Значення слова

Університет — вищий навчальний заклад, наукова установа з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами.

Приклад вживання

Я навчаюся у чудовому університеті.

Походження

нім. Universität, від лат. universitas — «сукупність», universitas magistrorum et scholarium - сукупність, об'єднання тих, хто вчить, і тих, хто навчається

Слово додав

Перекладаємо слово університет

виш
8

Вища школа. Дехто каже, що треба казати найвища, але я не згоден, що це обов'язково — вона вища проти середньої школи, а не найвища з-поміж усіх.

Vitalik Asmix 5 березня 2019
16 вересня 2021

А це не росіянізм?

17 вересня 2021

Совковізм.

17 вересня 2021

Хіба?

17 вересня 2021

Так. Або поясність яким словотвірним способом утворено це слово (підкажу: совковим усіченням слова).

17 вересня 2021

Або простим додаванням голосної до скорочення ВШ для полегшення вимови.

17 вересня 2021

Я гадав, що це корінь од слова "високий", "вищий", на вріз слова вись, ниць.

учильня
7
Махно Рус 6 березня 2018
6 квітня 2020

+++ Я б уживав цього слова, щоправда, щодо будь-якого навчального закладу.

13 квітня 2020

Погоджуюсь, так можна звати і школу, і бурсу, і університет, не лиш останній.

13 квітня 2020

👍🏽

13 квітня 2020

Не відаю, як ви ці смайлики, пальці творите тут. Не инакше як чари.

13 квітня 2020

Вони є на клавіятурі мого телефона.

училище
4
Махно Рус 6 березня 2018
5 березня 2019

як тоді відрізнити від училища, того що ПТУ?

5 березня 2019

Університет — то загальноосвітнє училище (вища школа), а ПТУ — технічне училище (вузьке спрямування).

6 квітня 2020

Це московське слово церковнослов'янського роду накинуто за Сталіна. Український суфікс -ищ(е) має значіння дебелості, грубезності.

6 квітня 2020

Приклади слів, де -ище в укр.м. значить "місце" (як одне з значень сього суфікса):
динище "м. засіяне динями", жировище "м. годівлі", житище-1 "житло", житище-2 "м., де росте/росло жито", замковище "м., де стояв замок, руїни замка", зимовище "зимове житло запорожців поза Січчю", золотище "родовище золота", капустище "м., де росла капуста", коноплище "м., де росли коноплі", конюшиниско/конюшинище "поле з конюшиною", коповище "м., де відбувався копний суд", пасовище "м., де пасуть", літовище "гірське пасовище", і ще багато-багато.

6 квітня 2020

Таки Ваша правда. Це однак не одміняє того, що "училище" прийшло до українських словників з московської мови через церковнослов'янську за Сталіна.

7 квітня 2020

На тлі тих усіх прикладів то є порожній догад - теоретично може бути з моск. та не мусить. Але тяжко.

13 квітня 2020

Не порожній здогад. У 1900 того слова українець не відав:
http://hrinchenko.com/takogo-slova-net.html#show_point

Приходить час Сталінщини, і слово з'являється. Не йнако як чудо.

13 квітня 2020

Та що Ви малите Русь? На такій великій землі – хочете твердити знаєте всі краї яко де що мовили чи ни? Паче давніше, ни Ви ни я не живши? Чи Гринченко гадаєте знав мову з усіх кутів Руси? Для мене й те, чи є слово або нема в друс. пам'ятках іще не значить конечно, що воно є чи ні питомо в руській. Твар училище тякне цілому ряду таким же правом (у такій же спосіб) творених слів на -ище від дієслів, які суть в руській питоми: бити-боїще "місце битви", ловити-ловище "місце для полювання", зріти-зрище "видовище (місце, де на що є зріти)", селити-селище "місце селення", лягти-тяжище "центр (~місце) ваги", стояти-стоїще (ЕСУМ: стояти), судити-судилище/судище (ЕСУМ: суд¹) тощо. То чим є училище~вчилище від учити~вчити менше регулярне творення в руській?

13 квітня 2020

Це прямо засвідчує Ю. Шевельов у роботі "Так нас навчали правільних проізношеній": "З другого боку, численні слова впроваджуються з російської мови з фонетичним пристосуванням або без нього. З дуже численних прикладів наведу такі, як училище, доход, торжество, урок тощо. У словниках на початку вони впроваджуються обережно, напр., у РУС подано: училище - школа, училище з новим словом на другому місці, але далі йде приклад артиллерийское училище, і тут уже маємо тільки один переклад: артилерійське училище; таксамо живопись - живопис, малювання, малярство, де традиційний український відповідник аж на третьому місці, але в прикладах уже фігурує тільки російське слово: школа живописи – школа живопису і т. д." (https://r2u.org.ua/node/111).

13 квітня 2020

+ + +, Русине!

13 квітня 2020

І Шевельов хибив.

13 квітня 2020

Лишень Ви ніколи не хибите?
По вашому, українці споконвіків вживали слово "училище", але щораз його забували, коли Грінченко став робити свій словник, а потім прийшов дядько Сталін і всі це слово як пригадали одночасно?

13 квітня 2020

Чому ни, хиблю й я.

13 квітня 2020

І словацьке učilište, чеське učiliště суть із росийської?

13 квітня 2020

Инші мови, нехай і споріднені, тут ні до чого. У кожної свої мовні засоби. Кожна йде своєю дорогою.

13 квітня 2020

Коли в давніших словниках нема "вчилища", а Шевельов каже, що його запровадили за Сталіна, то навряд він тут схибив. If it looks like a duck...

13 квітня 2020

Те, що слово стало активно повсюдитись за Сталіна уже "на певні роздуми наводить", адже так?
Та й чому вирішили, що "училище" має бути "університет"? Є ще купа і маленька горстина товків, які це слово би могло здобути, для чого робити ідентично російській мові?

Русине, +

14 квітня 2020

Але коли доста прикладів у самій руській слідує способу словотвору на передачу значення місця чепенем -ище, то про яку "іншу дорогу" Ви мовите?

14 квітня 2020

Про ту, що в українській мові цим способом не утворюють од дієслів назвищ робочих чи службових місць. У словах "сироварня", "виноробня", "посудомийня", "воскобійня", "ковальня", "пральня" й т. ин. ужито иншого суфікса.

14 квітня 2020

Творить назви місця. Навчальний заклад не є "робоче" чи "службове" місце, а місце (-ище) навчання (від дієслова вчити).
Та й не вигадуйте, аж такого специфічного значення як "службове" чи "робоче" -(ль)ня не має.

14 квітня 2020

Людина, що робить головою, служить. Учителі теж служать. Вам навели силу доводів за хибність Вашої думки. Sapienti sat. На цьому розмову закінчую.

15 квітня 2020

Єлисіє, що слово "логічне" не означає, що воно "питоме". Російська мова є, що б не казали, не хаос, там теж є своя логіка, і ніщо не стояло на заваді, щоб в російській мові якось цілком слушно за логічними законами стали використовувати логічне слово, яке лишень в часи СРСР перенесли на Україну.
Так можна кожен росіянізм захистити тим, що глянь логічно ж.

15 квітня 2020

- Росіянізм

освітник
3
Сергій Білоног 18 жовтня 2017
казальня
3
Махно Рус 6 березня 2018
козення
3
Махно Рус 6 березня 2018
22 березня 2019

Від чого є?

25 березня 2019

Напевно пов'язане зі словами на 1389 сторінці Словник Срізнівського...
Можливо слово це використати інде потрібно.

25 березня 2019

Ясно, та къзнослwвьіє там є за τεχνολογία, від къзнь τέχνη, τεχνική.

навчальник
2
Сергій Білоног 18 жовтня 2017
установа
0
Сергій Білоног 18 жовтня 2017
вищилище
0
Tymofii Lytvynenko 5 жовтня 2019
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями