Район — одиниця адміністративного поділу Російської Федерації, а з часу окупації України Московщиною також України.
Приклад вживання
Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. (Конституція України).
Походження
фр. rayon «простір; район» (ст. «промінь, радіус; площа з певним радіусом») утворено від rai «промінь, радіус», яке походить від лат. radius «промінь; спиця». Ділити області на райони стали росіяни й занесли цю поведінку в період окупації СРСР.
Приклади в інших мовах
пол. powiat або gmina залежно від класифікації, чес. okres
Навесні 1918 року прийнято закон, за яким Українська Народна Республіка адміністративно ділилася на 32 землі (найвищий рівень), які поділялися на волости (середній рівень), що в свою чергу ділилися на громади (найнижчий рівень).
Після окупації і проведення адміністративної реформи УСРР більшовиками 7 березня 1923 року волості замінили на райони по аналогії з земельним поділом у Російській країні.
uk.wikipedia.org: Адміністративний поділ УНР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002300-18#Text
Наш край, Шевченкiв край.
Тим бiльше, що зараз райони укрупнили.
Область - земля
Район - край.
(Не треба натякати на москвинську семантику - тобто, що край - це велика територiя, а не район.
Нiт, треба насаджувати свою семантику, а не дивитись постiйно на сусiдiв)
Слов'янське *polk спільне з давньогерман. folk «народ, натовп, юрба; зграя, маса, купа; плем’я, рід». Слов'яни не знали звуку «ф», тому не дивно, що вимовляли її на свій взір як «п».
goroh.pp.ua: повк
Повк — українська форма зросійщеного полк, саме така форма відома в словнику Грінченка, написаному до захоплення України більшовиками. Форма полк це те саме, що жолтий, полний, мо́лва, волк.
Іван Огієнко в стилістичному словнику (1924) пропонував саме повк, повчок для нормативного вжитку.
Значення «відряд війська» теж є неправильне, таке значення, за Юром Шевельовом, було в болгарській церковнослов'янській мові, у руській мові ж слово полк означало зовсім инше — означало зокрема «стан, народ, зібрання».
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ще перші українсько-церковнослов'янські словники, зокрема Лексисі сиріч речіння Лаврентія Зизанія 1596 року видання та Лексико́ні словеноро́ському з церковнослов'янської на руську (українську) мову 1603 року написання, 1627 року опублікування подають слово полк церковнослов'янським і перекладають його руськими (українськими) словами обіз та військо.
http://izbornyk.org.ua/zyzlex/zyz46.htm http://izbornyk.org.ua/berlex/be89.htm
Та це не значить, що саме слово повк чуже, просто його значення було в руській мові инше. В козацькі часи повки були одиницею територіального устрою української держави.
Ось що подає Словник Грінченка:
«Полк — Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні.»
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/42929-polk.html#show_point Російсько-український словник 1893–1898рр. М.Уманця і А.Спілки подає таке:
«За Гетьманщини полковник на Україні керував урядом цїлої провінциї, на які подїляла ся Україна.»
r2u.org.ua: полковник Навіть більшовики це визнають, радянський Словник Української Мови (правда аж останнім пунктом) подає полк як:
«На Україні в XVI — XVIII ст. — військова й адміністративно-територіальна одиниця.»
І подає цитати:
«По городам [городах] всяк полк назвався, По шапці всякий розличався [розрізнявся], Вписали військо під ранжир (Іван Котляревський, I, 1952, 187)»
«От і давай ділити по полках Україну: одні села до одного полку, а другі до другого тягнуть (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 117).»
sum.in.ua: polk
Але коли московити ліквідували козацтво, старому територіальному устрою прийшов кінець.
То чому не повернути давньоруське й козацьке значення й правдиво українську форму цього слова?
Район — одиниця адміністративного поділу Російської Федерації, а з часу окупації України Московщиною також України.
Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. (Конституція України).
фр. rayon «простір; район» (ст. «промінь, радіус; площа з певним радіусом») утворено від rai «промінь, радіус», яке походить від лат. radius «промінь; спиця». Ділити області на райони стали росіяни й занесли цю поведінку в період окупації СРСР.
пол. powiat або gmina залежно від класифікації, чес. okres
Перекладаємо слово район (обласний)
Навесні 1918 року прийнято закон, за яким Українська Народна Республіка адміністративно ділилася на 32 землі (найвищий рівень), які поділялися на волости (середній рівень), що в свою чергу ділилися на громади (найнижчий рівень).
Після окупації і проведення адміністративної реформи УСРР більшовиками 7 березня 1923 року волості замінили на райони по аналогії з земельним поділом у Російській країні.
uk.wikipedia.org: Адміністративний поділ УНР
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002300-18#Text
Наш край, Шевченкiв край.
Тим бiльше, що зараз райони укрупнили.
Область - земля
Район - край.
(Не треба натякати на москвинську семантику - тобто, що край - це велика територiя, а не район.
Нiт, треба насаджувати свою семантику, а не дивитись постiйно на сусiдiв)
r2u.org.ua: повіт
goroh.pp.ua: повіт
Слов'янське *polk спільне з давньогерман. folk «народ, натовп, юрба; зграя, маса, купа; плем’я, рід». Слов'яни не знали звуку «ф», тому не дивно, що вимовляли її на свій взір як «п».
goroh.pp.ua: повк
Повк — українська форма зросійщеного полк, саме така форма відома в словнику Грінченка, написаному до захоплення України більшовиками. Форма полк це те саме, що жолтий, полний, мо́лва, волк.
Іван Огієнко в стилістичному словнику (1924) пропонував саме повк, повчок для нормативного вжитку.
Значення «відряд війська» теж є неправильне, таке значення, за Юром Шевельовом, було в болгарській церковнослов'янській мові, у руській мові ж слово полк означало зовсім инше — означало зокрема «стан, народ, зібрання».
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ще перші українсько-церковнослов'янські словники, зокрема Лексисі сиріч речіння Лаврентія Зизанія 1596 року видання та Лексико́ні словеноро́ському з церковнослов'янської на руську (українську) мову 1603 року написання, 1627 року опублікування подають слово полк церковнослов'янським і перекладають його руськими (українськими) словами обіз та військо.
http://izbornyk.org.ua/zyzlex/zyz46.htm
http://izbornyk.org.ua/berlex/be89.htm
Та це не значить, що саме слово повк чуже, просто його значення було в руській мові инше. В козацькі часи повки були одиницею територіального устрою української держави.
Ось що подає Словник Грінченка:
«Полк — Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні.»
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/42929-polk.html#show_point
Російсько-український словник 1893–1898рр. М.Уманця і А.Спілки подає таке:
«За Гетьманщини полковник на Україні керував урядом цїлої провінциї, на які подїляла ся Україна.»
r2u.org.ua: полковник
Навіть більшовики це визнають, радянський Словник Української Мови (правда аж останнім пунктом) подає полк як:
«На Україні в XVI — XVIII ст. — військова й адміністративно-територіальна одиниця.»
І подає цитати:
«По городам [городах] всяк полк назвався, По шапці всякий розличався [розрізнявся], Вписали військо під ранжир (Іван Котляревський, I, 1952, 187)»
«От і давай ділити по полках Україну: одні села до одного полку, а другі до другого тягнуть (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 117).»
sum.in.ua: polk
Але коли московити ліквідували козацтво, старому територіальному устрою прийшов кінець.
То чому не повернути давньоруське й козацьке значення й правдиво українську форму цього слова?
Область - повк, район - повк. А де з того товк? 🧐
Добре хоч, що Ви казати "товк" замість "толк" навчилися. Значить не все у Вас втрачено.
Українською і толк, і товк. А також полк, полковник
Український стилістичний словник 1924 р. (І.Огієнко) :
Полковник – а не повковник, хоч кажемо – повк.
(Кажемо, не пишемо)