r2u.org.ua: Наконец*то
Польському "решта" відповідає українське "лишок" (
решта), або якщо жіночого роду, "лиш(ь)".
r2u.org.ua: наконец-то
Нагадав забуте гарне слово: Volodymyr Khlopan .
Упослі́, упослі́д — После; Наконец, в заключение (Словарь української мови 1909р. Б. Грінченка)
r2u.org.ua: упослі
r2u.org.ua: упослід
Визначення за Словником Української Мови:
Зрештою — Уживається у знач. протиставного спол., що відповідає словам втім, проте
Визначення за Словником Української Мови:
Зрештою – Після всього.
Визначення за Словником Української Мови:
Зрештою – Після всього.
Визначення за Словником Української Мови:
Зрештою — Уживається у знач. протиставного спол., що відповідає словам втім, проте
У українській успадковано від давньоруського коньчѣе – нарешті.
А чи не церковнослов'янська ця та й усі інші, наведені Вами нижче форми? Маю на увазі давньоруський варіянт.
Може бути й церковнослов'янська, на жаль, ними рясніє старе письмо :(
Єдиний спосіб переконатися, що слово питоме – порівнювати з церковнослов'янською мовою, якщо в текстах церковнослов'янською якогось слова немає, а в текстах давньоруською це слово є, тоді можна безумовно сказати, що слово таки нам рідне.
То є твар суто руський, виниклий на питомім тлі, чко слід "стягнення" первісного *коньчьне, з випадом *ь́ між <н> та <ч>, та другого <н>, в слід швидкої мови його, яко вставного слова в реченні; *<конечне> → *<кон'ч'е> → <конче>.
Ооо, дуже приємно чути, то це тому "о" не перейшло в звук "і".
А я гадав, що немання ікавізму є свідченням того, що слово нерідне. Хоч сам його часто чую.
Ai. I yé si dowgo nad tuim tuarom lamax golofõ, docui na Faceboocé decto ne dé slwfnik, ne pamẽtaiõ coho i cyto za, fédé I. Phranca, de crwmy sœho, sõty i tuarui: bat'xyka ← bateuxyka, bezpe'cynè ← bezperecynè. Todé mi tœcne ("спало на думку, мене осінило"), <конче> e *con'cè ← »conecynè«.
Від давньоруського послѣже – нарешті. Як слова хутчі́ше, скорі́ш тощо.
Від давньоруського коньчѣе – нарешті. Як слова хутчі́ше, скорі́ш тощо.
Словникове слово напри́паслі означає «наприкінці», схоже до давньоруського послѣже – нарешті.
