Значення слова

Кордон — межа, що розділяє території держав; межа між чим-не будь.

Приклад вживання

Біля кордону відкрили міжнародний заповідник.

Походження

Очевидно, за посередництвом польської мови запозичено з французької мови; франц. cordon «мотузка; шнурок; стрічка» пов'язане, спочатку як зменшувальна форма, з corde «мотузка, канат; струна; тятива».

Перекладаємо слово кордон

грани́ця
21

Загальнослов'янське слово, що широко вживається в українському просторіччі.
Вважаю, що його незаслужено затаврували як, нібито, "суржикове".

Максим Равлюк 12 грудня 2019
12 грудня 2019

Тоді вартує уже просто "гра́нь" – головна форма. "Гриниця" слово похідне, другорядне.
r2u.org.ua: грань

12 січня 2020

+

14 червня 2020

+++

5 травня 2021

+

3 червня 2021

+

12 лютого

+

26 липня

+

рубіж
14

(рубеж-)
друс. рѫбежь "границя, рубіж, меджа".

אלישע פרוש 3 січня 2020
3 січня 2020

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/52857-rubezh.html#show_point
Але в українській сучасній мові це швидше про щось явне, що можна потримати в руках, не обов'язково про край країни, рубежом може бути і грань столу, для прикладу.

7 січня 2020

Кожне слово первісно значить тяму матеріальну, а абстрактні тями суть від йих похідні.

7 січня 2020

Не сказав би, що "границя" є чимось аж таким абстрактним, як на мене, цілковито матеріяльна річ. Дуже дивно, щоб у праслов'ян не було якогось слова на позначення земель, де живуть чужі племена, мало бути би і в праслов'ян щось на узір "границя", якесь таке слово. Цікаво, як вони могли звати край своїх земель.

12 січня 2020

Було, й не одно: *granika, *rombegyos, *medya, *crayos із окрема.

12 січня 2020

Чому ж тоді не реконструювати їх усі в ориґінальним автентичним значенням?

5 травня 2021

-
Я все ж стою на тому, що це слово в значенні кордону є суржиком. В українській мові рубежами ще до СРСР називали саме грані предметів —
у Словарі Грінченка 1909 р.р. Рубеж і рубіж це 1) Нарез, вырезка, зарубка, 2) Тупая сторона ножа и пр., 3) Край, грань. Серед прикладів «Об піл, об рубіж головкою вдарилось», «У рубежики такого багато пилу понабивалося». Ніякого значення «кордону» немає, а після політики зросійщення тепер ніхто не й назве грані предметів рубежами. Соромно.

Можна посилатися на те, як було у слов'янській мові, але українська мова НЕ праслов'янська і НЕ церковно-болгаро-слов'янська, давні слова розвинули свої унікальні саме для української мови значіння, можна з пінзою в рота доводити, що значення кордон теж є місце, але українські словники свідчать протилежне. Категорично проти суржику. Краще вже шукати вже рідні українські відповідники!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/52857-rubezh.html#show_point

28 листопада 2021

В ЕСУМі в того слова є значення кордону й не згадується про російське походження. Слово є й в окремій статті "рубіж" і під "руб".
goroh.pp.ua: рубіж

29 листопада 2021

Там рідко коли визнається москальський здрій слова.

29 листопада 2021

Ну, то так. Усе-таки, це слово має значення краю, грані, межі, тому значення кордону в тому слові є логічним. Як білоруське "мяжа" (межа), яке ще донині вони використовують для позначення кордону.

12 лютого

+

сумежок
13

На Галичині вживають слово "сумежок" для позначення межі між сусідами чи грядками в городі. Це може бути логічною заміною полонізму "кордон".

1 серпня 2019
30 серпня 2019

Прекрасне слово!

23 вересня 2019

+

28 травня 2020

Цісарю та Андріє, дякую за підпору. Від себе додам, що слово досі живе в моєму селі: uk.wikipedia.org: Старі Кути
Також знайшов "сумежок" у значенні "межа між двома городами" на 533 сторінці [Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н. В. Гуйванюк. – Чернівці: Рута, 2005. – 688 с.].

26 березня 2021

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Грани́чный = гряни́чний, суме́жний.

меджа́
12

*med-y-a- (друс. мєжа "границя, рубіж, межа").

אלישע פרוש 3 січня 2020
3 січня 2020

Звідки узяли [дж] на заміну [ж]?
В українській мові ж "межа", адже так?

7 січня 2020

Така бо є первина; в линських говірках доси є меджа; бо *med-y-a- (рідне лат. medium), а не +mez-y-a-; рівніте з: саджа ← *sad-y-a- (вѧт. сажа), ріджа ← *rēd-y-a-. Се є питомий первісний твар.

7 січня 2020

А линські говірки це де?

12 січня 2020

лин "захід" (писали'сьмо про се з Вами же).

30 січня 2021

Єлисіє, чим Вам не спо добі слова північ, південь, захід, схід? Чому незлюбили?

31 березня 2020

В українській мові ЛИШЕ меЖа, саЖа, може у якихось русин інакше, але в українській мові няких меДЖ НЕМКАЄ!!!

5 травня 2021

Русини це і є українці.

5 травня 2021

<Русини це і є українці.>

Не до питання про саму тяму, а до граматики:
правильно є:
Русини й суть українці.
У Вашім реченні суть два підмети: <русини> та <це>, <є> є форма теперішнього часу третьої особи ОДНИНИ дієслова "бути", а твари "русини", "українці" стоять у множині, тому з ними має йти форма теперішнього часу третьої особи МНОЖИНИ: суть.

Конструкція з указівним займенником "це" та формою "є" поруч після смислового підмета є калька вятської – в основі своїй гібридної – конструкції: /підмет/ + <это (и) есть>, де "это" є заступлення дієслова "бути" після того, як дієслово "бути" як зв'язка в вятській мові в подібних реченнях відпало, а потім почало додаватись/відновлюватись. Кривість такої конструкції підтверджує тотожність синтаксису відповідних речень у давньоруській мові, всіх (!) європейських мовах (крім вятської, та з ними руської та білоруської) та всіх инших слов'янських мов.
___
Про вжиток дієслова "бути" в ролі зв'язки:

Сучасний літературний стандарт української мови критикує вживання дієслова "бути" в ролі зв'язки, але така зв'язка була завжди обов'язкова в граматиці д.-рус. мови, є обов'язкова в усіх європейських мовах, й усіх слов'янських мовах (примітно, крім вятської, білоруської та руської). Конструкції без зв'язки дієсловом "бути" бувають и в инших європейських мовах, знані під грецьким терміном "σχέσις ὀνομάτων", що приблизно значить "констатація/стан именників", суть якого полягає в описі речень, побудованих лише з переліку йменників (за замовчуванням сюди тягнуть и прикметники, оскільки останні також належать до йменників, як і числівники та займенники), але така конструкція має в європейських мовах не нейтральний характер, але служить як особливий риторичний прийом. Конструкції без дієслова "бути" в ролі зв'язки бували й у давньогрецькій мові, але в виключних випадках (так само, як особливий риторичний прийом), правилом же було вживання такої зв'язки; правилом є вживати "бути" як зв'язку в відповідних формах и в новогрецькій. Дієслово "бути" як зв'язку не знає єврейська мова (мабуть й арабська чт йинші семитські, але я їх не знаю), але тут слід завважити, що в єврейській мові (принаймні) граматичне вираження дієлова є взагалі відмінне від європейського (навіть будь яке йинше дієслово в єврейській мові не є дієслово в розумінні його в європейських мовах); тому посилання на такі мови (неєвропейські) для аргументації випущення зв'язки "бути" в руській мові я вважаю недоцільним.

5 травня 2021

Спасибі за заувагу, таки щиро спасибі. Я так зосередився на лексиці, що чисто геть знехтував граматикою, а вона таки мабуть сильно покалічена під впливом російської мови. Страшно подумати, скільки ще отакого суржику я вживаю, геть цього і не відаючи.

12 травня 2021

Попрошу Вас трішки детальніше пояснити, яку тяму слід розуміти під «"бути" в ролі зв'язки»? Про те, що речіння на взір "вони росіяни" чи "я друг" чи "він батько" криві і відсутні у всіх європейських мов (крім хіба росіян, а тепер й білорусів та українців), а правильно буде "вони суть росіяни", "я є друг", "він є батько"?

12 травня 2021

Тяма "зв'язка" (copula) значить функцію дієслова "бути", яке повинно зв'язувати підмет зо словом яке його означає чи пояснює.

"Вони суть росіяни" правильно, але в нейтральнім реченні ліпше є: "росіяни суть", без "вони";
не "я є друг", але "друг ім" або "сми друг" – "є" є форма третьої особи однини, а я "я" є займенник першої особи однини;
"він є батько" правильно, але ліпше є: "є батько" чи "батько є", без "він".

28 червня 2021

??

12 лютого

"<є> є форма теперішнього часу третьої особи ОДНИНИ..."

Не лише, й ви це знаєте. "Є" в багатьох говорах використовують і для однини й множини.

Франко "Лис Микита":
"Не один там хід і ґанок,
Ям, скриток чимало є."
(Ями та скритки в множині).

"Захар Беркут":
"- Ей, боярине! Є способи на силу! - відмовив Максим."

14 лютого

Ти приклади в ті питанні значать мало (коли що) яко писани для чинного стану руськи мови, де місця гбанню дієслова "bouti/buiti" не'ма.

У первім прикладі є твар <e> таки на місці, рядить бо й имя в одинині "malo" — підмет. Не слова "yamui" та "scripcui" рядять ту дієслово "bouti/buiti". Рівно й у ставбах "ou [coho?] ne'ma [ceoho – множина]" є підмет "мовчан" але в одинині, бо твар слова/слів у множині (про відсутність чого є мова) є в родові паді й не може бути підмет. Рівно й зо словами "bogato, mnogo, tòrôny, troxa, tyma, coupa, gymenia, sila, póuno, douge" + слово/слова в множині родова паду, дієсловом "bouti/buiti" рядить/рядять не слово/слова в родові паді, а слова "bogato, mnogo, tòrôny, troxa, tyma, coupa, gymenia, sila, póuno, douge", яко підмети.

31 березня 2020

Не перекручуйте українську мову, її не можна насилувати насильно мінятия як вам завгодно, коли по ВСІЙ Україні не кажуть меДЖа, нащо узагалі пришивати їй третю руку?!
Поясніть вже!

29 листопада 2021

Уподоба. Білоруси ще досі вживають "мяжа" як кордон.
http://lang.slovopedia.org.ua/15/53404/221464.html

Але вартувало би дописати, шо то враховує й вимову "межа", а то люди (залучно зі мною) не розуміють одразу.

кордон
5

Кордон це питоме українське слово яке набуло функцію маркеру української мови, кордон, цегла, цибуля, дах тощо, такі речі не можна чіпати.

Vadik Veselovsky 2 серпня 2019
3 серпня 2019

Слово "кордон" запозичене з французької через польську, а зайві полонізми підживлюють міт про те, що українська це польсько-російський суржик !

27 червня 2021

Навіщо ви робите маркером чужі слова? геть уже показились.

межа
5
Ні те, ні се 9 серпня 2020
крайниця
4

ЕСУМ: край: крайни́ця - «кордон».
Щоби не плутати з краєм.

Вадим Мельник 5 серпня 2020
29 листопада 2021

Уподоба.

край
1
Вадим Мельник 5 серпня 2020
крайни́ця
1

Етимологічний Словник Української Мови:
крайни́ця «кордон»

Карл-Франц Ян Йосиф 19 березня 2021
розо́ра
0

Розора – Вообще передел, черта между двумя вспаханными полями, проведенная плугом, или между грядами, сделанная заступом.
r2u.org.ua: розора

переснуг
0

ЕСУМ: переснуг(а) «смуга, лінія».
goroh.pp.ua: смуга#17847

переснуга
0

ЕСУМ: переснуг(а) «смуга, лінія».
goroh.pp.ua: смуга#17847

грань
0

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10381-ghran.html#show_point
goroh.pp.ua: грань
В українській мові це слово вже саме собою означає "кордон", і без "-ниця".

Карл-Франц Ян Йосиф 24 березня 2021
порубі́жжя
0
Пилип Хмара 21 листопада 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями