Не знайшов слова на https://goroh.pp.ua/Етимологія/, і недогледів, що тут є корінь від слова "шукати". Трохи збивало з пантелику, що в польській мові слова такого немає, є "wykwintne", тобто "вишуканий" є, так виглядає, українською будовою, але, як Ви помітили, на жаль зі запозиченим німецьким коренем.

Господи, та не переймайтеся ви так! Не треба базувати мову на тих словах, яких немає у московитській, бо тоді ви говоритимете есперантом, та ще й вас продовжуватиме гризти запитання «А я точно добираю не московизми? Ні, я не певен, треба заглянути у словник Грінченка». Це лише створює неприємність до мови і ви думаєте «Та до біса її, вона заскладна. Краще буду якнайбільше розмовляти англійською». Я таке теж маю, але потихеньку стараюся позбутися цього. Радив би і вам. Не переймайтеся так за правильність мови.

Ще одна бесіда з мовознавцем, постараюся пригадати, була щодо слів:
нарідний\народний\народній
самітний\самотний\самотній
прирідний\природний\природній
Як видно, в українській мові ікавізму у цих випадках може й не бути (у Грінченка нема слів прирідний, нарідний, лише природний\природній та народний\народній.
Що цікаво, люди часто кажуть природній навіть попри те, що школа вчить там твердо говорити й писати, а однко нехтують і говорять по-своєму.

Уже не пригадаю точно, але говорилося про розподіл слів, на прикладі самітний\самотній, що "о" може й не переходити в "і" у таких випадках.

Бажано бисьте пригадали, що точно той мовознавець о тім каза. Поки бо вся сила Вашої річи є в слові "мовознавець".
Не йде ми на вум, що з тим може ймати "розподіл слів", и "розподіл" з чим, у чім. Може він каза про різні значення тварів з <і> та з <о>? Коли так, то таке твердження є видумане. Читав ім яснити, яко твари <згодна> та <згідна> значать різне, та то є дурниця.

Що я можу речи, є оже твар <самотний> може бути з лядської, або є вторинний пізніший твар від <самота>. Крім того, є свідчено й твар <самітний>. Що й у лядській є тотожний твар <zgodny>, мінить <згОдний> є відти.

Що тварів <прирОдн-, нарОд(н)->, ту є <о> закономірне, пратвар бо сього корене є *ord-, й "гармонізація" там бути не тягне, рівно ги в *orb-, *ols-, *olk-.

Виходить, що й народність є слово руське.

Виходить. Та я те слово не люблю.

Після кожного Крутькового вислову спадає на думку приказка, що мовчання - золото.

Після кожного Вашого вислову спадає на думку, що краще думати й не казати, аніж казати й не думати.

Спадає на думку Крутькові - це оксиморон.

Мінімальні, авжеж.
1) "Ой там ходить чумак гожий, Що на личко красний, хороший";
2) "Ти, хлопчино гожий, коли би то знати, Що я твоя, а ти мій - не жаль - би кохати";
3) "Виріс той хлопчик, вродливий та гожий, Гарний, як малево, став";
4) "Був у Перікона брат років, може, двадцяти і п'яти, гарний да гожий, мов квіт той рожевий; звали його Марато";
5) "...а правив ними хлопчик, гожий, мов ясний день".