sum.in.ua: Styrka
Значіння слова "віхоть" містить значіння об'єму, якогось жмута. Як на мене, це не зовсім те.
Воно не містить мотиваційного значення об'єму. Жмута, так, але як раз значення "жмут" є в нім мотивовано значеннями "висіти, хитатися, тріпотіти", що для конкретизації в значення "ганчірка" є з погляду типології добре засвідчено.
З тим словом не має жадного етимологічного зв'язку. Ви літери місцями плутали’сте: вѣх- : вѣтъх-.
До чого тут я? Літери місцями москалі переплутали - вони це постійно роблять.
Prosil buimy dati menxymi pẽty pricladwf plõtanïa pismen u sloüax u uẽtscwy mòuwé. Fyxaco ("в будь-якому разі", "так чи так", "так чи інакше"), cyto ("щодо", "що стосується") <uéx-> ta <uétx-> nik tou nicy ne e plõtal, isto ("for sure").
Cyto za <вітош>??
Тряпка, тряпичка, тряпчина. У множ: тряпкИ, тряпОк".
(Сл. Желехівського).
Унікальне українське слово — назва тканини, у яку беруть гарячу посудину щоб не опекти руці.
r2u.org.ua: тряпка
r2u.org.ua: тряпка
Згідно з Єлисієм, слово "шмат" не обов'язково полонізм, як дехто подає.
ЕСУМ (дерти):
дранти́на — ганчірка; подерта одежина (Желех.).
goroh.pp.ua: дерти#5211
Онишкевич (том I, ст. 338): лах, рубах, тобто ганчірка.
Желехівський (том I, ст. 333): Fetzen, Lumpen.
ЕСУМ (том II, ст. 367): на жаль, там пише, що етимологія неясна. Про походження слова читайте нижче коментар пана אלישע פרוש.
Гадаєте? Тоді цікаво, відки взявся звук [к] на початку слова... Було би "ганцур" чи щось таке, то я би, мабуть, погодився з Вами.
Може, й Ваша правда. Це була тілько думка через подібність гуків г – к, ч – ц. Я не можу довести, що воно так і є.
Ni u gédné novodobé slœunicé leadscui móuvui, ni u starxé slœunicé V. Doroxêuscoho (Słownik W. Doroszewskiego) slova tuarou ‹hanczurka› ya dositi ne mojõ. Mogeity cto dati gèrêlo na leadysc slœunik zo simy slovomy? Dosi, usé gadcui pro 'leadscê' ‹hanczurka› mene vela lixe na roussco- (oucrayinsco-)móunui gèrêla.
> Ni u gédné novodobé slœunicé leadscui móuvui, ni u starxé slœunicé V. Doroxêuscoho (Słownik W. Doroszewskiego) slova tuarou ‹hanczurka› ya dositi ne mojõ.
Ваша правда, я так само не надибував цього слова в польській мові. Ścierka — чув, szmata — чув, ще в силезців якесь слово є, вже не згадаю яке. Та не hanczurka.
> Mogeity cto dati gèrêlo na leadysc slœunik zo simy slovomy? Dosi, usé gadcui pro 'leadscê' ‹hanczurka› mene vela lixe na roussco- (oucrayinsco-)móunui gèrêla.
Глядання в Google і мені дало головно наші джерела. Проте дещо цікаве я таки найшов, а саме "Słownik gwar polskich" Яна Карловича (Jan Karłowicz). Там слово hanczurka зі значенням "ścierka" таки є (том II, ст. 165), оде можете глянути: https://archive.org/details/sownikgwarpolsk02kargoog/page/165/mode/2up?q=hanczurka
Більше ніде в польських джерелах я поки не видів того слова.
‹канцур› e NE ôd lead. ‹hanczurka› (dosi ne vémy ci taco slovo e u leadscé!). Istoslœu do tuara ‹канцур› bõdõ pisal pac.
Slovo ‹cançour› e isto pitomo.
SIRM pœd ‹ка́нцур¹› (II, 367) daieity i tuarui: ‹ка́нур›, ‹ка́ндур›, ‹ка́нцу́рря›, isce blr. ‹канчу́р› "шматок (мотузки, каната)". SIRM: "неясне".
Slovo e tuoryeno iz ‹can-› ← *ka- + {n} — peruésno coreiny puitalna zaimene (inxyi vidi: *ko- → ‹co-, cô-, cœu-, *ku- → ‹cu-/c-, *kou-/*kon- → ‹cou-/cõ-›) zo znacomy "quasi", na pr. u slovax: ‹candeor› "rédca casya" (SIRM II, 363: ‹кандьо́р›) ← *ka-{n}-dyr-o-s, ‹canditi› "to spare, to make savings, to live thriftily" ← *ka-{n}-d-i-t-i ← *d-+-i-t-i *"to make, to do", zu ròzvitcomy: *"ciniti cyto yaco taco" → *"clasti cyto u coupõ" → "sceaditi, scõditi" (*d-i-t-i isce u: ‹onaditi› ← *ona-+diti, ‹laditi› ← *la-+diti, ‹naditi› ← *na-+diti; i *ona-/*ono-, *la- sõty peruésno zaimena), ‹candeuba› "crivizna, õc" ← *ka-{n}- + ‹deub-› "deubati" (SIRM II, 363: ‹кандзю́ба›), ‹canduiba› "scapa" ← *ka-{n}- + *duiba (SIRM II, 363: ‹канди́ба›), ‹candeuga› "noga (glouzl.); scapa" ← *ka-{n}- + ‹deug-› "deugati" (← *dyg- "còlôti, to stick"; SIRM II, 363: ‹канди́ба›), bez {n} u: ‹cadóuby/cadœuby› (‹кадіб, кадовб, кадуб›) ← *ka-dulb-y-s, zo *s- u: ‹scanduibati› ← *s-ka-{n}-+duibati, ‹scandra› "trésca" ← *s-ka{n}-dyr-a *"cyto derto" (ne ôd roum. ‹scîndura› gadaiõ; SIRM VI, 427: ‹шка́ндра›), ta ‹-çour› — uirazista zuõcoména do *keur- (→ ‹ceur-›), yauen i u: ‹çour›, ‹çoura, çourca›, ‹çouracui›, ‹çourïe›, ‹çourcaly›, ‹çouroc, çourc-›, ‹çourouati, çourcouati›, ‹çourganiti›, ‹çourui›, ‹çourauca›, ‹çouraucea› (SIRM VI: ‹цур› — 266, ‹цу́ра́›, ‹цурга́нитися› ‹цу́ри›, ‹цурпа́к›, ‹цурпа́лок›, ‹цуру́пал› — 267); zu peruésnomy znacomy *"cyto derto, he lax/laxman/laxmœutïe".
Красно дякую! 👍
скорочено до здобуткового ладу
Від. "лахміття"
(тряпка, ганчірка)
ЕСУМ (лахміття):
лахмати́на — ганчірка.
goroh.pp.ua: лахміття
ЕСУМ (лахи):
лахма́нка — лахміття, ганчірка.
goroh.pp.ua: лахи
Дранка означає подерту, зношену одежину (в ЕСУМі під "дерти"), але зв'язок з ганчіркою є очевидний, а тим більше, якшо взяти до уваги слово "драння".
goroh.pp.ua: дерти#5211
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13942-dranka.html#show_point
Дивіться опис під "дранка".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13950-dran.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13949-drantja.html#show_point
(Жіночий рід).
Ми вже ганчірку перекладаємо? 🧐
це вже старе запозичення, давно усталене. Хай буде та ганчірка.
Не хочете ганчірку, то хай буде трапка чи тряпка
Хай яке слово, та тута було додано купа цікавих синонімів. Ті, хто може, поставте вподобу цій сторінці!
Нехай це слово буде в перекладі, адже багато хто не знає, що це слово є зичене, але має багато українських синонімів, які варто вживати.
