Значення слова

Ганчірка — лахміття.

Приклад вживання

Носиш не одежу - ганчір'я.

Походження

п. hanczurka «ганчірка» походить від нвн. Hándscheure «шматина для витирання рук», утвореного з основ іменника Hand «рука» і дієслова scheuern «терти, чистити» (снн. schüren), яке, можливо, походить від фр. ст. escurer «чистити, доглядати».

Приклади в інших мовах

п. hanczurka

Варіанти написання
ганчір’я
Слово додав

Перекладаємо слово ганчірка

ганчірка
9
Віталій Крутько 27 грудня 2020
стирка
7
Петро Пшеничний 2 лютого 2021
стир
6

ЕСУМ: стир, сти́рок = ганчірка.

Від «стирати».

горне́шник
4

Унікальне українське слово — назва тканини, у яку беруть гарячу посудину щоб не опекти руці.
r2u.org.ua: тряпка

20 березня 2021

👍 Гарна знахідка. До цього користувався терміном "тримачка"))

6 січня
6 січня
uéxoty
,
uéxt-
4
אלישע פרוש 25 грудня 2020
10 січня 2021

Значіння слова "віхоть" містить значіння об'єму, якогось жмута. Як на мене, це не зовсім те.

5 лютого 2021

Воно не містить мотиваційного значення об'єму. Жмута, так, але як раз значення "жмут" є в нім мотивовано значеннями "висіти, хитатися, тріпотіти", що для конкретизації в значення "ганчірка" є з погляду типології добре засвідчено.

20 березня 2021

Калька з вят. "ветошь" 😊

20 березня 2021

З тим словом не має жадного етимологічного зв'язку. Ви літери місцями плутали’сте: вѣх- : вѣтъх-.

21 березня 2021

До чого тут я? Літери місцями москалі переплутали - вони це постійно роблять.

21 березня 2021

Prosil buimy dati menxymi pẽty pricladwf plõtanïa pismen u sloüax u uẽtscwy mòuwé. Fyxaco ("в будь-якому разі", "так чи так", "так чи інакше"), cyto ("щодо", "що стосується") <uéx-> ta <uétx-> nik tou nicy ne e plõtal, isto ("for sure").

29 листопада 2021

Не кожна вітош - ганчірка. Не кожна ганчірка - вітош.

30 листопада 2021

Cyto za <вітош>??

сти́рок
4

ЕСУМ: стир, сти́рок = ганчірка.

Від «стирати».

дри́пи
4

ЕСУМ: дри́пи «ганчір’я».
goroh.pp.ua: дрипи

Карл-Франц Ян Йосиф 29 березня 2021
митка
4
Роній Ніхтенко 11 серпня 2021
21 червня

+

тряпка
4

Тряпка, тряпичка, тряпчина. У множ: тряпкИ, тряпОк".
(Сл. Желехівського).

Sherif Ermachenko 2 травня
витира́чка
3
шма́та
3

r2u.org.ua: тряпка
Згідно з Єлисієм, слово "шмат" не обов'язково полонізм, як дехто подає.

26 грудня 2020
27 грудня 2020

«Шмат» — це в жоднім разі не полонізм, а от «шмата» в значенні «ганчірка» — справді один з небагатьох полонізмів.

27 грудня 2020

Германізм

онуча
3
Юра Шевчук 26 грудня 2020
26 червня 2021

Це все одно, як назвати шкарпеткою. Онуча то не просто шмат тканини, а тканина використовувана з певною метою

26 червня 2021

---

26 червня 2021

13 жовтня

А я вподобаю. Чув від приятелів з Тернопілля "(в)онуча" саме на ганчірку.

помело́ (для сажі)
1
цурʼя
1
Volodymyr Khlopan 26 грудня 2020
полотенце
1

Зменшена одміна слова "полотно".

Oleksa Rusyn 10 січня 2021
дерлюга
1

ЕСУМ (дерти):
дерлю́га — ганчірка.
goroh.pp.ua: дерти#5211

Anton Bliznyuk 28 листопада 2021
пі́дмотка
1
S. Velichko 6 січня
канцу́р
1

Онишкевич (том I, ст. 338): лах, рубах, тобто ганчірка.
Желехівський (том I, ст. 333): Fetzen, Lumpen.
ЕСУМ (том II, ст. 367): на жаль, там пише, що етимологія неясна. Про походження слова читайте нижче коментар пана אלישע פרוש.

Турок Небесний 13 жовтня
15 жовтня

Джерело, найімовірніше – та сама польська "hanczurka".

15 жовтня

Гадаєте? Тоді цікаво, відки взявся звук [к] на початку слова... Було би "ганцур" чи щось таке, то я би, мабуть, погодився з Вами.

16 жовтня

Може, й Ваша правда. Це була тілько думка через подібність гуків г – к, ч – ц. Я не можу довести, що воно так і є.

16 жовтня

Ni u gédné novodobé slœunicé leadscui móuvui, ni u starxé slœunicé V. Doroxêuscoho (Słownik W. Doroszewskiego) slova tuarou ‹hanczurka› ya dositi ne mojõ. Mogeity cto dati gèrêlo na leadysc slœunik zo simy slovomy? Dosi, usé gadcui pro 'leadscê' ‹hanczurka› mene vela lixe na roussco- (oucrayinsco-)móunui gèrêla.

16 жовтня

> Ni u gédné novodobé slœunicé leadscui móuvui, ni u starxé slœunicé V. Doroxêuscoho (Słownik W. Doroszewskiego) slova tuarou ‹hanczurka› ya dositi ne mojõ.

Ваша правда, я так само не надибував цього слова в польській мові. Ścierka — чув, szmata — чув, ще в силезців якесь слово є, вже не згадаю яке. Та не hanczurka.

> Mogeity cto dati gèrêlo na leadysc slœunik zo simy slovomy? Dosi, usé gadcui pro 'leadscê' ‹hanczurka› mene vela lixe na roussco- (oucrayinsco-)móunui gèrêla.

Глядання в Google і мені дало головно наші джерела. Проте дещо цікаве я таки найшов, а саме "Słownik gwar polskich" Яна Карловича (Jan Karłowicz). Там слово hanczurka зі значенням "ścierka" таки є (том II, ст. 165), оде можете глянути: https://archive.org/details/sownikgwarpolsk02kargoog/page/165/mode/2up?q=hanczurka

Більше ніде в польських джерелах я поки не видів того слова.

16 жовтня

‹канцур› e NE ôd lead. ‹hanczurka› (dosi ne vémy ci taco slovo e u leadscé!). Istoslœu do tuara ‹канцур› bõdõ pisal pac.

17 жовтня

Slovo ‹cançour› e isto pitomo.
SIRM pœd ‹ка́нцур¹› (II, 367) daieity i tuarui: ‹ка́нур›, ‹ка́ндур›, ‹ка́нцу́рря›, isce blr. ‹канчу́р› "шматок (мотузки, каната)". SIRM: "неясне".
Slovo e tuoryeno iz ‹can-› ← *ka- + {n} — peruésno coreiny puitalna zaimene (inxyi vidi: *ko- → ‹co-, cô-, cœu-, *ku- → ‹cu-/c-, *kou-/*kon- → ‹cou-/cõ-›) zo znacomy "quasi", na pr. u slovax: ‹candeor› "rédca casya" (SIRM II, 363: ‹кандьо́р›) ← *ka-{n}-dyr-o-s, ‹canditi› "to spare, to make savings, to live thriftily" ← *ka-{n}-d-i-t-i ← *d-+-i-t-i *"to make, to do", zu ròzvitcomy: *"ciniti cyto yaco taco" → *"clasti cyto u coupõ" → "sceaditi, scõditi" (*d-i-t-i isce u: ‹onaditi› ← *ona-+diti, ‹laditi› ← *la-+diti, ‹naditi› ← *na-+diti; i *ona-/*ono-, *la- sõty peruésno zaimena), ‹candeuba› "crivizna, õc" ← *ka-{n}- + ‹deub-› "deubati" (SIRM II, 363: ‹кандзю́ба›), ‹canduiba› "scapa" ← *ka-{n}- + *duiba (SIRM II, 363: ‹канди́ба›), ‹candeuga› "noga (glouzl.); scapa" ← *ka-{n}- + ‹deug-› "deugati" (← *dyg- "còlôti, to stick"; SIRM II, 363: ‹канди́ба›), bez {n} u: ‹cadóuby/cadœuby› (‹кадіб, кадовб, кадуб›) ← *ka-dulb-y-s, zo *s- u: ‹scanduibati› ← *s-ka-{n}-+duibati, ‹scandra› "trésca" ← *s-ka{n}-dyr-a *"cyto derto" (ne ôd roum. ‹scîndura› gadaiõ; SIRM VI, 427: ‹шка́ндра›), ta ‹-çour› — uirazista zuõcoména do *keur- (→ ‹ceur-›), yauen i u: ‹çour›, ‹çoura, çourca›, ‹çouracui›, ‹çourïe›, ‹çourcaly›, ‹çouroc, çourc-›, ‹çourouati, çourcouati›, ‹çourganiti›, ‹çourui›, ‹çourauca›, ‹çouraucea› (SIRM VI: ‹цур› — 266, ‹цу́ра́›, ‹цурга́нитися› ‹цу́ри›, ‹цурпа́к›, ‹цурпа́лок›, ‹цуру́пал› — 267); zu peruésnomy znacomy *"cyto derto, he lax/laxman/laxmœutïe".

17 жовтня

Красно дякую! 👍

катран
0

Наприклад: Зник,як катран з плота

Наталія Мацьків 31 липня 2021
лахматина
0

ЕСУМ (лахміття):
лахмати́на — ганчірка.
goroh.pp.ua: лахміття

Anton Bliznyuk 28 листопада 2021
лахатка
0

ЕСУМ (лахи):
лаха́тка — ганчірка, онуча.
goroh.pp.ua: лахи

Anton Bliznyuk 28 листопада 2021
лахманка
0

ЕСУМ (лахи):
лахма́нка — лахміття, ганчірка.
goroh.pp.ua: лахи

Anton Bliznyuk 28 листопада 2021
лахута
0

ЕСУМ (лахи):
лаху́та — ганчірка.
goroh.pp.ua: лахи

Anton Bliznyuk 28 листопада 2021
дрантина
0

ЕСУМ (дерти):
дранти́на — ганчірка; подерта одежина (Желех.).
goroh.pp.ua: дерти#5211

Anton Bliznyuk 28 листопада 2021
дранка
0

Дранка означає подерту, зношену одежину (в ЕСУМі під "дерти"), але зв'язок з ганчіркою є очевидний, а тим більше, якшо взяти до уваги слово "драння".
goroh.pp.ua: дерти#5211
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13942-dranka.html#show_point

Anton Bliznyuk 28 листопада 2021
дрань
0
Anton Bliznyuk 28 листопада 2021
вонуча
0
ruksulana 24 травня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
6 січня

Ми вже ганчірку перекладаємо? 🧐
це вже старе запозичення, давно усталене. Хай буде та ганчірка.
Не хочете ганчірку, то хай буде трапка чи тряпка

12 травня

Хай яке слово, та тута було додано купа цікавих синонімів. Ті, хто може, поставте вподобу цій сторінці!

11 жовтня

Нехай це слово буде в перекладі, адже багато хто не знає, що це слово є зичене, але має багато українських синонімів, які варто вживати.

Поділитись з друзями