Індукція — процес судження, котрий досягає висновку, що при наявному стані знань є напевно істинний, але не гарантує його.
Приклад вживання
Деякі філософи вважають термін «індуктивна логіка» непорозумінням, оскільки істинність індуктивного висновку не залежить від законів формальної логіки, котрі є за означенням дедуктивними.
Желехівський (том I, ст. 407) з-поміж інших значень сего слова дає й "Induction", так само в Кримського/Єфремова (r2u.org.ua: ?ндукц?я) є "навід" за моск. "индукция", "наведение" (филос.).
Желехівський (том I, ст. 407) з-поміж інших значень сего слова дає й "Induction", так само в Кримського/Єфремова (
r2u.org.ua: ?ндукц?я) є "навід" за моск. "индукция", "наведение" (филос.).
++
Чому так?
Гадаю, що дослівний переклад, хоча тоді підійшло б дужче, мабуть, таки "увід".
То чому так?