Значення слова

Шмат — частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось.

Приклад вживання

Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза.

Походження

видозмінене запозичення з німецької мови (можливо, за посередництвом польської);
н. [Schnat(e)] (‹ двн. (пізнє) snatta) «відрізок (чогось); молодий зрізаний пагін; просіка, межа» пов’язане зі швейц.-нім. [schnätzen] «вирізати»

Розділи
Варіанти написання
шматок
Слово додав

Перекладаємо слово шмат

кусень
30
Nykyfor Pavlenko 24 червня 2020
25 червня 2020

Це й так синонім слова шмат, і надто вже схоже на московський кусок, швидше за все то й є перероблений на український лад кусок. Загалом, слово кусок утворене від слова кусати, але не кожен московський кусок відкушено

25 червня 2020

о, Михасю, як бачу ти вже нагнав ботоферму і накрутив голоси для німецьких "шмат" і "кавалок") нічого, адміністрація уже веде перевірку твоєї брудної діяльності

25 червня 2020

Кому що, а тобі ботоферма, краще б ділом зайнявся

25 червня 2020

повір, займаюся, намагаюся віднайти запозичення для іноземних слів, які ти тут обстоюєш

26 червня 2020

Це не іноземні слова

26 червня 2020

мг, звісно, у твоїй палаті може і так

26 червня 2020

О-о-о то ти з палати пишеш? Ну тоді все зрозуміло

26 червня 2020

Черговий доказ того, що ти не вмієш читати) уже ботоферму і на слово "дах" нагнав) от пустунчик) ну нічого, це вічно не буде тривати

26 червня 2020

Дорогенький, у тебе одні ботоферми в голові, між тим, якщо ти вже такий віднахідник українських замінників іноземним словам, то мав би вже перестати використовувати відверто не українське слово "ботоферма", бот слово англійське, ферма слово французьке. От запропонуй якесь инше слово, ціни тобі не буде

26 червня 2020

О, видніються зачатки розуму) бот - похідне від чеського слова "робот" від загальнослов'янського "робота". Тому запозиченням його назвати можна із великою натяжкою. Але от щодо відповідника, то гарна думка. Нехай буде "ботівня", себто сукупність ботів. Отже, Михасю, прибери будь-ласка свою ботівню. Чини справедливо і без накрутки

26 червня 2020

Польською робота то praca, чеською práce, хорватською raditi, словенською delati, сербською посао, білоруською праца, в болгарській і македонській робота. І чого ти мені приписуєш свою ботівню? Можу тобі таку саму претензію виставити, прибери будь ласка свою ботівню

26 червня 2020

Читай ЕСУМ, "робот" є запозиченням із чеської
Як це яку ботівню?) Ти мене за дурня маєш? Думаєш, я не помітив, шо ше пару днів тому слово "цвях" мало 4 голоси, але через 2 дні раптом 11, а зараз вже 17? Або слово "дах" мало 11 чи 12 голосів пару днів тому а зараз уже 23? Те саме зі словом "шукати"
Ти відстоюєш німецькі слова в українській мові. Ти вважаєш, шо наша мова не здатна утворити їм відповідники. Отже, ти ворог для нашої мови, і вважаєш її неповноцінною, визнай це.
Це просто геніально. Хтось хоче перекласти німецькій відповідник, ти пропонуєш ТОЙ САМИЙ німецький відповідник, заводиш ботівню, і накручуєш голоси. Дуже мудро, молодець

27 червня 2020

Мене не хвилює, що ти там помітив, я не маю ніякого відношення, до того, що люди голосують за типові українські слова. Зрештою, якщо ти так вважаєш, то ніхто тобі не заважає, навести сюди свою "ботівню" і повторити цю "бздуру". Про слово "робот" справді пишуть, що то є з чеської, але ти тут написав також, що "робота" то є загальнослов'янське слово, я тобі елементарно скористався ґуґл-перекладачем і показав, що то не є так. У будь-якій сучасній мові є запозичення з инших мов, тож не дуркуй, за твоєю логікою англійська мова не повноцінна, та й російська теж, бо в них повно запозичень, щось мені підказує, що й німецька не стоїть осторонь того загальносвітового процесу, тому то ще не відомо з якої мови і у яку, потрапили оті самі "германізми", але факт, що то є типові українські слова, і вони не несуть ніякої загрози ні українській мові, ні українській державі, на відміну від московитизмів

27 червня 2020

Ага, так, звісно, це ж просто так нізвідки германізми останніми днями почали набирати аномально багато голосів) і від того, що ти назвеш їх «українськими словами» не зробить їх такими. Взагалі, я уже талдичу як горохом об стіну, що запозичення не є питомими словами, і до всього можна знайти відповідники. Але ні. Ти принципово захищаєш германізми і наганяєш ботівню для їх розкрутки. Шо є зовсім нечесним і мерзенним. І наразі не збираюся так чинити. І вважаю, шо подібних германофілів, а також всяких глобалістів і москвофілів треба гнати в шию з України, або в палату. Без вас Україні буде значно ліпше

27 червня 2020

Знову якусь дурню написав, ти спитай в кого завгодно, чиї то слова "шматок", "дах", шлях", "шукати" з якою саме мовою вони в українців асоціюються, навряд тобі скажуть, що з німецькою, навпаки переважна більшість українців тобі скажуть, що то слова з чистої української мови. В українській мові є й тюркського походження слова, без яких українську мову складно уявити. Нащо шукати відповідники українським кавунам, килимам, тютюнам, гарбузам??? Ну хіба щоб знищити українську мову як таку. А от те що ти "не збираєшся так чинити", говорить про надуманість твоїх висновків, коли ти побачив, що люд обирає питомі українські слова, вирішив звинуватити мене у наганянні сюди ботів, а ти спробуй нагони сюди "ботів", я наприклад навіть не знаю як то робиться. Зазвичай то пов'язано з написанням якихось шкідливих програм, що у комп'ютерному світі звуться вірусами, я того навіть якби й хотів, то не вмію. До речі, ти тут пропонував замінити слово картопля, на слово бараболя картопля ??? Так от, це слово теж германізм https://cutt.ly/viThDBS , це слово є видозміною німецької землі Бранденбург

27 червня 2020

"переважна більшість українців" не є мовознавцями, та й "більшість" уже колись вибирала і януковича, і кучму, так шо дякую, їх думка мене не надто цікавить)
Щодо тюркізмів то так, я ж не кажу їх вилучати, просто можна віднайти питомі сутямки, аби вони вживалися разом із тюркізмами, чому би і ні?
От тільки не треба втирати мені, шо люд шось там вибирає. Тут напівмертва активність останніми місяцями, а як тільки я і ше деякі користувачі додали якісь германізми, так зразу люд прийшов обстоювати германізми, які ти чомусь називаєш "українськими", ага)) ти ше розкажи, шо у нас не війна з москалями, а шо це шахтарі самі викопали із землі зброю і повставли проти хунти)))
Так, саме видозміною. Це так само, як із відповідником до слова "англія" є "янгельщина", що походить від старої самоназви тутешніх людей "англи", а це слово не є нашим. Тут той самий випадок, коли ми переіначуємо іноземну назву на власний лад. Гаразд, може і не питоме слово, так запропонуй своє.

27 червня 2020

а взагалі, ти або намагаєшся брехати, як російські пропагандони, сунучи брехливу тезу прямо мені у лице, або у тебе не все гарад із розумом. НЕ МОЖУТЬ бути ГЕРМАНІЗМИ ПИТОМО УКРАЇНСЬКИМИ СЛОВАМИ. Яким наглим брехуном або/і дурнем треба бути, аби втирати це на протязі 3 днів? ЯК?????

1 липня 2020

Зате літератори є мовознавцями. І ти є брехун, бо кажеш, що наявність в українській мові запозичень, котрі на стільки вплелися в тіло української мови, що стали її незаперечною частиною, є свідченням ніби українська мова є неповноцінною. Але є приклади англійської, російської і багатьох инших мов, котрі лише збагатилися від запозичень, і запозичення ніяким чином не кажуть, що ці мови не повноцінні.

19 січня 2021

+++

шмат
30
Михас Туро 24 червня 2020
25 червня 2021

Валіза, Квиток, Німеччина

26 червня 2021

+++

26 червня 2021

Питомо українське слово. Не має нічого спільного з німецьким «счнате». Не видозмінене, а просто не пов'язане.

20 липня 2021

Віталій Крутько, від якої Proto-Slavic леми походить слово "шмат"?

29 листопада 2021

Похідні від слова кус, кусати:
ві́дкус
ві́дкуска
вкус «укус»
вприку́ску
до́кус «зовсім»
за́куска
кус «шматок; [небагато]»
куса́к «кусок, кусень»
куса́ка «куслива людина; горілка, настояна на перці та коріннях»
куса́ло «зуби, щелепа; щипці дляторіхів»
куса́чка «нагайка»
куса́чки «гострозубці»
ку́сень «кусок; [занадто вистрижене місце]»
кусі́ (вигук, яким нацьковують собак)
кусі́йка «все, що кусається, гризе; паразити; змія, гадюка»
кусі́ка «тс.»
ку́сінь «кусень»
ку́ска «все, що кусається, гризе (миші); комахи-паразити»
куски́й «їдкий, кусливий, колючий»
кусли́вий
куслі́й «той, що кусається»
кусма́н «великий шматок»
кусмиля́ка «тс.»
ку́сник
кусну́ти
кусо́к
кусону́ти
кусцєнки «небагато, трошки»
ку́счик
кусь (виг.)
кусьціцька
кусьцьок
кусю́чий
куся́ «все, що кусається; змія; назва лихої жінки»
кушля́чий «кусливий»
ку́щик «тс.»
надку́с
на́дкусок «кусень»
недо́кусок «недоїдок»
перекуси́ти «з’їсти нашвидкуруч, небагато»
пере́куска «закуска»
підкуси́ти «кусаючи знизу, зіпсувати; дошкулити в’їдливим зауваженням, натяком»
поку́с «небагато, деяка кількість»
покусчіцка «тс.»
при́кус
прику́ска
проку́с
проку́сина
ску́сник «той, що відкушує»
ти «заїсти випите або з’їдене; з’їсти небагато; затиснути зубами»
уку́с
уприку́ску

29 листопада 2021

Похідні від слова шмат
ошма́ття
смат «тс.»
шмат «багато, велика кількість (чогось)» (присл.)
шма́та «клапоть; ганчірка»
шма́та́ти «шматувати»
шмати́на «тс.; [штука білизни]»
шма́тка «шмата»
шматкува́ти «тс.»
шматни́к «домоткана ряднина, в якої основа нитяна, а уток зі смужок різних ганчірок»
шмато́к
шмато́шник «ганчірник»
шма́ття «шматки; [білизна, одяг; лахміття; речі]»
шматува́ти
шмату́р'я «шматки»
шмату́ра «шматок; скибка»
шматуря́ка «шматок; скибка»
шматя́нка «ганчірка»
шматя́р «ганчірник»

Ой, а чого так мало та й майже все з ганчір'ям пов'язане? 🧐😜 питомі ви наші? Тю!

29 листопада 2021

Słownik etymologiczny języka polskiego /Aleksander Brückner/ Kraków, 1927:

szmat, szmata, szmatka, szmaciarz, szmaciany; szmatławy, szmatłajstwo; od nas na Ruś przeszło; czes. szmatati, chmatati, ‘dotykać’, a szmaťha i szmaťla o ‘krzywym chodzie’, o ‘wykrzywionych obcasach’, ale chmat, chmátnouti, ‘zarwać’, nadaje się dobrze do szmat naszych, bo od ‘darcia’ stale przezywamy ‘szaty’ (por. nasze rąb; bułg. serb. drecha, ‘suknia’, załab. drasta, od darcia; franc. drap, franc. robe od niem. Raub).

кус
22

cõs, кѫс. Вимова: /ko̝ʷs/. Див. http://oldrusdict.ru/dict.html: кусъ.
И "штука, piece".

אלישע פרוש 25 червня 2020
19 січня 2021

+++

26 березня 2021

+

кусок
20
Oleksander Lysenko 30 червня 2020
30 червня 2020

Ну це вже відвертий московітизм

30 червня 2020

джерело?

30 червня 2020

кусати - давньослов'янське, навіть давньоіндоєвропейське. Чеською - кус, кусок. Де тут московітизми?

1 липня 2020

Не ліпіть з мене дурня, чеською кус але не кусок, кусок то московітизм, навіть автор цієї гілки пропонує більш українську форму "кусень", принаймні не суперечить правилам української мови

1 липня 2020

Чеською і "кус", і "кусок". Яким правилам української воно суперечить? Кавалок створено за тою ж формою словотвору.

19 січня 2021

+++

25 травня 2021

+

29 листопада 2021

Ми́ска пшона́, кусо́к са́ла, то до ме́не вся припра́ва (Пісня).
Кусо́к полотна́ (Полт.).
Відвали́в кри́ги оттаки́й ку́сень (Казка).
розірва́в свою́ міцну́ прися́гу, мов ку́сничок гнило́ї шовкови́нки (Куліш).
Бог дав рото́к, дасть і кусо́к (Номис).
(Циган) витуманив кусок сала. Рудан. І. 67.
Проханий кусок горло дере, бо тяжко його відбути. Ном.
Що заробила? — Кусок сала. Чуб. III. 108.
Кусок хліба на полиці киця не доїла, капустниця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Ном.
Перший кус усьому голова. Ном. № 11964.
Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у.
2) Сильно выстриженное мѣсто. Обстриг так, що скрізь по голові видно кусні. Лебед. у.

29 листопада 2021

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Кусо́къ, кусо́чекъ = кусо́к, кус, ку́сень, поб. кусма́н, здр. — кусо́чок (С. Л.),

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Кусо́к, -ска́, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Ном. № 75. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. МВ. І. 10. Сала кусок положила на кружечку. К. ЧР. 242. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а гру́дка. Ум. Кусо́чок. Кусочок з воловий носочок та м’якушки з шапку. Ном. № 12219. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти. Рудч. Ск. І. 155.

кавалок
13
Михас Туро 24 червня 2020
24 червня 2020

По моєму польське слово.
Кавалек

24 червня 2020

німецьке
свн. kavel, kavele «кругла деревʼяна паличка для жеребкування; доля, витягнений при жеребкуванні пай», нвн. [Kabel] «пай, доля»

25 червня 2020

Чесно кажучи, я це слово саме у такому значенні пізнав вже у дорослому віці, бо сам східняк, але з дитинства знаю трохи инше слово "кавелик". В нас це означає, не инакше як шматок лайна. Не знаю, на стільки пов'язані західняцький "кавалок" і східняцький "кавелик" але слова надто вже схожі. Невже і на сході кляті поляки з німцями зіпсували українську мову?

25 червня 2020

Кляті чи не кляті але так, слово досить давнє і не дивно, що проникло і на схід

26 червня 2020

А по моєму у вас фобія відмінности української мови від московської, звичайне українське слово записали у германо-полонізми, бо такого слова немає у московській

26 червня 2020

капець, шо ти несеш? яка фобія? це запозичене слово, відповідні знятки і джерела я вже надав Михайлу Свистуну. Не мої проблеми, шо ти не вмієш читати і пишеш якусь маячню про "українські слова"

26 червня 2020

На такій самій підставі, я тобі вже сказав, що й "кусень" утворене від московського "кусок", як на мене то це просто очевидно. Всі запозичені слова з мови прибрати просто не можливо, тому постає питання, які саме слова замінювати, а які залишати. "Шмат", "кавалок" це просто те, що відрізняє мову від язика, от тобі й не подобається. Між тим, німецька мова не несе українській жодної загрози, на підставі вживання українцями українських слів німецького походження, Меркель взавтра не відрядить війська до України, а Путін вже відрядив. От і думай

26 червня 2020

Знову говориш бздуру. "Кусень" не може бути моквизмом, так як московська мова утворилася значно пізніше від української. Та й розвивалася вона досить окремо від української. А це споконвічно наше слово.
Я і не казав вилучати запозичення, я хочу знайти їм питомий український слов'янський відповідник, адже українська мова насамперед - слов'янська, хотілося би це германофілам типу тебе чи ні

26 червня 2020

Знову говориш бздуру, слово "кусень" хоч і є в українській мові але не є для неї типовим, тому не може бути типовим українським відповідником, слов'янським може й так, але точно не українським. А от те, що це московитизм факт, бо слово "кусок" у московській широковживане. А от наприклад в болгарській шматок це парче, в білоруській та польській кавалак, в боснійській, хорватській та сербській komad, в словацькі та чеській kus. З наведених слов'янських мов лише у словацькій та чеській схоже слово, але навряд щоб в українську воно прийшло звідти, бо на відміну від московитів ні чехи, ні словаки не господарювали на українських землях. Українська мова слов'янська але є багацько слів які є українськими однозначно, але є не слов'янського походження і це нормально, бо запозичення це є загальносвітова мовна тенденція. Зрештою етногенез української нації, не є суто слов'янським, то ж чого в тому поганого, що в середовищі типових українських слів є слова не лише слов'янського походження?

26 червня 2020

Як це не є типовим? Може слово "рука" теж не є типовим, бо воно у московській є? Не любити все московське треба, але при цьому не нищачи українське. Слово кусень є природнім, навіть моя прабабуся із заходу його вживала, а вона застала москалів уже в зрілому віці, тому навряд чи це слово від них перейняла. Ти же хочеш всі спільні слова української та московської усунути з української і запровадити німецьку бздуру, а це і є знищенням мови. У цьому ти для мене не відрізняєшся від тих, хто зараз широко вживає англіцизми
"запозичення це є загальносвітова мовна тенденція" - тоді нашо бляха ти тут сидиш, якшо для тебе це нормально? Для чого заважаєш іншим глядіти відповідники для запозичень
В етногенезі, наприклад, чехів теж брали участь не тільки чехи. То й шо? Це їм не завадило свого часу сильно очистити свою мову від германізмів і зробити її слов'янською.
Я же просто хочу віднайти питомий слов'янський синонім для іноземного запозичення. Ось і все
Але якшо слово "шмат" є "українським", то тоді і "ізоляція", і "модифікатор" є українськими словами)) А взагалі, раджу перестати видавати бажане за дійсне

27 червня 2020

Чого ти дуркуєш, а ну назви мені хоч один регіон України, де широко використовується саме слово "кусень", а не "шматок", "кавалок" чи "кусок". Рука то є типовим українським словом, скрізь, по всій Україні то слово є широковживаним і немає ніяких инших відповідників, а "кусень" цілком очевидно, є словом не надто вже й українським, бо в Україні серед наведених слів воно використовується найменше, замість нього чомусь використовується московитянське "кусок". От це й є відповідь з якого боку воно в нас з'явилося. Я не запроваджую німецьку "бздуру", то є вже давно запроваджено до того ж у цілком природній шлях, задовго до мене, а ти запроваджуєш московську бздуру, хоча викорінення саме її має бути на словотворі пріоритетним, бо ніхто инший, а саме Путін напав на Україну, використовуючи мовну близькість як привід. І ти чехів сюди не приплітай, бо чехи якраз очищали свою мову від германізмів, на тій самій підставі, на якій ми зараз маємо очистити свою мову від московизмів

27 червня 2020

Які москвизми? До чого тут х@йло? Йой, як в тебе з головою все запущено) вигадав собі якийсь світ, де загроза українській мові москвизми)) Україні загрожує московська мова як така, а українській мові – англіцизми, германізми і так далі. Московська мова уже давно не продукує якісь слова, які широко запозичуються українцями) це треба бути або сліпим, або дурним, щоб цього не помічати.
Всюди у середині України, на півночі, на заході кажуть кусень або кусок. Німецький «шмат» вживають лиш ті, хто намагається балакати канцелярською мовою, яку їм написали германофіли типу тебе

27 червня 2020

Як це до чого тут х@йло, ти не в курсі, що з 2014 року вже загинули 15000 українців, окуповані український Донбас і Крим? Що за дурня, я тебе ще раз питаю, де це всюди по Україні вживається слово "кусень"? Ти не плутай московский кусок з маловживаним куснем. Українській мові на багато властивіше слово саме шмат, а не кусень, а кусок то ясно й дурневі, що взято з московської і широковживане у суржику

27 червня 2020

Так а до чого х@йло до того, що українську мову знищують її же мовці, широко вживаючи англіцизми і германізми? Тут х@йло уже ні при чім. На жаль, не тільки московія знищує Україну, а й самі українці знищують свою мову
ВСІ мої знайомі кажуть кусок або кусень. А кусок сприймаю як слово, утворене від кусня, і аж ніяк не москвизм.
"Українській мові на багато властивіше слово саме шмат". Шо за маячня? "шмат" серед моїх знайомих вживають лише літератори, та й то дуже рідко. Тоді давайте казати, шо і "дедлайн" питоміше і звичніше для української, ніж реченець))

1 липня 2020

Не дуркуйте, самі кажете, що ваші знайомі вживають московітизм "кусок", а завдання цього сайту розвивати українську мову, а не пропагувати московітизми. Московітизми є яскравою ознакою колоніяльного минулого, тож нічого дивного у тому, що і ви і ваші знайомі вживають не українське "шмат", а московське кусок. Спитайте кого завгодно, чиє слово "шмат", навряд вам хтось почне нести дурню, що то слово не українське. Українська мова складається не лише зі слов'янської лексики. Ви займаєтеся нищенням української мови, а не літератори. І х@йло тут при чім, бо саме він напав і вбиває, аргументуючи це мовною близькістю

29 листопада 2021


Не треба нам тут польський суржик пхати

скиба
12

Або скибка чи скибочка

Ні те, ні се 26 червня 2020
5 серпня 2020

Німецьке.

рі́зень
3

Зі словника давньоруської мови Срезневського:
"РѢЗЕНЪ" - кусок.
http://oldrusdict.ru/dict.html#

Вадим Мельник 12 жовтня 2020
12 жовтня 2020

Що є Вас вело до версти з <ж>, коли в джерелі є <з>? И чому з <ь> на кінці при <ъ> в джерелі?

12 жовтня 2020

"Що є Вас вело до версти з <ж>, коли в джерелі є <з>?" Чомусь мені так захотілось. Як Ви гадаєте, що неправильно, то приберу. Хоча я бачив и "ріж-", у словах, що пов'язані з "різати".
"И чому з <ь> на кінці при <ъ> в джерелі?"
Бачив слово з идентичним значенням, але з "ь" на кінці - "РѢЗАНЬ". А Ви що скажете, Ялисію, як правильно? Бо я побачив слово, сподобалося, додав, а як воно пишеться, вимовляється я не відаю.

13 жовтня 2020

Всяко, <ж> бим там не дав. А вже, є воно й у: ріжу, ріжеш, ріже, ріжемо, ріжете, ріжуть. Там у словах від сього корене за "кус", ледве.

окраєць
1
Oleksander Lysenko 5 серпня 2020
грудка
1

Не для всіх значень, але як варіант.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10654-ghrudka.html#show_point

Вадим Мельник 10 серпня 2020
ламане́ць
1

ЕСУМ: ламане́ць «шматок (хліба)».

Карл-Франц Ян Йосиф 22 березня 2021
кришеник
0
окрух
0

Етимологічний Словник Української Мови:
Окрух — шматок.
goroh.pp.ua: крушити

ба́йда
0
Доктор Смалець 6 квітня 2021
палустень
0
Богдан Грищенко 23 червня 2021
плат
0
півть
0
полоть
0
сміт (зміт, шміт)
0

Префікс з-\с- та корінь, що у словах метати, мести, сміття, зметюхкати, намет, обмітка...
goroh.pp.ua: метати

21 жовтня 2021

"metati" → "cõs"?

смет (змет, шмет)
0

Префікс з-\с- та корінь, що у словах метати, мести, сміття, зметюхкати, намет, обмітка...
goroh.pp.ua: метати

21 жовтня 2021

"metati" → "cõs"?

до́ля
0

«частина, судьба, талант»

Бойко 22 квітня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
25 червня 2020

Дуже якось притягнене за вуха пояснення, що це запозичення з німецької. @Nykyfor Pavlenko, можете навести посилання на джерело, де можна було б більше прочитати про етимологію цього слова?

І поправте, будь ласка, приклад вживання слова.

25 червня 2020
25 червня 2020

А можна посилання на щось більш, так би мовити, академічне?

25 червня 2020

Сподіваюся, Етимологічний словник української мови Мельничука достатньо академічне джерело?

Якшо так, то ось:
https://i.ibb.co/6P18ksh/image.jpg

І сам словник:
http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm

25 червня 2020

Декому просто не подобаються українські слова взагалі, от і займаються щонайменше зближенням мови з язиком

25 червня 2021

Повернення давніх слів се зближення з "язиком"? ну-ну.

22 грудня 2020

Slofo te moge bouti i pitomo, coli yoho uẽzati z corenem *mot- "motati", zo stõpenem dowguim *mōt- → *mat-, de /ʃ/ boul bui peredcep *xy- zo znacom cœho zloho, xoudoho, crifoho, z ménami: xeu- (u: xeubowstati, xeubowty – wd "bowtati", xeubortati – wd "bortati, bortéti", xeuplattie – wd "plattie", xeuportati – wd "portati", xeuferdica, xeuferty – wd *wer- "crõtiti"), xé- (xébatati – wd "batati", xébatoura – wd "batoura, boutora, boutwr, boutuiry", xémotati – wd "motati", xétuiriti – wd "tuiriti"), xy- (xyuergati, xyuergnõti – wd "uergati, uergnõti", xylèntau – wd *let- u "letéti", xymuiliti – godi: xmuiliti "crifo i tixo smiati", xymõter – godi: mõty, mẽsti, xynuiriti – wd nuiriti, xypariti – wd "pariti, para", xypuirati – wd "puiriti", xyportati – wd "portati", xypouriti – wd *pour- : *bour- u "xybouriti", xytuiriti, xytourliti – wd "tuiriti; touriti", xytrobati – wd "terebiti"), xe- (xefereuga – wd *wer- "crif; gnõti", xemetati – wd "metati", xœ- (xœbortati – wd "bortati, bortéti"). To <шмат> boulo bui wd *xy-mat- ← *xy-mōt-, hi <шмот-> wd *mot- "motati", yaco *"motanè → clapottie".

23 грудня 2020

Дуже прошу вибачення за Ваш час, але можете будь ласка переписати кирилицею Вами написане. Дуже мене зацікавило, що слово шмат може бути рідним. Буду велико Вам на те вдячним.

24 грудня 2020

Ni. Puitaite, yacuim slofam ne rozouméiete.

24 грудня 2020

Олисію, Ваше письмо однаково сливе нихто не буде вчити, бо не всі тут мовознавці, щоб розуміти чим воно так хороше, а без розуміння вчити щось є глупство.

25 грудня 2020

Fadime,
imete récynè puitannie?

29 листопада 2021

Шмат "може бути питоме" "yaco *"motanè → clapottie". Притягнуте за вуха, бо черпане з польської.

Брюкнер. Етимолог. словник пол. мови:
szmat, szmata, szmatka, szmaciarz, szmaciany; szmatławy, szmatłajstwo; od nas na Ruś przeszło; czes. szmatati, chmatati, ‘dotykać’, a szmaťha i szmaťla o ‘krzywym chodzie’, o ‘wykrzywionych obcasach’, ale chmat, chmátnouti, ‘zarwać’, nadaje się dobrze do szmat naszych, bo od ‘darcia’ stale przezywamy ‘szaty’ (por. nasze rąb; bułg. serb. drecha, ‘suknia’, załab. drasta, od darcia; franc. drap, franc. robe od niem. Raub).

А от кусок, кусень – питомі

30 листопада 2021

Nou, a de e liçe tomou slovou bouti iz lẽdscoyui?

<Притягнуте за вуха, бо черпане з польської.>, ta <od nas na Ruś przeszło> e gole tuerdyeinïe.

20 грудня 2021

Фасмер:
Шмат
"кусок, лоскут, обломок", смол. (Добровольский), лифл. (Бобров, Jagić-Festschrift 395), уральск. (ИОРЯС 1, 333), "тряпка", псковск., тверск., шмать ж. "сволочь", арханг. (ИОРЯС 1, 333), шемато́к, шмато́к "кусок", укр. шмат "кусок", блр. шмат "много". Заимств. через польск. szmat "кусок", источник которого, возм., следует искать в ср.-в.-н. snate, snatte "полоска, рубец", шваб. Schnatte "разрез в дереве или мясе", нов.-в.-н. Schnat "рубеж" (Гримм 9, 1192 и сл.). см. Маценауэр 329; Преобр., Труды I, 101. Относительно близких форм см. Торп 520. Первонач. знач.: "разрез, ломоть", ср. кус, кусо́к. Менее убедительны попытки слав. этимологии, напр. у Брюкнера (551) – к чеш. šmatati "ощупывать", šmatha, šmatla "колченогий", šmathati "идти походкой колченогого", слвц. šmаtlаt᾽ – то же, чеш. chmat, hmat "хватка, осязание"; аналогично Голуб – Копечный 372. Следует отклонить произведение из шв. små "маленький", småtting (Горяев, ЭС 424); о последних см. Ельквист 1006. Ср., кроме того, шмоть

Поділитись з друзями