зона – пасмуга / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977
РІ́ЗА, и, жін., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. / Академічний тлумачний словник (1970—1980) 
sum.in.ua: riza
Тут не йму перечити, лиш хочу нагадати, ож побѡльше слѡв є добрі; в английскѡй мові, на пр., не всюдъı, де росийскою є вжито слово зона, буде слово zone, а рѡзні їнші слова, які лучно хоплять змъıсел тої чи їншої сполукъı слѡв (пор. рос. зона отдьıха : англ. recreation area, не recreation/break/sitting... zone) ― без тсього на гадці може бъıти небезпека вливу росийскої мовъı. Тому я хвалю варйянт різа (вѡн є й в етим.сл.укр.м. між словами пѡд статею різати в тварі риза(так!) "земельна ділянка різної площі; розрив", а також: ріезь "земельна ділянка", різа "тс."), для въıпадкѡв, коли зона значить "area" (та не для въıпадкѡв яко tropical zone).
Те саме: яка мотивація? Стяга в україньскѡй мові може значити "стрѡчка", та зовнішня подѡбнѡсть (вѡддалена) стрѡчки й пояса не веде до втотожнення поняття стрѡчка з поняттям зона.
СТЯГА́, и, жін., розм. Те саме, що смуга. Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Борис Грінченко, II, 1963, 100); На кривавій попрузі неба скочила невеличка іскорка; довга проміняста стяга протяглася від неї над землею (Панас Мирний, I, 1954, 317); Від вогнів вартових дві дороги на морі зустрілись: смуга мертво-зелена й криваво-червона стяга (Леся Українка, I, 1951, 245); Сонце сідало, і косими стягами падав його світ крізь вікно, на стіл, на долівку, грав сизо-червоним огнем на пляшці (Панас Мирний, I, 1954, 196); Владика сидить на осяянім Фебовім ґанку І від підвладних народів приймав дари; .. і довгою в'ються стяго́ю Перед потужним язики земні в розмаїтих убраннях (Микола Зеров, Вибр., 1966, 258). / Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 810. sum.in.ua: stjagha
Прямъıй переклад гречского слова zona "пояс" давнім словом зѡ спѡльнословяньскої мовъı без причепа (префикса) по- (по-яс).
Краще од "пояс", бо (висловлюю свою мисель) дає двом тямам два слова, а не одне слово на дві тями.
Карл-Франц Ян Йосиф,
нема нич злого в тім, коли би й одно слово значило дві тями й більше. Контекст. Ви ж не гадатимете, що в контексті географічнім чим под. мова буде про аксесуари одягу.
Gelexwfscuy II, 692: полоса́ "Landstrich"; SIRM IV, 500: полоса́¹; http://oldrusdict.ru/dict.html# : полоса ( ~ земли) "узкий участок земли".
Це не україньский твар, а захѡднословяньский зѡ слідом стягнення *-oja- (прасл. *pojasu) → *-oa- → -aa → a.
ПАС // Те, що тягається довго в часі або просторі / Довга вузька смуга чого-небудь, на чомусь. / Довга вузька смуга, стрічка тканини, паперу і т. ін. / Академічний тлумачний словник (1970—1980) sum.in.ua: pas
По́яс – 1) пас, па́сок (-ска), па́ска / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
r2u.org.ua: пояс
Зо́на, геогр. – зо́на, ПО́ЯС, (полоса) сму́га / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: зона
Слухайте, ну се є смішно; вся тся купа авторитетѡв име одне й те саме џерело, які за ним просто вторять, тож чисельнѡсть вѡдказѡв є луда (ілюзія). По друге, нормотвѡрні слѡвники мені не суть закѡн, паче в въıпадку прямленого на зближіннє з росийскою мовою "радяньского" академичного слѡвника україньскої мовъı. Написав‘м’ ож твар пас є чуж україньскѡй мові ― не вірите, провірте ― џерела суть доступні, перворядне ж џерелом тут суть етимологичні слѡвникъı, пак уже їнші.
Смішно? А хіба я взагалі тут з Вами сперечався? :) Так, це запозичення з польскої мови - pas = "пояс; ремінь; смуга; промінь" / Етимологічний словник української мови. Т. 4. (2003). - Стор. 302-303
Єлісеє, ви вже раніше доводили про чужість слова "пас", але ото тепер тільки знайшов у зошиті записано про зв'язок слова "пас" зі словами "пасмо", "пасмя", "пасемко" з не абсолютною, але все ж гіпотезою про те, що українці сприйняли слово "пас" головною формою від похідного "пасемко" та ин., в такім разі це те ж саме мовне явище, цитую: наслідок зворотного словотвору подібно до діалектного «кох» утвореного від слова «кошик».
На жаль, не записав автора розвідки.
<знайшов у зошиті записано>
De? Ou coho?
Уже з переламу віків я старанно записую слова, у чиїй рідності не впевнений. Власне, уже назбиралася ціла колекція. Чимало переписів з уже не існуючої групи мережі Вконтакти та з дописів живого журналу. Я й ваші слова там записую.
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського):
Клино́к — *2) Часть, отрезок поля.
Моя земля врізалась клином у вашу, а Павло Миронович взяв та й показав той клинок вашим. Кон. «Правда». 1875. 140.
Нагаю, що називати клинками леза зброї українці стали тільки в період Сталінщини, доти такого значення не існувало:
клинок (лезо зброї)
Вѡд мене +. Дайте й свѡй, буде два.
зона – смуга / Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977
Смуга - зона, полоса / Словник гірничої термінології. Шелудько І. Харків, 1931 https://archive.org/stream/slovnyk_girnuchuj#page/n165/mode/1up
Зо́на, геогр. – зо́на, по́яс, (полоса) сму́га / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: зона
смуга
Район зона, пояс, що відрізняється від сусідніх кліматом, рослинністю, характером занять населення і т. ін. Приклади
Лісова смуга.
Помірна смуга.
Промислова смуга.
Смугу трясовин.
Смуга пісків.
Увечері полк знявся, ввійшов у смугу Малих Карпат. (О. Гончар)
– Доповідають [чиновники] про те, щоб малоземельних та безземельних селян переселити не в середню сибірську смугу, а на Камчатку. (М. Стельмах)
-- Тлумачний словник: містить тлумачення для 260 тис. слів.
http://goroh.in.ua/Тлумачення/смуга
Квадрат це не смуга, але може бути зоною.