Вираз є творено вiд дiєприкметника пасивного стану теперiшнього часу на -им перехiдного дiєслова »вчити« (кого?), тобто »вчим« = »той, кого вчать«, за зразком моделей »побратим« ― »той, кого братають/побратили«, »родимий«, »родимка« ― »той/те, хто/що є спорiднене«, »любимий« ― »той, кого люблять«, »невловимий« ― »той, кого незмога вловити«, »видимий« ― »той, якого можемо бачити (видiти)« i под., а також слова »вiголос«, спадкованого з давньоруської мови в значеннi »спецiалiст, фахiвець«, що походить вiд сполуки слiв »вi-«, вiд дiєслова »вiсти, вiм« ― »знати, знаю« та »-голос«, вiдоме також у формi слова »невiглас«, яке є старословянським вiдповiдником до давньоруської форми »невiголос« ― »який не знається на чомусь«.Таким чином, вираз має значити особу, яка вже набула освiту зi своєї галузi, але проходить »вчення« за мiсцем працi. Мiй намiр був створити вираз/слово термiногогiчного характеру, тобто призначене лише для опису даного поняття, й незабруднене вiдтiнками просторiччя чи розмовностi, чого слова-термiни повиннi бути вiльнi, та додаткових конотацiй, зокрема насмiшливих, якими терплять слово вiд основ як-от »нов-«, »перв-« тощо, чи з розмитим значенням як-от »початкiвець«, чи вiд усiчених словосполук як-от »набувач« (не знати чого?). Крiм того, оскiльки, судячи з очевидного, ця сторiнка є покликана шукати питомi вкраїнськi слова, закладенi на праслов'янському лексичному спадку, слова як-от »пiдмайстер« або »практикант« iз цiєї причини не можуть за гiдну замiну слову »стажер«, будучи всi запозиченнями з iнших мов, iншими словами це замiна шила на мило.