Значення слова

Імперія — історична форма державно-політичного утворення.

Приклад вживання

Аккадська імперія за часів Саргона Аккадського була однією з перших великих імперій.

Походження

лат. imperium − наказ, верховна влада, управління, держава

Варіанти написання
рейх
Слово додав

Перекладаємо слово імперія

веління
,
велінь
,
веліни
8

ueluini, ueluinya, ueluiny
Вимова: {β̞ɛˈlɘnɪ ~ β̞eˈlɘnɪ ~ β̞ɛˈlɤnɪ ~ β̞eˈlɤnɪ ~ β̞ɛˈlɯnɪ ~ β̞eˈlɯnɪ}, {β̞ɛˈlɘɲɐ ~ β̞eˈlɘɲɐ ~ β̞ɛˈlɤɲɐ ~ β̞eˈlɤɲɐ ~ β̞ɛˈlɯɲɐ ~ β̞eˈlɯɲɐ}, {β̞ɛˈlɘnʲ ~ β̞eˈlɘnʲ ~ β̞ɛˈlɤnʲ ~ β̞eˈlɤnʲ ~ β̞ɛˈlɯnʲ ~ β̞eˈlɯnʲ}.

Від велѣти/велѣти "impero (*imparo) = велю". Точний переклад первотовку лат. imperium я тут волю бо: 1) є чимало різних тям сього кругу з малими різрицями, різнити же їх є ( = треба), тому товмачити тяму imperium вільно ту ті тями місить/плете; 2) товк "велити/веліти" тягне до тями "володіти, волода, держати = "правити"); держава" є й у мові руській. Творено чепенем *-ъін- (*-ūn-) значити місто, край, землю чи тяг ( = належність) до міста, землі, края) (крім инших товків), на пр.: пустъіни "пусте місто, пустий край"). Твар велъіни є древень з *-и (ги: берегъіни => берегъініа, господъіни => господъініа); поруч даю й новіший твар з -іа ("-я"), та міну ( = варіант) з -ь (ги: пол-ъін-ь, прост-ъі-нь, гол-ъі-нь "рівнина (*голе місто)", твьрд-ъін-ь "твердь (*тверде місто)". Себо велъіни/велъініа/велъінь є *"місто/край/земля під велінням".

אלישע פרוש 14 травня 2020
18 грудня 2020

Чим Вам побудова слів від кореня "цісар" не сподобалася?

18 грудня 2020

Тим, що, коли є мога лучно творити від питомого корене, я волю такий корінь перед чуджим Caesar, хай він и є в давніх памятках.

18 грудня 2020

Тоді Вам доведеться відмовитись від слів король та князь.

18 грудня 2020

Не "доведеться". Просто слово imperium є мотивовано не апелативом від имене людини, а словом "ueléti", відти й слова: ueluini, ueluinya, ueluiny.

19 грудня 2020

Слово "King" теж є не від ім'я людини, а від германського кореня. Але слов'яни користають словом "Король", що прийшло від ім'я людини, короля.

19 грудня 2020

Nou, a imperium ne e wd imene leudinui.

2 травня 2021

Дам +.
А чому "ueluini"? Схоже на множину.

2 травня 2021

Під словом (словами, верстьми) є дано змінку, що, крім иншого, яснить и твар ueluini. Не читали'сте?

2 травня 2021

Не прочитав. Дякую.
Перший раз чую про такий твар, але рупо.

2 травня 2021

Ниде'сьте такі твари й не могли чути, древні бо суть. У руській они перейду в имена з *-а (чинне письмо: <-я> в словах на <-иня, -еня>).
Приклади в д.-рус. (http://oldrusdict.ru/dict.html#):
богыни "богиня", волосыни "сузір'я Плеяди" (однина), глубыни (правильно: глѫбъіни) "глиб, глибина", гордыни/гърдъіни "гординя", господыни "господиня", грубыни (правильно: грѫбъіни) "грубість", добрыни, жидовыни (однина ж.р.), льгыни (ж.р. одн.) "користь; полегшення", кънѧгыни (ж.р. одн.), крьстияныни, християныни (ж.р. одн.), опыни "мавпа", робыни (одн.), свѧтыни (одн.) тощо.
Такі твари суть и нині в лядській: bogini (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/bogyni)

12 березня

Уподоба. Дуже добра думка.
Особисто за "велиня" (ueluinya) та "велинь" (ueluiny). Але перше? Чув я таке закінчення в польській, але якшо воно природньо замінилося сучасним -я всюди (окрім, я так розумію, "пані", якшо воно не з польської), то нашо таке закінчення повертати? Воно наче може бути, бо "-я" та "-и" є різними суфіксами, але як на мене, то воно зайво й непотрібно, коли є змога використати інші сучасні. Навіть не в'являю (й думаю шо не один) як такі слова відмінювати.

Ше мило, як перегукується з коренем "вел", тобто великий. Доречно для імперії. До того ж, ті два слова наче споріднені ("велик" та "веліти/велити") разом з "воля" та "воліти/волити".

Одним словом, мені ці слова найліпші.

13 березня

Ta yé i nésmi prisõdno za tuar zu -i, dauxi ge i tuarui zu -y ta -ya.

A cyto gbanïa imên na -i, to imemo <pani>. Gély, za cinnuimy stavilomy yoho ne gbaiemo. Suxuiliati ge taca imena e he imena na -ïa (sõdïa, peruésno sõdi) ci na -ya/-ia (volya) ci na -y (tény, sœuly):

odin.
im.: pani
ròd.: panyui
dat.: panyé
vin.: panyõ
mést.: panyé
orõd.: paneiõ
mnog.:
im.: panyui
ròd.: paney/paniy
dat.: panyam
vin.: paney/paniy
mést.: panyax
orõd.: panyami

veluini ( = veluinya):
odin.:
im.: veluini
ròd.: veluinyui
dat.: veluinyé
vin.: veluinyõ
mést.: veluinyé
orõd.: veluineiõ (voleiõ, boguineiõ), veluinïõ (ténïõ, sœulïõ)
mnog.:
im. veluinyui
ròd.: veluiney/veluiniy, veluiny
dat.: veluinyam
vin.: veluinyui
mést.: veluinyax
orõd.: veluinyami

17 березня

Дякую. Зрозуміло.

У мене інше питання до слова "пані". З того шо ви пишете (загалом, на осідку), я так розумію, ви добре тямите в українській вимові. Чи чули ви коли-небудь у живій мові вимову того слова, шоби те "і" звучало як "и" (пани), тобто так само як алофон фонеми /и/ в такій позиції? Бо при вимові як "пані" (/'pani ~ 'panʲi ~ 'paɲi/; не вмію поки правильно записувати вимову тих голосних), в багатьох відмінках при відмінянні те слово звучить дуже-дуже схоже, якшо не однаково. Чув як у живій мові його відмінюють найчастіше при орудному відмінку (панею), або в множині, хоча не всі відмінюють те слово. Я до чого веду. Якшо те слово з польської (або підтримано впливом польської), то вимова як "пані" є свідченням того. А мені цікаво, чи є де місця, де те слово вимовляють дійсно по-українському.

18 березня

<Чи чули ви коли-небудь у живій мові вимову того слова, шоби те "і" звучало як "и" (пани), тобто так само як алофон фонеми /и/ в такій позиції?>

Nicda'my ne ceul.
___
<Якшо те слово з польської (або підтримано впливом польської), то вимова як "пані" є свідченням того.>

Oge /'pani ~ 'panʲi ~ 'paɲi/ e lẽdske pisie Xeveliœuv i daie rousscuy tuar <пани> iz sèrêdnio-rousscui pamẽtcui.

18 березня

Цікаво. Дуже дякую.

Бачив, правда сам не чув, "па́ня" (*panja) з тим самим значенням, то воно, певно, точно геть наше. Але чув на власні вуха зневажливе "паня́" (*panę).

Цікаве також "па́нна" зі значенням "незаміжня дівчина, miss, maiden". Дивакувате слово.

18 березня

Чому геть не наше?

19 березня

Та ні, наше. Кажу ж шо наше. Криво може написав.

прави́на
6

Бо підпорядковується єдиному праву.

Oleksiy Stepanishchev 29 травня 2016
16 вересня 2016

from Old French empire "rule, authority, kingdom, imperial rule", тобто від слова "правити"

23 червня 2019

Чим тоді це поняття відрізнятиметься від «держави», де всі громадяни по суті теж підпорядковуються єдиному праву?

29 червня 2019

Приєднуюсь до Андрія. Бачу у "правині" право. Якщо навіть до Ніколаса, то "правити" тяжіє до "чинити за правилом". Запитаюсь, що вагоміше для імперії: право, хоч би й правило, чи амбіція? Гадаю саме остання є коренем імперії, усі її правила чи права - від неї.

14 травня 2020

Надто розмито. Крім того прав-ин-а суто внутрішньо-семантично просто не може значити "державу, край, землю, якою хто править", що є явно передбачено в данім слові.

цісарщина
5

До часів СРСР українці називали "імператор" лишень словом "цісар", що свідчать словники:
r2u.org.ua: император
Ідентично збереглося у сучасній літературній чеській (císař) та словацькій (cisár) мовах, схоже у польській (cesarz).
Від праслов'янського *cěsаrъ, cěsаrъ, яке зводиться до нар.-лат. caesárius (› лат. caesárеus) «цісарський», що походить від етимологічно нез’ясованого лат. Caesar, яке спочатку було власним ім’ям Ceasar.
goroh.pp.ua: цісар
У XVIII-XIX ст. "Цісарщиною" ж звали єдину імперію, з якою активно взаємодіяли українці в ті часи – Австрійську Імперію.

Кого лякає, що слово пов'язане з ім'ям Цезаря, нагадую, що слов'янське слово "король" (псл. *korljь, чес. král, слв. kráľ, пол. król, сер. краља) походить власного імени володаря франків Карла Великого (Karl), який правив ще у 700-их роках нашої пори.
Його ім'я стало як кажуть у росії "нарікательним", що усі слов'яни стали називати усіх у світі королів словом, яке первісно було ім'ям однієї конкретної людини – короля Карла.

Карл-Франц Ян Йосиф 8 березня 2020
27 травня 2020

Ну ні, цісаром лиш імператора австрії звали, імператор констянтин не цісарь =)

1 вересня 2020

Це слово з праслов'янської мови, ним не могли звати ЛИШЕ автріяцького імператора!

15 листопада 2020

Ще додам, що слово ЦѢСАРЬ на позначення владики є і в давньоруській мові, так зокрема називали Ісуса Христа!

цісарство
4
Вадим Мельник 18 вересня 2020
15 листопада 2020

+
До часів СРСР українці називали "імператор" лишень словом "цісар", що свідчать словники:
r2u.org.ua: император
Ідентично збереглося у сучасній літературній чеській (císař) та словацькій (cisár) мовах, схоже у польській (cesarz).
Від праслов'янського *cěsаrъ, cěsаrъ, яке зводиться до нар.-лат. caesárius (› лат. caesárеus) «цісарський», що походить від етимологічно нез’ясованого лат. Caesar, яке спочатку було власним ім’ям Ceasar.
goroh.pp.ua: цісар
У XVIII-XIX ст. "Цісарщиною" ж звали єдину імперію, з якою активно взаємодіяли українці в ті часи – Австрійську Імперію.

Кого лякає, що слово пов'язане з ім'ям Цезаря, нагадую, що слов'янське слово "король" (псл. *korljь, чес. král, слв. kráľ, пол. król, сер. краља) походить власного імени володаря франків Карла Великого (Karl), який правив ще у 700-их роках нашої пори.
Його ім'я стало як кажуть у росії "нарікательним", що усі слов'яни стали називати усіх у світі королів словом, яке первісно було ім'ям однієї конкретної людини – короля Карла.

15 листопада 2020

Ще додам, що слово ЦѢСАРЬ на позначення владики є і в давньоруській мові, так зокрема називали Ісуса Христа!

підкорювальня
2
Сергій Білоног 27 березня 2017
23 червня 2019

Кумедний відповідник.

великопанство
1
Tadeusz Borzyński 22 березня 2016
23 березня 2016

Цікавий варіант

23 березня 2016

Хоча як на мене треба щось лаконічніше

царизм
1

Це радше розмовна йому назва. Проте слово влучно передає зміст.

Alexandr Chaika 23 березня 2016
23 березня 2016

еем, не зовсім, це спосіб правління - царизм, монархізм, демократизм

23 березня 2016

Так, царизм, або ліпше, царат, це спосіб урядування. До того ж цар, це не зовсім українське слово

24 березня 2016

Згоджуюся з попередніми відгуками. Окрім того, наросток -изм не є нашим. Тут краще згодилося б слово царство.

наддержава
1
Tadeusz Borzyński 26 березня 2016
11 березня 2018

Ні. Наддержавою може бути й демократична країна

23 червня 2019

Згоден з Михайлом. Це поняття вже закріплене в теорії міжнародних відносин.

загарбщина
1

Усім імперіям характерні загарбницькі війни, таким чином вони розширювали свої землі та вплив

Микола Синяков 7 травня 2020
14 травня 2020

То є субйєктивно-оціночний підхід до передачі поняття. А також вибірковий, де вибрана одна (з числа) якість перетинається й з іншими подібними поняттями, яким також може бути приписано загарбницькі риси (хіба те саме не сказати про колонію, монархію, деспотизм, тоталітаризм тощо?).

накáзина
0

Від «imperare» - командувати, наказувати.

Andrii Andrii 23 червня 2019
повелище
0

Від «повелівати».

Andrii Andrii 23 червня 2019
14 травня 2020

Дієслово повелівати є вторе від веліти/велити. Й оскільки значить веліти/велити точно те же, що повелівати, то творити похідні тями від повел- є неекономно й зайво.

31 жовтня 2020

Иносе!

звелище
0

Від «звеліти».

Andrii Andrii 23 червня 2019
розпорядина
0

Наголос на «я». Від слова «розпоряджатись».

Andrii Andrii 24 червня 2019
силодерзтво
0
Vitalii Makoviičuk 29 червня 2019
одноправ
0
Мирон Волостенко 29 червня 2019
горлина
,
горл-
0

* основа горл- та наросток -ина
* від "Імперія - держава, що поглинає держави, народи." (поглинати, горло)

Danylo Shelest 1 квітня 2020
цісарʼя
0

До часів СРСР українці називали "імператор" лишень словом "цісар", що свідчать словники:
r2u.org.ua: император
Ідентично збереглося у сучасній літературній чеській (císař) та словацькій (cisár) мовах, схоже у польській (cesarz).
Від праслов'янського *cěsаrъ, cěsаrъ, яке зводиться до нар.-лат. caesárius (› лат. caesárеus) «цісарський», що походить від етимологічно нез’ясованого лат. Caesar, яке спочатку було власним ім’ям Ceasar.
goroh.pp.ua: цісар
У XVIII-XIX ст. "Цісарщиною" ж звали єдину імперію, з якою активно взаємодіяли українці в ті часи – Австрійську Імперію.

Кого лякає, що слово пов'язане з ім'ям Цезаря, нагадую, що слов'янське слово "король" (псл. *korljь, чес. král, слв. kráľ, пол. król, сер. краља) походить власного імени володаря франків Карла Великого (Karl), який правив ще у 700-их роках нашої пори.
Його ім'я стало я

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
15 листопада 2020

Ще додам, що слово ЦѢСАРЬ на позначення владики є і в давньоруській мові, так зокрема називали Ісуса Христа!

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями