смуга
Район зона, пояс, що відрізняється від сусідніх кліматом, рослинністю, характером занять населення і т. ін. Приклади
Лісова смуга.
Помірна смуга.
Промислова смуга.
Смугу трясовин.
Смуга пісків.
Увечері полк знявся, ввійшов у смугу Малих Карпат. (О. Гончар)
– Доповідають [чиновники] про те, щоб малоземельних та безземельних селян переселити не в середню сибірську смугу, а на Камчатку. (М. Стельмах)
-- Тлумачний словник: містить тлумачення для 260 тис. слів.
http://goroh.in.ua/Тлумачення/смуга
РІ́ЗА, и, жін., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. / Академічний тлумачний словник (1970—1980) sum.in.ua: riza
Тут не йму перечити, лиш хочу нагадати, ож побѡльше слѡв є добрі; в английскѡй мові, на пр., не всюдъı, де росийскою є вжито слово зона, буде слово zone, а рѡзні їнші слова, які лучно хоплять змъıсел тої чи їншої сполукъı слѡв (пор. рос. зона отдьıха : англ. recreation area, не recreation/break/sitting... zone) ― без тсього на гадці може бъıти небезпека вливу росийскої мовъı. Тому я хвалю варйянт різа (вѡн є й в етим.сл.укр.м. між словами пѡд статею різати в тварі риза(так!) "земельна ділянка різної площі; розрив", а також: ріезь "земельна ділянка", різа "тс."), для въıпадкѡв, коли зона значить "area" (та не для въıпадкѡв яко tropical zone).
Те саме: яка мотивація? Стяга в україньскѡй мові може значити "стрѡчка", та зовнішня подѡбнѡсть (вѡддалена) стрѡчки й пояса не веде до втотожнення поняття стрѡчка з поняттям зона.
СТЯГА́, и, жін., розм. Те саме, що смуга. Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Борис Грінченко, II, 1963, 100); На кривавій попрузі неба скочила невеличка іскорка; довга проміняста стяга протяглася від неї над землею (Панас Мирний, I, 1954, 317); Від вогнів вартових дві дороги на морі зустрілись: смуга мертво-зелена й криваво-червона стяга (Леся Українка, I, 1951, 245); Сонце сідало, і косими стягами падав його світ крізь вікно, на стіл, на долівку, грав сизо-червоним огнем на пляшці (Панас Мирний, I, 1954, 196); Владика сидить на осяянім Фебовім ґанку І від підвладних народів приймав дари; .. і довгою в'ються стяго́ю Перед потужним язики земні в розмаїтих убраннях (Микола Зеров, Вибр., 1966, 258). / Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 810. sum.in.ua: stjagha
Карл-Франц Ян Йосиф,
нема нич злого в тім, коли би й одно слово значило дві тями й більше. Контекст. Ви ж не гадатимете, що в контексті географічнім чим под. мова буде про аксесуари одягу.
ПАС // Те, що тягається довго в часі або просторі / Довга вузька смуга чого-небудь, на чомусь. / Довга вузька смуга, стрічка тканини, паперу і т. ін. / Академічний тлумачний словник (1970—1980) sum.in.ua: pas
Слухайте, ну се є смішно; вся тся купа авторитетѡв име одне й те саме џерело, які за ним просто вторять, тож чисельнѡсть вѡдказѡв є луда (ілюзія). По друге, нормотвѡрні слѡвники мені не суть закѡн, паче в въıпадку прямленого на зближіннє з росийскою мовою "радяньского" академичного слѡвника україньскої мовъı. Написав‘м’ ож твар пас є чуж україньскѡй мові ― не вірите, провірте ― џерела суть доступні, перворядне ж џерелом тут суть етимологичні слѡвникъı, пак уже їнші.
Смішно? А хіба я взагалі тут з Вами сперечався? :) Так, це запозичення з польскої мови - pas = "пояс; ремінь; смуга; промінь" / Етимологічний словник української мови. Т. 4. (2003). - Стор. 302-303
Єлісеє, ви вже раніше доводили про чужість слова "пас", але ото тепер тільки знайшов у зошиті записано про зв'язок слова "пас" зі словами "пасмо", "пасмя", "пасемко" з не абсолютною, але все ж гіпотезою про те, що українці сприйняли слово "пас" головною формою від похідного "пасемко" та ин., в такім разі це те ж саме мовне явище, цитую: наслідок зворотного словотвору подібно до діалектного «кох» утвореного від слова «кошик».
На жаль, не записав автора розвідки.
Уже з переламу віків я старанно записую слова, у чиїй рідності не впевнений. Власне, уже назбиралася ціла колекція. Чимало переписів з уже не існуючої групи мережі Вконтакти та з дописів живого журналу. Я й ваші слова там записую.
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського):
Клино́к — *2) Часть, отрезок поля.
Моя земля врізалась клином у вашу, а Павло Миронович взяв та й показав той клинок вашим. Кон. «Правда». 1875. 140.
Нагаю, що називати клинками леза зброї українці стали тільки в період Сталінщини, доти такого значення не існувало:
клинок (лезо зброї)
"Зона" означає певну територію. Це бачимо і з пояснення наведеного вгорі сторінки. Розумію, що про ширину смуги не йде мова. Але "зона" може бути і круглою, і неправильних обрисів.
Веду до того, що "зона" значить більше, ніж саму смугу.
Зона — певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками.
Абонент перебуває поза зоною.
Перекладаємо слово зона
Вѡд мене +. Дайте й свѡй, буде два.
зона – смуга / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977
Смуга - зона, полоса / Словник гірничої термінології. Шелудько І. Харків, 1931 https://archive.org/stream/slovnyk_girnuchuj#page/n165/mode/1up
Зо́на, геогр. – зо́на, по́яс, (полоса) сму́га / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: зона
смуга
Район зона, пояс, що відрізняється від сусідніх кліматом, рослинністю, характером занять населення і т. ін. Приклади
Лісова смуга.
Помірна смуга.
Промислова смуга.
Смугу трясовин.
Смуга пісків.
Увечері полк знявся, ввійшов у смугу Малих Карпат. (О. Гончар)
– Доповідають [чиновники] про те, щоб малоземельних та безземельних селян переселити не в середню сибірську смугу, а на Камчатку. (М. Стельмах)
-- Тлумачний словник: містить тлумачення для 260 тис. слів.
http://goroh.in.ua/Тлумачення/смуга
Квадрат це не смуга, але може бути зоною.
зона – пасмуга / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977
Прямъıй переклад гречского слова zona "пояс".
Яка мотивація цього твару до поняття "зона"??
РІ́ЗА, и, жін., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. / Академічний тлумачний словник (1970—1980) sum.in.ua: riza
зона (поля) – різа / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977
Тут не йму перечити, лиш хочу нагадати, ож побѡльше слѡв є добрі; в английскѡй мові, на пр., не всюдъı, де росийскою є вжито слово зона, буде слово zone, а рѡзні їнші слова, які лучно хоплять змъıсел тої чи їншої сполукъı слѡв (пор. рос. зона отдьıха : англ. recreation area, не recreation/break/sitting... zone) ― без тсього на гадці може бъıти небезпека вливу росийскої мовъı. Тому я хвалю варйянт різа (вѡн є й в етим.сл.укр.м. між словами пѡд статею різати в тварі риза(так!) "земельна ділянка різної площі; розрив", а також: ріезь "земельна ділянка", різа "тс."), для въıпадкѡв, коли зона значить "area" (та не для въıпадкѡв яко tropical zone).
Те саме: яка мотивація? Стяга в україньскѡй мові може значити "стрѡчка", та зовнішня подѡбнѡсть (вѡддалена) стрѡчки й пояса не веде до втотожнення поняття стрѡчка з поняттям зона.
СТЯГА́, и, жін., розм. Те саме, що смуга. Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Борис Грінченко, II, 1963, 100); На кривавій попрузі неба скочила невеличка іскорка; довга проміняста стяга протяглася від неї над землею (Панас Мирний, I, 1954, 317); Від вогнів вартових дві дороги на морі зустрілись: смуга мертво-зелена й криваво-червона стяга (Леся Українка, I, 1951, 245); Сонце сідало, і косими стягами падав його світ крізь вікно, на стіл, на долівку, грав сизо-червоним огнем на пляшці (Панас Мирний, I, 1954, 196); Владика сидить на осяянім Фебовім ґанку І від підвладних народів приймав дари; .. і довгою в'ються стяго́ю Перед потужним язики земні в розмаїтих убраннях (Микола Зеров, Вибр., 1966, 258). / Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 810. sum.in.ua: stjagha
зона – стяга / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977
Прямъıй переклад гречского слова zona "пояс" давнім словом зѡ спѡльнословяньскої мовъı без причепа (префикса) по- (по-яс).
Краще од "пояс", бо (висловлюю свою мисель) дає двом тямам два слова, а не одне слово на дві тями.
Карл-Франц Ян Йосиф,
нема нич злого в тім, коли би й одно слово значило дві тями й більше. Контекст. Ви ж не гадатимете, що в контексті географічнім чим под. мова буде про аксесуари одягу.
Окіл він довколо чогось.
Ніяким боком.
Gelexwfscuy II, 692: полоса́ "Landstrich"; SIRM IV, 500: полоса́¹; http://oldrusdict.ru/dict.html# : полоса ( ~ земли) "узкий участок земли".
простір - це більше космос чи спейс
Це не україньский твар, а захѡднословяньский зѡ слідом стягнення *-oja- (прасл. *pojasu) → *-oa- → -aa → a.
ПАС // Те, що тягається довго в часі або просторі / Довга вузька смуга чого-небудь, на чомусь. / Довга вузька смуга, стрічка тканини, паперу і т. ін. / Академічний тлумачний словник (1970—1980) sum.in.ua: pas
зона – пас / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977
По́яс – 1) пас, па́сок (-ска), па́ска / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: пояс
Зо́на, геогр. – зо́на, ПО́ЯС, (полоса) сму́га / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: зона
Слухайте, ну се є смішно; вся тся купа авторитетѡв име одне й те саме џерело, які за ним просто вторять, тож чисельнѡсть вѡдказѡв є луда (ілюзія). По друге, нормотвѡрні слѡвники мені не суть закѡн, паче в въıпадку прямленого на зближіннє з росийскою мовою "радяньского" академичного слѡвника україньскої мовъı. Написав‘м’ ож твар пас є чуж україньскѡй мові ― не вірите, провірте ― џерела суть доступні, перворядне ж џерелом тут суть етимологичні слѡвникъı, пак уже їнші.
Смішно? А хіба я взагалі тут з Вами сперечався? :) Так, це запозичення з польскої мови - pas = "пояс; ремінь; смуга; промінь" / Етимологічний словник української мови. Т. 4. (2003). - Стор. 302-303
Нащо тоді тулити се слово сюдъı, коли воно вкраїньске не є?
Це для гугля, для тих, хто шукає українське слово.
Не въıсловили бъıсте Вашу думку ясніше? Бою сь, не второпав‘ем’.
Не збагну, що ото воно написано.
Єлісеє, ви вже раніше доводили про чужість слова "пас", але ото тепер тільки знайшов у зошиті записано про зв'язок слова "пас" зі словами "пасмо", "пасмя", "пасемко" з не абсолютною, але все ж гіпотезою про те, що українці сприйняли слово "пас" головною формою від похідного "пасемко" та ин., в такім разі це те ж саме мовне явище, цитую: наслідок зворотного словотвору подібно до діалектного «кох» утвореного від слова «кошик».
На жаль, не записав автора розвідки.
<знайшов у зошиті записано>
De? Ou coho?
Уже з переламу віків я старанно записую слова, у чиїй рідності не впевнений. Власне, уже назбиралася ціла колекція. Чимало переписів з уже не існуючої групи мережі Вконтакти та з дописів живого журналу. Я й ваші слова там записую.
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського):
Клино́к — *2) Часть, отрезок поля.
Моя земля врізалась клином у вашу, а Павло Миронович взяв та й показав той клинок вашим. Кон. «Правда». 1875. 140.
Нагаю, що називати клинками леза зброї українці стали тільки в період Сталінщини, доти такого значення не існувало:
клинок (лезо зброї)
"Зона" означає певну територію. Це бачимо і з пояснення наведеного вгорі сторінки. Розумію, що про ширину смуги не йде мова. Але "зона" може бути і круглою, і неправильних обрисів.
Веду до того, що "зона" значить більше, ніж саму смугу.