Дав також форум з в -
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8341-vuchen.html#show_point

Також недавно подумав, що учениця звучить якось дивно. Звучить не так милозвучно, але більш по-українському.

Карле-Франце, ніхто цього слова нам не нав'язав. "-иц(я)" - це жіноча одміна суфікса "-ик": "вершник" - "вершниця", "робітник" - "робітниця", "трудівник" - "трудівниця", "письменник" - "письменниця", "хрещеник" - "хрещениця". Тож як є слово чоловічого роду "у/вченик", то одповідне слово жіночого роду - "у/вчениця".
"Дурниця" та галицька "дрібниця" - це не фемінітиви до слів "дурень" і "дрібень", бо "дурниця" - це не дурна жінка, а словом "дрібень" узагалі не позначають особи.
"Вершниця" - це граматичний фемінітив до слова "вершник", а не до його синоніма "вершень".
Неправда Ваша й щодо того, що в слова "учениця" немає одміни "вчениця". Ви знайдете "вченицю" на Ґуґлі, а надто в книжках.
Ваша думка, що в українській мові немає слів "у/вченик" та "у/вчениця", хибна, тож годі їм і ськать "щирих українських" одповідників.

-

І звідки там могло е взятися? Чи може ви пропонуєте й українське учень замінити на московське ученик?

+++

Якщо Ваша правда і слово учень полонізм, тоді це просто жахливо! Не думав, що польська лексика так сильно проникла в українську мову!

Yé use ge isce iscõ sẽgti muisely za tuarom <ouceny>, zu <-eny> iz *-yn-y-o-s. Pocui, prauda, ne bagnõ. Uémy ino, cyto coli e tacuy tuar u inxix slôuénscuix móufax, ime i muislif bouti. E yésno, <ouc-> e wd déyeslôua. Desiti u d.-rous. pamẽtcax tuarui imen zu <-ьнь>, nailépxe znacya leudinõ, wd déyeslwf moglo bui prauditi i <ouceny> u rousscwy. Tacœ slôua tacui sõty (uídyu http://oldrusdict.ru/dict.html#):

лежьнь (lêgyny ← legéti) "больной, лежащий в постели";

толочьнь (tolòcyny ← tolòciti/tolòcti/tulcti/tlocti) — znacyeinïe e mi ne yésne, ta iz receinïa pamẽtcui e yésno, cyto slôuo te e wd déyeslôua i znacity leudinõ;

приходьнь (prixodyny ← prixoditi) "пришелец, чужеземец";

прикладьнь (pricladyny, sõbégyno zu tuarom <прикладьникъ/pricladyniku> — wd priclasti) — uíd cinou çercòuna;

подъдатьнь (pôdudatyny ← pwddati) "помощник";

съвѧзьнь (suuẽzyny ← zuẽzati/zuẽziti) "узник, заключенник", rwfni i zu n.-rous. <uẽzeny (← *uẽzyny)> ← uẽzati/uẽziti.

Stroyeno e tœ slôua rwfno hi slôua zu tacuim ge <-yny>, cyto ne znacẽty imena istna (nomina substantiva), ta ne leudinõ. A deyacœ sered tuix tuarwf znacẽty imena nastna (nomina adjectiva), he oto:

дъчерьнь/ducerynyu "dòcereny, ciy/yac? — dòcere" wd <duci/дъчи> "dòci, docyka";

<братьнь/bratynyu> "bratwf, brateny — ciy/yac?";

<отьнь/otnyu> "otenyu — ciy/yac?, wtça, wtçwf, bátkwf, batka";

<тьстьнь/tystynyu> "tèsteny — ciy/yac?, tèstwf, tèsthya".

Fyxa taca imena istna, uédé, sõty peruésna imena nastna. Na priclad, "persteny", wd *pyrst-(o-s) + *-yn-y-o-s — peruésno ≈ "ciy/yac? — perstwf", yaco wd tẽghou **»[crõg] persteny« "finger ring; ānulus/ānus digitalis";
MÉTY!: i <persteny/perstn-> (← *pyrst-yn-y-o-s) i <persteiny/persten-> sõty sõbégynui tuarui daunyui;

d.-rous. <пороздьнь/poròzdynyu> "свобода от работы
праздность" — imẽ istne na puitanïe "cyto?", wd imene nastna na puitanïe "yac/yacwf/ciy?", peruésno u tẽgé **"poròzdeny [deny] ≈ free day", pac prosto "poròzdeny ≈ freedom/leisure→vacation/day-off";

d.-rous. <лежьнь/legynyu> "больной, лежащий в постели", i rous. <legeny (legenyu)> "sum.in.ua: lezhenj — istne imẽ wd ona nastna u tẽgéx: **"legynyu [mõgy; ] = lying [man; block/log/chunk...] → 1. clinical patient; 2. lazy/idle person; 3. sum.in.ua: lezhenj, 2., sum.in.ua: lezhak.

I imena mésẽcwf sõty, yauno, peruésno imena nastna, mnya ("implying, assuming") yaco u tẽgéx: *"berèzenyu mésẽc ≈ birch month" — "yac/yacwf mésėc? — berèzenyu", a pac prosto: berèzeny.

Prote, ne fyxa slôua zu <-eny(u)>, u d.-rous.: <-yny/-ynyu, -ьнь/-ьн̑ь> tẽgnõty do tacuix slwf. Sii slôua sõty mõgysca rodou. A sõty isce imena, pisana zu <-ьнь/-yny> (ne <-ьн̑ь/-ynyu>!) — geinsca rodou, yaca siõdui ne tẽgnõty. A isce imena zu <-ень/-н-> u nôuo-uẽtscwy móufé, cyto u serednyouẽtscwy abo ouge u pwzdnyo-daunyo-uẽtscwy staxẽ <-ьнь> iz peruésna *-en ci *-un u prasl. (ne iz *-yn-), he oto: <корень/корн->, <камень/камн->, <ремень/ремн->, <сажень/сажн-> tocyto. U rousscwy móufé e prasl. *-en- u six slôuax xôuano.

___

Oto ne bez glouzdou e baciti tacui pitomuy tuar i u rousscwm <ouceny (oucenyu; ← *ouc-yn-y-o-s)>, sebo yaco peruésno nastne imẽ na puitanïe "yac/ciy?, yac tẽgneity do cœho" — do "oucui", na priclad", → **"oucenyu mõgyu" (← **"oucynyu mõgyu"), → prosto: <ouceny>.

A déti yésno ("to make it clear"),
tuarui zu <-enyu> (← *-yn-y-o-s) u: lipeny(u), berèzeny(u), ..., lêgeny(u), uẽzeny(u), ouceny(u), persteny(u), lopateny(u), poròzdeny(u), osteny(u), péueny(u), plaueny(u)" tocyto sõty taca ge peruésno nastna imena hi tuarui: zimnïy (← *zimniuy), létnïy (← *létniuy), põtnïy (← *põtniuy), cõtnïy (← *cõtniuy), niznïy (*nizniuy, ← *niz-yn-y-o-+y-o-s), poròzdnïy (← *poròzdniuy, ← *porzd-yn-y-o-+yos), xatnïy (*xatniuy), mõgynïy (*mõgyniuy), craynïy (*crayniuy) tocyto. Perfxyœ bõdõtyi nastna imena bezouda ("нечленні"), a drougœ ouda ("членні"). Tobo, i wd drouguix mogõty bouti tuarui bezoudui: zimenyu (zimnïy), létenyu (létnïy), crayenyu (craynïy), mõgenyu (mõgynïy), cõtenyu (cõtnïy), poròzdenyu (poròzdnïy), põtenyu (põtnïy) tocyto, rwfno i wd perfxix mogõty bouti tuarui oudui: +plaunïy (plauenyu), +lipnïy [mésẽc] (lipenyu), +berèznïy [mésẽc] (berèzenyu), +uẽznïy [mõgy] (uẽzenyu), +perstnïy [crõg] (perstenyu), +wstnïy [na pr., cwl] (ostenyu), +lêgynïy/leigynïy [brous, cameiny] (legenyu), +oucynïy [mõgy, xlòpeç, paròboc] (oucenyu).

Siõduige tẽgnõty i imena istna gœnotya, he oto: spalnya (cyto? ← yaca? — *spalnya cwmnata), côualnya (cyto? ← yaca? — **côualnya xata), matnya (cyto? ← yaca? — **matnya cẽsty, wd "mati=serèdina"), bezodnya (cyto? ← *yaca?, **besodnya yama = "yama bez dna"), fitalnya (cyto? ← yaca?, **fitalnya cwmnata) tocyto.