Слов'янське *polk спільне з давньогерман. folk «народ, натовп, юрба; зграя, маса, купа; плем’я, рід». Слов'яни не знали звуку «ф», тому не дивно, що вимовляли її на свій взір як «п».
goroh.pp.ua: повк

Повк — українська форма зросійщеного полк, саме така форма відома в словнику Грінченка, написаному до захоплення України більшовиками. Форма полк це те саме, що жолтий, полний, мо́лва, волк.
Іван Огієнко в стилістичному словнику (1924) пропонував саме повк, повчок для нормативного вжитку.

Значення «відряд війська» теж є неправильне, таке значення, за Юром Шевельовом, було в болгарській церковнослов'янській мові, у руській мові ж слово полк означало зовсім инше — означало зокрема «стан, народ, зібрання».
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ще перші українсько-церковнослов'янські словники, зокрема Лексисі сиріч речіння Лаврентія Зизанія 1596 року видання та Лексико́ні словеноро́ському з церковнослов'янської на руську (українську) мову 1603 року написання, 1627 року опублікування подають слово полк церковнослов'янським і перекладають його руськими (українськими) словами обіз та військо.
http://izbornyk.org.ua/zyzlex/zyz46.htm
http://izbornyk.org.ua/berlex/be89.htm

Та це не значить, що саме слово повк чуже, просто його значення було в руській мові инше. В козацькі часи повки були одиницею територіального устрою української держави.
Ось що подає Словник Грінченка:
«Полк — Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні.»
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/42929-polk.html#show_point
Російсько-український словник 1893–1898рр. М.Уманця і А.Спілки подає таке:
«За Гетьманщини полковник на Україні керував урядом цїлої провінциї, на які подїляла ся Україна.»
r2u.org.ua: полковник
Навіть більшовики це визнають, радянський Словник Української Мови (правда аж останнім пунктом) подає полк як:
«На Україні в XVI — XVIII ст. — військова й адміністративно-територіальна одиниця.»
І подає цитати:
«По городам [городах] всяк полк назвався, По шапці всякий розличався [розрізнявся], Вписали військо під ранжир (Іван Котляревський, I, 1952, 187)»
«От і давай ділити по полках Україну: одні села до одного полку, а другі до другого тягнуть (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 117).»
sum.in.ua: polk

Але коли московити ліквідували козацтво, старому територіальному устрою прийшов кінець.
То чому не повернути давньоруське й козацьке значення й правдиво українську форму цього слова?

Старовинний термін. Прикладом використання є Малиновий Клин(себто Кубань), куди разом із козаками переїхали і їхні традиції у найменуваннях місцевостей.

Українська форма до «область». Вживалося раніше, це не новотвір. Походить від псл. *obolstь ‹*obvoldtь, пов’язаного з дієсловом *obvoldati «володіти».

https://www.google.com.ua/books/edition/Dialektolohichni_studiï/OgsqAQAAIAAJ?hl=uk&gbpv=1&bsq=оболость&dq=оболость&printsec=frontcover

https://www.google.com.ua/books/edition/Istorii︠a︡_ukraïnsʹkoï_movy/NzkiAAAAMAAJ?hl=uk&gbpv=1&bsq=оболость&dq=оболость&printsec=frontcover

Питомий відповідник української форми до бовгарського "область".

"Повіт" — цей термін використовувався в Україні до радянського періоду для позначення адміністративної одиниці нижчого рівня, але також пропонувався як альтернатива "області". Наприклад, у часи УНР і Польщі "повіти" були типовими адміністративними одиницями.

Милозвучніша заміна історичній назві "Земля"

хай буде