колонія - те що освоєне
колонізація - освійництво

За аналогією до Зеленого, Малинового, Жовтого, Сірого Клинів.

Також, за значеннями має:
3. Частина земельного угіддя, що виділяється за певною ознакою (за видом посіву, видом рослин і т. ін.).
3.2. Ділянка землі взагалі.

освоїти

Освоєні землі та не тільки

/sɛɫɪnɐ/~/seɫɪnɐ/~/se͡iɫɪnɐ/~/sɪɫɪnɐ/~/sewɪnɐ/~/sæɫɛnɐ/
сєлина
selina

Гадаю, таки є спитати передати лят. тям ‹colōnia› коренем сел-.
Семантика лятинскої первоти є: ‹col-ō› (рїч) "виростити, пахати→мешкати", иміна агента ‹col-ō-nus› "пахар, хуторянин; мешканець, поселенець (колонист)" відси й ‹colō-nia› "колония, сеління".
Корінь *sed(l)- мїє значіня "хуторянин(farmer)" и "мешканець(dweller)" від 'селянин' та йних.
Тут я йду брати творени похідники засвїдчени в Давнерускім Словарї Серезнівского відсутни в рускій але тякли через плідний корінь. Там и находить ся ‹сельник› ("житель") до тяма ‹colōnus› и ‹сєлина› ("мїсце") відповїдно ширено до ‹colōnia›.
Поки, їм не міг найти руский корінь у котрий би вторив лятинскій семантиці "пахати, обробити"→"мешкати", у похідниках: "пахач, селянин"→"мешканець" від його- "колония"; ини корени не мають теребних вїх(житель, селянин). Проте, мню воже тий руский корінь може ямо відповїсти первоти розвиваючи згадани значіня через ину семантику.
Похідники, звязани слова: ‹сєли́ник›-"colonist", ‹сєли́нити› "colonise", ‹сєли́неньıє›-"colonisation",‹сєлинєн, сєлинн-› "colonial", ‹сєли́нство›-"colonialism", ‹сєли́нник›-"colonialist".

сєл-ина(<*sedl-īnā)

/sɛɫɪtβ̞ɐ/~/seɫɪtβ̞ɐ/~/se͡iɫɪtβ̞ɐ/~/sɪɫɪtβ̞ɐ/~/sæɫɛtβ̞ɐ/~/sɛwɪtβ̞ɐ/
сєлитва
selitua

Чит. більше під вїтою "сели́на".
Давнеруский Словар Серезнівского ст. 326
"Селитва"–житло, поселіня.
Похідники: ‹сєли́тоуник/сєли́туник›–"colonialist", ‹сєли́тоуство/сєли́туство›–"colonialism", ‹сєлитвєн, сєлитоун-/сєлитун-›–"colonial", ‹сєли́твик›–"colonist", ‹сєли́твити›–"colonise".

сєли-тва(<*sedlī-twā).

/rɐtajɪnɐ/~/rɐtajɪnə/~/rɐtai̯ɪnɐ/~/rɐtaɪ̯ɪnɐ/~/rɐtai̯inɐ/~/rɐtai̯enɐ/,
{wɔ-~u̯o-~wo-~u̯ɔ͡u-~o̯-~wu-~u̯-~ɦɔ-~ɦo-~ɦʷo̝-~ɔ-~ɐ-~ɦɐ-~i̯ɐ-~w-rɐtˈajɪnɐ~ˈrɐtˈajɪnɐ}
ратаіина, оратаіина/ ратаıина, оратаıна
rataïna, orataïna

Міжливо таки'сми найшов годен корінь з відповїдною семантикою.
Словник Поліських Говорів П.С.Лисенка
ст. 26 "аратай, оратай"–пахач; крикун.
Хоч ту лексема й є дана жива та без відповїдної вїхи семантичного розвою "житель, землевласник, господар(←пахач, орач)". Ся вїха є проте явлена в тім же Давнерускім Словарї Серезнівского, де до слова "ратаи" є дано значіня "пахарь; земледелец; насадитель" тобто "пахар; землеріб/хуторянин(!); садівник"; так дана вїха в рускій у минулім робить переданя первітного лят. тяма закінним. Про щезлий тям "farmer, farmhand, peasant" свїдчать ини словянскі мови: самійлівска 'ратаj'–"селянин, землеріб", старочіска 'rataj'–"орач; землеріб, селянин". Так, ‹ратаи, оратаи› тягне на речінь ‹colōnus› найсильнїше, ‹орати› може сидїти правї за значіня 'plough, cultivate land' у лят. ‹colō›. Він є довжен бути найближчим телїшом що його має руска, семантично. Доказом правности значіня "землеріб, селянин" є також жива лексема ‹ратаиство›–"землерібство, хлїборібство".
Оно суть фонетични та морфемични доби дани в словнику Лисенка: 'аратай, оратай(з етимольоґічним *о початковим у вобох), 'ратай' рівнобїжний діб без прирістка, виден у Серезнівского, 'аратарь' з мїнним нарістком (*-аrji на місто *-ji).
Похідники: ‹ратаіиник/ратаi(и)ник›–"colonist", ‹ратаıинити›–"colonise", ‹ратаıинєн, ратаıинн-›–"colonial", ‹ратаıинство›–"colonialism".
Новїші тями, виду, " group of people with similar interests, occupations or characteristics, living in a particular area; the area such people occupy", "A group of organisms of same or different species living together in close association." скорїше мїнив бим словам ‹сєлина, сєлитва›, але за їх, через семантичний розвиток, могли би й сидїти ти з коренем ‹(о)рат-›.

*art-ā-j-īnā. Наросток ‹-ина› якости первітного слова, наслїдка та збірности. Приросток *о- на початку є, вїдї, вторинним утворінєм, про що говоре їще давнеруский телїш.

/rɐtajɪznɐ/~/rɐtajɪznə/~/rɐtai̯ɪznɐ/~/rɐtaɪ̯ɪznɐ/~/rɐtai̯iznɐ/,
{wɔ-~u̯o-~wo-~u̯ɔ͡u-~o̯-~wu-~u̯-~ɦɔ-~ɦo-~ɦʷo̝-~ɔ-~ɐ-~ɦɐ-~i̯ɐ-~w-rɐtˈajɪznɐ~ˈrɐtˈajɪznɐ}
ратаıизна, оратаıизна
rataïzna, orataïzna

Чит. мїнку під "рата́їна".

*art-ā-j-īznā. Наросток ‹-изна› збірности, мїсцевости та слїдности.

/rɐtar(ʲ)/~/rətar(ʲ)/
ратарь
ratary

Чит. мїнку під "рата́їна".

Похідники: ‹ратарьник, ратарєц›–"colonist", ‹ратарити›–"colonise", ‹ратарьство›–"colonialism".

Похідно втворінє від рівнобїжного ймена ‹ратарь›(наросток *-ārji).

*art-ār-i. Наросток *-i мїсних имен (пор. ‹зєлєнь, глъıбь, копань›).

Посісти + -щина/-чина (ще думаю, як тут правильно) як назва місцевості, країни

Обидва з *kʷelh₁-
Язикатик™

Знову ж, іще думаю, як правильно