Тим, що, коли є мога лучно творити від питомого корене, я волю такий корінь перед чуджим Caesar, хай він и є в давніх памятках.

Тоді Вам доведеться відмовитись від слів король та князь.

Не "доведеться". Просто слово imperium є мотивовано не апелативом від имене людини, а словом "ueléti", відти й слова: ueluini, ueluinya, ueluiny.

Слово "King" теж є не від ім'я людини, а від германського кореня. Але слов'яни користають словом "Король", що прийшло від ім'я людини, короля.

Nou, a imperium ne e wd imene leudinui.

Під словом (словами, верстьми) є дано змінку, що, крім иншого, яснить и твар ueluini. Не читали'сте?

Не прочитав. Дякую.
Перший раз чую про такий твар, але рупо.

Ниде'сьте такі твари й не могли чути, древні бо суть. У руській они перейду в имена з *-а (чинне письмо: <-я> в словах на <-иня, -еня>).
Приклади в д.-рус. (http://oldrusdict.ru/dict.html#):
богыни "богиня", волосыни "сузір'я Плеяди" (однина), глубыни (правильно: глѫбъіни) "глиб, глибина", гордыни/гърдъіни "гординя", господыни "господиня", грубыни (правильно: грѫбъіни) "грубість", добрыни, жидовыни (однина ж.р.), льгыни (ж.р. одн.) "користь; полегшення", кънѧгыни (ж.р. одн.), крьстияныни, християныни (ж.р. одн.), опыни "мавпа", робыни (одн.), свѧтыни (одн.) тощо.
Такі твари суть и нині в лядській: bogini (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/bogyni)

Ta yé i nésmi prisõdno za tuar zu -i, dauxi ge i tuarui zu -y ta -ya.

A cyto gbanïa imên na -i, to imemo <pani>. Gély, za cinnuimy stavilomy yoho ne gbaiemo. Suxuiliati ge taca imena e he imena na -ïa (sõdïa, peruésno sõdi) ci na -ya/-ia (volya) ci na -y (tény, sœuly):

odin.
im.: pani
ròd.: panyui
dat.: panyé
vin.: panyõ
mést.: panyé
orõd.: paneiõ
mnog.:
im.: panyui
ròd.: paney/paniy
dat.: panyam
vin.: paney/paniy
mést.: panyax
orõd.: panyami

veluini ( = veluinya):
odin.:
im.: veluini
ròd.: veluinyui
dat.: veluinyé
vin.: veluinyõ
mést.: veluinyé
orõd.: veluineiõ (voleiõ, boguineiõ), veluinïõ (ténïõ, sœulïõ)
mnog.:
im. veluinyui
ròd.: veluiney/veluiniy, veluiny
dat.: veluinyam
vin.: veluinyui
mést.: veluinyax
orõd.: veluinyami

Дякую. Зрозуміло.

У мене інше питання до слова "пані". З того шо ви пишете (загалом, на осідку), я так розумію, ви добре тямите в українській вимові. Чи чули ви коли-небудь у живій мові вимову того слова, шоби те "і" звучало як "и" (пани), тобто так само як алофон фонеми /и/ в такій позиції? Бо при вимові як "пані" (/'pani ~ 'panʲi ~ 'paɲi/; не вмію поки правильно записувати вимову тих голосних), в багатьох відмінках при відмінянні те слово звучить дуже-дуже схоже, якшо не однаково. Чув як у живій мові його відмінюють найчастіше при орудному відмінку (панею), або в множині, хоча не всі відмінюють те слово. Я до чого веду. Якшо те слово з польської (або підтримано впливом польської), то вимова як "пані" є свідченням того. А мені цікаво, чи є де місця, де те слово вимовляють дійсно по-українському.

<Чи чули ви коли-небудь у живій мові вимову того слова, шоби те "і" звучало як "и" (пани), тобто так само як алофон фонеми /и/ в такій позиції?>

Nicda'my ne ceul.
___
<Якшо те слово з польської (або підтримано впливом польської), то вимова як "пані" є свідченням того.>

Oge /'pani ~ 'panʲi ~ 'paɲi/ e lẽdske pisie Xeveliœuv i daie rousscuy tuar <пани> iz sèrêdnio-rousscui pamẽtcui.

Цікаво. Дуже дякую.

Бачив, правда сам не чув, "па́ня" (*panja) з тим самим значенням, то воно, певно, точно геть наше. Але чув на власні вуха зневажливе "паня́" (*panę).

Цікаве також "па́нна" зі значенням "незаміжня дівчина, miss, maiden". Дивакувате слово.

Чому геть не наше?

Та ні, наше. Кажу ж шо наше. Криво може написав.

<Укладачі осідку неправильно перевели запис на кирилицю. Мало були "велини", "велиня" (з одним "н"), і "велинь".>

Так, та кого рупить — головно, "православно" є.