Значення слова
Кордон — межа, що розділяє території держав; межа між чим-не будь.
Приклад вживання

Біля кордону відкрили міжнародний заповідник.

Походження

Очевидно, за посередництвом польської мови запозичено з французької мови; франц. cordon «мотузка; шнурок; стрічка» пов'язане, спочатку як зменшувальна форма, з corde «мотузка, канат; струна; тятива».

Перекладаємо слово кордон

грани́ця
36

Загальнослов'янське слово, що широко вживається в українському просторіччі.
Вважаю, що його незаслужено затаврували як, нібито, "суржикове".

Максим 12 грудня 2019
12 грудня 2019

Тоді вартує уже просто "гра́нь" – головна форма. "Гриниця" слово похідне, другорядне.
r2u.org.ua: грань

12 січня 2020

+

14 червня 2020

+++

5 травня 2021

+

3 червня 2021

+

12 лютого 2022

+

26 липня 2022

+

7 квітня

+++

рубіж
20

(рубеж-)
друс. рѫбежь "границя, рубіж, меджа".

אלישע פרוש 3 січня 2020
3 січня 2020

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/52857-rubezh.html#show_point
Але в українській сучасній мові це швидше про щось явне, що можна потримати в руках, не обов'язково про край країни, рубежом може бути і грань столу, для прикладу.

7 січня 2020

Кожне слово первісно значить тяму матеріальну, а абстрактні тями суть від йих похідні.

7 січня 2020

Не сказав би, що "границя" є чимось аж таким абстрактним, як на мене, цілковито матеріяльна річ. Дуже дивно, щоб у праслов'ян не було якогось слова на позначення земель, де живуть чужі племена, мало бути би і в праслов'ян щось на узір "границя", якесь таке слово. Цікаво, як вони могли звати край своїх земель.

12 січня 2020

Було, й не одно: *granika, *rombegyos, *medya, *crayos із окрема.

12 січня 2020

Чому ж тоді не реконструювати їх усі в ориґінальним автентичним значенням?

5 травня 2021

-
Я все ж стою на тому, що це слово в значенні кордону є суржиком. В українській мові рубежами ще до СРСР називали саме грані предметів —
у Словарі Грінченка 1909 р.р. Рубеж і рубіж це 1) Нарез, вырезка, зарубка, 2) Тупая сторона ножа и пр., 3) Край, грань. Серед прикладів «Об піл, об рубіж головкою вдарилось», «У рубежики такого багато пилу понабивалося». Ніякого значення «кордону» немає, а після політики зросійщення тепер ніхто не й назве грані предметів рубежами. Соромно.

Можна посилатися на те, як було у слов'янській мові, але українська мова НЕ праслов'янська і НЕ церковно-болгаро-слов'янська, давні слова розвинули свої унікальні саме для української мови значіння, можна з пінзою в рота доводити, що значення кордон теж є місце, але українські словники свідчать протилежне. Категорично проти суржику. Краще вже шукати вже рідні українські відповідники!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/52857-rubezh.html#show_point

28 листопада 2021

В ЕСУМі в того слова є значення кордону й не згадується про російське походження. Слово є й в окремій статті "рубіж" і під "руб".
goroh.pp.ua: рубіж

29 листопада 2021

Там рідко коли визнається москальський здрій слова.

29 листопада 2021

Ну, то так. Усе-таки, це слово має значення краю, грані, межі, тому значення кордону в тому слові є логічним. Як білоруське "мяжа" (межа), яке ще донині вони використовують для позначення кордону.

12 лютого 2022

+

8 лютого 2023

+

сумежок
15

На Галичині вживають слово "сумежок" для позначення межі між сусідами чи грядками в городі. Це може бути логічною заміною полонізму "кордон".

1 серпня 2019
30 серпня 2019

Прекрасне слово!

23 вересня 2019

+

28 травня 2020

Цісарю та Андріє, дякую за підпору. Від себе додам, що слово досі живе в моєму селі: uk.wikipedia.org: Старі Кути
Також знайшов "сумежок" у значенні "межа між двома городами" на 533 сторінці [Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н. В. Гуйванюк. – Чернівці: Рута, 2005. – 688 с.].

26 березня 2021

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Грани́чный = гряни́чний, суме́жний.

11 квітня

меджа́
15

*med-y-a- (друс. мєжа "границя, рубіж, межа").

אלישע פרוש 3 січня 2020
3 січня 2020

Звідки узяли [дж] на заміну [ж]?
В українській мові ж "межа", адже так?

7 січня 2020

Така бо є первина; в линських говірках доси є меджа; бо *med-y-a- (рідне лат. medium), а не +mez-y-a-; рівніте з: саджа ← *sad-y-a- (вѧт. сажа), ріджа ← *rēd-y-a-. Се є питомий первісний твар.

7 січня 2020

А линські говірки це де?

12 січня 2020

лин "захід" (писали'сьмо про се з Вами же).

30 січня 2021

Єлисіє, чим Вам не спо добі слова північ, південь, захід, схід? Чому незлюбили?

31 березня 2020

В українській мові ЛИШЕ меЖа, саЖа, може у якихось русин інакше, але в українській мові няких меДЖ НЕМКАЄ!!!

5 травня 2021

Русини це і є українці.

5 травня 2021

<Русини це і є українці.>

Не до питання про саму тяму, а до граматики:
правильно є:
Русини й суть українці.
У Вашім реченні суть два підмети: <русини> та <це>, <є> є форма теперішнього часу третьої особи ОДНИНИ дієслова "бути", а твари "русини", "українці" стоять у множині, тому з ними має йти форма теперішнього часу третьої особи МНОЖИНИ: суть.

Конструкція з указівним займенником "це" та формою "є" поруч після смислового підмета є калька вятської – в основі своїй гібридної – конструкції: /підмет/ + <это (и) есть>, де "это" є заступлення дієслова "бути" після того, як дієслово "бути" як зв'язка в вятській мові в подібних реченнях відпало, а потім почало додаватись/відновлюватись. Кривість такої конструкції підтверджує тотожність синтаксису відповідних речень у давньоруській мові, всіх (!) європейських мовах (крім вятської, та з ними руської та білоруської) та всіх инших слов'янських мов.
___
Про вжиток дієслова "бути" в ролі зв'язки:

Сучасний літературний стандарт української мови критикує вживання дієслова "бути" в ролі зв'язки, але така зв'язка була завжди обов'язкова в граматиці д.-рус. мови, є обов'язкова в усіх європейських мовах, й усіх слов'янських мовах (примітно, крім вятської, білоруської та руської). Конструкції без зв'язки дієсловом "бути" бувають и в инших європейських мовах, знані під грецьким терміном "σχέσις ὀνομάτων", що приблизно значить "констатація/стан именників", суть якого полягає в описі речень, побудованих лише з переліку йменників (за замовчуванням сюди тягнуть и прикметники, оскільки останні також належать до йменників, як і числівники та займенники), але така конструкція має в європейських мовах не нейтральний характер, але служить як особливий риторичний прийом. Конструкції без дієслова "бути" в ролі зв'язки бували й у давньогрецькій мові, але в виключних випадках (так само, як особливий риторичний прийом), правилом же було вживання такої зв'язки; правилом є вживати "бути" як зв'язку в відповідних формах и в новогрецькій. Дієслово "бути" як зв'язку не знає єврейська мова (мабуть й арабська чт йинші семитські, але я їх не знаю), але тут слід завважити, що в єврейській мові (принаймні) граматичне вираження дієлова є взагалі відмінне від європейського (навіть будь яке йинше дієслово в єврейській мові не є дієслово в розумінні його в європейських мовах); тому посилання на такі мови (неєвропейські) для аргументації випущення зв'язки "бути" в руській мові я вважаю недоцільним.

5 травня 2021

Спасибі за заувагу, таки щиро спасибі. Я так зосередився на лексиці, що чисто геть знехтував граматикою, а вона таки мабуть сильно покалічена під впливом російської мови. Страшно подумати, скільки ще отакого суржику я вживаю, геть цього і не відаючи.

12 травня 2021

Попрошу Вас трішки детальніше пояснити, яку тяму слід розуміти під «"бути" в ролі зв'язки»? Про те, що речіння на взір "вони росіяни" чи "я друг" чи "він батько" криві і відсутні у всіх європейських мов (крім хіба росіян, а тепер й білорусів та українців), а правильно буде "вони суть росіяни", "я є друг", "він є батько"?

12 травня 2021

Тяма "зв'язка" (copula) значить функцію дієслова "бути", яке повинно зв'язувати підмет зо словом яке його означає чи пояснює.

"Вони суть росіяни" правильно, але в нейтральнім реченні ліпше є: "росіяни суть", без "вони";
не "я є друг", але "друг ім" або "сми друг" – "є" є форма третьої особи однини, а я "я" є займенник першої особи однини;
"він є батько" правильно, але ліпше є: "є батько" чи "батько є", без "він".

28 червня 2021

??

12 лютого 2022

"<є> є форма теперішнього часу третьої особи ОДНИНИ..."

Не лише, й ви це знаєте. "Є" в багатьох говорах використовують і для однини й множини.

Франко "Лис Микита":
"Не один там хід і ґанок,
Ям, скриток чимало є."
(Ями та скритки в множині).

"Захар Беркут":
"- Ей, боярине! Є способи на силу! - відмовив Максим."

14 лютого 2022

Ти приклади в ті питанні значать мало (коли що) яко писани для чинного стану руськи мови, де місця гбанню дієслова "bouti/buiti" не'ма.

У первім прикладі є твар <e> таки на місці, рядить бо й имя в одинині "malo" — підмет. Не слова "yamui" та "scripcui" рядять ту дієслово "bouti/buiti". Рівно й у ставбах "ou [coho?] ne'ma [ceoho – множина]" є підмет "мовчан" але в одинині, бо твар слова/слів у множині (про відсутність чого є мова) є в родові паді й не може бути підмет. Рівно й зо словами "bogato, mnogo, tòrôny, troxa, tyma, coupa, gymenia, sila, póuno, douge" + слово/слова в множині родова паду, дієсловом "bouti/buiti" рядить/рядять не слово/слова в родові паді, а слова "bogato, mnogo, tòrôny, troxa, tyma, coupa, gymenia, sila, póuno, douge", яко підмети.

31 березня 2020

Не перекручуйте українську мову, її не можна насилувати насильно мінятия як вам завгодно, коли по ВСІЙ Україні не кажуть меДЖа, нащо узагалі пришивати їй третю руку?!
Поясніть вже!

29 листопада 2021

Уподоба. Білоруси ще досі вживають "мяжа" як кордон.
http://lang.slovopedia.org.ua/15/53404/221464.html

Але вартувало би дописати, шо то враховує й вимову "межа", а то люди (залучно зі мною) не розуміють одразу.

11 квітня

крайниця
8

ЕСУМ: край: крайни́ця - «кордон».
Щоби не плутати з краєм.

Вадим Мельник 5 серпня 2020
29 листопада 2021

Уподоба.

межа
7
Ні те, ні се 9 серпня 2020
кордон
6

Кордон це питоме українське слово яке набуло функцію маркеру української мови, кордон, цегла, цибуля, дах тощо, такі речі не можна чіпати.

Vadik Veselovsky 2 серпня 2019
3 серпня 2019

Слово "кордон" запозичене з французької через польську, а зайві полонізми підживлюють міт про те, що українська це польсько-російський суржик !

27 червня 2021

Навіщо ви робите маркером чужі слова? геть уже показились.

9 січня 2023

+

10 квітня

Якщо українська буде зручним та ефективним інструментом передачі інформації, то без різниці на полонізми, росіянізми та решту:

У нас є лише здогадка (guess) та припущення, в англійській припущення додатково ділиться на: assumption, presumption, supposition і ще купа додаткових слів, які вони не цураються тягнути в власну мову з усього світу, використовувати, як синоніми, з часом виробляти додаткові значення, відтінки для слів, що робить мову більш лаконічною, точнішою, глибокою, різноманітною, так далі, а з тактикою „собі око виколю, щоб на поляка не походити” ви лише обмежуєте українську мову.

Конкретно в цьому випадку можна використовувати рубіж, як військову границю, кордон, як державну, межу, як абстрактну, границю, як загальну, так далі, а ви вперлися та обмежуєтеся одним словом…

Викидати слова з мови просто по причині їх походження? Це дикунство якесь, не вважаєте? Без ока, зато не як поляк, чи що? Чи в чому логіка? …

Боїтесь, що хтось скаже? Чому? Німці 2 світову влаштували і нічого, живуть — кінчайте з цим: незалежно від гавкотіння собак факт в тому, що українська вже існує, українці вже нею користаються і замість самокастрації заради непохожості на сусідів потрібно навпаки тягнути від них максимум корисного і боротися за майбутнє.

Українська це інструмент передачі інформації, конструктор текстів, наша ціль зібрати його так, щоб він ефективніше допомагав будувати країну мрії, краще служив українцям, які ним користаються: зібрати і оптимізувати в українській все найкраще, до чого зможемо дотягнутися, а не прагнути приблизити мову до манускриптів минулого та уникати похожості з сусідами (ну, що за дурь?).

Що ще можна застосувати для покращення української? — питання має стояти, а не „прокляття, у поляків вже 2+2=4, то в нас має бути 5”. Якщо щось працює у сусідів і може покращити ситуацію у нас — беремо і облизуємось, а не відгорожуємось:

Використовувати твердий знак „ъ” замість апострофа „ʼ” для покращення читабельності та уникнення перемикання вкладок при печаті на клавіатурі — пропозиція заслуговуюча розгляду;
Латинізувати певні літери, як „k”, для покращення читабельності — теж заслуговуюча розгляду пропозиція;
Ще десь є ще щось, чим можна покращити українську, — беремо.

При розгляді будь чого першочергово стоїть питання оптимальної функціональності в цільовій структурі української мови, а непохожість на сусідів та, тим більше, древність розглядаються виключно при інших рівних.

Бо якщо ваша ціль не бути найкращими, а бути непохожими або древніми — ви вже програли.

10 квітня

Не істина в останній інстанції, а лише думка, з якої ви, можливо, можете почерпнути хоч щось корисне.

10 квітня

Вам в клуб любителей общепонятного

10 квітня

Мова — це не просто засіб комунікації; це ідентифікації нас.Ми не просто розуміємо розуміємо сказане, ми ще й розуміємо національність людини (принаймні, якщо ви чуєте, що людина розмовляє українською, ви думатимете, що вона українець)
Я сам далеко не пурист і не бачу сенсу викидати деякі слова з мови.Але ми маємо зробити так, що це все-таки була українська мова, а не чорт його знає що

10 квітня

"Українська це інструмент передачі інформації..."
Неправда, й це не каже моя відчуттєва, патрійотична прив'язаність до нашої мови. Ніхто по правді мову лише засобом не баче. Люди так думають до тієї миті, коли в них мову не відібрати. Мова формує осіб, свідомість, сприйняття світу.

"... краще служив українцям..."
Люди також мають мати трохи поваги до самої мови та її спадщини.

"... з тактикою „собі око виколю, щоб на поляка не походити” ви лише обмежуєте українську мову."
Я сам є проти ретельного чистослів'я, не всі запозичення є рівні й не всі вони непотрібні, але в цьому випадку ми таки обмежуємо свою мову, бо позбулися кількох рідних слів, котрими користалися на позначення кордонів. Нашо питається? Звісно, можемо вживати кілька синонімів для різних забарвлень цієї тями, та "кордону" нам не потрібно, коли маємо стільки давніших відповідників. Отут слова "границя", мабуть, уже будуть цуратися люди з підходом "собі око виколю, шоби на московця не походити". Те слово давнє, але не "древнє"; воно не вимерло бозна-скільки століть тому, а вживається донині.

10 квітня

Навіщо ви ліпите скрізь оте "є"? Мова видається якось робленою, неприродною:
" Я сам є проти" — я сам проти
"Не всі запозичення є рівні" — не всі перейнятки рівні

10 квітня

Ви ж знаєте, шо дієслово "є" досі вживається людьми в випадках, коли воно в літературній мові, як правило, випадає? Неприродньо вам, бо ви, видно, не чули такого. Не судіть лише по собі. Я вживаю її для підсилення. У Біблії також: "Я є Той, хто є" (книга Вихід).

10 квітня

Ні, ну, звичайно, якщо ваша мова — польський суржик, то тоді так 🤷‍♂️

10 квітня

Так само чую від людей з Полтави "був робив", нічого поганого в такій формі нема

10 квітня

@Ярослав Мудров
Як скажете.

10 квітня

Це ж давноминулий час

11 квітня

Був робив — так, давноминулий час
Тільки не зрозумів, до чого тут зайве вживання "є" 🤔

11 квітня

"Був" не є зайвим, тож і "є" не є 😁

11 квітня

Усе-таки не плутайте давноминулий час, який дехто намагається виділяти й в окремий час, із "є". Приклад просто не найкращий

12 квітня

«Навіщо ви ліпите скрізь оте "є"? Мова видається якось робленою, неприродною:
" Я сам є проти" — я сам проти
"Не всі запозичення є рівні" — не всі перейнятки рівні»

«Ви ж знаєте, шо дієслово "є" досі вживається людьми в випадках, коли воно в літературній мові, як правило, випадає? Неприродньо вам, бо ви, видно, не чули такого. Не судіть лише по собі. Я вживаю її для підсилення. У Біблії також: "Я є Той, хто є" (книга Вихід).»

«Ні, ну, звичайно, якщо ваша мова — польський суржик, то тоді так »

«Так само чую від людей з Полтави "був робив", нічого поганого в такій формі нема»

«Це ж давноминулий час»

«"Був" не є зайвим, тож і "є" не є»

«Був робив — так, давноминулий час
Тільки не зрозумів, до чого тут зайве вживання "є"»

1)
Déyeslovo "bouti" e nuiné u USÉX slovianscuix móuvax, coli u receinïé xuibity inxie déyeslovo, crœumy veatscoyui, cinnoyui oucrayinscoyui ta bélorousscoyui. Bé i u dauniorousscœy móuvé œd samoho poceatcou. Bé i e u uséx eurôpscuix móuvax. Bé i u latinscœy ta dauniogrecscœy. I nuiné e u novogrecscœy. Ne'ma móuvui u Eurôpé cde ne boulo bui u receinïé "bouti" coli xuibity inxie déyeslovo. Bez déyeslova "bouti" mogõ u latinscœy, dauniogrecscœy ci dauniorousscœy bouti ino còrôtca receinïa t.z. "tuarcui - (formulae)", napr. porœunanïa: "Sóunçe brat, méseaç sestra". Ta zagalomy usiõdui "bouti".

U rousscœy móuvé bé iz déyeslova "bouti" coristano scrœuzy po uséy zemyé agy do cœunça XVII stolétïa — do prodanïa Xmélnicscuimy Oucrayinui Mosqué. Œdtocdé na rousscuiz zemyax blizxiuix ic Moscqué déyeslovo "bouti" sta oupadati, a na zemyax daléye œd Mosquui trua i daléye. Nacœulyco "bouti" bé i u dauniorousscœy i u sèrêdniorousscœy, a sta oupadati pèrêd usémy na Uzxodé pœusylé poceatcou Moscóuscoho panouanïa, i nacœulyco u uséx inxiuix slovianscuix móuvax déyeslovo *bouti" e, tô neimovérno cyto bui u rousscœy móuvé "bouti" boulo 'neprirôdno'. Scoréixye na opacui, oupad "bouti" agy pœd cœuneç XVII — poceatoc XVIII stoléty na sam pèrêd na zemyax pœdmoscóuscoho panouanïa isvédcity o veatscœumy upluivé. Na Zaxodé zaxovanïe déyeslova "bouti" moge bouti pœdperto leadscoiõ, slovacscoiõ, a tacoge õgorscoiõ ci roumounscoiõ móuvami, ta tô e pœdpertïe toho, cyto ouge e boulo œd samoho poceatcou.

2)
"Ya sam e proti" tacui e costrubato, pravilno bo e "Ya sam eimy proti".

3)
"Boul ròbiu" ne e 'dauniominõl kés' — tô e prosto nepravilna stauba receinïa. Dauniominõl kés e: "béx ròbiu / ròbiu béx (ya)", "bési ròbiu / ròbiu bési (tui)", "bé ròbiu/ròbila / ròbiu/ròbila bé (œn / ona)", "bésmo ròbili / ròbili bésmo (mui)", "béste ròbili / ròbili béste (ui, Ui)", "bea/béxõ ròbili / ròbili bea/béxõ (oni, onui)".

обміжок
2

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Обмі́жок, -жка, м. Узкая полоса земли между нивами. Харьк. г.

Ярослав Мудров 9 січня 2023
розчі́л
2

РОЗЧІ́Л ‘межиріччя, простір між основним руслом річки і її
притокою’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.317

розо́ра
1

Розора – Вообще передел, черта между двумя вспаханными полями, проведенная плугом, или между грядами, сделанная заступом.
r2u.org.ua: розора

Вадим Мельник 5 серпня 2020
крайни́ця
1

Етимологічний Словник Української Мови:
крайни́ця «кордон»

Карл-Франц Ян Йосиф 19 березня 2021
грань
1

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10381-ghran.html#show_point
goroh.pp.ua: грань
В українській мові це слово вже саме собою означає "кордон", і без "-ниця".

Карл-Франц Ян Йосиф 24 березня 2021
нарі́зка
1
розпру́га
1

РОЗПРУ́ГА ‘широка борозна посередині поля’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.317

розпа́шка
1

РОЗПА́ШКА ʻкінець ниви, де повертають плуг для оранки
у зворотному напрямкуʼ
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.316

розді́л
1

РОЗДІ́Л ‘рівнина між двома горами’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.316

прикінець
1
Дон Карлеон 19 травня 2023
переснуг
0

ЕСУМ: переснуг(а) «смуга, лінія».
goroh.pp.ua: смуга#17847

переснуга
0

ЕСУМ: переснуг(а) «смуга, лінія».
goroh.pp.ua: смуга#17847

порубі́жжя
0
Пилип Хмара 21 листопада 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями