Очевидно, що на перший.
я так розумію, що доконали вже тому й докін, не від коня ж
Тоді вже для арґументу. Факт - це те, що не підлягає сумніву, истина.
псл. činъ «порядок, лад; належний спосіб; обряд; те, що пов’язане з обрядом і порядком: зброя, праця, дія». До речі, в Україні є орден: "Чин свято́го Васи́лія Вели́кого". Ще звідтоді, як була церковнослов'янська, то "орден" часто перекладали словом "чин".
Від "бути", версія на переклад ориґінального латинського factum — "зроблене".
В ЕСУМ у статті «діло» зділку наведено зі значенням «факти».
«Не можна сперечатися з відомостями»(фактами)
«Ви можете спробувати поставити на коліна всю свою сім'ю, але не відомо, чи всі під вас прогнуться»
«Це безсумнівна яв»(безперечний факт)
«Ви можете спробувати поставити на коліна всю свою сім'ю, але не явно, що всі під вас прогнуться»
Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого-небудь; підтвердження.
СУМ.
«Ви можете спробувати поставити на коліна всю свою сім'ю, але не достовірно, що всі під вас прогнуться»
Те, що вдіяне або після вдіяного. Факт (подія, почин) - це частинка дійсности, наприклад, історичної. Учин - дія, що відбулася. Діло або поправ, поправа (після справленого, тобто, вчиненого).
Вже існуюче слово, значення якого можна обмежити від "факт, що є єдиноправильним" до просто факт, оскільки для попередньо слова існує слово "правило"
Істинний -- запозичення з церковнослов'янської. Українською "истній" або "істній".
goroh.pp.ua: истина#21696
фактор
Від ист- в істній, істий, істота тощо, точніше від друс. прикметника истъ »істий, справжній, фактичний, дійсний«, творений іменник парадигматичним чепенем -ь (відміна: путь, кість, знать).
Дивно що ви пурист даєте ість. Знаю, пуристи сильно стоять за те, що слова інший, індик є російськими, а на початку слова давнє и має лишатися - хоч трохи смішно відроджувати таку давню практику, ніхто ж не буде говорити Индик, що би хто не говорив, та мені якось паралельно, хай кажуть як хочуть, мова це живий організм, який постійно розвивається. Слова вино та хліб є запозиченнями, не викидати ж їх.
Насправді безліч людей вимоляють індик, як индик. І треба розділяти, розвиток живої мови від багатостолітньої окупації внаслідок якої мова була неприродньо змінена. Чехам же вдалося привчити своє населення до прадавніх слів, євреям вдалося відродити мову якою давно ніхто не говорив. Отже все можливо!)))
Та мені до дупи, найшли проблему, індик, индик, така маячня, ніби мову то змінить, взагалі срати, хай як хочеться так і кажуть.
Що дійсно важливо це міняти імена людей та власні назви. Смїшно як брат Капранов каже про московитів, а сам має російське прізвище. Я власне тому й про цей сайт згадав, що мене повідомили - Тут нарешті можна додавати власні назви!
Я дуже зрадів, бо це найважливіше. Індик, индик, яка в сраку різниця, коли в нас Антоші та Альоші вчаться у школах з Альонами та Машами? У місті Днєпр.
Не погоджуюсь з вами, Данієле.
Уявімо ситуацію: ви, та ваша область говорите іспанською, але тут приїздять італійці та починають змінювати мову. Замінюють слова, міняють звуки та закінчення на ті, що ближчі до італійської. Вам це не подобається, але вас ніхто не питає, а якщо надто галасуєте, то з вами розправляються. Проходить менше століття й італійці йдуть геть і тепер у ваших дітей є можливість відновити мову якою вона була. Чи будуть вони це робити? Чи це потрібно? А якщо б пройшло 200-300 років, чи потрібно було б це тоді робити? З одного боку відповідь проста, а з іншого складна.
Але от шо я скажу, для мене самого индик чи инший це щось незвичне. Те саме й до чесности, гідности, любови. Але, наші люди так говорили менше ста років тому. А вирішили змінити це не вони, а їхні вороги. І не тому що так краще для нашої мови, а тому що їм просто було смішно що в українській на початку слова є звук и. Ну й за політикою зближення братніх мов вони це змінили.
Як на мене, чи подобається нам це чи ні, ми повині всвідомити, що це була насильницька та неприродна зміна до нашої мови й ми зобов'язані повернути слова до такого вигляду до якого вони повинні бути. Не варто забороняти казати індик, інший, чи любові, але й забороняти казати, чи насміхатись з индика, иншого, чи любови також не варто.
Чудові слова!
+
Звучить надто вже по-староцерковному.
Істина, істота, існувати.
Думаю ь там зайве.
Можливо іста?
??
Meity, leuty, xwty, récy, nwcy, põty, bély, zelèny, tény, lény — zuõcẽty Uam "po çercòunomou"?
Ні, зовсім не по-церковному. Звучать гарненько. А от ість, житійо мойо звучить.
Не до всіх значень личить.
Зібрання фактів — зібрання істів?