Думаю, що справді слово необхідно пропонованими відповідниками замінити неможливо, можна лише в певних випадках замість нього використовувати, бо "необхідно" означає, що без чогось неможливо обійтися, тоді як "потрібно", "слід", "конче потрібно" такого значення не мають, тобто "необхідно" це дещо більше ніж пропоновані відповідники
На це й сподівалися радянські ідеологи.
А до чого тут радянські ідеологи?
Дивіться походження слова.
Дайте посилання на походження слова <необхідно>.
Я мав на увазі те походження, що я надав у описі. Моє припущення виходить з того, що у словнику Грінченка цього слова нема, звідси: слово є калькою від російського слова "необходимо".
Словник Гринченка є не все (Чи, йдемо по колу?). Гадка, будь сим, "необхідно" бі творено по вятському "необходимо", може бути й слушна, та правдити се словника Гринченка є мало. Крім того, нагадаю (уже бо'м' писав): розвиток "не обійти/минути/вникнути" → "треба, слід, необхідно" знають и їнші мови.
Ялисію, я тут подумав, що "необхідно" нияк не може бути вкраїнським словом, бо виходить зіяння, якого не терпить руська мова!
Тяжко є з того знати. То може казати проти його руськости, та не конешно. У словниціх як правило пишуть твар слова частьми морфофонематично, з чого не є знати його реальну чуту вимову, з якої слово бі писано. Вимова могла бути й {neo̯b̥xydⁿnɔ ~ newb̥xydⁿnɔ ~ neo̯b̥xynːɔ ~ newb̥xynːɔ}.
У Грінченковому словнику зате є слово "обхідно", а із заперечною часткою "не", маємо питоме українське слово. Як от: можна, неможна, так що се питання закрите. А немає його в словнику по причині того, що частка "не" писалася окремо.
Але значення того слова не має зв'язку зо значенням слова <необхідно> "треба", бо <обхідно> в Гринченка має семантику трудности/тяжкости (не пряму=просту/легку путь, а в обхід – гіршу/довшу), и з "не" воно може значити хіба "не довга/тяжка путь", "путь не в обхід".
Правильно, не обхідно значить нагально, коли неможливо або ніколи йти в обхід, а треба рухати по прямій.
Не "озачає". Читайте, розуміючи.
Якщо лінивому московиту начальник доручає щось зробити, той відразу починає думати, як обійти це доручення і самого начальника аби нічого не робити або принаймні потягнути час. Тому начальник застосовує форму "необходимо это сделать", тобто намагається пояснити, що альтернативи нема і доведеться працювати.
Українець не розуміє, нащо обходити, якщо йому ніщо не заважає іти прямо, нащо затягувати, якщо можна зробити відразу і т.п. Ну, принаймні, раніше він так поводився)).
Тому ми просто кажемо "зроби це" або з підсиленням "ти маєш/мусиш це зробити".
У Грінченка є таке слово. Але не в словнику 1909, а 1928.
Словник 1909 р. обіймає всього-на-всього 60 тис. слів.
Тобто він фізично не міг запхнути туди всі наші слова
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
*Виробни́цтво, -ва, с. Производство. Для збільшення виробництва необхідно замінити ручну виробку на механізовану. Тех. Вісті
Цей словник до т. зв. зближення мов!
sõdno
Вимова: {sʊdⁿ.ˈnʊ̯͡ɔ ~ sʊnːʊ̯͡͡ɔ}.
ЕСУМ: суд¹: суднéй "потрібний".
ЕСУМ окремо саме ту форму <суднéй> та розвиток її значення "потрібний" не розбирає, а просто ю перелічує з иншими формами під основною статтею на слово <суд>¹. Тому маю гадати сам. Про мене, значення те, віді, є розвито від значень "постановити, рішити, присудити, призначити" в дієслова sõditi (http://oldrusdict.ru/dict.html#: судити), та значень "вирок, постанова, визначення; те, що належить виконати; підкорення" (там же: судъ) тощо.
Дякую за думку!
e (bé, bõde, bui)
Форми 3. ос. однини дієслова buiti/bouti "бути", значивши в друс. мові, крім иншого, "необхідно, треба, слід" і по д. (див. http://oldrusdict.ru/dict.html#: быти - значення на сторінці 208, там же приклади); й нині в руській, хоча, часто пущене: мені ще прати ← *мені ще прати є; куди тобі ["треба"]? ← *куди тобі є? тощо.
e - praesens ("треба, необхідно, слід" и таке)
bé (бѣ) - praeteritum ("було треба/необхідно" й т.)
bõde (бѫде) - futurum ("буде треба/необхідно" й т.)
bui (бъі) - conditionalis ("було би треба/необхідно" й т.).
pri xiyé
Делексикалізація від зафіксованої в Недільського словнику форми <приши́йна> (ЕСУМ, IV, 584), знача "необхідно"; <приши́йна> є явно вторинна (лексикалізована) форма від первісного тягу *"при шиї". Пропоную сей тяг тут до вжитку не як єдиний й основний спосіб передачі поняття, а один із, для розширення й збагачення синонімічних можливостей. З огляду на явну метафоричність й образність мотивації ("тримати при шиї яку зброю" => "тиснути=змушувати" = "необхідно") є добре для стилю розмовного чи художнього, чи для надання реченню емоційного забарвлення.
dwby
ЕСУМ І, 162: бездобний "неможливий; даремний", не-без-діб "недаремно". Дані значення виходять із первісного значення слова dwby "користь, потрібне, utilis, utilitas", тобто первісне значення слова dwby є *"потрібне, необхідне; корисне". Пор. також самостійне д.-рус. добь, рус. діб.
Навіщо ви самі в себе запитуєте?
xeuto
Вимова: {ˈʃutɔ}.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66620-shuto.html#show_point.
Пропоную до вжитку для передачі поняття модальності ("треба/потрібно", "необхідно", "слід", "мушу/мусиш...", "повинен" тощо) конструкцію з више дітим словом. У Гринченка є товк слова: "недостаетъ чего либо, обычно находящагося" - що то йме до више реченої модальности, либонь? - на ділі ж, лежать товки сі до себе ближе ніж глядять вони на поверхні: коли що "хибить", "не'ма чого", то → воно є "невбхідно", "потрібно", "на добі". И те ж речення: "Як тобі шуто без намиста", дане в Гринченка за приклад, иде товмачити двояко: 1) "монисто хибить (нема на шиї)", и 2) "монисто є необхідно/потрібно/на добі (вісити на шию)". Розвиток "хибити" → "невбхідно" знає мова пранецька, де слово faut "невбхідно/треба/..." первісно ж "хибить" – 3. ос. однини від дієслова falloir "хибити" (від лат. fallere "копирснути; хибити; милити; ..."). На пр., Il faut que j'y aille "Мені би треба/необхідно йти" є дослівно: *"Хибить бим шов".
Дуже велике прохання, а накидайте ще прикладів речень у різних часах і різними особами, аби люди, у яких немає мовного чуття, зрозуміли як відмінювати оце шуто слово?
Ги в пранецькій, де в такім значенні дієслово falloir є гбано йно в ІІІ. ос. однини: il faut (до слова: "се/то/воно хибить" → "треба, необхідно"), й xeuto (з різницею що то є прислівник) име йти з дієсловом "бути" в ІІІ. ос. однини, в тяклім часі:
в простім теперішнім часі: xeuto e (<шуто є>);
в простім минулім ч.: xeuto bé (<шуто бі>);
в простім майбутнім ч.: xeuto bõde (<шуто буде>);
в перфекті теперішнього ч.: xeuto e boulo/stalo (<шуто є було/стало>);
в перфекті минулого ч.: xeuto bé boulo (<шуто бі було>);
в умовнім способі: xeuto bui (<шуто би>).
"Мені необхідно їхати до міста." → Xeuto mi e éxati do mésta.
"Тобі необхідно поговорити з нею." → Xeuto e ti mòuiti z neiõ.
"Йому необхідно йти до лікаря." → Xeuto e ’mou iti za lékarem.
"Їй необхідно поспішати." – Xeuto yeiy e piliti.
"Нам необхідно запросити їх." → Xeuto e nam prositi/zuati yẽ (do sebe).
"Вам необхідно порадитись з ними про це." → Xeuto e uam gadati z nimi pro se.
"Їм необхідно подумати про це." → Xeuto yim e doumati pro se.
"Мені необхідно було зустрітися з ним." → Xeuto mi bé uídéti y.
"Тобі необхідно було запитати її." → Xeuto bé ti puitati yiõ.
"Йому необхідно було сказати йому." → Xeuto bé ti recti ’mou.
"Їй необхідно було почекати." → Xeuto bé yeiy cecati.
"Нам необхідно було встигнути." → Xeuto bé nam stigti.
"Вам необхідно було знайти його." → Xeuto bé uam résti y.
"Їм необхідно було знати це." → Xeuto yim bé uésti se.
"Мені необхідно буде купити рукавиці." → Xeuto mi bõde criti si rõcauícui.
"Тобі необхідно буде домовитися з ним." → Xeuto ti bõde goditi z nim.
"Йому необхідно буде виконати це." → Xeuto ’mou bõde pòuniti se.
"Їй необхідно буде написати їй листа." → Xeuto yeiy bõde pisati yeiy list/lista.
"Нам необхідно буде відмовити йому." → Xeuto nam bõde wdmòuiti ’mou.
"Вам необхідно буде зайти за ним." → Xeuto uam bõde iti za yim.
"Їм необхідно буде зупинити його." → Xeuto uam bõde stauiti/piniti y.
"Мені необхідно було подзвонити йому." → Xeuto e mi boulo zuoniti ’mou.
"Тобі необхідно було зачекати не нього." → Xeuto e ti boulo cecati na /gydati y/yoho.
"Йому необхідно було більше спати." → Xeuto e ’mou boulo spati bwlxe.
"Їй необхідно було більше довіряти йому." → Xeuto e yeiy boulo bwlxe uériti ’mou.
"Нам необхідно було докласти більше зусиль." → Xeuto e yim boulo bwlxe tscéti.
"Вам необхідно було сплатити арендну плату вчасно." → Xeuto e yim platiti dérõ/dirõ u/na kés.
"Їм необхідно було порушити судову справу проти них." → Xeuto e yim tẽgti yẽ cerez sõd.
...
délo
Онишкевич І: діло́ "треба щось радити, починати" (й инші значення там, див.). Віді, розвиток значення "діло" → "суть/предмет справи" → "потрібне, необхідне".
gotovo
Вимова: {ɣ̞oˈtʷɔwɔ ~ ɣ̞oˈtʷɔwo}.
Онишкевич І, 188: готовий "2. неминучий".
pruitymo ; pruityma
Желехівський ІІ, 171: при́тьма, притьмо́м "2) notwendig, unvermeidlich, dringend".
Адвербіалізація чепенем -o від основи pruitym- косих падів именника pruity (*пръіть) "швидкість; негайність"; твар з -а є прямо з двоїни орудного паду.
Виджь ище ЕСУМ IV, 582: при́тьмо́м "негайно; наполегливо; настійно; швидко; дуже, сильно; цілком; точно, напевне", при́тьма́ "тс". Більше про сам корінь виджь ЕСУМ IV, 581: притки́й.
Міти: дане в ЕСУМ (у статті під <притьмом>) слово <прі́тьма> "у вічі" сюди не тягне – воно походить від *prôtyma – первісно двоїни орудного паду від незасвідченого йменника *prwty (д.-рус. письмо було би: +<проть, прѡть>), пов'язаного зо словом proti "проти", з розвитком значення "проти [кого]" → "в очи [кому]".
"Слід" є, коли хтось інший, типово влада в якійсь її формі, або щось - та сама влада, але за посередництва неживого - закона/правила на папері тощо, каже Вам чинити якимси чином; Вам же се "необхідно" може бути - суто за збігом, а може й не бути. А "необхідно" є, коли ВИ то не можете обійти, коли саме ВАМ то є потрібно. Чинячи те, що є "слід", Ви можете - випадково - нести для себе якусь вигоду, але передусім чините як "слід", аби не притягти на себе відповідальність за не чинення як "слід". "Необхідно" ж є "необхідно тільки Вам - не чините, як "необхідно", то Вам за те, ни від кого нич не буде. "Необхідно" є ягельською "need", а "слід" є ближе до "ought", "must".
І що з того? На те й синоніми, що кожен з них добре пасує до одних обставин, а у інших випадках може бути недоречним або кострубатим. Для мовного середовища України у більшості випадків "необхідно" легко і безболісно міняється на "слід" без спотворення смислу. Натомість, для ізольованих довший час українців діаспори як значення слів, так і способи їх вживання, можуть дещо відрізнятись.
Ваша гіпотеза, що буцімто мені "ни від кого нич не буде", якщо я не вчиню "необхідне", бо воно треба тільки мені, є трохи притягнутою за вуха і кумедною. Якщо начальник (або дружина) мені каже "необхідно зробити то і то", а я не роблю, то наслідки можуть бути фатальними)). Натомість, коли я сам вирішую робити "необхідне", слова взагалі зайві: просто беру та й роблю.
Не так. Тоді Ваші дружина чи начальник просто не знають, що "необхідно" в тій ситуації є недоречно вжите слово.
В якій ситуації? "Необхідно" само по собі є недоречним словом у всіх ситуаціях, раз ми взялися його замінювати як московську кальку!😊
Що "необхідно" є калька з російської, так і не було доведено. Про те'сми ту писав.
То може бисте ту довели, що "необхідно" не є калькою з російської? Бо окрім Вас, начебто, усі підперли сей сумний факт.
Писав єсми доводи, чому "необхідно" може бути не калька з вятської тут, але чомусь уже ті змінки тут не бачу.
Не <би'сьте>, <бис(ь)те>; то є одно слово.
Наприклад: "на часі зробити домашнє завдання" замість "необхідно зробити домашнє завдання".
Чудовий приклад калькування характерної рос. грамат. форми, що вживається бюрократами для знеособлення і розмивання відповідальності.
Дуже часто у них це звучить як загальний лозунг - не ясно, кому це необхідно і хто ж конкретно має діяти?))
)))
Дурня повна.
Не калька, бо калькою було б "необходимо"; слово є в словниках до 30-х років.
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
*Виробни́цтво, -ва, с. Производство. Для збільшення виробництва необхідно замінити виробку на механізовану. Тех. Вісті.
Желехівський про це не знав, що це калька 30-х років 🤦♂️😂
Див. Словник Желехівського, стор. 516
r2u.org.ua: необходимо
sum.in.ua: konechnyj
goroh.pp.ua: повинно
na dobé
*"на добі", що пак лексикалізовано бі в <надобі> (прислівник), <надоба> "потрібне, необхідне, корисне – що прийшло в самий час, годиться", <(з)надобитися> тощо, від первісного *doba *"користь, корисне, utilitas", від товку *"твар/forma – що личить, є в самий раз" (и з відгалуженим розвитком: "по формі" => "в самий час", відки => "доба=час, пора"). Лексикалізовані твари (перелічені вище) йдуть первісно від тягу прийменникового: *на добі – *"на тім, що є на користь, що годиться" (*"є по формі" = "відповідає ситуації"), => "потрібне"; рівни й ягельське conform, від form. Тут я даю не лексикалізований твар – пізніший, а первісний, яко тяг ("зворот") прийменника з именником.
А таки годже, +!
Це звідсюди російське "надобно"?
Подібні форми від *dob- з подібними значеннями знає й руська.
+