Матеріали до словника давньо-руської мови І.Срізнівського, том. II, стор. 216-218, статті на слова мъıслити, мъıсливъıи "logikos", мъıсль, мъıсльнъи с грецьким перекладом "logismou", "logismos".
Матеріали до словника давньо-руської мови І.Срізнівського, том. II, стор. 216-218, статті на слова мъıслити, мъıсливъıи "logikos", мъıсль, мъıсльнъи с грецьким перекладом "logismou", "logismos".
Так і є
Словник української мови 1927-1928рр. Б. Грінченка, 3-тє видання.
Висно́вувати — выводить, вывести заключение.
завжди думав що від "мірка" й міряти - у "міркувати"
Він так міркує , така його мірка міряє визначає.
Особисто я так вважав і вважатиму, ОСОБЛИВО, взявши до уваги глибинний запас нашої мови, на ЯКЕ МАЄ ПРАВО КОЖЕН УКРАЇНЕЦЬ - а не навпаки
· помірковані дії - це як зважені обдумані
іздум
іздуміж
іздуміжно
вихід із думи, мислення
/
М.С.Я.
думка у потік сходження до розумного, закономірного;
ллється як є/як має бути
- без протиріччя, помилковості, іллогічності
/
(М.С.Я.)
теж є логіка
/
витік з думки, мислення.
"у нього таке здум'я"
"у неї відчутно - інше"
Наступне набуте значіння:
"Ви знаєте, це логічно, спершу підготуватися, перш ніж робити наступний крок плану/задуму." /розумно/
"В чому тут логіка?" /розум/
"Те що ти зробив, доволі логічно" /розумно/
"Це вже жіноча логіка, чоловіча ж - інакша"
/розум/
Від «судити» — складати думку про кого-, що-небудь, робити висновок щодо когось, чогось.
вірний хід думок - логічний хід думки
/
(М.С.Я.)
вірний хід/напрям думок/думки
/
"У неї своя вірність"
"..а у нього - своя"
(автор думки, вірності - М.С.Я.)
Відповідність - логіка
,
Невідповідність - іллогічність
думолинство
дума лине у напрямку
у нього таке думолійство
Саме для цього значення, хоча мабуть теж тільки іноді
У значенні глузду, сенсу чогось. "А в чому зміст твоїх дій?" = "А в чому логіка твоїх дій?"
Вірність
/
Йделійство
/
Улійство
/
Відповідність
______________
вірний хід/напрям думок/думки
/
"У неї своя вірність"
"..а у нього - своя"
(автор одвірності, відповідності - М.С.Я.)
МІРКУВАТИ
завжди думав що від "мірка" й міряти - у "міркувати"
Він так міркує , така його мірка міряє визначає.
Особисто я так вважав і вважатиму, ОСОБЛИВО, взявши до уваги глибинний запас нашої мови, на ЯКЕ МАЄ ПРАВО КОЖЕН УКРАЇНЕЦЬ - а не навпаки
.
· помірковані дії - це як зважені обдумані
sloveisna
/sloˈʋisnɑ/
Por. drous. ‹slovésynu› ‘λογικός, разумный’ (tacoge: ‘словесный, словами выражаемый,́одаренный даром слова, духовный’; Sriezn., Yznadobui), ‹slovésynoye› e i u znaceignie ‘ròzoum; λογικόν, ratio' (tamge v. i pricladui). Tvar ‹sloveisna› e tou ròzoumieti he pœdstavóuleigne pricmétui ‹slovesen, sloveisna, sloveisno› œd perviesnoho *‹sloveisna riecy (móuva)› ci *‹sloveisna muisly›, por. *‹λογική σκέψη› ci *‹λογική φροντίς› ci *‹λογική ομιλία› ci *‹λογική αγόρευση›.
Yzcloneigne e za uzoromy imén pœdstavui (rõca, noga, vina, douma):
eid.:
cyto? — sloveisna
ceoho? — sloveisnui
ceomou? — sloveisnie
ceimy? — sloveisnie
cimy? — sloveisnoiõ
mn.:
cyto? — sloveisnui
ceoho? — sloveisen / slovesen
ceomou? — sloveisnam
ceimy? — sloveisnax
cimy? — sloveisnami
dv.:
cyto? — sloveisnie
ceoho? — sloveisnou
ceomou? — sloveisnama
ceimy? — sloveisnou
cimy? — sloveisnama
Se slovo mogé dieiati i he pricméta ‘logical’: ‹sloveisen/slovesen› ‘λογικός', ‹sloveisna› ‘λογική’, ‹sloveisno› ‘λογικό’, i sèsi tvarui e yzclaniati he imena pœdstavui, otge, pro nastoyõ: ‹ynui sloveisnui pameati› ‘of a logical memory’, ‹ynomy sloveisnomy cinomy› ci ‹ynoiõ sloveisnoiõ põttiõ› ‘in/by a logical way’, ‹yna sloveisna zaverttia› ‘of/from a logical conclusion’ ipr., ale u vuituicenovie (definitive) znaceignie he vuituicenovui tvarui pricmét, pro nastoyõ: ‹sloveisnuimy cinomy› ‘by/with/in the (this, specific, mentioned/said/named) logical way’, ‹sloveisnoho zaverttia› ‘of the (this/that/said/specific/named/mentioned) logical conclusion’ tc.
Znaceigne ‘logic, logical’ ou seoho slova e viedomo ne ino u drous., ale i u [novo]rousscœy móuvie, por. Gelex. (II 884—885) ‹словесний› ‘beredt = meaningful, meaningfully’.
Ваше 'о' не відбиває чергування з 'і'? На пр., як напишете "прислівник"?
»Ваше 'о' не відбиває чергування з 'і'? На пр., як напишете "прислівник"?«
‹prislœunic›
Ta ceomou puitayete?
A cestno, niesmi pèuen ròzoumieti Vache puitagne. Puitayete ci ‹o› (pisymea) ne slougity zastõpati nadzveagymea |ʉ͡ɶ|? Ni, ne slougity. Pro te slougity pisymea ‹œ›.
От, мені цікаво, чому "sloveisna", а не "slœueisna" чи "slœveisna".
r2u.org.ua: метикування
goroh.pp.ua: міркувати
Матеріали до словника давньо-руської мови І.Срізнівського, том. II, стор. 216-218, статті на слова мъıслити, мъıсливъıи "logikos", мъıсль, мъıсльнъи с грецьким перекладом "logismou", "logismos".
Хіба кінцеве "-иво" в мові сучасній (не давній) не вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво?
Логіка це і є продукт мислення.
Не продукт, а спосіб мислити. Тож суфікса вжито не доречі.
У суфікса *-i-u- нема специфичної конотації ни до "способа", ни "продукта". http://oldrusdict.ru/dict.html#: вариво, огниво, круживо, прѧдиво, кладиво, молозиво, сочиво, сѣчиво, лезиво. Різницю, судячи з порівняння форм д.-рус. и н.-рус. між значеннями сього суфікса з одного боку на позначення "продукта", й з другого "способу", творить наголос, відповідно на корені, та на самім суфіксі.
Підпираю !
Чудові звісно слова, але хіба ж наша мова це Давньоруська? :)
Ne daunya roussca, ta iz yeyui cerpaiemo.
Як буде похідний прикметник на кшталт логічний?
Muisliu.
Зладне мисливо. Ви ж не кажете "логічна логіка" :)
"Я розумію хід твоїх думок"
-
ОСЬ ТАКІ ТО ПИРОГИ
Вірність
/
Йделійство
/
Улійство
______________
вірний хід/напрям думок/думки
/
"У неї своя вірність"
"..а у нього своя"
_______________________
_____________
___
(автор відповідних М.С.Я.)
Логічно?
Логічний-Мисливий?
🤔