В українській мові має і таке значення:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14798-zhalo.html#show_point
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Клино́к — лїзко, залїзко (шаблі то що).
r2u.org.ua: залізко
Надихнуло македонське сечило. Від "сікти", "-ало" - суфікс на позначення знарядь (рало - те, чим орять, писало - те, чим пишуть, жало - те, чим жалять, кресало - те, чим кресають).
Етимологічний Словник Української мови: гострі́й «лезо».
ostrъ
Так
😵💫
»А там було g в давнину? Ніби ні, тому маємо й, скажімо, "вістря". Та й "острог" тощо«
+ пратвар є *ostrŭ < *osros
Що є *gostъrъ мені мало неясно)
Дало таке походження, на роботі часу не багато, зараз виправлю
»..на роботі часу не багато, зараз виправлю«
То є в ряду 👌
Загалом, уже маємо слово ‹вістря› (< псл. *ostri꙼je) коли від ‹острий› брати слово, то можна додати саме його
У СУМ дано (
sum.in.ua: vistrja
1. Тонкий, загострений або звужений кінець якогось предмета.
Всі колючі гілки, здається, умисне спрямувались своїми вістрями Серьожці межи очі (Олесь Гончар, II, 1954, 35); До темного захмареного неба знеслось розпечене вістря ракети (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 186).
2. Гостра, різальна сторона якого-небудь знаряддя; лезо.
Кожний обзирає обух, пальцем пробує, чи гостре вістря (Іван Франко, IV, 1950, 193); Трохим Іванович узяв її [стамеску] в руки, з цікавістю розглядав сталь, пробував вістря кінчика, відточеного, мов бритва (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 173). ✅
Друге значення точно одповідає жаданому
Иносе.
goroh.pp.ua: клинок#24914
++