JAWA w naszyh słownykah ce nasampered: 
r2u.org.ua: ява. Razom z tym, słowo fajne: i stysłe, i zrozumiłe, i, można skazaty, модна‑маладьожнає! :) Toż ciłkom można jogo sprobuwaty na błyźkosliw do «oficijnoji» DIJSNOSTY sprobuwaty! Plusuju.
Ałe ne zabuwajmo pry ciomu, sczo JAWA — ce прєдставлєніє (пєрвоє, втароє, etc.), sebto Dija Persza, Druga w «dywydli» ;0)))
Гоже, як на мене. Реальність - ява, «в реальності» - на яв[-і/-у]: від прасловʼянського відтвореного «*na (j)avě».
Я пропоную синонім
Вивести на явність. - все збігається
А буття - то є те, що буває. Порівняй навіть тями слів really and reality. Really - то є "насправді", тобто буває. І НЕ кажіть, що я вдаюсь перекладу. Як ви можете побачити, то НЕ є перекладом, а лише сприйняттям тями.
Буття - то є коли собака біжить, дитина плаче, вітер дме. Існує дещо, що доповнює буття і то є доповнене буття = доповнення до буття. Уявне буття.
ЕСУМ: і́стно – «справді»; и́стний – «справжній, дійсний;
-
Xotcha SISM i tóucouié he »‘справжній, дійсний’«, ta tó e scorieye *‘authentic, identical to an original’, neigy ‘realis = situated in reality’. Na tó cazié ne ino istoslœuye slova ‹ist, ista, isto› œd *ys *‘that, that one; which’ ta *tu, *ta, *to *“that”, si riecy *‘that that, that which = that very’, ale i, p. n., znaceigna ‘дуже подібний’, ‘точнісінько такий’, ‘точнісінько так’, ‘точно, так точно’ ou tvarœu ‹и́сний›, ‹исні́сінький›, ‹исні́сінько›, ‹и́сно›, ‹сні́ський›, ‹сні́сько› u slœunicou govorœu Boucovinui — iz ogleadomy na istoslœuye, tout e godie móuviti o utorinnosti znaceigna.
Za ‘realitas’ cde lieple pravity slovo ‹riecevœsty›, œd slova ‹riecy›, ci ‹dietielnœsty› (za d.-rous. ‹dietiely›; ne plõtati iz ‹dieteil› ‘actor, factor, creator).
Slovo ‹isten› e radieye zasterégti tacui pro poem ‘identicus, identitas’ ouge pro sõmnieunœsty rœdnosti slova ‹totógen› u rous., ‹isten› bõdõtchi za pèuno rœdno, a ciouttié ‘identical(ly)’ e ou'ho dobrie suviedceno (v. ↑).
Zgoden, cyto sey corein dobré seadé i na peréclad slœu na 'ident-', ta xay tamo yac, yeoho znaceignevaia mœcynœsty vuischa. Pro sé caziõty xotcha b’ znaceigna, zaznacenœi za slovami seoho corenia u slœunicou I. Kértcha:
истность f ЛЧ = действительность;
истный adj БГ ЛЧ = настоящий, действительный;
истні и вымыслені речі = реальность и вымысел;
истноє мено Алберта Дюрера было Айтовшій [Чпй] = настоящее имя Альберта Дюрера было Айтоши;
adv [Дхн]
истно = конечно, действительно; небось; обязательно;
Tamge i vidno rœzniçõ — za osnovoiõ 'istn-' zaznaceno znaceigne "real, valid", a za neròzxirenoiõ osnovoiõ 'ist-' zaznaceno tocyno znaceigne "same, identic", porœuniay:
истый adj АГ БС ЕБ ЛЧ = тот самый, тот же; именно тот; настоящий, доподлинный; определённый; истый;
истый истучкый = чистейший;
adv
исто = действительно; наверняка; доподлинно;
исто то = то же самое;
так исто = точно так же;
исто знати = доподлинно известно;
так исто са на серединї зробила злучка, обы были два кунцї на мотузу [Глґ] = точно так же в средине делалось соединение, чтобы там были два конца верёвки;
Otoge, ne baciõ problemui ougivati togog’ samoho, istoho (😉) corenia na peréclad i teamui "realnœsty", i "authenticynœsty, identicynœsty"
ЕСУМ: Віру́тний – «дійсний, справжній».
goroh.pp.ua: віра
истота
ystota
Від ‹ист›–wirklich; real.
Спасибіг!
Ю. Шевельов приписує сий наголос вин. паду( від первинного: (имен.)*-atá:(вин.)*âtan) як поширений на йні. Наскільки я вїм, суть и кілько имен из поширеним наголосом именівного пада:біднота́, чорнота́ т.д. Чи думаєте Ви то може бути наголос из лядскої? (Історія Української Фонології(ст. 163))
»Чи думаєте Ви то може бути наголос из лядскої?«
Гадаю, що могла датися взнаки, але, як Шевельов товмачить сей наголос, як поширення з винівного падежу, то можна й не вдаватися до гадки щодо лядського впливу 🤓
Глибокий внутрішній
струс
мовби відкрив йому очі ширше на світ,
На саму сутність.
/
Виявлено, що "сутність людини", це ті характеристики, які дають можливість виокремити людину серед інших живих істот. В цьому контексті, сутністю людини буде її духовність, яка, актуалізується завдячуючи самосвідомості й виявляється у здатності людини виходити за межі природного існування
хто б міг подумати, що таке можливо,
а це вже давно дійсність / реальність
/
Дійсність є такою що..
/
така наша реальність дійсність
riecevœsty
/riˈt͡ʃɛβ̞ystʲ/, /riˈt͡ʃɛβ̞ʏstʲ/, /riˈt͡ʃɛβ̞ʉstʲ/
/riˈt͡ʃɛβ̞ʊstʲ/ (Lémcovina)
/reˈt͡ʃɛβ̞ᵘɵstʲ/, /reˈt͡ʃɛβ̞ɥ͡ɪstʲ/ (Cernigœuscina, Pœltauscina, Cuyeuscina, Uzx. Poliessie)
/reˈt͡ʃɛβ̞ᵘɞstʲ/ (Zax. Poliessie)
___
Xotcha ou Gelexœuscoho (Gelex. II 808) e riecevœsty tóucovano niemeçscoiõ he ‘Gegenständlichkeit ( = objectivity)’, ono imé scorieye znaciti ‘Realität, reality’, za ‘Gegenständlichkeit, objectivity’ bui radieye boulo œd ‹protimét›, pœdperxi ròzsœxxié (dichotomy) ‘object — subject (pœdmét), por. i gr. υποκειμενικότητα (subjectivity) — αντικειμενικότητα (objectivity). Riexivo beztóucovo e ymati slova za ‘objectivity’ ta ‘subjectivity’ œd rœzen coreneu.
Oge ‘reality’ e œd lat. ‹res›, to lat. ‹res› e dougye mnogoznacyno, ta ci ne u usiex znaceignax teacné znaceignam slova ‹riecy› u rous. ta d.-rous..
«Синонімом поняття „реальність“ у повсякденному вжитку часто виступає поняття „дійсність“, однак, наприклад, у філософії діалектичного матеріалізму дійсність визначається як філософська категорія, що протиставляється можливості, тобто дійсність – це реалізована можливість».
Не дуже зрозуме̂в про філософію, але «реалізована можливо̂сть» легко стаје «здо̂јснена можливо̂сть».
Іще «до̂јсн-» є і в науце̂: до̂јсні (real) числа.
У цьому випадку справджена чи втілена можливість
хто б міг подумати, що таке можливо,
а це вже давно дійсність / реальність
/
Дійсність є такою що..
/
така наша реальність дійсність