Спит, -ту, м. 1) = спиток. 2) Разспросы.
Спиток, -тку, м. Проба, испытаніе. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55816-spyt.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55821-spytok.html
Не знаю чи слово "іспит" є старослов'янщиною, та "спит", "спиток" суть слова ладні.
+
Не ганьбіться й не марнуйте часу на Словотворі, а повертайтесь одразу до первого класу школи.
В чому ганьба пояснити можете?
Бо на мою думку, це ви ганьбитеся власною агресивною пустослівною манерою мови: безпідставні звинувачення, приниження без жодного сенсовного-вартісного вкладу до обговорення, та ще й з московисизмами: „первого” — за собою слідкуйте, перш ніж на когось кидатися без адекватної причини, а ще краще думайте, чи ви цим випадом щось вартісне привносите до теми обговорення. …
– От і піди ти з Колісником. Первий він чоловік на увесь город, – казали заможні хазяїни-ремісники. (Панас Мирний)
Побачимо, як вони вас приймуть, що говоритиме вам, як обійдеться з вами цей Олесин дядько в первих, - говорила Павловська, вдягаючись в жупан. (Іван Нечуй-Левицький)
Перва книжка про Южну Русь випущена з цензури 5 ; оце поїду до Блатенська та й надрукую хутенько. (Пантелеймон Куліш)
У слова, що я його подав, подано й поясніння з Грінченкової словниці. І дарма, що сама сполука із словницею вже не діє. Ви, як не вірите, могли б були дать собі трохи труда знайти й вивірить ці відомості замість бовкать щось не до ладу: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55818-spyt.html#show_point; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55823-spytok.html#show_point.
І щодо слова "первий" теж неправда ваша: 
r2u.org.ua: первий.
Що ж до агресивності, чи то пак войовничості, то це ви самі, не знаючи звичайних українських слів, котите тут хвилі войовничого невігластва.
тут нема чого дискутувати, 'екзамен' це іспит.
до: Vadik Veselovsky так, згідний. Але ми мусимо зафіксувати переклад, бо досі часто вживається все таки слово "екзамен".
Як щодо слова залік?
Мені не подобається цей префікс із-/іс-.
Церковнослов’янщиною від нього тягне.
Так і є. Давньоруський префікс "из(ъ)-" перетворився на теперішній "з-"/"с-": из(ъ)горѣти => згоріти, из(ъ)пытати => спитати тощо. Початкове "и" всюди зникло.
Тяжко сказати. У Шевченка подибуємо "ізгоріло", "ізгубили".
Хоч тут я не фахівець.
Це щось зовсім инше. Це так зване приставне (протетичне) "і", що з'являється задля милозвучності, коли передніше слово закінчується приголосним.
Тут "і" не є протеза. Уже'сми Вам о тім писав, а Ви'сте все за своє. Читайте літературу, і з розумінням.
А я пак цього й не кажу. Тож вам таки й переправляю вашу настанову читать розуміючи.
Згідний з Олександором, бо в українській мові немає слова "испытание", що робить поняття "іспит" зайвим.
Іспитанія немає в українській мові але іспит є
Проба
Гммм.
+