Значення слова
Раптом — несподівано.
Приклад вживання

Я раптом напав на нього.

Походження

пол. raptem

Приклади в інших мовах

рос. неожиданно

Розділи
Варіанти написання
раптово
Слово додав

Перекладаємо слово раптом

зніче́вʼя
32

r2u.org.ua: знечев’я
Або "знечев'я".

5 лютого 2020

+++

29 березня

А який спосіб написання цього слова правильніший: "знічев'я" чи "знечев'я"? Чи обидва цілком правильні?

28 липня

«Знечевя» та «зничевя» — старіше.

раптом
20
Ні те, ні се 5 січня 2020
10 липня 2020

запозичення.

11 липня 2020

Але на 100% асоціюється з українською мовою, ви на запозиченнях схиблені

10 жовтня 2020

До речi, "запозичення, позичати, зичити" – теж запозичення:
goroh.pp.ua: позичати

23 грудня 2020

Дійсно, а як це сказати українською?

29 липня 2021

Це не запозичення з польської. Ось наведу лишень кілька прикладів побутування сього слова на Січеславщині і Кубані, де як відомо ні за яких часів ляхів не було.
"Він до двору підступився,
Зазирнув в садочок,
Аж тут раптом розкотився.
Срібний регіточок" (Василь Мова. Твори).
"Засвітилось серед ночі раптом все
– До царівни змій повзе.
Тут вона кахикать стала
– Хлопцям знаки подавала". (І. Манжура. Іван Голик).
"Баба раптом закричала: "Дід тону!"
(Кубанские говоры: материалы к словарю 2005 стор. 195).

29 липня 2021

Воно було перейняте ще тоді, коли кубанські козаки жили на території України, на якій ляхи були

29 липня 2021

Кубанські козаки це переселенці із Січеславщини і Запоріжжя, а тут ляхів ніколи не було, бо сам я родом звідси.
А ось, що нам каже Микола Гатцук у передмові до своєї фольклорної збірки:
"Ляшки добре живилися коло нас достотнею нашою мовою, перетягли з неї до себе багато слів і наш одяжний посполюдний споряд і наші
пісні. (Ужинок рідного поля. 1857 р.)

29 липня 2021

Козаки тож, живилися лядською мовою. До того ж поляки це слово почерпнули з латині.

29 липня 2021

А чого ж козаки тоді не запозичили: вшистко, вєм, вкрутце, коб'єта, фацет, цорка, добри вєчур, аж дивно, що їм запало в душу тільки оце "раптом".

29 липня 2021

"Кубанські козаки це переселенці із Січеславщини і Запоріжжя, а тут ляхів ніколи не було, бо сам я родом звідси."
А там козаки відки взялися? З Марсу?

29 липня 2021

Явно не з Польщі

29 липня 2021

Ляхи козацькою мовою не живилися?

29 липня 2021

"Явно не з Польщі".

Це як сказати, у той час Україна була в складі Річі Посполитої.

"Ляхи козацькою мовою не живилися?"

Живилися, либонь. Але про масштаби "живлення" можна судити за моїм минулим твердженням.

29 липня 2021

Правда, слово могло примандрувати на кубанські землі разом з тими козаками, які були на службі у польськім війську, таке могло бути, але постає питання, чому тоді инші загальновідомі польські слова лишилися поза увагою, як ось: курва, власне, вшистко і. т.д., у лексиконі Кубанщини та на східних теренах їх немає.
На мою думку це пряме запозичення з латини, а не взяте від ляхів.

30 липня 2021

Річ Посполита це не суто польська держава, а республіка двох націй. До того ж, низове козацтво більше запозичувало слова від кримців та не надто корилося польській владі, якщо точніше, то взагалі не корилося

30 липня 2021

Ви читати вмієте?

враз
20
Nykyfor Pavlenko 10 липня 2020
11 липня 2020

Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "враз" то й дурню зрозуміло, що це слово однокоріневе зі словами "зразу", "одразу" і російським "сразу"

20 червня 2021

Усім байдуже як буде російською, ідіть під три чорти.

21 червня 2021

А до чого тут слово "байдуже"? Людина говорить про збіднення мови, бо "раптом" і "враз" це синоніми але з певними відтінками, не завжди доречно слово "раптом" заміняти словом "враз", рівно як і в російській не завжди доречно замість "вдруг" говорити "сразу". Окрім того є похідні від "раптом" такі як "раптово", "раптовий" тощо

зне́бачки
18
23 грудня 2020

Бачити - полонізм

23 грудня 2020

Нема твердих доказів того, що то є "полонізм".

нагло
14
7 січня 2020

+

5 лютого 2020

Дякую за підпору. Приємно вертати первісні тями давніх слів, що їх у Росії перекрутили на свій лад.

31 березня 2020

Ви хоч знаєте, що на вашому образку (аві) змальований німецький канцлер який вів українофобську (навіть словянофобську) політику?

6 лютого 2020

Иносе !

31 березня 2020

Нагло це синонім до нахабно (лиш нахабно не кажуть за межами західної україни, навіть не знають такого слова)

31 березня 2020

Грінченко з Вами не погоджується: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29960-naghlyj.html .

12 квітня 2020

Олексо, саме так!

15 червня 2021

Нагло — це лише в московській мові означає «нахабно». В українській мові ніколи воно не мало такого значення. Хіба що на вустах суржикомовців.

31 березня 2020

Дайте будь ласка ссилку на СУЧАСНИЙ словник.
Бо що далі? Будете мені трипільські таблички під ніс пхати? :DD

31 березня 2020

Почитайте спочатку роботи про те, як складали ці словники - тоді говоритимемо далі.

20 червня 2021

Сучасні словники зросійщені, зокрема після СРСР.

14 червня 2021

+

27 грудня 2021

О, польський суржик.

18 жовтня

Доведіть, будь ласка, що то є справді "польський суржик".

18 жовтня

Який суржик?
псл. naglú 1. very quick, sudden, 2. hasty, rash
др. нагло «швидко, скоро, негайно»

сувма́
13

soufma
ЕСУМ (совати): сувма́ "раптом".

אלישע פרוש 28 січня 2020
28 січня 2020

Гарно !

7 грудня 2020

Дуже гарно.

знеза́па
10

Прямий переклад. В українській мові збереглося з заміною [з] на [н] через польський вплив:
goroh.pp.ua: зненапа

нараз
9
Volodymyr Khlopan 26 січня 2020
3 січня 2021

+

28 липня
28 липня

Не все з тої словниці годиться для взорової мови. Там є чимало слів невдатно кованих чи не вживаних у живій народній мові більшої частини України.

несподі́вано
8

r2u.org.ua: несподівано
Ще означає "випадково".

6 грудня 2020

Чи не є це полонізмом?

7 грудня 2020

А я непокоївся, чи не є калькою російської мови :)
Але якщо відає словник Грінченка, чому вважати полонізмом?

23 грудня 2020

СПОДІВА́ТИ «надіятися» (заст.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. spodziewać się «сподіватися; розраховувати, надіятися; чекати», spodziać się «тс.» пов’язані з dziać (‹dziejać) «ткати, надівати; робити; (ст.) класти», dziać się «діятися; [подітися]», що відповідають укр. ді́яти, ді́ти «подіти»;

23 грудня 2020

Словник "горох"

11 травня 2021

Печально се.

ла́пі
8

lapé
ЕСУМ: лапі "скоро, швидко", друс. лапѣ, лапь, лапъі "скоро, тут же, знову, необдумано"; від *lap- у лапати "хапати, хопити"; розвій є по добі в лат. rapere, rapio "хопити, хоплю" → raptim "хопом → швидко, нагло", й укр. відомого слова похапцем від хапати, хопити.

אלישע פרוש 29 січня 2020
зненацька
6
Вадим Мельник 10 липня 2020
11 липня 2020

Є синонімом але заміняти ним слово раптом вважаю недоречним актом збіднення української мови. Якщо перекласти "раптом" дослівно російською мовою то буде "вдруг", якщо ж перекласти "зненацька" то буде "врасплох"

13 липня 2020

По-перше, зненацька російською буде "внезапно" чи "неожиданно", а по-друге, що нам до російської мови? Це все слова синоніми, яка різниця, що вони означають у москалів?
Раптом - запозичення, до якого є українські відповідники. Що там в російській мові взагалі нас не обходить.

13 липня 2020

Дорогесенький "зненацька" російською це врасплох" ще раз кажу, а "неожиданно" українською "несподівано", синоніми синонімами але ви свідомо намагаєтеся збіднити мову, позбавити її барв, от така мені різниця. Раптом це таке "запозичення", що українську мову без нього уявити складно, не страждайте дурнею, бо привабливість мови великою мірою залежить від її багатства

13 липня 2020

Михасю, щоправда, словники подають інше) Це все слова, що значить одне й те саме. Нащо нам порівнювати з москальською? Через меншовартість? Я розумію Ваше прагнення зберігати українські слова, та не варто вводити себе та інших в оману. Раптом - запозичення. Це не слово, що, як ви кажете, є маркером української мови. Українську мову кували не латиняни чи німці. Її викохували руси, русини, козаки, українці, як Вам подобається. І вони утворювали питомі українські слова, які ми відроджуємо. До запозичення раптом уже віднайшли 100500 відповідників, які ви можете бачити на цій сторінці.

20 червня 2021

Михас Туро, Ви хворі на голову? яка нам різниця до Російської? москалі можуть іти з російською в дупу, і ви напевно з ними під ручку, бо напевно лише ворог України та Української буде казати, що "видалення запозичених слів збідняє мову" тьху

21 червня 2021

Схоже хворі на голову ви, адже тільки хворий на голову не розуміє, що людина говорить про збіднення мови, а не про схожість слова на російське. Ні "раптом", ні "зненацька" в російській нема, тож ясно, що чоловік переймається не схожістю слова на російське, а йому болить спроба усіляких довбнів збіднити мову

31 жовтня 2020

Цікаво, коли тут з'явиться допис на кшталт "Черпано з лядської"?

31 жовтня 2020

Див. коментарі до слова "зненацька", доданого для перекладу.

31 жовтня 2020

Таке слово чув в польській мові мало не на кожному кроці. Та й ЕСУМ подає його як запозичення.

31 жовтня 2020

ЕСУМ там милить.

31 жовтня 2020

Дідько! Тепер перш за все потрібно звертатись до Єлисія, аніж до ЕСУМ!

ні сіло
,
ні впало
5
неспога́дано
4

r2u.org.ua: неспогадано
Ще означає "непоясненно".

5 лютого 2020

Ото і є іщє ("ще один") лучѣи ("випадок") кутаньіа ("маскування, камуфляжу") слѡв тзотваръіх/тзоставъіх вѧтскъім. На чь є там -с-по-?

5 лютого 2020

Гадаю, тут йде від "спогад", слово, яке з'явилося не на порожньому місці – маю підозри, що давні українці стали вживати лише "спо-гад" і ніколи "гад", щоб відрізняти щось пов'язане з думками, від "гадюки зміїної" (гада).

5 лютого 2020

*gad- у "(на/при/ви/за)гадати, гадка, ..." первісно з процесами мислення нияко не повязано. Первісний товк сього кореня є *"кидати-попадати, лучити (куди, в що)", і, через міну а:о є варіант з подовженням *о: → *ō→a, співвідносимо з *god- в "годити, гід" ← *"попасти, лучити (в)".
Суч. значення "гадати-думати, мінити, мнити" в похідних від *gad- (←*gōd-) виникло з *"метати ("гадати") жереб".
Й іменник безпрефіксальний від сього кореня *gad- в руській таки є: га́да́ "гадка; турбота; горе; загадка" (див. ЕСУМ: гадати) – значення "турбота, горе" суть похідні від значення "гадка [роздумування над тяжким становищем]", а значення "гадка" й "загадка" насправді, в істоті, не суть різні – різниця є в ситуативності й контекстуальності сих понять, а виражені вони можуть бути одним і тим же словом: га́да́.

зне́чая
4

ЕСУМ: зне́чая - «зненацька»

Вадим Мельник 15 листопада 2020
аж ось
,
аж от
4
Юра Шевчук 23 січня 2021
23 січня 2021

+

23 січня 2021

+

шпарко
3

r2u.org.ua: шпаркий
goroh.pp.ua: шпаркий
Давнє слово, ще від праслов'янських часів! Жаль, що несправедливо забуте.

лап
3

lapy
Див. тут під: ла́пі (ла́пѣ). Конкретно до сього твару: лапь є архаїчний прислівник та прикметник (невідмінюваний) на *-ь ги: стрем-ь-+голов-ь, по-/право-/лѣво-рѫч-ь, босо-нѡж-ь, сторон-ь, свобѡд-ь, пра-бѡс-ь "босоніж, на босу ногу", ѡч-ь на ѡч-ь "віч-на-віч", оба-бѡч-ь тощо.

אלישע פרוש 29 січня 2020
30 січня 2020

Словник подає "лапь" як «знову, прямо, необдумано», це трохи не те саме, що "раптом".
Я би радив лишити слово в ориґінальній тямі, цим же і викроїмо геть росіянізм "необдуманно".

23 грудня 2020

Znacui tœ e towmacœno porõcy; godi: ЕСУМ IV, 34: налопом "ненароком; раптово; нахабно".

неждано
3
Юра Шевчук 23 січня 2021
гнеть
2
5 лютого 2020

А ізрѡи Вас нє рупі ("не цікавив")? :)

5 лютого 2020

Дідько, і це спосуда... А здавалось таким українським, з цією гордою буквою [Г], схоже до "геть".

5 лютого 2020

:D

тельмо́м
1

Тельмо́м – швидко, миттю.
goroh.pp.ua: тельма

тельма
1

Тельма – швидко; навмисне; спішно,
Тельмо́м – швидко, миттю.
goroh.pp.ua: тельма

знагла
1

Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
словен. внезапу — прост. знагла

12 січня 2021

О, а я й не помітив, що воно збереглося в сучасній українській мові. Приємно бачити!

спо́тайна
1

Єремія зітхнув важко, спотання схопився з подушки і сів на ліжку. (І. Нечуй-Левицький)

Юра Шевчук 23 січня 2021
спотиньга
1
Юра Шевчук 1 травня 2021
спотинька
1
Юра Шевчук 1 травня 2021
а що як
,
коли
,
якби
1

Коли йдеться не так про нежданість дії, як припускається її можливість. (московитське "вдруг")

"А що, як мені не вдасться кінчити завдання вчасно?"

Юра Шевчук 4 липня 2021
ану ж
1

Піду на вечірку - ану ж давніх знайомих там стріну?

Юра Шевчук 4 липня 2021
разом
1

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50433-razom.html#show_point
Думки його повернулися назад і перенесли його разом на степ. (Панас Мирний)
Усе думав: “От як знайду скарб один і другий, тоді вже разом розбагатію і накуплю усього, чого треба”. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коли разом щось мигонуло проти віконця. (Марко Вовчок)
Лаврін не зводив з дівчини очей. Її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вона йому здавалась не дівчиною, а русалкою. (І. Нечуй-Левицький)
Завірюха гуде в пущах, Завірюха снігом віє; Блисне місяць, стужа вдарить – Разом хата побіліє. (П. Грабовський)
От де лихо! от де серце Разом розірветься. (Т. Шевченко)

Юра Шевчук 6 січня
напра́сно
1

Напрасний - «несправедливий; [зухвалий, задиристий, кривдний; раптовий, наглий Г; нав’язливий, набридливий, причепливий Ме]»
др. напрасьныи «раптовий, швидкий, запальний, жорсткий»

goroh.pp.ua: напрасно
goroh.pp.ua: напрасний

СДРЯ: НАПРАСЬНО, НАПРАСЬНѢ - Внезапно

Бойко 18 жовтня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
10 липня 2020

це слово цілком українське, модератор би тут згодився

10 липня 2020

Запозичення із латинської

goroh.pp.ua: раптом

10 липня 2020

Раптом у перекладі російською. це "вдруг", а неожиданно це несподівано

Поділитись з друзями