Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Рос. ученица, нав'язане за СРСР. Фемінітив од слова учень буде учниця, як фемінітивами до слів дурень, дрібень, вершень є дурниця, дрібниця, вершниця, а не дурениця, дрібениця, вершениця. Виказує рос. і небуття протези або чергування у-в ("наша вчениця").
Дав також форум з в -
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8341-vuchen.html#show_point
Також недавно подумав, що учениця звучить якось дивно. Звучить не так милозвучно, але більш по-українському.
<якось дивно>, <не так милозвучно>, <БІЛЬШ по-українському>
Cyto sõty tô za mérila?
Cim ge "diuno zuõcity" tuar <oucyenica>? I goloscui, ne inacye, ne xuibẽty.
Ну не так милозвучно через гірше повноголосся, бо один зі склад має дві приголосні.
А видно звучить якраз так само як у навединних прикладах. Та Е дивно звучить. Ну але я про це говорю просто, без наукових тверджень.
<один зі склад має дві приголосні>
?
___
<Та Е дивно звучить>
????
Карле-Франце, ніхто цього слова нам не нав'язав. "-иц(я)" - це жіноча одміна суфікса "-ик": "вершник" - "вершниця", "робітник" - "робітниця", "трудівник" - "трудівниця", "письменник" - "письменниця", "хрещеник" - "хрещениця". Тож як є слово чоловічого роду "у/вченик", то одповідне слово жіночого роду - "у/вчениця".
"Дурниця" та галицька "дрібниця" - це не фемінітиви до слів "дурень" і "дрібень", бо "дурниця" - це не дурна жінка, а словом "дрібень" узагалі не позначають особи.
"Вершниця" - це граматичний фемінітив до слова "вершник", а не до його синоніма "вершень".
Неправда Ваша й щодо того, що в слова "учениця" немає одміни "вчениця". Ви знайдете "вченицю" на Ґуґлі, а надто в книжках.
Ваша думка, що в українській мові немає слів "у/вченик" та "у/вчениця", хибна, тож годі їм і ськать "щирих українських" одповідників.
Слова "учениця" немає й у дорепресивних словниках, уперше воно з'являється у 1929 році!
r2u.org.ua: учениця
Так є чи немає?
Бо якраз словник 1929 р. - це "дорепресивний" словник
Спочатку розберіться, що хочете сказати, потім пишіть, а то знову якась дурня виходить
І звідки там могло е взятися? Чи може ви пропонуєте й українське учень замінити на московське ученик?
Карле-Франце, у підросійській Україні вживали слова "вченик" / "ученик" з наголошеним "у" (згодом наголос перейшов на "и", бо далась узнаки московська вимова), а в письмовій мові його зрештою витиснули галицьким
"учень", з польського "uczeń".
Звідки інформація, що учень польське?
<І звідки там могло е взятися?>
Iz déyepricmetnika <oucyen>. Hi <mõcyen-ik, mõcyen-ica> wd <mõcyen>.
У "Сьогочасній часописній мові в Украіні" І. Нечуя-Левицького знаходимо: "В оповіданні Лесі Українки «Пріязнь» (Ків. Стар. 1905р.)
ось які польські слова (та й в инчих часописях): ... В «Весняні Повіді» Чернявського: ...учень (ученик)...".
В ЕСУМі про слово "учень" згадано: "в українській мові, можливо, запозичення з польської". Оте "можливо" можна викинуть не вагаючись. "У/вченик" утворено суфіксом "-ик" од основи "-у/вчен-" пасивного дієприкметника "у/вчений". Достоту так само утворено йменники "вареник", "крученик", "січеник", "плетеник", "хрещеник", "мученик". Що ж до слова "учень", то я погортав задля певності "Інверсійного словника української мови" 1985 року й не знайшов там ані одного иншого слова з суфіксом "-ень", утвореного од пасивного дієприкметника. Отже, значіння пасивності в цього суфікса непитоме.
А "е" в суфіксі пасивності "-ен-" слова "у/вчениця" те саме, що й у словах "мучениця" й "хрещениця".
<не знайшов там ані одного иншого слова з суфіксом "-ень", утвореного од пасивного дієприкметника. Отже, значіння пасивності в цього суфікса непитоме.>
U tacuix slôuax (i yix e tacui ci malo) <-ень> i ne moge bouti cepeiny déyepricmetnika, e bo ne wd *-en-, a wd *-yn-. I siõduige tẽgnõty, i. o., imena mésẽcwf (lipeny/lipny-/lipn-, traueny, serpeny, grõdeny, ...), slôua he: doureny (ne wd *dour-y-en- ← *douriti, a wd *dour-yn- + -y-o-s), i tacuix slwf e póuno i u d.-rous. pamẽtcax (pisano: <-ьнь>).
То я й кажу, що суфікс "-ень" не має потрібного значіння.
+++
Якщо Ваша правда і слово учень полонізм, тоді це просто жахливо! Не думав, що польська лексика так сильно проникла в українську мову!
Yé use ge isce iscõ sẽgti muisely za tuarom <ouceny>, zu <-eny> iz *-yn-y-o-s. Pocui, prauda, ne bagnõ. Uémy ino, cyto coli e tacuy tuar u inxix slôuénscuix móufax, ime i muislif bouti. E yésno, <ouc-> e wd déyeslôua. Desiti u d.-rous. pamẽtcax tuarui imen zu <-ьнь>, nailépxe znacya leudinõ, wd déyeslwf moglo bui prauditi i <ouceny> u rousscwy. Tacœ slôua tacui sõty (uídyu http://oldrusdict.ru/dict.html#):
лежьнь (lêgyny ← legéti) "больной, лежащий в постели";
толочьнь (tolòcyny ← tolòciti/tolòcti/tulcti/tlocti) — znacyeinïe e mi ne yésne, ta iz receinïa pamẽtcui e yésno, cyto slôuo te e wd déyeslôua i znacity leudinõ;
приходьнь (prixodyny ← prixoditi) "пришелец, чужеземец";
прикладьнь (pricladyny, sõbégyno zu tuarom <прикладьникъ/pricladyniku> — wd priclasti) — uíd cinou çercòuna;
подъдатьнь (pôdudatyny ← pwddati) "помощник";
съвѧзьнь (suuẽzyny ← zuẽzati/zuẽziti) "узник, заключенник", rwfni i zu n.-rous. <uẽzeny (← *uẽzyny)> ← uẽzati/uẽziti.
Stroyeno e tœ slôua rwfno hi slôua zu tacuim ge <-yny>, cyto ne znacẽty imena istna (nomina substantiva), ta ne leudinõ. A deyacœ sered tuix tuarwf znacẽty imena nastna (nomina adjectiva), he oto:
дъчерьнь/ducerynyu "dòcereny, ciy/yac? — dòcere" wd <duci/дъчи> "dòci, docyka";
<братьнь/bratynyu> "bratwf, brateny — ciy/yac?";
<отьнь/otnyu> "otenyu — ciy/yac?, wtça, wtçwf, bátkwf, batka";
<тьстьнь/tystynyu> "tèsteny — ciy/yac?, tèstwf, tèsthya".
Fyxa taca imena istna, uédé, sõty peruésna imena nastna. Na priclad, "persteny", wd *pyrst-(o-s) + *-yn-y-o-s — peruésno ≈ "ciy/yac? — perstwf", yaco wd tẽghou **»[crõg] persteny« "finger ring; ānulus/ānus digitalis";
MÉTY!: i <persteny/perstn-> (← *pyrst-yn-y-o-s) i <persteiny/persten-> sõty sõbégynui tuarui daunyui;
d.-rous. <пороздьнь/poròzdynyu> "свобода от работы
праздность" — imẽ istne na puitanïe "cyto?", wd imene nastna na puitanïe "yac/yacwf/ciy?", peruésno u tẽgé **"poròzdeny [deny] ≈ free day", pac prosto "poròzdeny ≈ freedom/leisure→vacation/day-off";
d.-rous. <лежьнь/legynyu> "больной, лежащий в постели", i rous. <legeny (legenyu)> "
sum.in.ua: lezhenj — istne imẽ wd ona nastna u tẽgéx: **"legynyu [mõgy; ] = lying [man; block/log/chunk...] → 1. clinical patient; 2. lazy/idle person; 3. 
sum.in.ua: lezhenj, 2., 
sum.in.ua: lezhak.
I imena mésẽcwf sõty, yauno, peruésno imena nastna, mnya ("implying, assuming") yaco u tẽgéx: *"berèzenyu mésẽc ≈ birch month" — "yac/yacwf mésėc? — berèzenyu", a pac prosto: berèzeny.
Prote, ne fyxa slôua zu <-eny(u)>, u d.-rous.: <-yny/-ynyu, -ьнь/-ьн̑ь> tẽgnõty do tacuix slwf. Sii slôua sõty mõgysca rodou. A sõty isce imena, pisana zu <-ьнь/-yny> (ne <-ьн̑ь/-ynyu>!) — geinsca rodou, yaca siõdui ne tẽgnõty. A isce imena zu <-ень/-н-> u nôuo-uẽtscwy móufé, cyto u serednyouẽtscwy abo ouge u pwzdnyo-daunyo-uẽtscwy staxẽ <-ьнь> iz peruésna *-en ci *-un u prasl. (ne iz *-yn-), he oto: <корень/корн->, <камень/камн->, <ремень/ремн->, <сажень/сажн-> tocyto. U rousscwy móufé e prasl. *-en- u six slôuax xôuano.
___
Oto ne bez glouzdou e baciti tacui pitomuy tuar i u rousscwm <ouceny (oucenyu; ← *ouc-yn-y-o-s)>, sebo yaco peruésno nastne imẽ na puitanïe "yac/ciy?, yac tẽgneity do cœho" — do "oucui", na priclad", → **"oucenyu mõgyu" (← **"oucynyu mõgyu"), → prosto: <ouceny>.
A déti yésno ("to make it clear"),
tuarui zu <-enyu> (← *-yn-y-o-s) u: lipeny(u), berèzeny(u), ..., lêgeny(u), uẽzeny(u), ouceny(u), persteny(u), lopateny(u), poròzdeny(u), osteny(u), péueny(u), plaueny(u)" tocyto sõty taca ge peruésno nastna imena hi tuarui: zimnïy (← *zimniuy), létnïy (← *létniuy), põtnïy (← *põtniuy), cõtnïy (← *cõtniuy), niznïy (*nizniuy, ← *niz-yn-y-o-+y-o-s), poròzdnïy (← *poròzdniuy, ← *porzd-yn-y-o-+yos), xatnïy (*xatniuy), mõgynïy (*mõgyniuy), craynïy (*crayniuy) tocyto. Perfxyœ bõdõtyi nastna imena bezouda ("нечленні"), a drougœ ouda ("членні"). Tobo, i wd drouguix mogõty bouti tuarui bezoudui: zimenyu (zimnïy), létenyu (létnïy), crayenyu (craynïy), mõgenyu (mõgynïy), cõtenyu (cõtnïy), poròzdenyu (poròzdnïy), põtenyu (põtnïy) tocyto, rwfno i wd perfxix mogõty bouti tuarui oudui: +plaunïy (plauenyu), +lipnïy [mésẽc] (lipenyu), +berèznïy [mésẽc] (berèzenyu), +uẽznïy [mõgy] (uẽzenyu), +perstnïy [crõg] (perstenyu), +wstnïy [na pr., cwl] (ostenyu), +lêgynïy/leigynïy [brous, cameiny] (legenyu), +oucynïy [mõgy, xlòpeç, paròboc] (oucenyu).
Siõduige tẽgnõty i imena istna gœnotya, he oto: spalnya (cyto? ← yaca? — *spalnya cwmnata), côualnya (cyto? ← yaca? — **côualnya xata), matnya (cyto? ← yaca? — **matnya cẽsty, wd "mati=serèdina"), bezodnya (cyto? ← *yaca?, **besodnya yama = "yama bez dna"), fitalnya (cyto? ← yaca?, **fitalnya cwmnata) tocyto.
Отже, "у́ченик" та "у́чениця"?