є *"кидати-попадати, лучити (куди, в що)", і, через міну а:о є варіант з подовженням *о: → *ō→a, співвідносимо з *god- в "годити, гід" ← *"попасти, лучити (в)".
Суч. значення "гадати-думати, мінити, мнити" в похідних від *gad- (←*gōd-) виникло з *"метати ("гадати") жереб".
Й іменник безпрефіксальний від сього кореня *gad- в руській таки є: га́да́ "гадка; турбота; горе; загадка" (див. ЕСУМ: гадати) – значення "турбота, горе" суть похідні від значення "гадка [роздумування над тяжким становищем]", а значення "гадка" й "загадка" насправді, в істоті, не суть різні – різниця є в ситуативності й контекстуальності сих понять, а виражені вони можуть бути одним і тим же словом: га́да́.
r2u.org.ua: знезнімки
Див. тут під: ла́пі (ла́пѣ). Конкретно до сього твару: лапь є архаїчний прислівник та прикметник (невідмінюваний) на *-ь ги: стрем-ь-+голов-ь, по-/право-/лѣво-рѫч-ь, босо-нѡж-ь, сторон-ь, свобѡд-ь, пра-бѡс-ь "босоніж, на босу ногу", ѡч-ь на ѡч-ь "віч-на-віч", оба-бѡч-ь тощо.
Словник подає "лапь" як «знову, прямо, необдумано», це трохи не те саме, що "раптом".
Я би радив лишити слово в ориґінальній тямі, цим же і викроїмо геть росіянізм "необдуманно".
r2u.org.ua: шпаркий
https://goroh.pp.ua/Етимологія/шпаркий
Давнє слово, ще від праслов'янських часів! Жаль, що несправедливо забуте.
r2u.org.ua: гнет
А ізрѡи Вас нє рупі ("не цікавив")? :)
Дідько, і це спосуда... А здавалось таким українським, з цією гордою буквою [Г], схоже до "геть".
:D
Тельмо́м – швидко, миттю.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/тельма
Тельма – швидко; навмисне; спішно,
Тельмо́м – швидко, миттю.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/тельма
це слово цілком українське, модератор би тут згодився
Запозичення із латинської
https://goroh.pp.ua/Етимологія/раптом
Раптом у перекладі російською. це "вдруг", а неожиданно це несподівано