ЕСУМ: лапі "скоро, швидко", друс. лапѣ, лапь, лапъі "скоро, тут же, знову, необдумано"; від *lap- у лапати "хапати, хопити"; розвій є по добі в лат. rapere, rapio "хопити, хоплю" → raptim "хопом → швидко, нагло", й укр. відомого слова похапцем від хапати, хопити.
Див. тут під: ла́пі (ла́пѣ). Конкретно до сього твару: лапь є архаїчний прислівник та прикметник (невідмінюваний) на *-ь ги: стрем-ь-+голов-ь, по-/право-/лѣво-рѫч-ь, босо-нѡж-ь, сторон-ь, свобѡд-ь, пра-бѡс-ь "босоніж, на босу ногу", ѡч-ь на ѡч-ь "віч-на-віч", оба-бѡч-ь тощо.
Словник подає "лапь" як «знову, прямо, необдумано», це трохи не те саме, що "раптом".
Я би радив лишити слово в ориґінальній тямі, цим же і викроїмо геть росіянізм "необдуманно".
Гадаю, тут йде від "спогад", слово, яке з'явилося не на порожньому місці – маю підозри, що давні українці стали вживати лише "спо-гад" і ніколи "гад", щоб відрізняти щось пов'язане з думками, від "гадюки зміїної" (гада).
*gad- у "(на/при/ви/за)гадати, гадка, ..." первісно з процесами мислення нияко не повязано. Первісний товк сього кореня є *"кидати-попадати, лучити (куди, в що)", і, через міну а:о є варіант з подовженням *о: → *ō→a, співвідносимо з *god- в "годити, гід" ← *"попасти, лучити (в)".
Суч. значення "гадати-думати, мінити, мнити" в похідних від *gad- (←*gōd-) виникло з *"метати ("гадати") жереб".
Й іменник безпрефіксальний від сього кореня *gad- в руській таки є: га́да́ "гадка; турбота; горе; загадка" (див. ЕСУМ: гадати) – значення "турбота, горе" суть похідні від значення "гадка [роздумування над тяжким становищем]", а значення "гадка" й "загадка" насправді, в істоті, не суть різні – різниця є в ситуативності й контекстуальності сих понять, а виражені вони можуть бути одним і тим же словом: га́да́.
Раптом — несподівано.
Я раптом напав на нього.
пол. raptem
рос. неожиданно
Перекладаємо слово раптом
r2u.org.ua: нагло
+
+++
Дякую за підпору. Приємно вертати первісні тями давніх слів, що їх у Росії перекрутили на свій лад.
Ви хоч знаєте, що на вашому образку (аві) змальований німецький канцлер який вів українофобську (навіть словянофобську) політику?
Иносе !
Нагло це синонім до нахабно (лиш нахабно не кажуть за межами західної україни, навіть не знають такого слова)
Грінченко з Вами не погоджується: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29960-naghlyj.html.
Дайте будь ласка ссилку на СУЧАСНИЙ словник.
Бо що далі? Будете мені трипільські таблички під ніс пхати? :DD
Почитайте спочатку роботи про те, як складали ці словники - тоді говоритимемо далі.
ЕСУМ (совати): сувма́ "раптом".
Гарно !
r2u.org.ua: знечев’я
Або "знечев'я".
+++
r2u.org.ua: знебачки
ЕСУМ: лапі "скоро, швидко", друс. лапѣ, лапь, лапъі "скоро, тут же, знову, необдумано"; від *lap- у лапати "хапати, хопити"; розвій є по добі в лат. rapere, rapio "хопити, хоплю" → raptim "хопом → швидко, нагло", й укр. відомого слова похапцем від хапати, хопити.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/тот
r2u.org.ua: несподівано
Ще означає "випадково".
Див. тут під: ла́пі (ла́пѣ). Конкретно до сього твару: лапь є архаїчний прислівник та прикметник (невідмінюваний) на *-ь ги: стрем-ь-+голов-ь, по-/право-/лѣво-рѫч-ь, босо-нѡж-ь, сторон-ь, свобѡд-ь, пра-бѡс-ь "босоніж, на босу ногу", ѡч-ь на ѡч-ь "віч-на-віч", оба-бѡч-ь тощо.
Словник подає "лапь" як «знову, прямо, необдумано», це трохи не те саме, що "раптом".
Я би радив лишити слово в ориґінальній тямі, цим же і викроїмо геть росіянізм "необдуманно".
Прямий переклад. В українській мові збереглося з заміною [з] на [н] через польський вплив:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/зненапа
r2u.org.ua: спрожогу
r2u.org.ua: ні сіло
r2u.org.ua: неспогадано
Ще означає "непоясненно".
Ото і є іщє ("ще один") лучѣи ("випадок") кутаньіа ("маскування, камуфляжу") слѡв тзотваръіх/тзоставъіх вѧтскъім. На чь є там -с-по-?
Гадаю, тут йде від "спогад", слово, яке з'явилося не на порожньому місці – маю підозри, що давні українці стали вживати лише "спо-гад" і ніколи "гад", щоб відрізняти щось пов'язане з думками, від "гадюки зміїної" (гада).
*gad- у "(на/при/ви/за)гадати, гадка, ..." первісно з процесами мислення нияко не повязано. Первісний товк сього кореня є *"кидати-попадати, лучити (куди, в що)", і, через міну а:о є варіант з подовженням *о: → *ō→a, співвідносимо з *god- в "годити, гід" ← *"попасти, лучити (в)".
Суч. значення "гадати-думати, мінити, мнити" в похідних від *gad- (←*gōd-) виникло з *"метати ("гадати") жереб".
Й іменник безпрефіксальний від сього кореня *gad- в руській таки є: га́да́ "гадка; турбота; горе; загадка" (див. ЕСУМ: гадати) – значення "турбота, горе" суть похідні від значення "гадка [роздумування над тяжким становищем]", а значення "гадка" й "загадка" насправді, в істоті, не суть різні – різниця є в ситуативності й контекстуальності сих понять, а виражені вони можуть бути одним і тим же словом: га́да́.
r2u.org.ua: невбачай
r2u.org.ua: знеобачка
r2u.org.ua: знезнімки
r2u.org.ua: знетельки
r2u.org.ua: шпаркий
https://goroh.pp.ua/Етимологія/шпаркий
Давнє слово, ще від праслов'янських часів! Жаль, що несправедливо забуте.
r2u.org.ua: гнет
А ізрѡи Вас нє рупі ("не цікавив")? :)
Дідько, і це спосуда... А здавалось таким українським, з цією гордою буквою [Г], схоже до "геть".
:D
Тельмо́м – швидко, миттю.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/тельма
Тельма – швидко; навмисне; спішно,
Тельмо́м – швидко, миттю.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/тельма