Слов'янське *polk спільне з давньогерман. folk «народ, натовп, юрба; зграя, маса, купа; плем’я, рід». Слов'яни не знали звуку «ф», тому не дивно, що вимовляли її на свій взір як «п».
goroh.pp.ua: повк
Повк — українська форма зросійщеного полк, саме така форма відома в словнику Грінченка, написаному до захоплення України більшовиками. Форма полк це те саме, що жолтий, полний, мо́лва, волк.
Іван Огієнко в стилістичному словнику (1924) пропонував саме повк, повчок для нормативного вжитку.
Значення «відряд війська» теж є неправильне, таке значення, за Юром Шевельовом, було в болгарській церковнослов'янській мові, у руській мові ж слово полк означало зовсім инше — означало зокрема «стан, народ, зібрання».
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ще перші українсько-церковнослов'янські словники, зокрема Лексисі сиріч речіння Лаврентія Зизанія 1596 року видання та Лексико́ні словеноро́ському з церковнослов'янської на руську (українську) мову 1603 року написання, 1627 року опублікування подають слово полк церковнослов'янським і перекладають його руськими (українськими) словами обіз та військо.
http://izbornyk.org.ua/zyzlex/zyz46.htm
http://izbornyk.org.ua/berlex/be89.htm
Та це не значить, що саме слово повк чуже, просто його значення було в руській мові инше. В козацькі часи повки були одиницею територіального устрою української держави.
Ось що подає Словник Грінченка:
«Полк — Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні.»
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/42929-polk.html#show_point
Російсько-український словник 1893–1898рр. М.Уманця і А.Спілки подає таке:
«За Гетьманщини полковник на Україні керував урядом цїлої провінциї, на які подїляла ся Україна.»
r2u.org.ua: полковник
Навіть більшовики це визнають, радянський Словник Української Мови (правда аж останнім пунктом) подає полк як:
«На Україні в XVI — XVIII ст. — військова й адміністративно-територіальна одиниця.»
І подає цитати:
«По городам [городах] всяк полк назвався, По шапці всякий розличався [розрізнявся], Вписали військо під ранжир (Іван Котляревський, I, 1952, 187)»
«От і давай ділити по полках Україну: одні села до одного полку, а другі до другого тягнуть (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 117).»
sum.in.ua: polk
Але коли московити ліквідували козацтво, старому територіальному устрою прийшов кінець.
То чому не повернути давньоруське й козацьке значення й правдиво українську форму цього слова?
_
Все-таки козацька держава у першу чергу - військове формування, тому й не дивно, що адміністративні одиниці в ній називалися так, як і озброєні, що за ними закріплювалися. Зараз у ЗСУ немає ділення на повки накшталт Волинський або Луганський повк. Тому це значення слова устаріле, на мій погляд.
Старовинний термін. Прикладом використання є Малиновий Клин(себто Кубань), куди разом із козаками переїхали і їхні традиції у найменуваннях місцевостей.
Українська форма до «область». Вживалося раніше, це не новотвір. Походить від псл. *obolstь ‹*obvoldtь, пов’язаного з дієсловом *obvoldati «володіти».
Чому?
бо переробили перейняток
—
Не може бути
Ну-ну, спробуйте навести те, що вважаєте доказами
Це речення потрібно зробити гаслом усіх дописувачів осідку 😂😂😂
Питомий відповідник української форми до бовгарського "область".
Але волостями УНР називали саме райони, а не області. Нащо взоруватися на схожість до радянського поділу, штений добродію?
район (обласний)
uk.wikipedia.org: Адміністративний поділ УНР
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002300-18#Text
В УНР може і райони, а от на Русі - цілі князівства, за територією співставні з сучасними областями як адміністративними одиницями. Читаємо: "Літописи часто називають волостю ціле князівство (наприклад, «волость чернігівська», «волость рязанська» тощо". ... "Наприкінці 18 століття на українських землях Російської імперії волость з'являється як дрібна адміністративно-територіальна одиниця у складі повіту, через яку здійснювали управління державними та удільними селянами". uk.wikipedia.org: Волость
Адміністративний поділ УНР не є ідеальним і не порушним.
Гадаю "землі" слід лишити на великі етнографічні, історичні регіони як-от Галичина, Слобожанщина, Кубань тощо. А для економічних, адміністративних одиниць, що підпорядковуються центральній владі ("підвладні" їй, під їх "волостю"), на мою думку, слід використати "волость". Та й домовилися же за губернатора тут. губернатор
Це ваш вибір. Я волію наслідувати поділ так як цього бажали УНР. Хіба час розсудить, як воно буде.
"Я волію наслідувати поділ так як цього бажали УНР."
Мені неясне Ваше бажання. Невже в УНР усе було a priori правильно?
"Повіт" — цей термін уживав ся в Україні до радянського періоду для позначення адміністративної одиниці нижчого рівня, але також пропонував ся як альтернатива "области". Наприклад, у часи УНР і Польщі "повіти" були типовими адміністративними одиницями.
хай буде
Словотвір, замір якого уникнути плутанини зі «землею» як загальною тямою. Поєднання «землі» та «краю» повинно впоратися з цим завданням
«земекрай»
Тоді не всім буде зрозуміло, що це від «землі» походить
Не від zemьja, а просто zemь
Ну таке собі. Мною сприймається на зразок радянського способу словотворення, як-от «госдума», «селсовет», т.п.
У сполученні з «краєм» воно не створює плутанини з обома цими окремими словами
Ну якась логіка ж має бути, чому саме це додали, що́ слово тепер означає судячи з будови. Якщо нічого не змінилося, легше ті лишити, та й не плутається там нічого, якраз те
@Римидолов Вертислово
«Ну якась логіка ж має бути»
goroh.pp.ua: край див. 4, 5, 6; земля тлумачиться словом «край»:
goroh.pp.ua: земля див. 6
Словосполука вирішує цей недолік :)
Ну от, це просто масло масляне, нічого нового, що б виділяло якось
Так я нічого про принуку й не кажу, і по кругу у сварці довго бігати не буду тут, просто цікаво розібратися, чому саме так. Може й не моя правда, але мені видається дивним
Яке є!
Масло масляне це словослів, а мій відповідник – ні
Ну є в ньому відтінок дивини, розумію Вас. Хотів лиш просторити словосполуку, як розв'язок трудності
https://www.google.com.ua/books/edition/Dialektolohichni_studiï/OgsqAQAAIAAJ?hl=uk&gbpv=1&bsq=оболость&dq=оболость&printsec=frontcover
Навесні 1918 року прийнято закон, за яким Українська Народна Республіка адміністративно ділилася на 32 землі (найвищий рівень), які поділялися на волости (середній рівень), що в свою чергу ділилися на громади (найнижчий рівень).
uk.wikipedia.org: Адміністративний поділ УНР
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002300-18#Text
++
Луганська земля ,Київська земля ,Житомирська земля ....
Незвично звучить
Звучить ок у контексті території, але не в адміністративного устрою. Все-таки Київська земля - історичний термін, і кордони її в різні часи були неоднаковими. До того ж і позначала земля як така окрему, незалежну владу. Якщо б сучасна Україна мала федеративний устрій, як от Німеччина, то могло би бути: порівняйте з нім. Bundesland, де Bund - це союз/федерація, а Land - земля.
Ніякої проблеми в тому, що Київщина та всі інші землі зараз чітко визначені, хоча колись були нечіткі та змінні, немає. Так і з науковими термінами, і з багато чим ще — якщо є готове слово, не треба видумувати, можна формалізувати й наявне, як усі мови роблять