Як це просто так?
безпу́тиця «погана дорога, бездоріжжя»
зне́путити «збити з дороги, збити з пантелику; збитися з дороги; зіпсувати»
напути́ти
напу́чувати
не́путити «заважати, перешкоджати; збивати з дороги, непокоїти, хвилювати; псувати, розбещувати»
обезпу́титися «стати слабким, незначним»
припу́чений «улаштований, навернений»
пут «путь»
пути́вець «польова дорога, путівець»
пу́тик (зменш. від путь)
пути́на «путь»
пути́чка «стежка»
пути́ще «польова дорога»
путува́ти «їздити, подорожувати, мандрувати»

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Пути́вець, -вця, пути́мець, -мця – проселочная дорога.
Пути́на – сосуд для молока.

Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору
Пути́вель, -вля, -влеві, в -влі (м.)
пути́вельський, -ка, -ке
Пути́вельщина, -ни, -ні
пути́[і́]вець, -вця; -вці, -вців
пути́вка, -вки, -вці; -ти́вки, -вок (яблуко)

Пути́[і́]вець — тобто це одне слово. Хай навіть можна і -ів-, і -ив-, вони ж однакові, яку різницю значень можна цьому приписати

Або це те саме слово з новим значенням (то й пишіть так саме), або інакше слово (хоча б одну іншу морфему), не треба штучно однією буквою розводити

Добродію Володимире... Я вже й не знаю, як пояснити цю нескладну, здавалося б, річ.
Почнімо з того, що подано в словнику.
Чому И й І тут подано яке взаємозамінні? Тут я б висунув 3 припущення.
1) Сплутання внаслідок неоднорідності запису /и/ й /і/ в давніших правописах. Тобто, наприклад, хтось записав слово "путівець" через І, інший — через И, маючи на увазі ту саму вимову. Я б не розглядав таку можливість тут, але й не виключав би, про всяк випадок.
2) Теж малоймовірно, але теж я б не виключав зовсім: виникнення, наприклад, "путИвець" від "путІвець" у, наприклад, північних говірках, де І, особливо ненаголошене, наближається до И, а подекуди й злилось із ним. Узагалі /і/ й /и/ — досить близькі звучини, тому не раз сплутувалися; /и/, як зазначив Ю. Шевельов, до речі, найменш стійка голосна звучина з 6.
3) Оце особисто я вважаю найправдивішим. "ПутІвець" і "путИвець" — різні слова з різними складницями(морфемами), -ів- та -ив- відповідно, але з близькими або однаковими значеннями. Вони так відрізняються тільки досить близькими звучинами, тому, можливо, їх сприйняли як дві відміни одного слова й записали як одне. Це і є вміння обробляти відомості в словниках. Взаємозамінність (припустімо) слів укладачі чи то для простоти, чи то вважаючи, що читачі зрозуміють, чи то ще з якихось причин звели до одного слова з різними буквами.
Добродію Володимире, Ви ж усе правильно спершу написали: не можна просто замінити І на И.
Тут може бути -ів-. Тут наче ж може бути -ив-. Але це різні складниці. -ив- — це не -ів- із заміною І на И, як думає д. Ярослав.

Не знаю, нащо ви це пояснюєте, я тільки написав, що мені це не подобається в будь-якому разі

Романе, у Вас можливо все — визріляльник, довсот, частковина — а іншим зась 😁🤦🏻‍♂️
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Пути́вець, -вця, пути́мець, -мця – проселочная дорога.
Пути́на – сосуд для молока.

Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору
Пути́вель, -вля, -влеві, в -влі (м.)
пути́вельський, -ка, -ке
Пути́вельщина, -ни, -ні
пути́[і́]вець, -вця; -вці, -вців
пути́вка, -вки, -вці; -ти́вки, -вок (яблуко)

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Пу́т, -та, м. = Путь. Вх. Лем. 459. Ум. Пу́тик. Вх. Лем. 459.
Пути́вець, -вця, м. Проселочная дорога. Борз. у. Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. Г. Барв. 443. Ум. Пути́вчик.
Пу́тик, -ка, м. Ум. отъ пут.

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Уѣ́зженная д. = уте́рта д., (узенька) = шляшо́к, сте́жка, пути́вець. (С. Л.).
Доро́жка, доро́женька = 1. дорі́жка, дорі́женька, сте́жка, сте́жечка, шляшо́к, пути́вочка (Черн. Ніс). — Циганка воріжка, а до тїєї, та циганочки втоптана доріжка. н. п. — Через гору стежечка до мойого сердечка. н. п. — Як загубиш шлях, то й стежки не найдеш. н. пр. 2. дорі́жка, сму́жка (в панчохах або в якій тканинї). 3. жолобо́к, рівчачо́к (вирізаний в дошцї).
Тропа́, тропи́на, тропи́нка, тро́пка = сте́жка, сте́жечка (С. З. Л.), пути́вець. пути́вка, пути́вчик, слїдка. — Через гору стежечка до мойого сердечка. н. п. — Ой знати, звати, в кого єсть дочка, втоптана стежечка під віконечка. н. п.
Я́блоко = 1. я́блуко, овоч, Pyrus malus L., різні сорти: буцївка, зимни́ця, кармази́нка, кри́мка, оли́вка, опо́рти, пути́вка, саблу́ка, цига́нка, шкля́пка. — А яблука усе путивочки, оливки, шклянки, опорти. Кн. — Парис пріямове дитятко, путивочку Венері дав. Кот. — Я́блоко отъ я́блони не далеко́ отко́тится = яке́ корі́ння, таке́ і насїння. н. пр. 2. Я. земляно́е = д. під сл. Земляно́й. 3. Я. любо́вное, Solanum Lycopersicum L. = баклажа́ни. С. Ан. 4. Я. Ада́мово = д. під сл. Ада́мово. 5. ба́нька (в оцї).

Романе, Ви знову сіли в калюжу 😝🤦🏻‍♂️

Так воно ж при цьому міняє свою семантику, яка вбирає в себе вже нову тяму

Добродію Єлисію, Ви взагалі читали те, що я написав, чи так, навмання відповіли на мій відгук, не читаючи?
Тут, наскільки я розумію, -ів- походить від -(ь)ов-, І тут ніяк не може перейти в И (крім, хіба, деяких говірок, що мене ніяк не цікавлять тут зараз). Я написав: "І байдуже, що -ив- тут бути так(!) не може". Як "так"? Так, як написав д. Ярослав: "Чому И замість І? Бо й так багато чого з І: путівник, путівня тощо. А тут незаймані слова". Тобто він вважає, що можна, якщо заманеться, замінити І на И. Ви з цим згодні?
За теорією ймовірності (чомусь мені пригадалося щось там про нескінченну кількість друкарських машинок... ну, надіюся, Ви зрозуміли), інколи дурня, яку пише д. Ярослав, зовні збігається з чимось можливим. Чи може тут бути наросток -ив-? Та наче. Але це зовсім інший наросток, а не той же -ів- з И замість І.

Усю дурню д. Ярослава, де И — частина явно інших складниць (-ик-, -ин(а)-, -ищ(е)-, -иц(я)- ) я й дочитувати не буду

Добродію Єлисію, коли я писав про те, що Ви пишете "не дуже мудрі речі" (за що ще раз прошу вибачити), я мав на увазі ось що.
Я не розумію, це я аж настільки незрозуміло викладаю свою думку, чи це Ви не розумієте, чи не хочете розуміти, чи не намагаєтеся (наприклад, читаєте поспіхом, через що пропускаєте важливе).
Іще раз: я не писав, що И там не може бути взагалі. Я написав, що И не може бути ТАК, тобто не можна просто взяти й замінити І на И: И тут зовсім іншої природи, це інша складниця (морфема), а не видозмінене І

Якусь дурню написали. Навіщо було скільки слів писати ні про що. Єлисій чітко написав: "otge Roman2 opeaty pisché blõd".
Тут навіть не треба нічого коментувати 😁🤦🏻‍♂️

Д. Романе, а Ви хочете знову прочитати: "otge Roman2 opeaty pisché blõd"?
🧐🤦🏻‍♂️

Якщо Ви чогось не тямите, то питайте, а спочатку перечитайте. Може, дійде якось. Хоча дуже сумніваюсь. Там біба-біда.
Що значить, "що можна просто замінити І на И, вважаючи, що це те саме?"
Хто сказав, що те саме?
Ви сказали, що тут -ив неможливе. Вам сказали, що написали дурню. До чого тут те саме? 🧐🤦🏻‍♂️

Зараз прибіжить щоб НАГАДАТИ невігласам, що на украінском правильно тільки "вирій"

Пані Кароліно, Ви згодні з дурнею д. Ярослава про те, що мінення і~и~ви в слові "вирій" (тим, хто спроможний розуміти хоч щось, нагадаю, що це властиво звучині /і/ НА ПОЧАТКУ СЛОВА) дає підстави вільно міняти І на И в суфіксі -ів- (який, нагадаю, через ікавство те саме, що -ов-)?
Якщо так... я нітрохи не здивуюся. Ба більше, здивуюся, якщо це НЕ так

У Вашій місцині кажуть "мінення"? В якому значенні?

>і~и~ви в слові "вирій"
😆

>і~и~ви в слові "вирій"
😆
Недоречний сміх без причини -- ознака відсутності будь-яких доказів і невміння вести розмову належно.

"У Вашій місцині кажуть "мінення"? В якому значенні?"
Утворено від "мінитися"
"Мінитися" вживають у значенні, наприклад, світитися різними цвітами, то одним, то іншим, переливатися (про цвіти).
Тут "мінення" можете розглядати як спробу перекладу "варіювання" (пор. "варіант" -- "(од)міна" в перекладах).

Та то тільки д. Роману можна щось міняти-мінити-мінувати, а іншим зась 😁
І тільки д. Роман пише недурню, інші тільки дурню 😝🤦🏻‍♂️
Д. Романе, "якби ви вчились так, як треба, то й мудрость би була своя. А то залізете на небо... " 🙄

Д. Романе, замість того, щоб усіх в чомусь звинувачувати, вчіться, як правильно словотворити, щоб потім не заздрити й не вигадувати різних покручів 🤷‍♂️😋
Ви зі своїм "неможливим -ив", сіли в калюжу, а тепер намагаєтесь усіляко викручуватись, як вуж на сковорідці 🤦🏻‍♂️