Кордон — межа, що розділяє території держав; межа між чим-не будь.
Приклад вживання
Біля кордону відкрили міжнародний заповідник.
Походження
Очевидно, за посередництвом польської мови запозичено з французької мови; франц. cordon «мотузка; шнурок; стрічка» пов'язане, спочатку як зменшувальна форма, з corde «мотузка, канат; струна; тятива».
Цісарю та Андріє, дякую за підпору. Від себе додам, що слово досі живе в моєму селі: uk.wikipedia.org: Старі Кути Також знайшов "сумежок" у значенні "межа між двома городами" на 533 сторінці [Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н. В. Гуйванюк. – Чернівці: Рута, 2005. – 688 с.].
Така бо є первина; в линських говірках доси є меджа; бо *med-y-a- (рідне лат. medium), а не +mez-y-a-; рівніте з: саджа ← *sad-y-a- (вѧт. сажа), ріджа ← *rēd-y-a-. Се є питомий первісний твар.
Не перекручуйте українську мову, її не можна насилувати насильно мінятия як вам завгодно, коли по ВСІЙ Україні не кажуть меДЖа, нащо узагалі пришивати їй третю руку?!
Поясніть вже!
Не сказав би, що "границя" є чимось аж таким абстрактним, як на мене, цілковито матеріяльна річ. Дуже дивно, щоб у праслов'ян не було якогось слова на позначення земель, де живуть чужі племена, мало бути би і в праслов'ян щось на узір "границя", якесь таке слово. Цікаво, як вони могли звати край своїх земель.
Кордон — межа, що розділяє території держав; межа між чим-не будь.
Біля кордону відкрили міжнародний заповідник.
Очевидно, за посередництвом польської мови запозичено з французької мови; франц. cordon «мотузка; шнурок; стрічка» пов'язане, спочатку як зменшувальна форма, з corde «мотузка, канат; струна; тятива».
Перекладаємо слово кордон
Загальнослов'янське слово, що широко вживається в українському просторіччі.
Вважаю, що його незаслужено затаврували як, нібито, "суржикове".
Тоді вартує уже просто "гра́нь" – головна форма. "Гриниця" слово похідне, другорядне.
r2u.org.ua: грань
+
+++
На Галичині вживають слово "сумежок" для позначення межі між сусідами чи грядками в городі. Це може бути логічною заміною полонізму "кордон".
Прекрасне слово!
+
Цісарю та Андріє, дякую за підпору. Від себе додам, що слово досі живе в моєму селі: uk.wikipedia.org: Старі Кути
Також знайшов "сумежок" у значенні "межа між двома городами" на 533 сторінці [Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н. В. Гуйванюк. – Чернівці: Рута, 2005. – 688 с.].
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Грани́чный = гряни́чний, суме́жний.
*med-y-a- (друс. мєжа "границя, рубіж, межа").
Звідки узяли [дж] на заміну [ж]?
В українській мові ж "межа", адже так?
Така бо є первина; в линських говірках доси є меджа; бо *med-y-a- (рідне лат. medium), а не +mez-y-a-; рівніте з: саджа ← *sad-y-a- (вѧт. сажа), ріджа ← *rēd-y-a-. Се є питомий первісний твар.
А линські говірки це де?
лин "захід" (писали'сьмо про се з Вами же).
Єлисіє, чим Вам не спо добі слова північ, південь, захід, схід? Чому незлюбили?
В українській мові ЛИШЕ меЖа, саЖа, може у якихось русин інакше, але в українській мові няких меДЖ НЕМКАЄ!!!
Не перекручуйте українську мову, її не можна насилувати насильно мінятия як вам завгодно, коли по ВСІЙ Україні не кажуть меДЖа, нащо узагалі пришивати їй третю руку?!
Поясніть вже!
друс. рѫбежь "границя, рубіж, меджа".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/52857-rubezh.html#show_point
Але в українській сучасній мові це швидше про щось явне, що можна потримати в руках, не обов'язково про край країни, рубежом може бути і грань столу, для прикладу.
Кожне слово первісно значить тяму матеріальну, а абстрактні тями суть від йих похідні.
Не сказав би, що "границя" є чимось аж таким абстрактним, як на мене, цілковито матеріяльна річ. Дуже дивно, щоб у праслов'ян не було якогось слова на позначення земель, де живуть чужі племена, мало бути би і в праслов'ян щось на узір "границя", якесь таке слово. Цікаво, як вони могли звати край своїх земель.
Було, й не одно: *granika, *rombegyos, *medya, *crayos із окрема.
Чому ж тоді не реконструювати їх усі в ориґінальним автентичним значенням?
Кордон це питоме українське слово яке набуло функцію маркеру української мови, кордон, цегла, цибуля, дах тощо, такі речі не можна чіпати.
Слово "кордон" запозичене з французької через польську, а зайві полонізми підживлюють міт про те, що українська це польсько-російський суржик !
Розора – Вообще передел, черта между двумя вспаханными полями, проведенная плугом, или между грядами, сделанная заступом.
r2u.org.ua: розора
sum.in.ua: kraj
Десь бачив. Щоб не плутати з краєм.
Наголос на другий склад.
ЕСУМ: переснуг(а) «смуга, лінія».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/смуга#17847
ЕСУМ: переснуг(а) «смуга, лінія».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/смуга#17847
Етимологічний Словник Української Мови:
крайни́ця «кордон»
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10381-ghran.html#show_point
https://goroh.pp.ua/Етимологія/грань
В українській мові це слово вже саме собою означає "кордон", без всяких "-ниця".