вірити
Я вірю, що...
Завірений; твердо завірений.
Гаразд, а як сказати я упевнений в себе? Я вірю в себе, він вірить в себе, так?
Чи я маю віру себе
По-перше, я гадаю, що Ви вжили слова "впевнений" не доречі. Я не стрічав такого вжитку в класиків. Як на мене, "упевнений" – пасивний дієприкметник, а вжиток його як прикметника – московщина (морфологічна будова у-певн-ен-ий та у-вер-енн-ый однакова). Тут, на мою думку, лучче вживать "певний себе / у собі".
По-друге, не бачу вад у Ваших одповідниках.
<пасивний дієприкметник, а вжиток його як прикметника - московщина>
?
"Впевнений в собі" (залежить від контексту).
Напр. "Іде такий впевнений в собі" - іде такий сам із себе.
"Я впевнений в собі" - я вірю собі.
"Будь більше впевнений в собі" - будь твердіший серцем (душею).
Я ж уже пояснив у переднішому дописі, що до чого. "Упевнений" – пасивний дієприкметник. "Я впевнений" значить те саме, що "мене впевнили". Ужиток словосполук на взір "я впевнений" із значінням "я твердо вірю" не питомий руський, а московський. Це калька московського "уверен".
Уже деякі автори використовують, адже саме слово "певний" на позначення віри використовують ще з дуже давніх часів, уже в словниках Беринди 1600х роках дано це слово, від нього є багато похідних форм у всіх діалектах української мови (
r2u.org.ua: уверен*), тому можна просто повернути слово до українського вигляду, саме зоставивши, не позбуваючись.
В українській мові це слово має й таку тяму.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30186-nadijnist.html#show_point
ЕСУМ: повнь «досконалість, повнота».
Ще див. 
певність (упевненість)
Словник Грінченка (3 видання)
За́вірка — Уверение.
А "впевненість" хіба не має значіння дії?
Слово "певний" йде від польського "pewny", та чеського "pevný", яке своєю чергою зводиться до прасл. pъvati (звідки й стсл. (оу)повати) «покладати надію, розраховувати, сподіватися».
Слово "певний" йде від польського "pewny", та чеського "pevný", яке своєю чергою зводиться до прасл. pъvati (звідки й стсл. (оу)повати) «покладати надію, розраховувати, сподіватися».
Як на мене, то слово "певно" опинилось у чистилищі не по праву.
Слова «напевно» і «напевне» — синоніми.
Залежно від значення «напевно» («напевне») може виконувати дві різні функції в реченнях — прислівника або вставного слова.
КРАЩЕ дізнатися ТУТ:
https://www.facebook.com/yuliia.moroz.editor/posts/300480634719719/
ПЕВНЕ, це про певність, дійсність - визначеність про ймовірність того що воно так (є може бути).
БУТИ УПЕВНЕНИМ, скорше схилятися (до того) , що воно так.
Він певне, має хист до цього( про визначеність, а не навпаки.
Коли вже НАПЕВНО та НАПЕВНЕ - може мати протилежно невлучно значення. В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОНТЕКСТУ ПОДАНОЇ ДУМКИ, ЩО ВІРНО ВИСЛОВЛЕНА БЕЗ ПОХИБОК ФОРМУЛЮВАННЯ ОСНОВНОЇ ДУМКИ. Тому,
Про (певну) якусь невизначеність - напевне і напевно може бути правильно використано як - мабуть, здається, скорше всього(не 100%); Й відповідно
протилежно - про переконання, ствердження (на 100%) - дійсно відбулось, відбудеться, дійсно так і є, чи буде. (скорше всього)
Частіше всього переконання. Але українці люблять використовувати у побуті це слово, саме як "мабуть, можливо".
goroh.pp.ua: переконанню
www.google.com: уповнений
Слова «напевно» і «напевне» — синоніми.
Залежно від значення «напевно» («напевне») може виконувати дві різні функції в реченнях — прислівника або вставного слова.
КРАЩЕ дізнатися ТУТ:
https://www.facebook.com/yuliia.moroz.editor/posts/300480634719719/
певне, це про певність, дійсність - визначеність про ймовірність того що воно так
БУТИ УПЕВНЕНИМ, скорше схилятися (до того) , що воно так.
У Куп'янську дійсно складна ситуація. Але нічого на певне сказати не можна.
Є стабільні концентровані бої. Ворог часто атакує.
на певне(ПЕВЕН, вна, вне, у знач. присудк. сл. Бути упевненим.)