Чому всі взялися за смугу? Це ж територія, а не видовжений об'єкт.

Яка мотивація цього твару до поняття "зона"??

РІ́ЗА, и, жін., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. / Академічний тлумачний словник (1970—1980) sum.in.ua: riza

зона (поля) – різа / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977

Тут не йму перечити, лиш хочу нагадати, ож побѡльше слѡв є добрі; в английскѡй мові, на пр., не всюдъı, де росийскою є вжито слово зона, буде слово zone, а рѡзні їнші слова, які лучно хоплять змъıсел тої чи їншої сполукъı слѡв (пор. рос. зона отдьıха : англ. recreation area, не recreation/break/sitting... zone) ― без тсього на гадці може бъıти небезпека вливу росийскої мовъı. Тому я хвалю варйянт різа (вѡн є й в етим.сл.укр.м. між словами пѡд статею різати в тварі риза(так!) "земельна ділянка різної площі; розрив", а також: ріезь "земельна ділянка", різа "тс."), для въıпадкѡв, коли зона значить "area" (та не для въıпадкѡв яко tropical zone).

Краще од "пояс", бо (висловлюю свою мисель) дає двом тямам два слова, а не одне слово на дві тями.

Карл-Франц Ян Йосиф,
нема нич злого в тім, коли би й одно слово значило дві тями й більше. Контекст. Ви ж не гадатимете, що в контексті географічнім чим под. мова буде про аксесуари одягу.

Те саме: яка мотивація? Стяга в україньскѡй мові може значити "стрѡчка", та зовнішня подѡбнѡсть (вѡддалена) стрѡчки й пояса не веде до втотожнення поняття стрѡчка з поняттям зона.

СТЯГА́, и, жін., розм. Те саме, що смуга. Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Борис Грінченко, II, 1963, 100); На кривавій попрузі неба скочила невеличка іскорка; довга проміняста стяга протяглася від неї над землею (Панас Мирний, I, 1954, 317); Від вогнів вартових дві дороги на морі зустрілись: смуга мертво-зелена й криваво-червона стяга (Леся Українка, I, 1951, 245); Сонце сідало, і косими стягами падав його світ крізь вікно, на стіл, на долівку, грав сизо-червоним огнем на пляшці (Панас Мирний, I, 1954, 196); Владика сидить на осяянім Фебовім ґанку І від підвладних народів приймав дари; .. і довгою в'ються стяго́ю Перед потужним язики земні в розмаїтих убраннях (Микола Зеров, Вибр., 1966, 258). / Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 810. sum.in.ua: stjagha

зона – стяга / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977

Окіл він довколо чогось.

Ніяким боком.

простір - це більше космос чи спейс

Цікаве, +

Це не україньский твар, а захѡднословяньский зѡ слідом стягнення *-oja- (прасл. *pojasu) → *-oa- → -aa → a.

ПАС // Те, що тягається довго в часі або просторі / Довга вузька смуга чого-небудь, на чомусь. / Довга вузька смуга, стрічка тканини, паперу і т. ін. / Академічний тлумачний словник (1970—1980) sum.in.ua: pas

зона – пас / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977

По́яс – 1) пас, па́сок (-ска), па́ска / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: пояс

Зо́на, геогр. – зо́на, ПО́ЯС, (полоса) сму́га / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: зона

Слухайте, ну се є смішно; вся тся купа авторитетѡв име одне й те саме џерело, які за ним просто вторять, тож чисельнѡсть вѡдказѡв є луда (ілюзія). По друге, нормотвѡрні слѡвники мені не суть закѡн, паче в въıпадку прямленого на зближіннє з росийскою мовою "радяньского" академичного слѡвника україньскої мовъı. Написав‘м’ ож твар пас є чуж україньскѡй мові ― не вірите, провірте ― џерела суть доступні, перворядне ж џерелом тут суть етимологичні слѡвникъı, пак уже їнші.

Смішно? А хіба я взагалі тут з Вами сперечався? :) Так, це запозичення з польскої мови - pas = "пояс; ремінь; смуга; промінь" / Етимологічний словник української мови. Т. 4. (2003). - Стор. 302-303

Нащо тоді тулити се слово сюдъı, коли воно вкраїньске не є?

Це для гугля, для тих, хто шукає українське слово.

Не въıсловили бъıсте Вашу думку ясніше? Бою сь, не второпав‘ем’.

Не збагну, що ото воно написано.

Єлісеє, ви вже раніше доводили про чужість слова "пас", але ото тепер тільки знайшов у зошиті записано про зв'язок слова "пас" зі словами "пасмо", "пасмя", "пасемко" з не абсолютною, але все ж гіпотезою про те, що українці сприйняли слово "пас" головною формою від похідного "пасемко" та ин., в такім разі це те ж саме мовне явище, цитую: наслідок зворотного словотвору подібно до діалектного «кох» утвореного від слова «кошик».
На жаль, не записав автора розвідки.

Кацапське?

Взагалі, цікаво, що ЕСУМ, перелічуючи значення, після "сторінка книги, журналу, газети" пише(з р.), але інші значення не чіпає