Університет — вищий навчальний заклад, наукова установа з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами.
Приклад вживання
Я навчаюся у чудовому університеті.
Походження
нім. Universität, від лат. universitas — «сукупність», universitas magistrorum et scholarium - сукупність, об'єднання тих, хто вчить, і тих, хто навчається
Приклади слів, де -ище в укр.м. значить "місце" (як одне з значень сього суфікса):
динище "м. засіяне динями", жировище "м. годівлі", житище-1 "житло", житище-2 "м., де росте/росло жито", замковище "м., де стояв замок, руїни замка", зимовище "зимове житло запорожців поза Січчю", золотище "родовище золота", капустище "м., де росла капуста", коноплище "м., де росли коноплі", конюшиниско/конюшинище "поле з конюшиною", коповище "м., де відбувався копний суд", пасовище "м., де пасуть", літовище "гірське пасовище", і ще багато-багато.
Та що Ви малите Русь? На такій великій землі – хочете твердити знаєте всі краї яко де що мовили чи ни? Паче давніше, ни Ви ни я не живши? Чи Гринченко гадаєте знав мову з усіх кутів Руси? Для мене й те, чи є слово або нема в друс. пам'ятках іще не значить конечно, що воно є чи ні питомо в руській. Твар училище тякне цілому ряду таким же правом (у такій же спосіб) творених слів на -ище від дієслів, які суть в руській питоми: бити-боїще "місце битви", ловити-ловище "місце для полювання", зріти-зрище "видовище (місце, де на що є зріти)", селити-селище "місце селення", лягти-тяжище "центр (~місце) ваги", стояти-стоїще (ЕСУМ: стояти), судити-судилище/судище (ЕСУМ: суд¹) тощо. То чим є училище~вчилище від учити~вчити менше регулярне творення в руській?
Це прямо засвідчує Ю. Шевельов у роботі "Так нас навчали правільних проізношеній": "З другого боку, численні слова впроваджуються з російської мови з фонетичним пристосуванням або без нього. З дуже численних прикладів наведу такі, як училище, доход, торжество, урок тощо. У словниках на початку вони впроваджуються обережно, напр., у РУС подано: училище - школа, училище з новим словом на другому місці, але далі йде приклад артиллерийское училище, і тут уже маємо тільки один переклад: артилерійське училище; таксамо живопись - живопис, малювання, малярство, де традиційний український відповідник аж на третьому місці, але в прикладах уже фігурує тільки російське слово: школа живописи – школа живопису і т. д." (https://r2u.org.ua/node/111).
Лишень Ви ніколи не хибите?
По вашому, українці споконвіків вживали слово "училище", але щораз його забували, коли Грінченко став робити свій словник, а потім прийшов дядько Сталін і всі це слово як пригадали одночасно?
Те, що слово стало активно повсюдитись за Сталіна уже "на певні роздуми наводить", адже так?
Та й чому вирішили, що "училище" має бути "університет"? Є ще купа і маленька горстина товків, які це слово би могло здобути, для чого робити ідентично російській мові?
Про ту, що в українській мові цим способом не утворюють од дієслів назвищ робочих чи службових місць. У словах "сироварня", "виноробня", "посудомийня", "воскобійня", "ковальня", "пральня" й т. ин. ужито иншого суфікса.
Творить назви місця. Навчальний заклад не є "робоче" чи "службове" місце, а місце (-ище) навчання (від дієслова вчити).
Та й не вигадуйте, аж такого специфічного значення як "службове" чи "робоче" -(ль)ня не має.
Єлисіє, що слово "логічне" не означає, що воно "питоме". Російська мова є, що б не казали, не хаос, там теж є своя логіка, і ніщо не стояло на заваді, щоб в російській мові якось цілком слушно за логічними законами стали використовувати логічне слово, яке лишень в часи СРСР перенесли на Україну.
Так можна кожен росіянізм захистити тим, що глянь логічно ж.
Від "просвіта", чи "освіта" зі суфіксом "-ниця", який часто творе тями місць.
Слово з таким словотвором має доволі загальне значення, просвітою займаються й звичайні школи, та гадаю при вузькому користанні така загальна тяма зійде. Можна перегукувати для себе з сполукою "вища освіта", а звідти з "вища освітниця".
Перв-о-учильня.
На зназок вальського (валійського) "prifysgol" <— prif (головний, перший...) + ysgol (школа).
Для тих, кому надто довго: 4-ри склади проти 5-ти в "університет".
Вища просвітня/освітня; вища просвітниця/освітниця.
Дивіться опис під "просвітниця; освітниця". Тоді "(пр)освітня/(пр)освітниця" є за будь-який заклад навчання.
Особисто до вподоби "вища просвітня/просвітниця" через більшу милозвучність, оскільки немає накралання голосних "-ао-", які не кожен мовець знає як милозвучно вимовити. Проте, "вища освітня" здається міною, яка має найбільшу можливіть прижитися через схожість зі сполукою "вища освіта" та жіночою міною сполуки "вищий освітній".
Університет — вищий навчальний заклад, наукова установа з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами.
Я навчаюся у чудовому університеті.
нім. Universität, від лат. universitas — «сукупність», universitas magistrorum et scholarium - сукупність, об'єднання тих, хто вчить, і тих, хто навчається
Перекладаємо слово університет
Вища школа. Дехто каже, що треба казати найвища, але я не згоден, що це обов'язково — вона вища проти середньої школи, а не найвища з-поміж усіх.
А це не росіянізм?
Совковізм.
Хіба?
Так. Або поясність яким словотвірним способом утворено це слово (підкажу: совковим усіченням слова).
Або простим додаванням голосної до скорочення ВШ для полегшення вимови.
Я гадав, що це корінь од слова "високий", "вищий", на вріз слова вись, ниць.
ВИЩий навчальний заклад
Не підходить для офіційної назви
+++ Я б уживав цього слова, щоправда, щодо будь-якого навчального закладу.
Погоджуюсь, так можна звати і школу, і бурсу, і університет, не лиш останній.
👍🏽
Не відаю, як ви ці смайлики, пальці творите тут. Не инакше як чари.
Вони є на клавіятурі мого телефона.
—
як тоді відрізнити від училища, того що ПТУ?
Університет — то загальноосвітнє училище (вища школа), а ПТУ — технічне училище (вузьке спрямування).
Це московське слово церковнослов'янського роду накинуто за Сталіна. Український суфікс -ищ(е) має значіння дебелості, грубезності.
Приклади слів, де -ище в укр.м. значить "місце" (як одне з значень сього суфікса):
динище "м. засіяне динями", жировище "м. годівлі", житище-1 "житло", житище-2 "м., де росте/росло жито", замковище "м., де стояв замок, руїни замка", зимовище "зимове житло запорожців поза Січчю", золотище "родовище золота", капустище "м., де росла капуста", коноплище "м., де росли коноплі", конюшиниско/конюшинище "поле з конюшиною", коповище "м., де відбувався копний суд", пасовище "м., де пасуть", літовище "гірське пасовище", і ще багато-багато.
Таки Ваша правда. Це однак не одміняє того, що "училище" прийшло до українських словників з московської мови через церковнослов'янську за Сталіна.
На тлі тих усіх прикладів то є порожній догад - теоретично може бути з моск. та не мусить. Але тяжко.
Не порожній здогад. У 1900 того слова українець не відав:
http://hrinchenko.com/takogo-slova-net.html#show_point
Приходить час Сталінщини, і слово з'являється. Не йнако як чудо.
Та що Ви малите Русь? На такій великій землі – хочете твердити знаєте всі краї яко де що мовили чи ни? Паче давніше, ни Ви ни я не живши? Чи Гринченко гадаєте знав мову з усіх кутів Руси? Для мене й те, чи є слово або нема в друс. пам'ятках іще не значить конечно, що воно є чи ні питомо в руській. Твар училище тякне цілому ряду таким же правом (у такій же спосіб) творених слів на -ище від дієслів, які суть в руській питоми: бити-боїще "місце битви", ловити-ловище "місце для полювання", зріти-зрище "видовище (місце, де на що є зріти)", селити-селище "місце селення", лягти-тяжище "центр (~місце) ваги", стояти-стоїще (ЕСУМ: стояти), судити-судилище/судище (ЕСУМ: суд¹) тощо. То чим є училище~вчилище від учити~вчити менше регулярне творення в руській?
Це прямо засвідчує Ю. Шевельов у роботі "Так нас навчали правільних проізношеній": "З другого боку, численні слова впроваджуються з російської мови з фонетичним пристосуванням або без нього. З дуже численних прикладів наведу такі, як училище, доход, торжество, урок тощо. У словниках на початку вони впроваджуються обережно, напр., у РУС подано: училище - школа, училище з новим словом на другому місці, але далі йде приклад артиллерийское училище, і тут уже маємо тільки один переклад: артилерійське училище; таксамо живопись - живопис, малювання, малярство, де традиційний український відповідник аж на третьому місці, але в прикладах уже фігурує тільки російське слово: школа живописи – школа живопису і т. д." (https://r2u.org.ua/node/111).
+ + +, Русине!
І Шевельов хибив.
Лишень Ви ніколи не хибите?
По вашому, українці споконвіків вживали слово "училище", але щораз його забували, коли Грінченко став робити свій словник, а потім прийшов дядько Сталін і всі це слово як пригадали одночасно?
Чому ни, хиблю й я.
І словацьке učilište, чеське učiliště суть із росийської?
Инші мови, нехай і споріднені, тут ні до чого. У кожної свої мовні засоби. Кожна йде своєю дорогою.
Коли в давніших словниках нема "вчилища", а Шевельов каже, що його запровадили за Сталіна, то навряд він тут схибив. If it looks like a duck...
Те, що слово стало активно повсюдитись за Сталіна уже "на певні роздуми наводить", адже так?
Та й чому вирішили, що "училище" має бути "університет"? Є ще купа і маленька горстина товків, які це слово би могло здобути, для чого робити ідентично російській мові?
Русине, +
Але коли доста прикладів у самій руській слідує способу словотвору на передачу значення місця чепенем -ище, то про яку "іншу дорогу" Ви мовите?
Про ту, що в українській мові цим способом не утворюють од дієслів назвищ робочих чи службових місць. У словах "сироварня", "виноробня", "посудомийня", "воскобійня", "ковальня", "пральня" й т. ин. ужито иншого суфікса.
Творить назви місця. Навчальний заклад не є "робоче" чи "службове" місце, а місце (-ище) навчання (від дієслова вчити).
Та й не вигадуйте, аж такого специфічного значення як "службове" чи "робоче" -(ль)ня не має.
Людина, що робить головою, служить. Учителі теж служать. Вам навели силу доводів за хибність Вашої думки. Sapienti sat. На цьому розмову закінчую.
Єлисіє, що слово "логічне" не означає, що воно "питоме". Російська мова є, що б не казали, не хаос, там теж є своя логіка, і ніщо не стояло на заваді, щоб в російській мові якось цілком слушно за логічними законами стали використовувати логічне слово, яке лишень в часи СРСР перенесли на Україну.
Так можна кожен росіянізм захистити тим, що глянь логічно ж.
- Росіянізм
Більше пасує до педагога
Від чого є?
Напевно пов'язане зі словами на 1389 сторінці Словник Срізнівського...
Можливо слово це використати інде потрібно.
Ясно, та къзнослwвьіє там є за τεχνολογία, від къзнь τέχνη, τεχνική.
Від "просвіта", чи "освіта" зі суфіксом "-ниця", який часто творе тями місць.
Слово з таким словотвором має доволі загальне значення, просвітою займаються й звичайні школи, та гадаю при вузькому користанні така загальна тяма зійде. Можна перегукувати для себе з сполукою "вища освіта", а звідти з "вища освітниця".
Міна до "просвітниця; освітниця" зі суфіксом "-ня". Читайте опис там.
Перв-о-учильня.
На зназок вальського (валійського) "prifysgol" <— prif (головний, перший...) + ysgol (школа).
Для тих, кому надто довго: 4-ри склади проти 5-ти в "університет".
Вища просвітня/освітня; вища просвітниця/освітниця.
Дивіться опис під "просвітниця; освітниця". Тоді "(пр)освітня/(пр)освітниця" є за будь-який заклад навчання.
Особисто до вподоби "вища просвітня/просвітниця" через більшу милозвучність, оскільки немає накралання голосних "-ао-", які не кожен мовець знає як милозвучно вимовити. Проте, "вища освітня" здається міною, яка має найбільшу можливіть прижитися через схожість зі сполукою "вища освіта" та жіночою міною сполуки "вищий освітній".