Вас послухай то в українській мові українських слів немає
Вас послухати, то всі вкраїнські слова суть німецькі й лядські.
Спільні з поляками не означає позичені у поляків.
Вимова: {β̞ɛ̝rɘ̝ˈmʲi͡e̝nʲʃt͡ʃɪ̞k ~ β̞ɛ̝rɘ̝ˈmʲi͡e̝j̃ʃt͡ʃɪ̞k}.
Від основи weremén- слова weremẽ "пора, час; погода" + чепінь -sc- (*-ysk-) прикметників, + чепінь -ik (*-ik-os) імен діячів чи апелятивів.
Міта: даний у Гринченка знак "погода" до слова <верем‘я> не конешно є вірен; у прикладі "По слоті верем'я.", данім там, <верем'я> йде ціли й ге за галом "пора", а не само "погода" тямити; тяма "погода" в бачених мною прикладіх у словниціх ясніє радше з самих речень.
Поки я не знайшов перекладу із Грінченкового словаря, додаю це.
goroh.pp.ua: угодовець
Ніяка це не калька
Стосуватися - полонізм
Ні, не полонізм.
goroh.pp.ua в частині етимології є смітником, а не авторитетним джерелом. Тож посилатися на нього — те саме, що посилатися на Задорнова.
Факти?
Саме так. Етимологію треба підтверджувати фактами, а инакше то лише порожні слова. Співзвучність слів не є доказом, а окрім неї (та безпідставних «висновків») goroh.pp.ua не наводить геть нічого.
<,А Инакше>
...
—
Великий жирний мінус – уперше це слово з'являється лишень в УРСР у 1923 році! Дивіться корпуси.
+++
Це однознчно не наше, бо корінь слова німецький.
___
Однозначно наше, бо слово «стос» (кілька/багато речей складених одна на одну) є питомо українським, а «стосуватися» походить від нього, бо образно означає «бути поруч», «лежати одне на одному», «належати до однієї купи».
Теж думаю не жахливе, хіба справді бо
стосуватися