/mate͡i̯ ɦo͡uro͡ud'iw/~/mate ɦərʌd'u͡ɔw/~/mate ɦʷurʷud'ʏw/.
/mate͡i̯ ɦurud'am/~/matɪ ɦarad'am/
мати городѡу. мати городам:
mati gòrodœu. mati gòrodam:
"Повѣсть врємѧнныхъ лѣтъ" статя цв҃п(882) року во к ҃нзю Волезї: Про мене. тут є зміжно брати й несубстантивизовану словосполуку: Можемо також рівняти до яг҇л ‹mother country› з сим значінєм уключно:
Cyto e iz nagolosómy slova ‹mati›?
___
‹gòrod›
Ròzoumieiõ oge puitagne pravopisi *Pe/olP, *Pe/orP e moglo stati izpletiéno po tœmy yac ya sam doumiex meidj cœilcomy rœznopisagn: ‹gòród›, ‹gòrod›, ‹goród›, ‹goròd›, ta ceiny nailieple e tacui pisati ‹goród›.
Perve ‹o› (bez ostra nagolósa) tou znacity /ɔ/ (t.b. he i douge *u) ne samo o sobie, a u sõtcou ‹oró› he çielo. Xotcha naitòcynieye bui boulo pisati ‹gòród›, iz ‹ò› za /ɔ/ u œdcruitie izcladie, ta iz ‹ó› za /o/ u cruitie izcladie bez perégolósou, ale mogemo i oumóuvno prineati ‹oró› he odino çielo cde ‹ló, ró› bui znacilo oge ‹o› poperédou bõdé /ɔ/, a ne /o/ he boulo bui za ouxuibomy. Sé dasty pisati ino odin ròzlõceny a ne dva po sobie. Natómiesty, drouguy ròzlõceny — ‹ó› u drougœmy izcladie e znacyniey. Pervçui, bez ostra nagolósa, prosto ‹o› u cruitie izcladie e, za ouxuibomy, /ɔ/, he pràvilo œd *u, i u polie izcladie staié /∅/ (por. ‹voroc : vœrca›), i otó ‹ó›, iz ròzlõcynemy, dasty znati oge tam ne bõdé miena iz /∅/, a ynomy sõtcomy tó nie yaco perédati, darma ci pisiõtchi poperédnye ‹o› iz ròzlõcynemy a ci bezony. I na opacui, ròzlõceny na drougœmy ‹o› — ‹ó› — dasty u sliedie ‹oló, oró› otuiciti i perve ‹o›, bez ròzlõcynia, i drougoe ‹ó›, iz ostromy nagolósomy.
Sliedui iz ‹ò› (i ‹è›) u pervie izcladie, ta prosto ‹o› (i ‹e›) sõty na dobie, ta u slovax cde oba golósna’ste *u, ci cde pervuy golósen e *o/*e u sliedie *el, *ol, *er, *or, a drouguy dieié u mienie iz /∅/, por.: ‹bòcyoc : bòcyca›, ‹glòtoc : glòtca›, ‹lòscomy : lòsc› (*lusk-), ‹mòcyoc : mòcyca›, ‹pèseç : pèsça, pèsic : pèsica : pes : psa›, ‹pòcyoc : pòcyca›, ‹ròtoc : rot, ròt›, ‹sòtoc : sòtca, sòteny : sòtnia›, ‹tòcyoc : tòcyca›, ‹tòcen : tòcyna, tòcyno›, ci coli drouguy ‹e, o› e udiet golósen peréd pluinnomy, a pervuy e *u ci *y, por.: ‹dèren : dèrnou, dèrnomy›, ‹tèren : tèrnou›.
Loucieyui iz /ɛ/ ci /o/ u obou izcladou, iz /l, r/ pomeidj, sõty ta riedjchi i, he pràvilo, ne sliedui *Po/elP, *Po/erP, ale cde drougoe /ɛ/ ci /o/ e ceasty pocépa, he, p.n., u pocépie /•ɛx/, a tomou tam neyma yaco pisati neigy dva ròzlõcynia po sobie, por.: ‹Géléx›¹ ( = *Gel• + •ex← Gelislau, Gelimier) ‹géréx› ( ← ger• + •ex, œd ‹gerti, †geréti : gerõ, gerexi ...›), ‹péléx› ( ← *pel- ‘derti, polóti’ + •ex). Ponevagy tacuix lõcieyeu e malo — cde mnieye neigy iz *Po/elP, *Po/erP, to dva ròzlõcynia tou ne vadity pisati. Ne ceastui sõty i lõcieyui iz dvoma |ə| ( = /ˈæ•ə/, /ə•ˈæ/) po sobie, xotcha i sõty, a tomou i yix pisiémo iz dvoma ròzlõcenyma, por.: ‹vèrèuca, vèrèvoc›.
___
¹ — Popri ‹Géléx›, prœzvisce ‹Gelexœuscuy› e lyga pisati bez ròzlõcyneu, ponevagy yn ròzlõceny, rodovo, lievity viernou citagnou tam cde inacye bui moglo bouti citano dvoyaco (prosto ‹Gelex› bui moglo bouti citano he /ˈʒɛləx/ : /ˈʒe͡ilʲxa/, a ‹Geléx› bui znacilo /ˈʒælɛx/ : /ˈʒælɛxa/, tomou e pisati ‹Géléx› pro /ˈʒɛlɛx/), ale u tvarie ‹Gelexœuscuy› oba ‹e› bez ròzlõcynia sõty u sõtcou cde citagne / znaceigne yeiou za ouxuibomy e /ɛ/ — oba u polie izcladie. Tóge platity i pro ‹pelexat›, ‹(ròz)pelexati, (ròz)pelexan› proti ‹péléx›.
+ інший наголос
Bológo za yasnienïe! Œt ceasti pisal eimy taco pœd oupluivomy vacheoie miencui, tam oudolie.
Crœm Toho, sam dosi' be maiõ peunosti yac I ci, pomotchi citçou oh tiex padiex.
Mynie sce stchouvaeity, yac znacili buiste nagolós out rousscœy?
yasniegne
Œd
iesce
»pœd oupluivomy vacheoie miencui, tam oudolie«
Cde?
___
Mimoxœdy, xtieu buimy znatiti oge mynie ne vadeaty xuibui u Vacheuy posliedneuy izmiençie. Xotcha poprauno e: ‹upluiv›, ‹udolie›, ‹crœmy›, ‹dosi› (bez ‹’› — tam ne e jadno ousieceigne, slovo e œd ‹do› ‘upto, until’ + ‹si› ‘(to) this’), ‹pèunosti›, ta i iz tuimi xuibami pisauchi tó e docaz oge, rodovo, pisati moyeiõ pravopissiõ ne e teagyco. 👍
A use tacui, bay douge na ‹•nïe› ci ‹•gne›, ta œd ‹yasniti› tacui poprauno e pisati iz ‹•ei•gne› a ne ‹•ie•gne›, ponevagy ‹•ie•› e *ē i ino u réclax na *-ē-ti, he u: zelén•ie•ti, terp•ie•ti, œdsi pac: ‹zelén•ie•gne› ‘becoming green’, terp•ie•gne› — iz |i͡e|. U réclax ge na ‹•i•ti› neyma *ē nicde, por.: ‹zeléniti: zelénity, zeléniõ...› : ‹zelén•ei•gne› ‘making green’ — iz |e͡i|.
___
Mynie sce stchouvaeity, yac znacili buiste nagolós out rousscœy?
Na golós u slovie ‹mati› u rousscie? Tat’ na pervuy izclad.
"réclax"
A cimy e Vam ne ougodilo "dieyeslovo"?
← verbum
І мені цікаво
goroh.pp.ua: Матір
22
23
49
матохна, не маторхна
відміна матіхна
r2u.org.ua: матіхна
»Та добре, за матирщину«
Cyto “dobrie”? Œdcoli otó sõty cinnoiõ pravopissiõ bóulgariçeiõ *e-y-perégolós stali pisati ceréz ‹и› u beznagolósie? ‹осинь, каминь, речиння, кужиль, симсот, шистьсот, пичкур, ниж› ??
___
I samo slovo ‹mateirscina› — cde e, xuiba crœmy nicde, viedomo u teamie xay blizyçie teamie “metropoly”?
Тоді брала це за вдин із можливих тварів, бо ЕСУМ дає "матирщи́на": goroh.pp.ua: матірщина
Але сама тяма "материнська земля/город" мені до вподоби.
"...за вдин..."
Годі знущатися з Мови! Недарма кажуть, що найгірший ворог знання -- не незнання, а омана знання. Ви не знаєте засад письма, не знаєте Мови, звісно, Ви ніколи не говорили Вдин, і ніхто в Вашому краї так не говорив, але хочете похизуватися знаннями, які погано лежали на поверхні, а страждає знову бідолашна Мова. Пнетеся вдавати з себе великого знавця Мови з її говірками, не знаючи основ.
»Недарма кажуть, що найгірший ворог знання -- не незнання, а омана знання. «
Nic tó ne cazié.
"»Недарма кажуть, що найгірший ворог знання -- не незнання, а омана знання. «
Nic tó ne cazié."
Доведіть.
Знову у Вас біда з логікою.
»"...за вдин..."
Годі знущатися з Мови! Недарма кажуть, що найгірший ворог знання -- не незнання, а омана знання. Ви не знаєте засад письма, не знаєте Мови, звісно, Ви ніколи не говорили Вдин«
Otge neyma ou Vas yasoualna neigy “pravopisy” ta “yac móuvity bœilxeisty móuvçeu” iz rousscoiõ oucenoiõ na pisymie slœunica?
"Otge neyma ou Vas yasoualna neigy “pravopisy” ta “yac móuvity bœilxeisty móuvçeu” iz rousscoiõ oucenoiõ na pisymie slœunica?"
По-перше, я не дуже зрозумів Ваше питання, спасибі Вашому письму та слівству.
Що таке "yasoualna" ? "Ясувална"? Що це за звір?
До речі, а як із Вашого письма видно, що "neyma" можна читати як "нема"?
Наскільки ж я зрозумів загальну суть закиду, відповім, що пані Кароліна тулить безладно явно чужі їй (як і вся Мова загалом) різні говіркові явища до слів (інколи вигадуючи потвори як-от "вікремо") без найменшого чуття їх (і чуття Мови геть) і без розуміння засад письма.
Перекладіть, будь ласка, написане по-людськи, щоб я зміг прочитати.
До речі, на Толоці я спитав Вас про письмо, про читання s на початку слів як Ш.
"»Недарма кажуть, що найгірший ворог знання -- не незнання, а омана знання. «
Nic tó ne cazié."
І я досі жду доказів, добродію Єлисію
Теж так думаю, та ЕСУМ дає матирщи́на
goroh.pp.ua: мати#11803
»Теж так думаю, та ЕСУМ дає матирщи́на«
U perédmóuvie SIRM stoïty oge bui ne boulo toceno rœznovuimóuvui po nariecciax ale nepràvilnui. Pravopisy ‹матирщина› imé œdguibati vuimóuvõ e-y-perégolósou |e͡i| => [eⁱ ~ e̝ⁱ ~ ɪ̝ⁱ] bez [ʲ] poperédou po sõgolósnie, tb.: [mate̝ⁱrˈʃt͡ʃɪnɐ ~ matɪ̝ⁱrˈʃt͡ʃɪnɐ], ale tó ne e |i| =] [ɪ] ← *i, he u ‹•scina›.
U pravopisi ‹матирщи́на›, ‹и› u ‹•тир•› e */ɛʲ ~ eʲ/→ |e͡i| = /e͡i/ = : [e̝ⁱ, ɪⁱ, i (ne [ʲi]!)], olni ‹и› u ‹•щина› e */i/ → |i| = /ɪ (pd.-zx.), i (pn.)/ = : [ɪ͡ɘ̯, ɪ̯͡ɘ, ɪ, ⁱɪ; i (pn.)]. Tó'ste dvie rœznie zveagymeni, i byrati pravopisy ‹матирщина› he zagalnõ ne e poprauno. U tœmy, ta pravopisy u SIRM e coristna, pravity bo za docaz oge proteagui e-y-perégolósou ne sõty istovui (identical) onœm *ē ci *oy ( → |i͡e| → /ʲiː (pd.-zx.); ʲi͡e (pn.)/ — iz [ʲ] poperédou).
Не просто "гадаю".
r2u.org.ua: оснівний
Є одміна з І -- подав і її, бо І тут виправдане. О тут теж може бути виправдане.
>О тут теж може бути виправдане.
Чим?
Читали б Ви Шевельова -- знали би.
По-перше, і це до багатьох слів може підійти, утворення слова після занепаду звуцьких (фонетичних) підстав ч ершування О/І.
По-друге, і це теж немало де, перенесення О з інших частин мови цим коренем ("оснОва").
По-третє, може, могло вплинути те, що "основа" -- трискладове слово. В багатьох трискладрвих словах О зокрема не чергується з І (перш за все в р.в. мн.), і таке нерідко й у похідних.
Usi znaiõty "mati gòrodœu rousscuix"? Oto i e "metropolis of Ruthenian cities". Otge "metropolis" mogeity bouti œddano prosto he ‹matygòrôd› ci ‹materegòrôd› ci ‹matigòrôd› ci na xib seoho.
Так, але метрополія не завжди місто, часто це держава. Тому може просто "мати" чи "материнська держава/місто/город"?
Acéi, a ne nagadala buiste prosiõ yn priclad coli tó e ne miesto? Mynie ne e viedœm jaden louciey ta recenia neigy zalõceatchi team ‘miesto, goród’, por.: Dèli, Chanxay, Jacortõ, Manilõ, Sèoul, Beginy, Novoyorc Miesto, Mexico Miesto, Tui Yangolui, Sveat Paulo, Cahirõ, Lagui (Lagos), Kinchasõ, Mosquõ. A oge to receiny znacity i sõgomœl (conglomeration) miest/goródœu, to tó e ino isce raz docaz oge lieple e peréclasti tòcyno za gerélomy:
u gr. ‹μητρό•πολις› tvar ‹μητρο•› dieié he yno primeitno, znaceatchi scorieye “matereny, mateirsoc (mateirscuy)”, neigy pœdstœyno iméno “mati”, daiõtchi tac znaceigne “materomiesto, materogoród”, znaceatchi ne ino odin goród ci odino mieasto, ale tacoge i sõgomœl miest / goródœu. U tœmy, i viedomuy u rous. tvar ‹mati goródœu›, tacoge, dobrie znacity ne odin goród ci miesto, ale slovo ‹mati› e ròzoumieti he ‘centered unity/conglomeration’ — por. tvar rod. mn. ‹goródœu›.
oba golósna’ste? Чому не ’sta? Ви пропонуєте вернути двоїну про всі дієслова?
Esta e 2. os. dv., a este 3. os. dv.
Уже в давньоруській мові неначе обидві формі були 'єста', чи не так?
> Ви пропонуєте вернути двоїну про всі дієслова?
Чи йно про окремі?
»Уже в давньоруській мові неначе обидві формі були 'єста', чи не так?«
Este pèuen?
»Чи йно про окремі?«
Cyto xotiéte recti?
>Cyto xotiéte recti?
Аорист рекол двоїни...
Я просто не розумію, ви двоїну так само як і аорист вертаєте про високий стиль? І займенники тож?
Niesmi pèuen — puitaiõ »ci ne taco?« ;)
»Я просто не розумію, ви двоїну так само як і аорист вертаєте про високий стиль? І займенники тож?«
Ceomou? E tó znacylivo? Ni, tó ne e tóge. Ròzlõca ciesœu e poveazana iz praghneignemy po tòcynosti vuicladou diegna, otge tiesno poveazana iz cinnoiõ móuvoiõ (formal language), olni ròzlõca cisla e vœlnieycha, cœneç cœnçemy, arcõtchi, p.n., »u usiex na ocex«, ne mnimo ino odin ceut œcciou, u dvoyinie. Ya praghnõ xiriti dvoyinõ tomou cyto izberégena e rodovo po nariecciax, xay i ne sõstauno, i e, bœilchoiõ ci mèinchoiõ mieroiõ viedoma móuvçœm bez cinnõ móuvõ. Ta use ne viemy yac tó znacylivo e, ci pro cinnõ móuvõ ci ni.
@Данило Ганич